|
|
Львівський національний університет імені Івана ФранкаСтр 1 из 4Следующая ⇒ Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра філософії філософського факультету РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 6.020301 Філософія Лектор: Остап Володимирович Одушкін, Ph.D., кафедра філософії, філософський факультет, ostapo@hotmail.com, Години консультацій: п’ятниця, 11:44-12:55 (або за домовленістю), головний корпус ЛНУ, кафедра філософії, а.316 (3-й поверх), тел. 239-43-72
Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Філософія”)
Мета курсу філософії – ознайомити студентів зі світовою філософською думкою та філософськими проблемами з урахуванням історико-філософського контексту для стимулювання та вироблення власного стилю філософування і розширення власного світогляду, сприяти формуванню і удосконаленню навиків самостійного творчого, аналітичного та абстрактного мислення, розвинути в студентів зацікавлення фундаментальними знаннями. Даний курс дає уявлення про особливості виникнення та розвитку філософського знання, і його ролі в розвитку і функціонуванні культури, суспільства, і значення для особистого життя людини. Значення філософії – знання філософії підвищує культуру мислення і спілкування, філософія сприяє інтелектуальному та творчому розвитку, ефективному веденню дискусії та опрацюванню першоджерел, посилює логічність та аргументованість мовлення та письма, розвиває здібності усного мовлення і критичного аналізу письмових текстів. Сутність філософії як навчальної дисципліни – у її плюралістичності позицій, єдності проблемних питань, якими вона займається протягом понад двох тисячоліть і багатоманітті відповідей, підходів і інтерпретацій даних питань. Після закінчення вивчення даного курсу студент повинен: мати уявлення про специфіку філософського знання; знати історію становлення і розвитку філософського знання; вміти працювати з філософськими категоріями і застосовувати їх для аналізу філософських проблем своєї спеціальності.
Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. ТЕМА 1. Філософія, її сутність та проблематика.Філософія в системі університетської освіти та її цінність для студентів. Генеза філософії: причини виникнення, її розуміння в історичному та теоретичному аспектах та основні визначення. Предмет та особливості філософії. Взаємозв’язок філософії з іншими формами духовного освоєння світу: міфологія, релігія, наука та філософія. Буденна думка та міф, їх природа та функції. Відмінності та подібності між філософією і релігією. Відмінності та подібності між філософією і наукою. Основні області філософського знання: онтологія, гносеологія та аксіологія. Практичне значення філософії та її основні проблеми.
ТЕМА 2 Проблеми буття, пізнання і людини у Східній філософії Поняття «філософія стародавнього сходу». Особливості східного і західного типу філософування, європоцентризм та роль стереотипів. Філософські проблеми індійської філософії: ортодоксальні та неортодоксальні школи, основні категорії та джерела. Погляди на світ, пізнання та людину у буддизмі та джайнізмі. Філософські проблеми китайської філософії, основні категорії, принципи та джерела. Погляди на світ, пізнання та людину у конфуціанстві та даосизмі. Подібності та відмінності між індійською та китайською філософією. Поняття «осьового часу» К.Ясперса.
ТЕМА 3 Від проблеми природи до проблеми людини: Антична філософія до Сократа Від міфу до логосу: виникнення філософії у Стародавній Греції. Основні риси (космоцентризм, проблеми людини) та періодизація античної філософії. Моністичні теорії: мілетська натурфілософія та проблема першопочатку (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен) та піфагореїзм (Піфагор). Метафізика елеатів (Парменід, поняття буття і небуття, апорії Зенона) та діалектика Геракліта (розвиток та боротьба протилежностей, поняття про логос). Плюралістичні теорії (Емпедокл: любов та ворожнеча, 4 елементи; Анаксагор: Нус, гомеомерії; Демокріт: атом, порожнеча, детермінізм). Моральний період: софісти (Протагор) та філософія Сократа (метод, принципи, моральна філософія);
ТЕМА 4 Проблеми буття, пізнання та людини у античній філософії після Сократа Основні сократичні школи (кініки та кіренаїки). Філософія Платона (теорія ідей, теорія пізнання, вчення про державу). Філософія Аристотеля (метафізика, вчення про матерію і форму, причини, критика теорії ідей Платона, етика). Етичні теорії античності: еліністична філософія: скептики, стоїки, епікурейці. Неоплатонізм (вчення про Єдине).
ТЕМА 5 Теоцентризм. Середньовічна філософія Поняття та періодизація та проблеми середньовічної філософії. Особливі риси середньовічного типу мислення. Гностицизм та маніхейство. Апологетика і патристика. Августин Блаженний (проблеми часу і буття, історії, свободи людини, Божественної ілюмінації, концепція двох Градів). Філософія природи Йоана Скота Еріугени. Філософські ідеї енциклопедистів (Боецій), Святого Ансельма (питання доказу буття Бога). Мусульманська (Авероес), єврейська (Маймонід) та дзен-буддистська філософії Середньовіччя. Суперечка про універсалії (номіналізм і реалізм). Філософія Платона та Аристотеля в Середньовіччі. Співвідношення віри і розуму у філософії Томи Аквінського. Принцип «бритви Оккама».
ТЕМА 6 Проблема людини, буття та пізнання у західноєвропейській філософії XV-XVIII століть Філософські та гуманістичні ідеї епохи Відродження (гуманізм, натурфілософія, пантеїзм, антропоцентризм, філософія політики). Розвиток наукового знання, вплив науки на філософію. Філософія Нового часу ХVІІ століття: а) емпіризм Бекона (питання методу пізнання, примари розуму, індукція), б)раціоналізм та дуалізм Декарта (питання субстанції, методу наукового пізнання, метод радикального сумніву, дедукція, деїзм); в)сенсуалізм Лока (питання первинних та вторинних якостей), г)механічний матеріалізм Гоббса, д)пантеїзм Спінози (питання субстанції, етика), е)монадологія Лейбніца (питання субстанції, теодіцея, є)суб’єктивний ідеалізм Берклі, ж)скептицизм Юма.
Змістовий модуль 2.
ТЕМА 9 Українська філософія Поняття національної філософії. Феномен «української філософії» та його особливості. Основні риси української філософії. Філософія Г.Сковороди (етика, онтологія та гносеологія) та основні поняття (діалогізм, символізм, сродна праця, нерівна рівність, вчення про дві натури та три світи). „Філософія серця” (П.Юркевич, М.Гоголь). Філософські ідеї Т.Шевченка, І.Франка (ідея поступу).
Теми семінарських занять
Самостійна робота
Семінарські заняття Вивчення філософії потребує розвивання певних навичок, над якими вам слід працювати під час занять та вдома, перш за все це читання філософських текстів та дискутування на семінарах. Читання Читання філософських текстів відрізняється від читання художньої літератури чи газет. Швидкість і кількість у читанні не настільки цінується у філософії як належне розуміння проблем, глибокий погляд у питання та проблеми і усвідомлення різних інтерпретативних можливостей. Тому краще читати менше, але глибше, ніж багато і поверхово. Тому читаючи робіть анотації, примітки, виписуйте цікаві чи складні міркування, формулюйте питання, аргументативно реагуйте на позицію автора, виробляйте власну позицію на проблему яку розглядає автор тексту. Спілкування Під час семінарів ми більшу частину заняття будемо проводити в обговоренні обов’язкової літератури, намагаючись виявити ключові ідеї та проблеми, пропонувати власні аргументи і дискутувати прочитаний текст. Тому коли вдома читаєте тексти, робіть примітки, записуйте філософські терміни, і занотовуйте найвідповідніші для семінару думки. Зважаючи на розміри академічних груп, не всі студенти матимуть можливість виступити на кожному семінарі чи довго дискутувати. Однак усні виступи є необхідними для отримання балів та розвитку ефективного спілкування, вміння чітко формулювати власні думки та аргументи і належним чином обговорювати їх з колегами. Тому будьте активними під час семінарів та лекцій. Не соромтесь говорити власні позиції, але не зловживайте часом та увагою інших, старайтесь слухати своїх колег і реагувати аргументовано на їх виступи.
Рекомендовані загальні книги та підручники: Ю.Гордер. Світ Софії. Л., 1998 Б.Рассел. Історія західної філософії. К.1995 В.Татаркевич. Історія філософії. Л., 1997 Д.фон Гільдебранд, Що таке філософія, Львів, 2008 Х. Янарас Нерозривна філософія: Нариси вступу до філософії, Київ, 2000 С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003 С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008 О.Кульчицький, Основи філософії, Мюнхен-Львів, 1995 Філософський енциклопедичний словник, К., 2002 Я.Нідельман „Серце філософії”, Львів, 2000 А також будь-який підручник з філософії, який Ви маєте, або можете отримати. Обов’язкова література Платон, Апологія Сократа, Діалоги, К., 1995, ст..20-41 Сенека, Моральні листи до Луцілія (лист 88) Додаткова література С.Б.Кримський Філософія – авантюра духу чи літургія смислу? // Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: 2003. – С. 8-21. Д.фон Гільдебранд, Що таке філософія, Львів, 2008, с.229-239 О.Кульчицький, Основи філософії, Мюнхен-Львів, 1995, Розділ 1 Я.Нідельман „Серце філософії”, Львів, 2000, с.10-29 К.Ясперс, Что такое философия, (видрук), 1-2 параграф Л.Керол, Аліса в Задзеркаллі, Київ, 2001, Б.Рассел, Вступ, Історія західної філософії, Київ, 1995, с.5-14 Х.Янарас, Нерозривна філософія, Київ 2000, М.Еліаде. Міфи, сновидіння і містерії, у Мефістофель і андрогін, Київ, 2001, с.117-301 (будь-який розділ) М.Элиаде, Аспекты мифа М., 1995, с.11-30 И.Берлин, Назначение философии, Вопросы философии №5 - 1999, с.91-98 Р.Рорти, Философия и будущее,1976, в „Вопросы философии”.- 1994.- №6 С.Кримський «Філософія як життя» в збірнику «Дух і Літера» Ю.Гордер. Світ Софії. Л., 1998. К.Леві-Строс, Структурна антропологія. К., 2000, с.157-219 І. Нечуй-Левицький Світогляд українського народу, К., 2003 Уривки з О.Конта (с.57-65), В.Віндельбанда (с.67-76) і М.Гайдеггера (с.118-126) в книзі: Мир философии: Книга для чтения. Ч.1. М.К. Мамардашвили Как я понимаю философию. М., 1990, с.14-26 М.К. Мамардашвили Введение в философию. М., 199, с.7-154 Мир философии. В 2-х тт. М., 1990. И.Лосева, Миф и религия в отношении к рациональному познанию, «Вопросы философии» О.Манюк, П.Гнатенко, «Нове покоління вибирає Лемурію» Дзеркало Тижня Ортега-і-Гассет. Что такое философия? М. 1991, с.51-191 Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? М., 1998 Дж.Фаулз, Арістос, В., 2003 Г.Гегель, Лекции по истории философии, Спб, 1993, кн.1, с.142-147 Філософський енциклопедичний словник, К., 2002 Ключові поняття: філософія, світогляд, форми освоєння світу: світовідчуття, світосприймання, світорозуміння, історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія), міф, логос, діалектика, метафізика, наука, онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія.
Обов’язкова література Читанка з філософії. Філософія Стародавнього Сходу, кн..1, ст..41-67, Лао-цзи, Дао-де-дзін, М., 2004 Додаткова література К.Г.Юнг, Различие между Восточным и Западным Типом Мышления (видрук) Конфуцій, Лунь Юй, М.,2005 Шераб Чодзин Кона “Життя Будди. Шлях до свободи ума”, 2007 Д.Т.Судзукі, Очерки о дзэн-буддизме, С-П, 2004 Упанішади, Львів, 1999, с.3-15 Предмет і проблематика філософії. Розділ 2, с.36-53 Степанянц, История восточной философии, М., 1989 История китайской философии, М., 1989 Лукьянов А.Е., Становление философии на Востоке. Древний Китай и Индия. М, 1989 Чатопадхья Д. Датта Д. Древнеиндийская философия, М., 1984 Древнекитайская философия, М., 1989 Радхакришнан С., Индийская философия: в 2-х т., М., 1981 Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. М., 1981 К.Г.Юнг, Йога и Запад (видрук) Ключові поняття: упанішади, араньяки, брахмани, сутри, даршани, санкхья, чотири благородні істини буддизму, атман, боддхісатва, архат, брахман, нірвана, мокша, самсара, майя, карма, агімса, дхарма, джина, джива і аджива, саторі, категорії "жень", "лі", „сяо”, "Дао", інь та ян, де, концепція „виправлення імен”, культ предків, благородна людина, принцип недіяння (у-вей), золоте правило Конфуція, екстравертність, інтравертність, секуляризм, дуалізм суб’єкта та об’єкту.
Обов’язкова література Аристотель, Нікомахова етика, Книга 8-9 або Платон, Бенкет, Львів., 2005 Розділ Антична філософія, будь-який підручник з філософії Додаткова література Платон, Діалоги, К., 1995 Платон, Теетет, Діалоги, К., 1995, Арістотель, Політика, Львів, 1998 Марк Аврелій, На одинці з собою, Львів, 2008 В.Татаркевич, Історія філософії, Л., 1997, Т.1 Сенека. Моральні листи до Луцілія. К., 1996 (на вибір 3 листи) Аристотель, Метафизика, Книга 7, М., 1976, Т.1 Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. М., 1979. Арістотель, Політика, К., 2000 Кессиди Ф. От мифа к логосу. М., 1972 Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, Л., 1993 Платон, Діалоги. К., 1995 Філософія Стародавнього Світу. Читанка з історії філософії. К, 1992 Ключові поняття: Архе, апейрон, гомеомерії, атом, монізм, плюралізм, „панта рей”, Логос, евдемонія, Нус, натурфілософія, любов і ворожнеча (розбрат), апорії Зенона, софізм, ентелехія, Першорушій, катарсис, анамнезіс, мімезис, аскесіс, апайдея, автаркія, атараксія, детермінізм, релятивізм, нігілізм, іронія, маєвтика, Сократичний метод, еманація, гедонізм, теорія ідей Платона, Міф про Печеру, три частини душі і три головні чесноти за Платоном, матерія, форма, чотири причини виникнення речей за Аристотелем, „золота середина поміркованості”, апатія, Єдине.
Обов’язкова література Святий Августин, Сповідь книга 3, К., 1996, ст.32-46 Нагірна Проповідь, Новий Завіт Розділ Середньовічна філософія, будь-який підручник з філософії Додаткова література Ансельм Кентерберійський, Прослогіум, (про відношення віри і розуміння. Онтологічний доказ), гл.1-4 (видрук) Передмова К.Юнга до книги Д.Судзукі «Основы дзэн-буддизма» Иоанн Павел ІІ. Энциклика «Вера и разум», М., 1999, с.52-70 Д.Т.Судзукі, Очерки о дзэн-буддизме, С-П, 2004 С.Боецій, Розрада від філософії. К., 2002 Ж.Маритен, Знание и мудрость, М., 1999 Ф.Коплстон, Середньовічна філософія, К., 1997 Ж.Маритен, Философ и теология. М., 1995 П.Абеляр, Історія моїх страждань. К., 1999 Ю.Гордер. Vita Brevis. Лист Флорії Емілії до Аврелія Августина. Л., 1998 П.Юркевич. Докази буття Божого. Вибране. К., 1993. с.304-378 Ключові поняття: теоцентризм, есхатологія, провіденціалізм, одкровення, монотеїзм, політеїзм, сотеріологія, апологетика, патристика, схоластика, універсалії, номіналізм, реалізм, докази існування Бога (Ансельм, Тома), віра, розум, теодицея, теорія «подвійної істини», принцип „бритви Оккама” Обов’язкова література Е.Ротердамський, Похвала глупоті, К., 1993, с.16-75 Монтень, Проби, Додаткова література Р.Декарт, Метафізичні розмисли, Київ, 2000, ст.21-70 (шість розмислів) Б.Спіноза Теологічно-політичний трактат. К., 2003, Р.ХХ, (про свободу мислення і слова), с.215-225 Макіавелі, Державець, К., 1999 Обов’язкова література Кант, Критика чистого розуму. К., 2000, Вступ, ст.22-55 Шопенгауэр А., Афоризмы житейской мудрости, Глава 5 Додаткова література Ніцше Ф. По той бік добра і зла, Л., 2002 Кант, Основы метафизики моральности, (видрук) Гегель, Філософія історії, Вступ, (видрук) Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. К., 1998, с.147-196, с.231-246 Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т., М., 1974-77 Хесле В. Гении философии Нового времени. М., 1992 Ключові поняття: апріорне знання, апостеріорне знання, синтетичні судження, аналітичні судження, ноуменальний та феноменальний світи, «річ в собі», «річ для нас», категоричний та гіпотетичний імперативи, моральний вчинок, вчинок з обовязку та вчинок відповідно до обов’язку, три сходинки пізнання, апріорні форми чуттєвості, розсудку та розуму, агностицизм, діалектика, закон заперечення заперечення, абсолютна ідея, відчуження, трансцендентне та трансцендентальне.
Обов’язкова література Сартр Ж.П., “Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов, М., 1989, с.319-344 Додаткова література Джеймс В. Прагматизм. К., 2000, лекції 1-2, 6 Ніцше, Повне зібрання творів, Т.1, Львів, 2004 Фрейд З. Введение в психоанализ // Лекции. М., 1990. Бовуар Сімона де. Друга стать. В 2-х т. 1994-95 Вітгенштайн Л.Tractаtus Logico-Philosophicus. К., 1995, с.22-87 Ділі Д. Основи семіотики. Л., 2000, с.15-26 Камю А. Міф про Сізіфа. Вибрані твори в 3-х т. Х., 1996, с.72-163 Кьеркегор С. Страх и трепет. М., 1993 Леві-Строс К. Структурна антропологія. К. 1997 Фромм Э. Исскуство любить. М., 1990 Шопенгауер А. Мир как воля и представление: в 2-х т. М., 1993 Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. Вибрані твори. К., 1994., с.15-140 Мілет К., Сексуальна політика. К. 1998, с.49-104 Ліотар Ж.-Ф., Ситуація постмодерну. Філософська і соціологічна думка. 1995. №5-6. Рюс Ж.. Поступ сучасних ідей. К.,1998 Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. К., 2001 Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. К., 1998, с.197-212 Зарубіжна філософія ХХ століття, Читанка з історії філософії. Книга 6, К., 1993 Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1991 Ключові поняття: характеристики світової волі, світ як воля та уявлення, шляхи уникнення волі, волюнтаризм, „воля до влади”, „вічне повернення” „надлюдина”, діонісійне і аполонійне начала, три стадії життєвого шляху за Кєркегором, лицар віри та лицар розуму, суб’єктивна та об’єктивна істини у Кєркегора, нігілізм, імморалізм, абсурд, екзистенція, межова ситуація, співвідношення сутності та існування у екзистенціалізмі, прагматизм, істина у прагматизмі, сексизм, фемінізм, сублімація, витіснення, аніма та анімус, персона та тінь, психологічні типи, архетип, колективне несвідоме, несвідоме, структура психіка за Фрейдом, его-ід-суперего, самість, екстраверсія, інтроверсія, метанаративи, інтенційність, феноменологічна редукція, «Dasein», діахронічні настанови, синхронічні настанови, особливості модернізму та постмодернізму (модерного та постмодерного знання), гендер, суфражизм.
Обов’язкова література Г.Сковорода, Благодарний Еродій. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005. Додаткова література Г.Сковорода, Наркіс. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005. М.Попович, Г.Сковорода: Філософія свободи, Київ, 2007 І.Франко. Поза межами можливого. Твори у 50 т. Т.45. К.1988 Г.Сковорода, Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005. І.Франко. Що таке поступ? Твори у 50 т. Т.45. К.1988, с.76-139 О.Забужко, Шевченків міф України, Київ, 2006 Д.Багалій, Український мандрівний філософ Григорій Сковорода, К., 1992 П.Юркевич. Вибране. К., 1993 Д.Донцов. Шевченко і Драгоманов. Дві літератури нашої доби. Л., 1991 Забужко О.Філософія української ідеї та європейський контекст. К., 1993 Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992. А.Макаров, Світло українського бароко, К., 1994 М.Попович. Микола Гоголь. К., 1989 В.Горський. Історія української філософії. К., 2001 Абрамович Д. Києво-Печерський патерик. К., 1991 Філософія Відродження на Україні. К., 1990. Повість временних літ. К., 1990 Ключові поняття: три світи, дві натури, сродна праця, нерівна рівність, філософія серця, поступ, шевченків міф, мікрокосм, макрокосм, символічний світ, кордоцентризм.
Обов’язкова література А.Карась, Класичні та некласичні інтерпретації громадянського суспільства, 2004. Розділ 6 Арендт Г. Становище людини, Л., 2000, ст.16-33 Додаткова література Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. - Львів., 2002. c.3-24 С.Гантінгтон, Протистояння Цивілізацій та Зміна Світового Порядку, Львів, 2006, с.10-36 Д.Хелд, Д.Гольдблатт, Э.Макгрю, Дж.Перратон. Глобальные трансформации. Москва, 2004, с.2-33, 488-537 А.Гідденс, Нестримний світ. Як глобалізація перетворює наше життя, Київ, 2004, с.6-19 Дж.Роулз, Теорія справедливості, Глава 1, Справедливість як чесність, К., 1999 Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопр.философии. – М., 1990. ‑ № 3. Ф.А.Гаєк, Конституція свободи, Л.,2002 Е.Ренан, Що таке нація.Українські варіанти, 1997 Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избр. произв. М., 1990. Франк С. Духовные основы общества. М., 1992. Гегель, Вступ, Філософія Історії (видрук) Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас, Вибрані твори, К., 1994 Тойнбі А. Дослідження історії, К., 1995 Ф.Фукуяма, Последний человек, в Конец истории и последний человек, Москва, 2004 Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991 Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992. Юнг К.Г. Архетип и символ. М., 1991. Гірц К. Інтерпретація культур. Вибрані есе. - К., 2001. Ідея культури: виклики сучасної цивілізації. – К., 2003. Тойнбі А. Дослідження історії, К., 1995 Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств. Доповідь Римському клубові. - К.: Основи, 1993. Фромм Э. Бегство от свободы, М., 1989 Франкл В. Человек в поисках смысла. М. 1990 Камю А. Бунтівна людина. К. 1997 Аббаньяно Н., Экзистенция как свобода // Вопросы философии. 1992. №8 Адлер А. Понять природу человека. СПб. 1997 Маркузе Г. Одномерный человек, М., 1994 Святий Августин. Сповідь. Маритен Ж., Интегральный гуманизм //Философ в мире, М., 1994, с.52-75 Бубер. Два образа веры. М.1995 Головко Б.А. Філософська антропологія. К. 1997 Проблема человека в западной философии. М. 1988 Гейзінга. Homo ludens. Фромм Э.Исскуство любить, М., 1990 Мунье Э. Персонализм, М., 1992 Бердяєв Н. Философия свободы, М., 1989 Сартр Ж.П., “Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов, М., 1989 Мир философии: Книга для чтения. Ч.2. Человек, общество. Культура. М., 1991 Тейяр де Шарден. Феномен человека. М. 1987 Фуко М. Слова и вещи. М. 1994 Шелер М. Сутність моральної особистості//Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К. 1996 Ключові поняття: глобалізація, глобалізм, громадянське суспільство, нація, антиглобалізм, макдональдизація, гіперглобалісти, скептики, трансформісти, глокалізація, я і ти, індивід, особа, особистість, індивідуальність, сенс життя, самість, ідентичність, абсурд, любов, відповідальність, свобода, екзистенція.
9. Система оцінювання студентів факультету міжнародних відносин з курсу „Філософія” Оцінка студента/ки за курс базується на сумі балів набраних під час семінарських занять (25 балів), одного проміжного тестування (25 балів), іспиту (50 балів):
4-5 балів: прочитання обов’язкової літератури та розуміння теми, підготовка і виступ по есе; 2-3 бали: розуміння теми на рівні підручника; 1-2 бали – суттєві доповнення.
а) реферат (0 балів): кожне пропущене заняття (але не більше двох) студент/ка має відпрацювати написавши реферат та подавши його семінаристу, перед тим узгодивши з ним тему та структуру. Обсяг роботи: до 10 000 знаків. Списаний реферат віднімає 3 бали. Реферат не додає балів, а лише або зараховується або ні. !!! кожне пропущене і невідпрацьоване заняття знімає 3 бали б) відпрацювання за пропущене заняття з поважної причини (до 3 балів): студент має право після поданого реферату за пропущене заняття (але не більше двох занять) отримати додаткові бали за це заняття здавши тему заняття викладачеві семінарів або лектору у години консультацій вказаних викладачів. У даному випадку студент не може отримати більше 3 балів за заняття. Всі відпрацювання мають бути здійснені до 15 травня.
Шкала оцінювання ЕСТS Оцінка ЕСТS Визначення
Оцінка знань студентів
" Відмінно " - студент повинен показати всебічне, систематичне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно орієнтуватися в матеріалі курсу, передбаченому програмою, виявити творчі здібності в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу, глибину вивчення основної і додаткової літератури, рекомендовані програмою. Студент може глибоко розкрити сенс проблематики філософії, показати знання основних категорій, здатний вирішувати філософські завдання, а також успішно і вчасно здати домашню письмову роботу. " Добре " - студент показує повне знання навчально-програмного матеріалу, показує систематичний характер знань з дисципліни, засвоїв основну літературу рекомендовану в програмі, виконав самостійну письмову роботу " Задовільно " – студент продемонстрував знання основного навчально-програмного матеріалу в об'ємі, що дозволяє впоратися з виконанням завдань, передбачених програмою, але допустив погрішності при відповіді на іспиті, при виконанні екзаменаційних завдань, при написанні самостійної письмової роботи, але що має необхідні знання для їх усунення під керівництвом викладача; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. " Незадовільно " - студент виявив прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, що не відповів по суті кожного питання екзаменаційного білету, не виконав або не подав у визначені терміни самостійну письмову роботу.
" Залік " ставиться студентові за відповідність відповіді положенням " відмінно ", " добре ", «задовільно».
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра філософії філософського факультету   ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|