Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Схема розподілу загального бюджету навчального часу за змістовими модулями практики





№ п/п Змістові модулі практики Кількість кредитів ECTS: Кількість балів за виконання програми практики (за 100-бальною шкалою)
1. Методика викладання професійного навчання 4,5 100 балів
2. Педагогіка   100 балів
3. Психологія
5. Шкільна гігієна   100 балів
Загальна кількість кредитів ECTS: 7,5  

 

Оформлення результатів оцінювання практики

 

Поточний контроль за виконанням завдань практики здійснюється методистами з окремих змістових модулів. Результати контролю фіксуються у балах за 100-бальною шкалою на відповідній сторінці журналу практики з зазначенням складових оцінювання та визначених за програмою практики видів роботи або завдань.

Методист із окремого змістового модуля виводить підсумкову оцінку за виконання завдань практики за модулем та виставляє її в окремій графі журналу практики.

Груповий (факультетський) керівник обчислює підсумковий бал за виконання програми практики і виставляє його у відповідній графі журналу практики, у щоденнику студента-практиканта, в індивідуальному навчальному плані студента-практиканта, в заліковій книжці, в екзаменаційно-заліковій відомості.

Остання сторінка щоденника студента-практиканта оформлюється за зразком:

№ п/п Змістові модулі практики К-ть кредитів ECTS за змістовими модулями практики Оцінка за змістовим модулем (за 100-бальною шкалою) Прізвище та ініціали методиста Підпис методиста
1. Методика трудового та професійного навчання   4,5        
2. Педагогіка        
3. Психологія
4. Шкільна гігієна        
Загальна кількість кредитів ECTS 7,5  

 

Загальна підсумкова оцінка за виконання студентом програми практики:

за 100-бальною шкалою __________

за шкалою ECTS _________

за національною шкалою ___________

Груповий керівник:.

(підпис) (учене звання, прізвище та ініціали)

 

 


Додаток А

ОРІЄНТОВАНА СХЕМА АНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ

З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1. Навчальний предмет. Дата проведення заняття. Прізвище, ім’я, по батькові вчителя.

2. Тема заняття, його навчальна, розвиваюча і виховна мета.

З. Тип заняття, його структура. Час, що відведений на окремі види навчальної роботи.

4. Обладнання для вчителя й учнів

5.Міжпредметні зв’язки.

 

IІ. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Готовність учителя й учнів до заняття, перевірка присутніх, їх робочого одягу Наявність інструментів і заготовок, письмовою приладдя, засобів унаочнення, технічної документації, чіткий початок і правильний тонус заняття (без млявості і зайвої напруженості), усунення зовнішніх причин, які можуть відволікати увагу (не провітрене приміщення, ненормальна температура, наявність зайвих предметів, які не мають відношення до заняття, шум, надмірна збудженість учнів після перерви та м..).

Увага і дисципліна на уроці.

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Доведення до свідомості школярів теми, мети заняття. Виховне значення новою матеріалу. Зв’язок із сучасністю, практикою місцевого виробничого оточення.

 

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПІРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Доцільність обраної вчителем методики відтворення в пам’яті учнів раніше набутих знань, які стануть основою для вивчення нового навчального матеріалу. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів під час опитування. Характеристика запитань і завдань учителя. На які психічні процеси орієнтовані запитання вчителя (пам’ять, мислення, творче уявлення). Особливості знань учнів: точність, міцність, глибина, логічність, культура мовлення школярів Труднощі, з якими зустрілися вчитель і учні під час актуалізації опорних знань. Реакція вчителя на відповіді учнів Стимулювання вчителем уваги, розумові активності школярів. Застосування проблемних ситуацій під час опитування. Поведінка учнів під час відтворення знань Форма актуалізації знань: фронтальна, індивідуальна, ланкова. Прийоми перевірки: усні, письмові, практичні.

V. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ВЧИТЕЛЕМ І ЙОГО ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ

Характеристика навчальною матеріалу, які нові образи, уявлення, поняття містяться в ньому, співвідношення конкретних уявлень і абстрактних понять, теоретичних і практичних завдань Якими методами користувався вчитель (словесними, наочними). Відповідність методів меті заняття, характеру матеріалу і розвитку учнів. Науковість, логічність, обґрунтованість, емоційність викладу Виділення найбільш суттєвого в нових знаннях, систематизація їх і узагальнення. Ефективність застосування на занятті засобів унаочнення, технічних засобів навчання Досконалість записів, рисунків, схем, які вчитель виконує на дошці. Активізація вчителем розумової діяльності учнів Створення проблемних ситуацій на занятті.

VI. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ

Вид інструктажу (усний або письмовий). Спосіб здійснення показу (ілюстрування або демонстрацією). Які форми показу використовуються (цілісний показ операції в робочому темпі. Ізольований показ окремих прийомів і дій операції, цілісний показ в уповільненому темпі). Чи витримана була рекомендована послідовність показу і об’єм. Ступінь розкриття і висвітлення у вступному інструктажі мети і змісту трудового завдання. Технічних засобів його виконання, технічних вимог до виробу, можливих неполадок у роботі, способів їх попередження, способів безпечної роботи тощо.

Ступінь досягнення основних завдань інструктування відтворити в пам’яті учнів відомості й уявлення, необхідні для виконання завдань наступної практичної роботи, роз’яснити технологічні і трудові операції, необхідні для виконання нового практичною завдання, показати всі операції (їх елементи) для створення в учнів відповідних живих, повних, чітких, конкретних уявлень і образів дій: закріпити одержані учнями уявлення і поняття, перевірити їх міцність, повноту і точність.

VII. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ,

ПОТОКОВИЙ ІНСТРУКТАЖ

Характеристика практичної роботи учнів: чи передували їй вправи. Спрямованість вправ: на навчання школярів певному прийому операції, робочої функції або виду роботи. Чи займають у вправах провідне місце саме ті дії, яким необхідно навчати школярів. Витрати часу на «чисті» вправи і на вправи при виготовленні корисних речей, але збільшених обробних припусках, тобто таких, які складають перший етап виготовлення об’єкту.

Комплексність технологічної частини безпосереднього виготовлення виробів, наявність у ній елементів планування, вибору заготовок і інструментів, розмічування, обробки деталей складання і випробування виготовленого предмета. Наявність елементів конструювання в практичній роботі. Місце в загальному) процесі і зміст конструювання. Повнота розглянутих вимог до вибору, принципу його будови і дії, форм і розмірів у цілому й окремих його частин, виразу конструктивних ідей у технічних малюнках і кресленнях.

Зміст і характеристика потокового інструктажу. Прийоми потокового інструктажу: виховний винив, супутнє практичне навчання або активне втручання вчителя в хід трудового процесу. Форма, своєчасність вказівок потокового інструктування, систематичність і тактовність пояснень і зауважень.

 







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.