Підозрюваних у вчиненні злочину.

Затримання осіб, які порушують громадський порядок, здійснюється нарядом міліції у разі невиконання ними усних попереджень працівників міліції по припиненню правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню службових обов’язків.

Адміністративним правопорушенням (згідно ст.9 КУпАП України) признається посягання на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, протиправна, винна (свідома чи необережна) дія чи бездіяльність, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Підстави та порядок утримання затриманого залежать від характеру правопорушення (згідно ст.261 КУпАП України). Якщо буде встановлено, що здійснено правопорушення, то ця особа при наявності вказаних в законі підстав може бути затримана у кримінально-процесуальному порядку, якщо ж має місце адміністративне правопорушення, то доставлена особа може утримуватись в міліції на підставах та в межах строку, визначеного законом для адміністративного затримання.

Адміністративне затримання полягає в короткочасному обмеженні свободи правопорушника та зв’язаного з примусовим утриманням їх на протязі встановленого законом часу в спеціальних приміщеннях органів внутрішніх справ.

Адміністративне затримання допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, складання протоколів, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ і виконанні постанов по справам про адміністративні правопорушення.

Виняток складають затримані психічно хворі, знаходження яких в громадських місцях представляють небезпеку для оточуючих і для самих хворих, а також затримання малолітніх.

Не підлягають затриманню іноземні громадяни які допустили правопорушення, котрі користуються дипломатичним імунітетом, та пред’явили дипломатичний паспорт, дипломатичну чи консульську картку або службове посвідчення особи.

У випадку скоєння вказаною особою проступку, що тягне за собою адміністративну відповідальність, співробітники міліції записують номер документа, що посвідчує особу та державу, яку ця особа представляє, після цього складає рапорт про факт правопорушення та передає його начальнику органу внутрішніх справ.

Як правило, не підлягають затриманню військовослужбовці. Але при скоєнні в громадських місцях серйозних правопорушень, військовослужбовці можуть бути затримані працівниками міліції для негайної передачі їх і матеріалів про правопорушення в комендатуру або черговому по військовій частині. Не підлягають адміністративному затриманню депутати місцевих Рад, народні депутати, прокурори, судді.

По кожному факту адміністративного затримання повинен складатися протокол. Не зважаючи на те протокол про адміністративне затримання може служити джерелом доказів по справі про адміністративне правопорушення, однією з його головних функцій є забезпечення перевірки обґрунтування і законності адміністративного затримання громадян.

Часом адміністративного затримання слід вважати момент доставлення правопорушника в орган внутрішніх справ (міліцію). Закон не містить прямої вказівки про порядок визначення часу затримання особи у випадку, якщо вона спочатку була доставлена у штаб добровільної народної дружини, а по закінченні встановленого терміну знаходження там – в міліцію.

Стаття 261 КУпАП України має перелік відомостей що підлягають фіксації в протоколі про адміністративне затримання. До них відносяться дата і місце складання протоколу, посада, прізвище, ім’я, по-батькові особи що складає протокол, відомостей про особу затриманого, час, мотив затримання.

Під мотивом затримання слід розуміти конкретні факти і обставини, що обумовлюють необхідність і правомірність адміністративного затримання правопорушника у даному конкретному випадку, тобто мотиви затримання викривають ціль і підстави застосування міри що розглядається, які також повинні вказуватись у протоколі про адміністративне затримання.

Затриманий може оскаржити адміністративне затримання у вищестоящому органі внутрішніх справ, або у прокурора. Якщо рішення про адміністративне затримання прийнято черговим по органу внутрішніх справ, воно може бути оскаржено у начальника органу внутрішніх справ, або його заступника. Працівники міліції зобов’язані представити затриманому можливість звернення зі скаргою як в усній так і в письмовій формі.

Адміністративне затримання особи, що скоїла адміністративне правопорушення (згідно ст.262 КУпАП України), може проводитись лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законодавством України. Адміністративне затримання проводиться органами внутрішніх справ – при здійсненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації та проведення зборів, мітингів, вуличних рухів та демонстрацій, при розповсюдженні неправдивих чуток, здійснення злісної непокори чинному законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця або їх образа, публічний заклик до невиконання вимог працівника міліції, при виявленні неповаги до суду, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях або появі у громадських місцях у нетверезому вигляді, що ображає людську гідність та громадську моральність, у випадках коли маються підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил охоти, риболовства та охорони рибних запасів і інших порушень законодавства по охороні і використанню тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Затримання осіб, що порушують громадський порядок, здійснюється нарядом міліції у випадку невиконання ними усних попереджень працівників міліції по припиненню правопорушень і чиненні протидії.

Адміністративне затримання здійснюється нарядом міліції при:

- порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій;

- злісній непокорі законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця;

- публічних закликах до невиконання вимог працівника міліції;

- незаконних операціях з іноземною валютою і платіжними документами;

- при розпитті спиртних напоїв у невстановлених місцях чи появі в громадських місцях у п’яному виді, що ображає людську гідність і суперечить нормам суспільної моралі;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Підстави для затримання осіб, підозрюваних у вчинені злочину:

Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише за наявності однієї з таких підстав:

- коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

- коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

- коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

1. Особа затримана по підозрі в скоєнні злочину.

2. Особа, у відношенні якої обрано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення його в якості обвинуваченого.

Під час затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, необхідно:

а) пам'ятати, що працівник міліції має право затримувати цих осіб за таких підстав:

якщо очевидці і потерпілі прямо вказують на певну особу як на таку, що вчинила злочин;

на тілі підозрюваного або його одязі виявлені явні сліди злочину.

За наявності інших, неперевірених даних, що є підставою для підозрювання особи у вчиненні злочину, вона може бути затримана нарядом міліції лише за умови намагання втекти або непокори законній вимозі працівника міліції. Враховуючи викладене, перед прийняттям рішення щодо переслідування і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, необхідно чітко осмислити правомірність дій міліціонера;

б) переслідування по гарячих слідах осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, здійснювати з максимальною віддачею сил, не забуваючи про запобіжні заходи на випадок можливого збройного або іншого фізичного опору з боку переслідуваного або його співучасників, які можуть перебувати поблизу. Привести до бойової готовності особисту зброю: дослати патрон у патронник; змістити кобуру ближче до пряжки ременя і розстібнути її, перевірити, чи легко виймається пістолет, а за необхідності перекласти зброю в зручніше місце тощо. При переслідуванні і пошуку злочинця потрібно бути пильним і мати на увазі, що він може викинути або загубити знаряддя злочину, власні речі та речі потерпілого, які стосуються злочину. Орієнтувати щодо нього та викрадених речей інших працівників міліції, дружинників, обслуговуючий персонал вокзалів, підприємств торгівлі та громадського харчування тощо;

в) затримання проводити за можливості (щоб воно не ускладнювалося через скупчення людей) в безлюдних місцях, віддалених від прохідних дворів, зупинок міського транспорту тощо;

г) особливо обачливим, винахідливим і сміливим треба бути під час затримання групи осіб, які підозрюється у вчиненні злочину. Прийнявши рішення щодо їхнього затримання, необхідно, не припиняючи спостереження за учасниками групи, по радіостанції, телефоном, іншим способом зв'язатися з оперативним черговим по органу внутрішніх справ і найближчими нарядами міліції, працівниками служб охорони із затримання злочинців щодо надання допомоги. Якщо з допомогою затримка, а зволікати не можна, зробити це слід самостійно. Головне у цьому випадку - несподіваність та рішучі дії міліціонера;

д) якщо під час затримання використовується службовий собака, то перед тим як його пустити, слід зробити попередження щодо цього. У разі заподіяння затримуваному укусів, йому треба надати медичну допомогу з дотриманням заходів безпеки. Собака, виконуючи команду "Охороняй!", має перебувати поруч із затриманим;

е) провести зовнішній огляд одягу, речей затриманого для вилучення зброї та інших предметів, які він може використати для нападу;

є) у деяких випадках затримання (для запобігання опору з боку особи, що підозрюється у вчиненні злочину) доцільно використовувати мотиви, які не є істинними причинами затримання, наприклад, порушення цією особою громадського порядку, паспортного режиму тощо. При цьому не обов'язково починати з перевірки документів, як це буває при затриманні громадянина за адміністративне правопорушення, оскільки підозрюваний замість документів може дістати зброю і застосувати її;

ж) передати затриманого оперативному черговому по органу внутрішніх справ, написати рапорт про затримання злочинця на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу в скоєнні злочину, її можна затримати тільки в тому випадку, коли вона намагається сховатися, не має постійного місця проживання, чи коли не встановлена особистість підозрюваного.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: