Захисні бар'єри і види цивільного захисту

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційнонебезпечнихречовин у великих кількостях - все це збільшує ймовірність виникнення техногенних аварій.

Кожен регіон України можна охарактеризувати за певним комплектом джерел ризику несприятливих впливів. За допомогою такого "комплекту" можна визначити "якість життєвого середовища" території, до того ж сукупний ризик можна використовувати як інтегральний показник медико- соціально-екологічного стану цього регіону.

Науковці підрахували, що в Україні в зонах можливого зараження сильними отруйними речовинами (СДОР) проживає 15 млн. осіб, 11 млн. осіб - у зонах підвищеної сейсмічної активності і 7,4 млн. осіб - у зонах можливого катастрофічного затоплення. Деякі регіони можуть опинитися під впливом відразу кількох негативних чинників.

Диспропорції у розміщенні продуктивних сил, що були протягом багатьох років призвели до того, що територія України зазнала значного і техногенного навантаження на природне середовище яке в 5-6 разів вище, ніж у економічно розвинутих країнах. На потенційно небезпечні виробництва загалом у країні припадає понад 40 % вартості промислово-виробничих основних фондів. Попередній етап економічного розвитку України, в результаті якого було створено вагому промислову та енергетичну базу за рахунок розширення виробництва та безкоштовного використання природних ресурсів, привів країну до небезпеки виникнення кризових явищ надзвичайно великих масштабів.

На території України можливе виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження. До них належать великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси та зсувні процеси, лісові та польові пожежі, великі снігопади та ожеледі, урагани, смерчі та шквальні вітри тощо. Особливості географічного розташування України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, а також близькість теплих морів обумовлює різноманіт­ність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі до посушливого в південній степовій зоні. Винятковими є кліматичні умови в горах Українських Карпат та Криму.

У результаті взаємодії всіх цих чинників виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони можуть бути катастрофічними для навколиш­нього природного середовища та населення. Сьогодні в Україні, у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами, становище характеризують як дуже складне.

Щоб отримати достовірну інформацію про стан довкілля, необхідно проводити постійний моніторинг навколишнього середовища. Це питання особливо гостро стоїть у період виникнення НС, коли треба надати необхідну інформацію населенню та органам влади для адекватних дій.

Оцінюють становище з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і обґрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР), а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій.

Для детального оцінювання небезпек обов’язково потрібно детально вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами, дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Лише така комплексна характеристика дасть змогу точно оцінити безпеки певного регіону.

Система критеріїв оцінювання безпеки промислового виробництва локаль­ного рівня орієнтована на оцінювання безпеки окремих промислових об’єктів. Під промисловим об’єктом розуміють окремо розміщений промисловий майданчик підприємства або групу підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерело техногенної дії.

Оцінювання безпеки підприємства здійснюються на основі технічної, екологічної і фінансової документацій підприємства; відомостей про район його розташування та відповідних методик розрахунків показників безпеки.

Основні характеристики ризику об’єктів і територій записують у паспортах ризику.

Паспорт ризику – це документ, у якому наведено перелік всіх потенцій­но небезпечних об’єктів на території міста, види можливих надзвичайних ситуацій, прогноз можливих втрат та збитків на об’єктах, які потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій.

Ведення паспортів ризику потенційно небезпечних об’єктів, що маються на визначеній території і території загалом, дає змогу враховувати всі джерела виникнення НС і вторинних вражаючих чинників, оцінювати можливі втрати і збитки у результаті НС і приймати ефективні превентивні й оперативні заходи з метою протидії НС. У паспорті ризику території (регіону) обов’язково приводяться переліки всіх потенційно небезпечних об’єктів на певній території, можливих видів НС на об’єктах і вторинних вражаючих чинників у результаті виникнення природних катастроф; можливі види втрат і збитків на об’єктах захисту при різних видах НС. Міри протидії НС, розроблені на основі ретельного вивчення й аналізу паспортів ризику, збалансовані по необхідних ресурсах, відбивають у превентивних планах відповідних дій, сукупність яких є основою загального базового плану дій на кокретній території (держава, область, район, об’єкт). Під час складання паспорта ризику підприємства (об’єкта) необхідно послідовно виконувати:

1. Вивчення й аналіз діяльності підприємства загалом й окремих його частин з метою виявлення і формування переліку джерел ризику, що враховує значення зовнішніх впливів на підвищення ризику, зокрема можливих комбінацій подій.

2. Аналіз кожного виду ризику і розрахунок імовірності виникнення НС цього виду в розгляне ний період на основі конкретних умов і вихідних даних.

3. Формування локальних сценаріїв розвитку НС цього виду і загаль­ного сценарію з обліком вторинних вражаючих чинників (на основі аналізу даних про реалізації різних видів ризику і відповідних дій керівництва і персоналу підприємства розробляються локальні і загальні сценарії можливих аварій на об’єкті).

4. Оцінка ймовірних людських і матеріальних втрат і впливу на навколи­шнє середовище можливих НС (розраховуються кількісні характеристики людських втрат і можливий збиток від надзвичайної ситуації на об’єкті; розглядаються можливі причини і варіанти розвитку НС, її вплив на навколишнє середовище і відповідний збиток).

5. Створення паспорта ризику підприємства (об'єкта) і практичних рекомендацій із протидії НС. Отже, паспорт ризику підприємства (об'єкта), що відбиває поточний ступінь небезпеки об'єкта формується з використанням ретроспективних і поточних даних і результатів їхнього аналізу. Його основна мета - підготовка всіх необхідних даних для складання ефективних превен­тивних і оперативних планів протидії НС на об'єктовому рівні. За зміни рівня ризику (закриття цехів, ріст площ об'єкта, будівництво нових цехів тощо) паспорт ризику підприємства коригується з урахуванням нових умов або складається заново. У паспортах ризику можуть приводяться також дані про ресурсне забезпечення заходів для протидії можливим НС на об'єкті. У процесі прийняття рішень з аналізу і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виникає необхідність представлення даних про становище, пов'язаний з його виникненням і розвитком, з метою формування і забезпечення ефективних заходів протидії і ліквідації її наслідків.

На засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій протоколом № 3 від 06.04.2010 року затверджено уточнений та відкоригований управлінням з питань надзвичайних ситуацій та Цивільного захисту населення Львівської міської ради "Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуацій" у місті Львові.

Особливості розвитку НС. Виникнення НС зумовлене наявністю залиш­кового ризику. Відповідно до концепції надлишкового ризику абсолютна безпека неможлива. Тому приймається така безпека, яку приймає і може забезпечити суспільство в цей період часу.

Умови виникнення НС: наявність джерела ризику (тиску, вибухових, отруйних, радіоактивних речовин), дія чинників ризику (викид газу, вибух, загоряння); перебування у вогнищі ураження людей, сільськогосподарських тварин та угідь.

Аналіз причин та розвитку різних НС показує їхня загальну рису - стадійність. Виділяють п'ять стадій (періодів) розвитку НС:

· накопичення негативних ефектів, що призводять до аварії;

· період розвитку катастрофи;

· екстремальний період, за якого виділяється основна частка енергії;

· період загасання;

· період ліквідації наслідків.

Вогнища ураження техногенного характеру. Існують такі вогнища ураження (ВУ): під час вибухів конденсованих вибухових речовин, газоповітря­них, пароповітряних, пилоповітряних сумішей; під час хімічних, радіаційних та біологічних гідродинамічних аварій, пожеж, аварій поїздів, падінні літаків.

Для утримання небезпечних матеріалів і процесів встановлюється кілька послідовних бар'єрів та видів цивільного захисту. їхня конкретна конструкція може розрізнятися залежно від активності матеріалу і можливих відхилень від нормальної експлуатації, здатних привести до неспрацьовування деяких бар'єрів.

Сучасна теорія захисних бар'єрів розроблена для атомних станцій. Але вона добре відома з давнини. Для захисту міст споруджувались високі стіни, викопувались глибокі рови, які наповнювали водою. Все ці фізичні бар'єри були потрібні для захисту і безпеки жителів міст. Всюди де йдеться про захист і безпеку, існують бар'єри: адміністративні, законодавчі, освітні, кваліфіка­ційні, психологічні та інші.

Найважливішими природними бар'єрами захисту біосфери В /іажаюіь: магнітні пояси землі (пояс Ван Аліна), які захищають тваринний та рослинний світ від впливу шкідливих космічних випромінювань; озоновий шар атмосфе­ри, який затримує небезпечне для людей короткохвильове випромінювання; фотосинтез зелених рослин очищає атмосферу від вуглекислого газу та збагачує киснем, у такий спосіб убезпечує з фізіологічного боку; кругообіг у природі азоту і води можна вважати бар'єром від неврожаїв за дбайливого землекористування; сили гравітації не допускають розпорошення матеріальних об'єктів землі; постійний потік сонячної енергії не допускає порушення теплового режиму землі, тобто убезпечує життя людини. Існує багато інших природних бар'єрів, що тримають у безпеці людину та навколишнє середовище.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: