|
|
Розвиток сільського господарства ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 Особливості відбудови сільського господарства: ü Відбудова сільського господарства проходила в надзвичайно складних умовах: - скоротилися посівні площі, не вистачало робочих рук, техніки, коней; - важким було становище селян: мізерна оплата праці, високі податки на підсобне господарство, селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося пенсійне забезпечення, виплати по тимчасовій непрацездатності; - ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946 – 1947 рр., від якого в Україні померло більше 800 тис. чоловік. Але головною причиною голоду стала не посуха, а позиція держави і комуністичної партії: непомірна високі плани хлібозаготівель не були зменшені, зерно і продукти тваринництва великими обсягами вивозилися за кордон. ü Капіталовкладення в сільське господарство були недостатніми, вони складали не більше 7% загального обсягу асигнувань. ü Здійснювалася політика "ножиць цін" стосовно сільського господарства. Державні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів. Післявоєнна відбудова сільського господарства України проходила у важких і складних умовах. На 1945 р. практично було відновлено діяльність усіх колгоспів. Проте порівняно з довоєнним періодом було засіяно 71 % посівних площ колгоспів і 32 % радгоспів, валовий збір зернових досяг 46,9 %, врожайність – 48 % (7 ц/га), поголів’я всіх видів худоби – 43 %, парк сільськогосподарських машин – 43,2 %. Основною силою в колгоспах були жінки, які виробили 72,2 % всіх трудоднів. Після кризи розпочалося повільне піднесення, проте підхід до розв’язання проблем сільського господарства лишався старим: форсування виробництва в умовах жорсткої централізації та регламентації колгоспного життя. З метою боротьби проти порушення Статусу сільськогосподарської артілі в 1946 р. почали обмежувати присадибні індивідуальні господарства, що давали селянам 70 % усіх грошових доходів, 80 % м’яса, 90 % картоплі. Введено грошові та натуральні податки, що призвели до знищення домашніх тварин, вирубування садів. Наприкінці відбудовного періоду (1950 р.) сільське господарство досягло довоєнного рівня, про що свідчать такі дані:
На початку 50-х років низька продуктивність сільського господарства залишалася. В 1950 – 1953 рр. загальний обсяг продукції зріс лише на 2 %, а землеробства зменшився на 1 %. Поворотним пунктом у розвитку сільського господарства став вересень 1953 – 1955 рр., коли змінилася аграрна політика держави. Основні заходи були спрямовані на підвищення матеріальної заінтересованості колгоспів, збільшення державних асигнувань на потреби села, поліпшення технічного і кадрового забезпечення села. З січня. 1954 р. діяли постійні погектарні норми поставок тваринницької продукції, заборгованість минулих років з колгоспів було списано. Зменшено поставки овочів і картоплі. Частину продуктів колгоспники продавали державі у порядку закупок через заготівельні організації. В 1953 – 1958 рр. заготівельно-закупівельні ціни зросли на зерно у 7 разів, на картоплю – у 8, на продукти тваринництва – у 5,5 рази. Скасовано обов'язкові поставки сільськогосподарських продуктів із колгоспних дворів, удвічі знижені податки з присадибних господарств. У 1958 р. відмінено обов'язкові поставки. Встановлені єдині закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, диференційовані за зонами країни. Змінилася практика планування. Колгоспи мали право з урахуванням планів заготівель і закупок визначати розмір посівних площ під певні культури, кількість худоби. Вперше колгоспники могли самі вирішувати, як використовувати власні ресурси. Почали впроваджувати щомісячно авансування колгоспників. Протягом 1951 – 1960 рр. збільшилися капіталовкладення, що становили 6799 млн. крб., або 15,6 % загального обсягу інвестицій у господарство. Прийняті заходи стимулювали сільськогосподарське виробництво. З середини 50-х років сільське господарство вперше стало рентабельним. Середньорічні темпи зростання сільськогосподарського виробництва в 1954 – 1959 рр. становили понад 7 %. Неподільні фонди зростали щороку в колгоспах на 21,8 %, радгоспах – на 16 %. Підвищилися валові збори та врожайність зерна, зросло поголів'я худоби. Проте піднесення виявилося нестабільним. З 1958р. у сільськогосподарському виробництві почався спад. Якщо за 1951 – 1958 рр. обсяг валової продукції збільшився на 65 %, то з 1959 по 1964 р. – лише на 22 %. Середньорічні темпи розвитку зменшилися до 2 %. Капіталовкладення в сільське господарство зростали повільно і в 1961 – 1965 рр. становили 16,5 % усіх інвестицій у господарство. Як і раніше, вони вкладалися у виробничі фонди, які за цей період зросли у колгоспах у 1,8, радгоспах у 2,5 рази. Однак фондовіддача зменшилася з 1,47 крб. в 1958 р. до 0,87 крб. в 1965 р. у колгоспах і відповідно у радгоспах з 0,92 до 0,77 крб. Протягом 1951 – 1965 рр. певних успіхів було досягнуто в розвитку тваринництва. За вартістю валової продукції воно майже дорівнювало рослинництву. Збільшилося поголів'я тварин, підвищилась їхня продуктивність, зросло виробництво основних видів продукції. Частка колгоспів і радгоспів за 1951 – 1958 рр. з загальною кількістю великої рогатої худоби зросла з 53 до 62,9 %, корів – з 24,1 до 46,2, свиней – з 60,7 до 68,7, коней – з 99,2 до 99,4, за виробництвом м'яса – з 24,7 до 45, молока – з 19,1 до 50,5, вовни – з 77,3 до 84,7, яєць – з 10,6 до 14,1 %. Проте частка особистих підсобних господарств населення поступово зменшувалась, особливо в 60-х роках. В 1970 р. вона становила за поголів'ям великої рогатої худоби 21 %, виробництвом м'яса – 37, молока – 30, вовни – 4,8, яєць – 62 %. На розвиток тваринництва негативно впливала нестача кормів, породної та племінної худоби. Поступово підвищувався індустріальний рівень виробництва. Наприкінці 1958 р. тракторів було 168,4 тис., зернозбиральних комбайнів – 64,8 тис., вантажних автомобілів – 129 тис., у 1965 р. – відповідно 257, 56,9, 80,4 тис. Техніка якісно вдосконалювалася за рахунок надходження дизельних, колісних, гусеничних тракторів, самохідних комбайнів, навісних машин і знарядь, гідравлічних пристроїв. Почали застосовувати автоматизовані зернові токи, доїльні установки, пристрої для приготування кормів, механізоване водопостачання. Енергетичні потужності лише в 1960 – 1965 рр. зросли з 25,6 до 40,3 млн. к. с. Підвищився рівень електрифікації. За 1953 – 1965 рр. загальне споживання електроенергії зросло з 277,2 до 4505 млн. кВт/год (у 16,3 рази). Стан сільського господарства у повоєнні роки ілюструють такі дані:
Голод 1946-1947 років в Україні
Хрущовська відлига.
Хрущовська "відлига" — неофіційна публіцистична назва періоду в історії СРСР після смерті Й. Сталіна (з 1953 по 1964-й рр.). Вислів "відлига" походить від назви повісті Іллі Еренбурга. Поняття "Хрущовська "відлига" пов’язане з перебуванням на посту першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова (1953–1964 рр.) Цей період характеризувався зменшенням політичних репресій, вибірковою реабілітацією засуджених та репресованих у сталінські часи, частковою лібералізацією політичного життя, незначним послабленням тоталітарної влади. Після смерті Й. Сталіна 5 березня 1953 р. М. Хрущов, який очолив комуністичну партію, взяв курс на реформування сталінського режиму. Зі зміцненням влади М. Хрущова "відлига" почала асоціюватись із засудженням культу особи Й. Сталіна. На XX з’їзді КПРС в 1956 р. М. Хрущов виголосив доповідь з критикою культу особи Й. Сталіна і сталінських репресій. У зовнішній політиці СРСР було проголошено курс на "мирне співіснування" з країнами Заходу. Новий курс підтримала партійна верхівка та службова номенклатура. У ці роки в системі ГУЛАГ у спалахують повстання в’язнів під антисталінськими лозунгами (Норильське, Воркутинське, Кенгірське повстання). Припинилась підготовка нових політичних процесів, почалася ліквідація ГУЛАГу. Чимало політв’язнів в СРСР, в т. ч. з України звільнили з місць ув’язнення та реабілітували. В цей час незначно послабилась цензура, перш за все у мистецтві та літературі. Водночас у 1954–1956 рр. відбулась низка процесів над колишніми членами ОУН, що закінчилися смертними вироками (Кирило Осьмак, Василь Охримович та ін.). У 1954 р. до складу УРСР увійшов Крим, господарство якого після масової депортації кримсько-татарського народу перебувало в занепаді. Період "відлиги" тривав недовго. Після масових антикомуністичних виступів 1953 р. у НДР, в Польщі у 1956 р. та після придушення Угорського повстання 1956 р. партійне керівництво СРСР, налякане можливою лібералізацією політичного режиму, почало активний спротив процесам десталінізації. Президія ЦК КПРС 19 грудня 1956 р. затвердила лист ЦК КПРС "Про посилення політичної роботи партійних організацій в масах і припинення вилазок антирадянських, ворожих елементів". Як наслідок – зросла кількість засуджених за "контрреволюційні злочини". У 1958 р. почала діяти постанова про "добровільний" вибір батьками мови навчання у сфері освіти. У 1961 р. Хрущов почав нову хвилю десталінізації, кульмінацією якої стало винесення труни диктатора з кремлівського мавзолею. В цей період з’явився рух "шестидесятників", який став індикатором початку кризових явищ тоталітарної системи в СРСР. Проте все ще будь-яке інакомислення жорстоко каралося. Зокрема, у травні 1961 р. Львівський обласний суд засудив українського письменника Левка Лук'яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1. і ст. 64 КК УРСР. Звинувачення побудували на підставі першого проекту програми Української робітничо-селянської спілки. Письменника звинуватили в тому, що він "з 1957 р. виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму". Окрім Л. Лук’яненка суд виніс вироки іншим представникам національно свідомої інтелігенції – І. Кандибі (до 15 р.), С. Віруну (до 11 р.), В. Луцькову, О. Любовичу, І. Кіпішу та Й. Боровницькому (до 10 р. ув'язнення для кожного). Через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл Л. Лук’яненка на 15 років позбавлення волі. Інші отримали терміни від 7 до 15 років позбавлення волі. Загалом політика Хрущова була непродуманою і суперечливою. Внаслідок експериментів у сільському господарстві почалася продовольча криза. Освоєння близько 16 млн га незайманих земель Казахстану й Сибіру, здійснюване в основному в УРСР, спричинило вичерпання ресурсів з України. Компартійна верхівка на жовтневому пленумі ЦК КПРС у 1964 р. усунула М. Хрущова від влади. Попри часткову десталінізацію командно-адміністративна система зберегла свою сутність. Посилилося переслідувалася віруючих, масово знищувалися церкви, відновились репресії представників інтелігенції, зазнавали цькувань колишні політв’язні. У часи Хрущова Україна з її великими ресурсами та потужною паливно-енергетичною базою стала сировинним придатком радянської політичної та економічної системи.
5 березня 1953 – смерть Й. Сталіна. 28 березня 1953 – у СРСР оголошено амністію засудженим до 5-ти років, за якою близько 1,2 млн осіб звільнили і припинили 400 тис. слідчих справ. 26 травня 1953 – засідання Президії ЦК КПРС, під час якого ухвалена постанова "Питання західних областей Української РСР". Згідно з прийнятим рішенням було визнано серйозні масштаби і наслідки дій режиму на західноукраїнських землях. У постанові зазначалось, що "боротьбу з націоналістичним підпіллям не можна вести лише шляхом масових репресій і чекістсько-військових операцій", адже "безглузде застосування репресій викликає лише невдоволення населення...". 15 травня 1956 – постанова Ради Міністрів СРСР про звільнення від спецпоселення членів сімей українських і білоруських націоналістів. 23 травня 1954 – Василь Кук (псевдонім "полковник Коваль") захоплений у бункері Іванцевицького лісу Олеського району на Львівщині. Це був останній із членів Центрального проводу ОУН в Україні. серпень 1956 – святкування 100-річчя з дня народження І. Франка. 9 листопада 1956 – Указ Президії Верховної Ради УРСР "Про заборону колишнім керівникам і активним учасникам українського націоналістичного підпілля, які відбули засудження і покарання, повертатися в західні області УРСР". Згідно з Указом вісім західних областей України були закриті для активістів ОУН-УПА, засуджених за "зраду Батьківщини", терор, диверсії і "бандитизм". Самовільне повернення до рідних осель каралося трирічним засланням. 30 червня 1957 – під час спроби вивісити синьо-жовтий та червоно-чорний прапори з тризубами і встановити три таблички "заміновано" затримано колишнього політв'язня Веніаміна Дужинського. 12 вересня 1957 р Львівський обласний суд виніс вирок "25 років у таборі суворого режиму". 10 жовтня 1957 – КДБ при Раді міністрів УРСР інформував ЦК КПУ про незадовільну роботу Міністерства зв'язку УРСР щодо глушіння зарубіжних радіостанцій. 28 квітня 1958 – схвалено план безвізового культурного обміну між прикордонними територіями СРСР (Львівською, Дрогобицькою і Волинською областями) і Польщею (Люблінським та Жешувським воєводствами). 17 липня 1958 – постанова Ради Міністрів УРСР про скорочення 40 існуючих в республіці монастирів до 8. грудень 1958 – Івано-Франківськ. Заарештована група студентів, які планували створити "Об'єднану партію визволення України". 21 травня 1959 – Указ Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію Дрогобицької області і включення її до складу Львівської області. 21 червня 1959 – акції протесту проти закриття Кременецького жіночого монастиря. 15 жовтня 1959 – Мюнхен. Вбивство Степана Бандери агентом КДБ Богданом Сташинським. 24 листопада 1959 – постанова Президії ЦК Компартії України "Про стан та заходи посилення роботи органів державної безпеки УРСР", в якій зазначалося "оперативно присікати діяльність українських буржуазних націоналістів". січень 1960 – постанова ЦК КПРС "Про заходи по ліквідації порушень духовенством радянського законодавства про культи". Посилення наступу на релігійні громади, пропагування атеїзму. 16 березня 1960 – Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову "Про посилення контролю за виконанням законодавства про культи" та інструкцію, відповідно до яких в Україні здійснювався негласний облік релігійних об'єднань, молитовних будинків та майна, що знаходилось в користуванні віруючих. 3-10 жовтня 1960 – суд над учасниками підпільної організації "Об'єднання". Вирок: Ярослав Гасюк і Володимир Леонюк – 12 р., Богдан Христинич – 10 р., Володимир Затварський – 8 р., Ярослав Кобилецький – 5 років таборів суворого режиму. 30 жовтня 1960 – завершено будівництво газопроводу Дашава — Мінськ. 7 листопада 1960 – Львів. Відбулося установче засідання "Української робітничо-селянської спілки", очолюваної Левком Лук'яненком. січень 1961 – у селі Купич-Воля на Львівщині викрита "Українська націоналістична організація ім. С. Бандери". Організацію заснували підлітки у 1958 р., які поширювали саморобні листівки. 16 березня 1961 – постанова Рада Міністрів СРСР "Про посилення контролю за виконанням законодавства про культи". При райвиконкомах, селищних і сільських радах утворювали спеціальні комісії, діяльність яких переважно зводилась до доносів, стеження і втручання у внутрішнє життя Церкви. 16-20 травня 1961 – Львів. Суд над членами Української робітничо-селянської спілки. Вирок: Левко Лук'яненко – смертна кара (розстріл), Іван Кандиба – 15 р. позбавлення волі у виправно-трудових колоніях, Степан Вірун – 11 р., Василь Луцьків, Олександр Лібович, Іван Кіпиш та Йосип Боровницький – 10 р. грудень 1961 – Львів. Викрита підпільна організація робітників "Український національний комітет". Двох робітників – І. Коваля і Б. Грицину – розстріляли, а ще 20 співучасників засудили від 10 до 15 років позбавлення волі. 14 січня 1962 – частково введений в експлуатацію нафтопровід "Дружба". квітень 1962 – Львів. Обком партії спільно з органами КГБ провів заходи з дискредитації місцевої іудейської общини, внаслідок чого її зняли з державного реєстру. 7 травня 1962 – суд над "Ходорівською групою" дисидентів. Федір Проців – розстріляний, а шестеро його соратників засуджені до різних термінів ув'язнення. 19 липня 1962 – постанова Президії ЦК КПРС, якою ухвалено наказ КДБ при Раді Міністрів СРСР "Про заходи по посиленню боротьби органів держбезпеки з ворожими проявами антирадянських елементів" та наказ Генерального прокурора СРСР "Про посилення прокурорського нагляду за розслідуванням справ про державні злочини і розглядом їх в судах". 9 листопада 1962 – Президія Верховної Ради СРСР постановила перейменувати м. Станіслав на м. Івано-Франківськ. 31 січня 1963 – нарада керівників правоохоронних органів у Києві, під час якої Голова КГБ при Раді міністрів УРСР В. Нікітченко оголосив програму програму боротьби з "особливо небезпечними державними злочинами". 31 липня 1963 – несанкціонований вечір з нагоди 50-річчя від дня смерті Лесі Українки у Першотравневому парку Києва, в якому взяли участь І. Дзюба, Т. Цимбал, М. Коцюбинська, І. Драч, С. Тельнюк, Ю. Назаренко, І. Жиленко. серпень 1963 – створення Українського національного фронту (УНФ) – однієї з найпотужніших таємних організацій. Засновники – Дмитро Квецко (с. Слобода-Болехівська Долинського р-ну Івано-Франківської області), Богдан Равлюк (с. Витвиця), Зіновій Красівський (колишній політв'язень з 1949-го по 1953-й рр., мешканець Моршина). Лише в головній ланці було близько 150 осіб. 1963 р. – СРСР зазнає суттєвих продовольчих труднощів: зростають черги за молоком і хлібом, збільшуються обсяги зерна, що імпортується з-за кордону. березень 1964 – за особистим розпорядженням секретаря Київського обкому КПУ В. Войченка знищено вітраж на пошану Т. Шевченка в Київському університеті (автори – О. Заливаха, А. Горська та інші). 24 травня 1964 – підпал у Київській публічній бібліотеці АН УРСР, внаслідок чого український відділ (600 тис. томів найцінніших рукописів, стародруків, рідкісних книг) був повністю знищений. 14 жовтня 1964 – на пленумі ЦК КПРС Хрущова звільнили з посади першого секретаря ЦК КПРС і Голови Ради міністрів СРСР. Першим секретарем ЦК став Л. Брежнєв.
  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|