|
|
Головні теоретичні підходи до характеристики фірми
Як економічний суб’єкт фірма виконує функції: · виробничу – виробництва продукції, надання послуг, здійснення робіт; · маркетингову – завоювання ринку шляхом формування попиту, стимулювання збуту; · збутову – реалізації виробленою продукції; · ресурсопостачальну – залучення у виробництво ресурсів; · фінансово-інвестиційну – забезпечення бізнесу фінансовими ресурсами, здійснення інвестицій; · інноваційну – розробки та впровадження інновацій; · соціальну – здійснення заходів щодо соціального забезпечення та захисту працівників, соціального розвитку. За видом господарської діяльності і характером здійснюваних операцій фірми бувають виробничі, будівельні, торговельні, транспортні, фінансові, науково-дослідницькі, юридичні, консалтингові та інші. За цим критерієм виокремлюють також інноваційні фірми ( innovative firms), що вироблюють і реалізують інноваційну продукцію (послуги); венчурні фірми (venture firms), які спеціалізуються на розробці та впровадженні інтелектуальних продуктів-новацій. Юридична фірма (law firm) – це відокремлений індивідуальний господарюючий суб’єкт, що здійснює підприємницьку діяльність, спрямовану на задоволення суспільних потреб у правовій допомозі з метою досягнення певного правового результату та одержання прибутку. За формою власності фірми розділяються на приватні, державні, комунальні та ті, що базуються на колективній та змішаній власності. За розміром фірми бувають малі, середні і великі. В Україні критеріями їх виокремлення є середньооблікова чисельність працюючих і обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за звітний рік. У Господарському кодексі України визначено такі види підприємств за розміром: мікропідприємства – не більше 10 осіб і 2 млн євро; малі підприємства – не більше 50 осіб і 10 млн євро; великі підприємства – більше 250 осіб і 50 млн євро; всі інші підприємства вважаються середніми. За виробничою структурою фірми бувають: – галузеві, які спеціалізуються на здійсненні одній, декількох або всіх стадій виробництва кінцевого продукту; – багатогалузеві, серед яких: 1) фірми-комбінати, що здійснюють діяльність у технологічно пов’язаних галузях виробництва; 2) диверсифіковані фірми, що є багатогалузевими, але мають галузеве ядро, профілюючий вид діяльності; 3) конгломерати – фірми, які не мають галузевого ядра та технологічних зв’язків між видами діяльності. Фірми можуть бути національними та міжнародними, які є багатонаціональними – міжнародними за сферою діяльності та належністю капіталу; і транснаціональними – міжнародними за сферою діяльності та національними за належністю капіталу. Соціально-економічні та техніко-технологічні трансформації, пов’язані з формуванням та розвитком економіки знань, на мікроекономічному рівні обумовлюють накопичення сучасною фірмою рис «нової фірми» (new firm of the knowledge economy) як організаційної форми інтелектуального бізнесу, провідними ресурсами якого є знання та інформація, засновниками – підприємці знань, трудовими ресурсами – фахівці і працівники знань, які продукують інтелектуальні продукти та послуги (таблиця 6.2). Таблиця 6.2.   Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|