Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Суб’єкти зобов’язань. Треті особи у зобов’язанні. Зміна осіб у зобов’язанні.





 

Суб’єктами виконання зобов’язання є кредитор і боржник. Зазвичай вони є тими особами, між якими відбувається виконання зобов’язання. Це безпосередньо випливає із визначення зобов’язання, закріпленого у ст. 509 ЦК: одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) відповідну дію. У деяких випадках характер і якість виконання певних зобов’язань залежить від особистих якостей боржника. Так, з особистістю автора, з яким укладено договір літературного замовлення на художній або літературний твір, пов’язується і виконання зобов’язання. Необхідність особистого виконання може випливати не тільки із суті зобов’язання, але безпосередньо із договору або з прямої вказівки закону.

Проте за загальним правилом виконання зобов’язання особисто боржником не впливає ні на характер, ні на якість цього виконання. Для кредитора зазвичай не має значення, чи він отримує гроші або інше майно безпосередньо від боржника чи від будь-якої іншої особи, що діє за його дорученням.

Саме на такі випадки розрахований інститут передоручення виконання зобов’язання третій особі, передбачений ст. 528 ЦК. Боржник може покласти виконання обов’язку, який лежить на ньому, на третю особу (передоручення виконання), а кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Не заперечується і право кредитора доручити третій особі прийняти належне виконання зобов’язання (переадресування виконання). Однак таке передоручення (переадресування) може застосовуватися з урахуванням певних умов:

1) якщо передоручення (переадресування) передбачено безпосередньо законом;

2) якщо третя особа знаходиться в адміністративному підпорядкуванні до сторони, яка покладає на неї виконання обов’язків або передання прав;

3) якщо третя особа пов’язана з однією із сторін відповідного зобов’язання договором.

Від передоручення і переадресування слід відрізняти заміну осіб у зобов’язанні. При передорученні боржник залишається суб’єктом зобов’язання і відповідно несе відповідальність за дії призначеного ним виконавця, при переадресуванні виконання кредитор також залишається суб’єктом виконання, і тому призначена ним третя особа претензій до боржника пред’явити не може. Тобто суб’єктний склад виконання зобов’язання у даному разі не змінюється

Заміна осіб у зобов’язанні пов’язана з тим, що попередні учасники зобов’язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов’язки у повному обсязі переходять до суб’єктів, які їх замінюють. Заміна осіб у зобов’язанні може набувати форми заміни кредитора або заміни боржника.

Заміна кредитора – це уступка кредитором своїх прав вимоги за зобов’язанням іншій особі. Вона має назву цесії. Кредитор, який поступається своїм правом вимоги за зобов’язанням третій особі, називається цедентом, аособа, якій кредитор поступається своїм правом вимоги за зобов’язанням – цесіонарієм. Для цесії (уступки вимоги) необхідною є угода між старим і новим кредитором, тобто між цедентом і цесіонарієм. Згоди боржника на здійснення цесії, якщо інше не встановлено договором або законом, не вимагається, оскільки вона ніякою мірою не погіршує його становище. Однак закон вимагає письмово попередити боржника про заміну кредитора. Вимога, що передається іншій особі в порядку цесії, переходить до неї в тому обсязі, в якому вона раніше належала цедентові. Для цесіонарія зберігають силу всі засоби забезпечення зобов’язання (застава, завдаток, порука тощо). Якщо боржник ухиляється від виконання, то тільки до нього і може бути пред’явлена вимога з боку цесіонарія. Однак цедент відповідає перед цесіонарієм за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов’язку, крім випадків, коли цедент поручився за боржника перед цесіонарієм (ст. 519 ЦК). За загальним правилам, цесія може застосовуватися у будь-яких зобов’язаннях, винятки встановлені лише для вимог, уступка яких суперечить закону (договору) або якщо вимога нерозривно пов’язана з особою кредитора. Так, ст. 515 ЦК безпосередньо забороняє заміну кредитора у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Внаслідок переведення боргу (заміни боржника) попередній боржник вибуває із зобов’язання і замінюється новим. Для переведення боргу, безперечно, потрібна згода нового боржника, оскільки якщо договір як вольовий акт не може вчинятися без волевиявлення кожного із контрагентів, то тим більше не можна поза своєю волею стати боржником уже існуючого зобов’язання. Але переведення боргу неможливо здійснити і без згоди кредитора.

Новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі ті заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК).

Правочин щодо уступки права вимоги і переведення боргу вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, за яким уступається право вимоги чи переводиться борг.

Виконання зобов’язання.

 

Під виконанням зобов’язання розуміють здійснення кредитором і боржником дій, опосередкованих їх правами та обов’язками, що випливають із зобов’язання. Так, під виконанням договірного зобов’язання купівлі-продажу слід вважати одночасно передання речі продавцем у власність покупця і прийняття цієї речі покупцем, а також виплату обумовленої договором суми (ціни речі) покупцем і прийняття цієї суми продавцем.

Дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов’язання на користь іншого, називаються предметом виконання. Якщо ці дії пов’язані з переданням певного майна, поняттям предмета виконання охоплюється і це конкретне майно.

У ст. 526 ЦК загальні умови виконання зобов’язань формулюються так: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому спеціально підкреслено дві обставини, а саме: при виконанні зобов’язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту; виконання зобов’язання має опиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості. Саме ці оціночні категорії набувають у сучасному цивільному праві особливого значення. Вони розглядаються як найважливіші критерії, за допомогою яких може визначатися принцип належного виконання зобов’язання. Не припускається одностороння відмова від виконання зобов’язання або його одностороння зміна, окрім випадків, передбачених договором або вказаних безпосередньо в законі.

У зобов’язаннях можуть брати участь фізичні та юридичні особи, а також держава. Суб’єктів зобов’язальних правовідносин прийнято іменувати сторонами. Кожнезобов’язання має виконуватися належними сторонами. В зобов’язанні завжди присутні дві сторони: правомочна (кредитор), яка висуває якісь вимоги, і зобов’язана (боржник) – яка повинна їх виконати.

Місце виконання зобов’язання. Зобов’язання має бути виконане в місці, визначеному договором.

Якщо місце виконання зобов’язання не встановлено в договорі, виконання провадиться:

– за зобов’язаннями про передання нерухомого майна (у власність, користування або з іншою правовою метою), – за місцем знаходження цього майна;

– за зобов’язаннями про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, – за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

– за зобов’язаннями про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, – за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов’язання;

– за грошовими зобов’язаннями – за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, – за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов’язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов’язання змінив своє місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов’язання має виконуватися за новим місцем проживання кредитора з віднесенням на його рахунок усіх витрат, пов’язаних із зміною місця виконання;

– за іншими зобов’язаннями – за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Строк (термін) виконання зобов’язання. Зобов’язання має виконуватися в строк (термін), встановлений договором. Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Можливе і дострокове виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Спосіб виконання. Спосіб виконання зобов’язання перебуває у прямій залежності від предмета виконання. Якщо предмет зобов’язання пов’язаний з якоюсь єдиною річчю, що за своєю природою неподільна, виконання не може бути проведене інакше, як шляхом передачі цієї речі боржником кредиторові відразу і в цілому.

Проте можливі зобов’язання з передання сукупності речей або відповідної суми грошей, зокрема грошей у договорі позики, кількох однорідних речей у договорі купівлі-продажу або поставки і т.д. У таких випадках зобов’язання може бути здійснене не тільки шляхом вчинення однократного акту, а й частинами – у формі кількох розподілених у часі дій. Виконання зобов’язання частинами нерідко передбачається законом, договором або випливає із змісту і суті зобов’язання.

 







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.