|
|
Основні риси проектної діяльностіПроект починається з творчого задуму чи певної ідеї щось практично вті- лити в життя. Наприклад, у вас з’являється задум вступити до одного з престижних вищих навчальних закладів нашої країни. Які ваші подаль- ші дії? Так, може бути кілька варіантів — від обговорення цієї ідеї з бать- ками до визначення проблемних для вас запитань і відповідного пошуку потрібної інформації. Проте згодом ви обов’язково складете план дій для реалізації задуму. Взагалі будь-який проект — це спочатку ідея чи за- дум, і лише потім — план реалізації та власне практична реалізація. Досить часто проект пов’язують із вирішенням певної проблеми. Про- ект як проблема може зумовити таку ситуацію творчості, в якій дизайнер Рис. 2. Унікальні розв’язки звичайних речей намагається віднайти нове нестандартне рішення, щоб отримати шанс натрапити на щось інше, позбавлене усталених стереотипів чи загальноприйнятих правил. Тоді проект набуває фантастичних або незвичних форм і конструкцій (рис. 2). Вирішення проблеми передбачає, з одного боку, обґрунтування її ак- туальності, а з іншого — використання сукупності різноманітних ме- тодів дослідження, експериментальну перевірку можливих способів її вирішення, винайдення нових технологій для реалізації проекту. Тут можна навести найвідоміші світові проекти сучасності, в основу яких покладено певну проблему. Серед них — створення лазерного термоядер- ного реактора (National Ignition Facility (NIF), Лівермор, Каліфорнія, Рис. 3. Науково-дослідні проекти США). Проблема, яку має розв’язати NIF, — одержання дешевої енергії. Ідея проекту полягає в тому, що 192 надпотужні лазери, націлені в одну точку, мають згенерувати спалах світла у 500 терават (для порівняння це приблизно 5 трильйонів ламп розжарювання). Спалах, однак, має бути миттєвим — мільярдні частки секунди. Усе це потрібно для того, щоб спровокувати термоядерну реакцію всередині золотого «наперстка» об’ємом з горошину, куди закачають дейтерій із тритієм. Науковці вва- жають, що в майбутньому така реакція стане найдешевшим джерелом енергії. Бюджет проекту становить близько 4 мільярдів доларів США. Експериментальну установку скла- ли в березні 2009 року, а перших експериментальних результатів очікують у 2010 році (рис. 3, а). Інший проект, завдяки якому намагаються вирішити ще одну глобальну проблему, — загальний перепис білків людини (офіційна назва Human Proteome — «Протеом б а людини»). Завдання, що лежить в основі проекту, — це створення при- нципово нових засобів лікування та діагностики хвороб. Цей проект ці- кавий тим, що він реалізується в лабораторіях практично всіх країн сві- ту. Ідея полягає в тому, щоб скласти списки всіх білків людського організму. Крім того, необхідно не лише з’ясувати, з яких амінокислот складається білок, а й які функції він виконує. Ось тут і криється «ключ» до створення, як вважають дослідники, принципово нової медицини, яка надзвичайно швидко і якісно діагностуватиме будь-яку хворобу та мак- симально ефективно її виліковуватиме. Скоординувати наукові групи, що працюють над цією проблемою, намагається міжнародна Організація протеому людини — Human Proteome Organization (HUPO). Особливий акцент вони роблять на білках головного мозку, крові та печінки (рис. 3, б). А ось інший приклад, коли дизайнери Німеччини (дизайнерська фір- ма «ZweitSinn») долучаються до участі у вирішенні проблем екології че- рез виготовлення меблів. Щорічно в Німеччині викидають близько 7 тонн використаних меблів. Працівники фірми вирішили, що вторинна сировина — це недорогий матеріал і водночас екологічно безпечне вироб- ництво. Адже відомо, що під час виготовлення кожного кілограма дощок в атмосферу потрапляє понад 350 грамів СО2, інакше кажучи, виготов- лення меблів «ZweitSinn» стоїть на заваді викидам вуглекислого газу в повітря. У своєму каталозі фірма вказує у кожній позиції, від якої кіль- кості грамів СО2 вбереже землю використання цієї продукції із вторин- ної сировини. Наприклад, крісло «Pixelstar» — 11 кг, модуль-полиці «Frank» — 2 кг, ліжко «Horizont» — 158 кг тощо (рис. 4). Проблема може мати й інший характер, що наближає її до завдань естетизації навколишнього середовища. Так, однією з дизайнерських компаній було запропоновано поліпшити вигляд службових приміщень за допомогою зміни форми та оздоблення вогнегасників. Отже, проект може розв’язувати певну проблему, практичне завдан- ня, і власне зміст проблеми та відповідні завдання визначатимуть не лише можливі способи їх розв’язання, а й практичний результат, який одержують у процесі реалізації проекту. Результатом проектної діяльності може бути не лише створення матеріального продукту, а й означення його в певній знаковій формі — у вигляді текстів, креслень, графіків, моделей у пам’яті ЕОМ і т. д. Разом з тим результат проекту, наприклад у конструкторській діяль- ності, має бути обов’язково реалізованим у вигляді дослідного зразка, за допомогою якого уточнюються розрахунки, наведені у змісті проекту, а також конструктивно-технічні характеристики об’єкта проектування чи технічної системи. Рис. 4. Меблеві вироби дизайнерів «ZweitSinn» (Німеччина) Отже, підсумуємо. Проект (від лат. proect — «кинутий упе- ред задум») — це сукупність певних дій, документів, попе- редніх текстів, задум чи план створення матеріального об’єкта, предмета, різного роду теоретичних продуктів. Проект неможливо створити й реалізувати без творчої діяльності. Поняття проект усе частіше вживається в загальнонауковому зна- ченні, оскільки в ширшому його розумінні це — обґрунтоване конструю- вання системи параметрів майбутнього об’єкта, процесу чи явища в поєд- нанні зі способами його досягнення. Саме таке багатогранне тлумачення проекту відкриває широкі мож- ливості для його використання в різних сферах наукових досліджень, виробництва і життєдіяльності людини. Діяльність, під час якої обґрунтовується й розробляється проект, називається проектуванням. Проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлене на створен- ня якісно нового продукту, що має суттєве значення чи для людини, чи для суспільства. Як свідчать вищенаведені приклади, проектування спрямоване на здобуття певного результату в заданий проміжок часу і може бути реалі- зоване за наявності певних ресурсів (матеріальних, людських, фінансо- вих). Тому невід’ємною умовою виконання проекту є наявність у його структурі бюджету, який відповідає видам запланованих робіт, викорис- товуваних матеріалів, інструментів, термінам виконання. Щоб досягти мети проектування, необхідно комплексно забезпечити умови для здійснення таких взаємопов’язаних цілей проектування: соціально-економічна ефективність; соціальна інтегрованість; соціально-організаційна керованість; суспільна активність. Основний зміст проектування полягає в обґрунтуванні сукупності засобів, що допомагають розв’язати поставлені завдання і проблеми, до- сягти визначеної мети. Ці засоби фіксуються у двох формах: як система параметрів проектованого об’єкта та їхніх кількісних показників; як сукупність конкретних заходів, що забезпечують реалізацію проектованих показників та якісних характеристик майбутнього об’єкта. Потрібно розмежовувати такі поняття, як проектування і конструю- вання. Процес проектування включає конструювання, яке полягає в розробленні конструкції, детальної схеми виготовлення задуманого об’єкта і робочих креслень усіх деталей та окремих частин виробу. Про- ектування полягає не лише в конструюванні, а й у плановій діяльності, обґрунтуванні такого плану та корекції одержаних результатів. Проектна діяльність нині пронизує всі сфери функціонування тради- ційного промислового підприємства: у маркетингу — це проекти марке- тингових досліджень, рекламних акцій, виведення на ринок нових про- дуктів, одержання нових ринків збуту; у дослідно-конструкторських підрозділах — це проекти нових продуктів, технологій; у виробництві — проекти серійного випуску нової продукції, технічного переоснащення, впровадження нових технологій; у торговельному бізнесі — проекти з масової реалізації продукції тощо. Проекти на підприємствах та в інших галузях виконуються упро- довж певного проміжку часу і мають більш-менш чітко окреслені поча- ток і завершення. Під час виконання проекту значні зусилля спрямовані саме на те, щоб його було завершено в заплановані строки, і він вважаєть- ся завершеним, коли досягнуті його основні цілі. А в цьому допомагають різноманітні схеми, графіки, в яких зазначається час початку і завер- шення робіт, передбачених проектом. В умовах промислового виробництва розрізняють проектування «внутрішнє» і «зовнішнє». Перший вид проектування пов’язаний зі створенням креслярських зображень, проектної документації (технічно- го та робочого проектів), які є основними документами для виготовлення технічної системи на виробництві. Другий вид сучасного проектування («зовнішнє») спрямований на вироблення загальної ідеї, її дослідження за допомогою теоретичних засобів, розроблених у відповідній технічній науці. Проекти — це певною мірою неповторні й одноразові заходи. Водно- час рівень унікальності може значно коливатися залежно від особливос- тей проекту. Скажімо, якщо йдеться про зведення стандартного будинку за програмою житлової забудови, то рівень унікальності цього проекту низький. Базові елементи кожного будинку ідентичні решті будівель, які вже зведено. Проте унікальність може виявлятись у плануванні та використанні ландшафту місцевості, де здійснюють забудову, у роз- міщенні будівель і т. ін. З іншого боку, якщо спеціалісти розробляють операційну систему комп’ ютера нового покоління, вони, певна річ, мають справу з досить унікальним завданням, бо працюють над тим, що було недосяжним для попередніх інформаційних систем. Оскільки досвід минулих розробок може лише в загальних рисах підказати їм, чого слід очікувати від цього проекту, то цього разу йдеться про ризик і невизначеність. Рис. 5. Зв’язок між метою і собівартістю та строками реалізації проекту Собівартість Норма часу Самоконтроль Обґрунтування Мета проек ту Планування   Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
