Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розподіл дієслів за типами дієвідмінювання





1. Усі дієслова розподіляються на два типи дієвідмінювання – дієвідміни. Найбільш надійний спосіб визначити дієвідміну дієслова базований на аналізі основи інфінітива.

2. До ІІ дієвідміни належать дієслова, які в основі інфінітива перед суфіксом -ти мають суфікси -и-, -і, -ї-, а також після ж, ч, ш, щ – суфікс -а-, за умови, що ці суфікси випадають у теперішньому часі (перевірити це можна, наприклад, за формою 1-ї особи одн., яка відповідає на питання я що роблю?)

Решту дієслів об’єднує І дієвідміна.

Розглянемо такий спосіб визначення дієвідміни на конкретних прикладах. Так, дієслово волочити перед суфіксом -ти має суфікс -и-, який випадає в теперішньому часі (волочу), отже, воно представляє ІІ дієвідміну. Дієслово бурмотіти має суфікс -і-, який випадає в теперішньому часі (бурмочу), отже, воно належить до ІІ дієвідміни. Дієслово кричати має після -ч- суфікс -а-, який опускається в теперішньому часі (кричу), отже, воно представляє ІІ дієвідміну.

Натомість до І дієвідміни належать дієслова радіти (є суфікс -і-, одначе він не опускається в теперішньому часі: радію), стукати (є суфікс -а-, але він стоїть не після ж, ч, ш, щ), волокти, молоти (нема жодного з потрібних для ІІ дієвідміни суфіксів) тощо.

Увага! Іноді дієслова, подібні за звучанням та однакові або близькі за значенням, залежно від суфікса в основі інфінітива можуть належати до різних дієвідмін: гуркотати – гуркочу (І дієвідміна, бо суфікс -а- стоїть не після ж, ч, ш, щ), гуркотіти – гуркочу (ІІ дієвідміна, бо суфікс -і- в теперішньому часі випадає); волокти – волочу (І дієвідміна, бо нема потрібних суфіксів), волочити – волочу (ІІ дієвідміна, бо суфікс -и- в теперішньому часі опускається) і т. ін.

3. Як винятки до І дієвідміни належать дієслова хотіти, ревіти, гудіти, іржати, хоч у їхній структурі наявні суфікси -і- та -а-, які опускаються в теперішньому часі (хочу, реву, гуду, іржу).

У дієсловах типу бити, лити, жати, почати тощо звуки и та а не є суфіксами, а входять до кореня, тому ці дієслова належать також до І дієвідміни.

4. Як винятки до ІІ дієвідміни належать дієслова спати, стояти, бігти, боятися, хоч у структурі їхніх інфінітивних основ нема потрібних суфіксів.

5. До жодної з дієвідмін не належать дієслова бути, дати, їсти, а також ті, що закінчуються на -вісти (типу відповісти, переповісти, доповісти, заповісти).

Правопис дієслівних форм теперішнього часу

1. У теперішньому часі закінчення дієслів у кожній із особово-числових форм залежать від дієвідміни:

Особа І дієвідміна ІІ дієвідміна
Одн. Мн. Одн. Мн.
  -у (-ю) -емо (-ємо) -у (-ю) -имо (-їмо)
  -еш (-єш) -ете (-єте) -иш (-їш) -ите (-їте)
  -е (-є) -уть (-ють) -ить (-їть) -ать (-ять)

УВАГА! Дієслова І дієвідміни на початку закінчення в більшості осіб мають тематичний голосний е (є), а в 3 особі мн. – закінчення -уть (-ють):

Особа Особові форми дієслів І дієвідміни
волокти уміти
Одн. Мн. Одн. Мн.
  волочу волочемо умію уміємо
  волочеш волочете умієш умієте
  волоче волочуть уміє уміють

УВАГА! Дієслова ІІ дієвідміни на початку закінчення в більшості осіб мають тематичний голосний и (ї), а в 3 особі мн. – закінчення -ать (-ять):

Особа Особові форми дієслів ІІ дієвідміни
волочити клеїти
Одн. Мн. Одн. Мн.
  волочу волочимо клею клеїмо
  волочиш волочите клеїш клеїте
  волочить волочать клеїть клеять

2. Під час дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі в кінці основи перед особово-числовими закінченнями відбувається чергування приголосних г, з > ж; к, ц > ч; х, с > ш; д > дж; зд > ждж; т > ч; ст, ск > щ, а саме:

а) у дієсловах І дієвідміни чергування відбувається в усіх особово-числових формах:

Особа Особові форми дієслів І дієвідміни
гуркотати тесати
Одн. Мн. Одн. Мн.
  гуркочу гуркочемо тешу тешемо
  гуркочеш гуркочете тешеш тешете
  гуркоче гуркочуть теше тешуть

 

б) у дієсловах ІІ дієвідміни чергування відбувається тільки в 1 особі одн.:

Особа Особові форми дієслів ІІ дієвідміни
гуркотіти їздити
Одн. Мн. Одн. Мн.
  гуркочу гуркотимо їжджу їздимо
  гуркотиш гуркотите їздиш їздите
  гуркотить гуркотять їздить їздять

Увага! У дієслові бігти чергування г > ж відбувається в усіх осо­бах: бі ж у, бі ж иш, бі ж ить, бі ж имо, бі ж ите, бі ж ать.

3. У дієсловах II дієвідміни, основа яких закінчується на губний б, п, в, м, ф, у 1 особі одн. та 3 особі мн. перед закінченням з’являється м’який л’; якщо звук л’ з’являється в дієсловах І дієвідміни в 1 особі одн., то він зберігається в усіх особах:

 

 

Особа І дієвідміна ІІ дієвідміна
сипати ловити
Одн. Мн. Одн. Мн.
  сиплю сиплемо ловлю ловимо
  сиплеш сиплете ловиш ловите
  сипле сиплють ловить ловлять

Правопис дієслівних форм майбутнього часу

1. Для вираження майбутньої дії українська мова має три різні дієслівні форми: просту, складну і складену.

Дієслова доконаного виду (що зробити?) мають одну форму майбутнього часу – просту. Дієслова недоконаного виду (що робити?) мають дві форми майбутнього часу – складну і складену.

2. Проста форма майбутнього часу твориться від дієслів доконаного виду за допомогою закінчень, спільних із теперішнім часом:

а)дієслова І дієвідміни на початку закінчення в більшості осіб мають тематичний голосний е (є), а в 3 особі мн. – закінчення -уть (-ють); чергування г, з > ж; к, ц > ч; х, с > ш; д > дж; зд > ждж; т > ч; ст, ск > щ відбувається в усіх особах:

Особа Особові форми дієслів І дієвідміни
засвистати прочитати
Одн. Мн. Одн. Мн.
  засвищу засвищемо прочитаю прочитаємо
  засвищеш засвищете прочитаєш прочитаєте
  засвище засвищуть прочитає прочитають

б) дієслова ІІ дієвідміни на початку закінчення в більшості осіб мають тематичний голосний и (ї), а в 3 особі мн. – закінчення -ать (-ять); чергування г, з > ж; к, ц > ч; х, с > ш; д > дж; зд > ждж; т > ч; ст, ск > щ відбувається лише в 1 особі одн.:

Особа Особові форми дієслів ІІ дієвідміни
засвистіти загоїти
Одн. Мн. Одн. Мн.
  засвищу засвистимо загою загоїмо
  засвистиш засвистите загоїш загоїте
  засвистить засвистять загоїть загоять

3. Складна форма майбутнього часу твориться від дієслів недоконаного виду шляхом додавання до інфінітива спеціальних закінчень майбутнього часу, що за походженням є особовими формами дієслова (й)няти (-му, -меш, -ме, ‑мемо, -мете, -муть):

Особа Особові форми дієслова читати
Одн. Мн.
  читатиму читатимемо
  читатимеш читатимете
  читатиме читатимуть

4. Складена форма майбутнього часу твориться від дієслів недоконаного виду шляхом поєднання інфінітива з особовими формами майбутнього часу допоміжного дієслова бути:

Особа Особові форми дієслова читати
Одн. Мн.
  буду читати будемо читати
  будеш читати будете читати
  буде читати будуть читати

Дієвідмінювання дієслів, що не належать до жодної дієвідміни

Деяку специфіку у формах теперішнього (простого майбутнього) часу мають дієслова, що не належать до жодної із дієвідмін.

Так, дієслово бути в теперішньому часі в усіх особах представлене формою є (лише в художній літературі трапляються інші форми: єси – 2 особа одн., єсть – 3 особа одн., суть – 3 особа мн. та ін.)

Дієслово їсти в теперішньому часі, дієслова дати та з кінцівкою -вісти (типу відповісти, переповісти, доповісти)у простому майбутньому часі мають такі форми:

Особа Особові форми
їсти дати -вісти
Одн. Мн. Одн. Мн. Одн. Мн.
  їм їмо дам дамо -вім -вімо
  їси їсте даси дасте -віси -вісте
  їсть їдять дасть дадуть -вість -відять

УВАГА! Форми 3 особи мн. типу відповідять, переповідять, доповідять трапляються нечасто, натомість уживані конструкції на зразок дадуть відповідь або дієслова перекажуть, повідомлять.







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.