ДОМОГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ОЗНАКИ

Сутність домогосподарства та його ознаки. Згідно з аналізом моделі кругопотоку, домогосподарство можна визначити як економічну одиницю, що складається з однієї або більше осіб, постачає економіку ресурсами і використовує отримані кошти для купівлі товарів і послуг, які задовольняють потреби людини. Як синоніми до поняття домогосподарства також використовують терміни домашнє господарство та сімейне господарство.

Поняття сім’ї (родини) і домогосподарства близькі, але не тотожні. Сім’я здебільшого є соціальною основою домогосподарства, проте домогосподарство може складатися і лише з однієї особи. Сім’я – це двоє або більше людей, пов’язаних родинними зв’язками, які об’єднані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою. Сім’я є первинною суспільною одиницею, натомість домогосподарство – одиниця економічна. Термінсімейне господарство власне наголошує і на тісній спорідненості понять сім ‘ я та домогосподарство, і на відмінності між ними.

Система національних рахунків використовує повніше визначення поняття домогосподарства: невелика група людей, що проживають в одному помешканні, повністю або частково об’єднують свої доходи і майно, спільно споживають певні види товарів та послуг. Це тлумачення акцентує увагу на таких важливих аспектах, як спільне житло, спільні бюджет і ведення господарства, узгоджене ухвалення економічних рішень.

Домогосподарства можна класифікувати за низкою демографічних та економічних ознак. Важливими демографічними характеристиками домогосподарств є їх чисельність, склад та місце проживання. Основним економічним критерієм, за яким поділяють домогосподарства, є рівень їхніх доходів та багатства. До аналізу диференціації домогосподарств за рівнем доходів повернемося дещо згодом, а спершу з’ясуймо демографічні відмінності.

В Україні налічується близько 17 млн. домогосподарств. З них понад дві третини (11772,4 тис.) проживає в містах, і лише 5,173 млн – у сільській місцевості. Цікаво зауважити, що попри тривалий процес скорочення чисельності населення в Україні кількість домашніх господарств збільшується. Ймовірно, це відображає тенденції до відокремлення молодих сімей, зростання кількості розлучень і, як наслідок, зменшення кількості осіб в одному домогосподарстві.

Процеси зменшення розмірів домогосподарств в Україні простежуються упродовж декількох сторіч. Якщо у XVII ст. пересічна сім’я в Україні налічувала майже 7 осіб, у XVIII ст. – 6 осіб, у XIX ст. – понад 5 осіб, то в середині XX ст. – лише 3,2 особи. Згідно з даними за 2014 рік в Україні налічувалось 16945,4 тис. домогосподарств, середній розмір домогосподарства становив 2,58 особи. До того ж, понад 78% домогосподарств складалися з однієї, двох або трьох осіб, і лише 22% – з чотирьох та більше осіб. Водночас частка домогосподарств з дітьми до 18 років – 37,9%.

Ці дані досить промовисто свідчать не лише про серйозні економічні проблеми у недалекому майбутньому, пов’язані з процесом старіння населення, але й про реальну загрозу самому існуванню українського етносу.

Внесок українських учених у теорію функціювання домогосподарств¹.

Домогосподарство, як одну з первинних економічних одиниць, сьогодні активно досліджують на макро- та мікроекономічному рівнях. З погляду системи національних рахунків, домогосподарства становлять один з п’яти інституційних секторів національної економіки. Сучасна макроекономічна наука володіє ефективним інструментарієм аналізу поведінки домогосподарств у сфері споживання та заощадження. Вагомий внесок у розвиток цієї теорії зробили відомі вчені минулого сторіччя Дж. М. Кейнс, І. Фішер, М. Фрідман, Ф. Модільяні.

На мікроекономічному рівні аналіз поведінки домогосподарств ґрунтується на концепції раціональності економічної поведінки людини і використовує теорію граничної корисності та інструментарій кривих байдужості. Водночас прихильники інституціоналізму вважають, що доцільно зважати передусім на структуру домогосподарств, соціальні норми і суспільні цінності, проблеми невизначеності та неповноти інформації тощо. Представ­ники нової економічної теорії домогосподарства на чолі з лауреатом Нобелівської премії Г. Бекером наголошують на важливості виробничої функції домогосподарств у сучасних умовах.

Різноманітні аспекти поведінки та функціювання домогосподарств активно досліджували вітчизняні вчені. Ще в XIX ст. Д. Журавський вважав, що потрібно аналізувати функціювання домогосподарств на основі вивчення цілої системи показників: природних умов, народного побуту (житло, одяг, харчування, звичаї), відносин власності (облік майна, податків, прибутків, праці, державного господарства та управління) тощо. Ці методичні підходи широко використовували в дослідженнях представниківЧернігівської школи земської статистики – О. Русова, П. Червінського та В. Варзара. Їхня програма досліджень передбачала аналіз економічних умов життя домогосподарств, соціальних та етнічних відносин, побуту населення, особливостей землеволодіння та землеробства. Новаторський підхід Чернігівської статистичної школи до обстеження сімейних господарств було згодом поширено в межах усієї Російської імперії.

Оскільки у XIX ст. більшість населення України проживала на селі, природно, що українські економісти зосереджували увагу на всебічному аналізі функціювання сільських домогосподарств. Наприклад, С. Подолинський досліджував господарське становище українського селянства, В. Навроцький з’ясовував причини майнової диференціації селянських домогосподарств Галичини, а В. Барвінський наголошував на ролі ощадливості та організації дешевого кредиту для зміцнення селянських господарств. Його економічна програма передбачала захист дрібних виробників і розвиток ремісництва та промислу. Дуже сучасно звучать міркування вченого щодо значення духу підприємництва та господарської ініціативи для повноцінного функцію­вання домогосподарства в ринкових умовах.

У багатющій науковій спадщині Івана Франка є й серйозні економічні дослідження. І. Франко аналізував становище селянських господарств після реформи 1 848 р. Він подав докладний аналіз факторів розвитку селянського господарства, активно використовуючи і статистичні методи. Важливою передумовою поліпшення ситуації на селі Франко вважав запровадження наукового підходу до процесу господарювання. Водночас учений досліджував також економічні умови життя робітничих родин, опублікував низку досліджень, присвячених бюджетові робітничих сімей.

Видатний український статистик Ф. Щербина присвятив свої дослідження аналізові бюджетів селянських господарств. Продовжуючи традиції української школи земської статистики, він розробив програму бюджетних досліджень, яка повністю охоплювала селянське господарство: його склад, річний обіг виробництва і споживання з чітким розмежуванням натуральних та грошових складників видатків і доходів, його грошовий баланс. Учений наголошував на важливості високої точності в бюджетних дослідженнях. Ф. Щербина вказував на тісну залежність між бюджетами селянських господарств та державним бюджетом, тобто на взаємозв’язки між мікро- та макроекономічним рівнями аналізу. Ще за життя українського вченого визнали засновником бюджетної статистики домогосподарств.

Відомий економіст початку XX ст., засновник економетричної науки П. Чомпа наголошував на ролі ощадливості в селянському господарстві. Праця видатного українського економіста Є. Слуцького «До теорії збалансованого бюджету споживача» (1915) започаткувала новий етап в аналізі бюджетів домогосподарств. Розроблені на основі теорії Є. Слуцького математичні моделі поведінки споживача мали вагомий вплив на розвиток сучасної мікроекономічної теорії.

Загалом, на думку визнаного фахівця в царині історії української економічної думки професора С. Злупка, дослідження українськими вченими проблем функціювання домогосподарств характеризувалися глибиною, масштабністю та усебічністю. За своїми принципами, теоретичними засадами та інструментарієм вони часто були новаторськими і сягали світового рівня.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: