|
|
ТЕМА 7 Німецька філософія ХVIII-XIX ст.Трансцендентальна філософія І.Канта. Гносеологія і етика („коперніканський переворот”, агностичний апріоризм, категоричний та гіпотетичний імперативи, агностицизм) Канта. Критика чистого та практичного розуму. Основні поняття кантівської філософії (трансцендентне та трансцендентальне, апріорне та апостеріорне знання, феноменальний та ноуменальний світи). Абсолютний ідеалізм Гегеля (вчення про буття, абсолютна ідея, діалектика, філософія історії). Філософія Маркса (філософська антропологія, проблема відчуження, філософія історії).
ТЕМА 8 Західна філософія XIX-ХХ століть Філософія життя. Волюнтаризм і песимізм Шопенгауера (світ як воля та уявлення) та філософія Ніцше („воля до влади”, „вічне повернення” „надлюдина”, діонісійське і аполонівське начала). Буття людини у світі: екзистенціалізм (Кєркегор, Сартр, Камю, Ясперс, Гайдегер), питання абсурдності людського існування, межові ситуації, питання сутності та існування. Прагматизм (Пірс, Джеймс, Дьюї). Психоаналіз і неофрейдизм (Фрейд, Юнг, Фром): структура психіки людини, проблеми несвідомого, сублімації, архетипів. Фемінізм і постмодернізм (Ліотар, Фуко, Дерріда): критика розуму та його можливостей, ідея хаосу. Феноменологія та інтенціональність свідомості (Гусерль, поняття «життєвого світу»), структуралізм, неопозитивізм, релігійна філософія (Т.де Шарден, Ж.Марітен).
ТЕМА 9 Українська філософія Поняття національної філософії. Феномен «української філософії» та його особливості. Основні риси української філософії. Філософія Г.Сковороди (етика, онтологія та гносеологія) та основні поняття (діалогізм, символізм, сродна праця, нерівна рівність, вчення про дві натури та три світи). „Філософія серця” (П.Юркевич, М.Гоголь). Філософські ідеї Т.Шевченка, І.Франка (ідея поступу).
ТЕМА 10 Онтологія та кінеологія як вчення про буття у його статиці та динаміці Проблема буття в історії філософії. Особливості онтології та кінеології. Природа остаточної реальності: фізична чи ментальна. Проблема субстанції. Матеріалізм, дуалізм, ідеалізм, нейтральний монізм. Монізм, дуалізм, плюралізм. Структура остаточної реальності: атомістична чи холістична-цілісна. Атомізм, холізм. Склад остаточної реальності: індивідуалії чи універсалії. Реалізм, концептуалізм, номіналізм. До пояснення змін у світі. Детермінізм, індетермінізм. Проблема зміни та необхідність її пояснення, рухомі і нерухомі рушії. Типи загальних принципів, які пояснюють індивідуальні події. Механіцизм, телео-механістичний дуалізм, телеологічна метафізична позиція, пантелеомеханізм.
ТЕМА 11 Гносеологія як вчення про пізнання Проблема пізнання в історії філософії. Класична і некласична теорії пізнання. Скептицизм і агностицизм. Про можливість знання у сфері метафізики (види знання та суджень: апріорні, апостеріорні, синтетичні та аналітичні), емпіризм, раціоналізм; види знання. Про відношення між досвідом та реальністю (теорії сприйняття: каузальна, реалістична, ідеалістична, критично-ідеалістична, феноменалістична; первинні та вторинні якості). Проблема істини, її критерії та провідні теорії істини: прагматична, когерентна, кореспондентна. Іронія: позиція щодо істини у Р.Рорті
ТЕМА 12. Соціальна філософія. Особливості філософського підходу до вивчення суспільства. Соціальна система як система дії. Громадянське суспільство і правова держава. Поняття „нація”. Філософія історії (Шпенглер, Тойнбі, Гегель). Свобода та соціальний порядок. Волюнтаризм та фаталізм. Питання поступу. Формаційний, цивілізаційний і світосистемний підходи в соціальній науці. Цивілізація та культура. Теорії цивілізацій. Гідність, свобода, відповідальність, людина. Свобода від та для. Види та типи свободи. Основні концепції свободи у філософії. Проблема свободи у суспільстві. ТЕМА 13. Тенденції глобалізації у сучасному світі. Поняття і сутність глобалізації та глобалізму. Ключові дебати щодо глобалізації. Концептуальні підходи до глобалізації (гіперглобалісти, скептики і трансформісти). Теорії глобалізації (Фрідман, Хелд, Гідденс). Види глобалізації (культурна, політична, економічна, інформаційна). Глобалізація політики та трансформації держави, економічна та культурна глобалізації. Діалог та протистояння культур та цивілізацій. Феномен макдональдизації. Феномен антиглобалізму. Транснаціональне громадянське суспільство і транснаціональні соціальні рухи. Антиглобалістський рух.
Тема 14. Філософська антропологія. Людина, її походження, природа і сенс буття. Людина та її місце у світі як предмет філософської рефлексії. Питання походження людини. Багатомірність природи людини: її біологічні, соціальні і духовні компоненти. Проблеми людської свободи. Питання людського щастя, життя та смерті, долі, добра і зла. Людина, природа, суспільство. Проблема і форми ідентичності особи. Проблема сенсу людського життя: любов, самотність, абсурдність, відповідальність.
Тематичний план модульного контролю з дисципліни „Філософія”
Структура навчальної дисципліни
Теми семінарських занять
Самостійна робота
Семінарські заняття Вивчення філософії потребує розвивання певних навичок, над якими вам слід працювати під час занять та вдома, перш за все це читання філософських текстів та дискутування на семінарах. Читання Читання філософських текстів відрізняється від читання художньої літератури чи газет. Швидкість і кількість у читанні не настільки цінується у філософії як належне розуміння проблем, глибокий погляд у питання та проблеми і усвідомлення різних інтерпретативних можливостей. Тому краще читати менше, але глибше, ніж багато і поверхово. Тому читаючи робіть анотації, примітки, виписуйте цікаві чи складні міркування, формулюйте питання, аргументативно реагуйте на позицію автора, виробляйте власну позицію на проблему яку розглядає автор тексту. Спілкування Під час семінарів ми більшу частину заняття будемо проводити в обговоренні обов’язкової літератури, намагаючись виявити ключові ідеї та проблеми, пропонувати власні аргументи і дискутувати прочитаний текст. Тому коли вдома читаєте тексти, робіть примітки, записуйте філософські терміни, і занотовуйте найвідповідніші для семінару думки. Зважаючи на розміри академічних груп, не всі студенти матимуть можливість виступити на кожному семінарі чи довго дискутувати. Однак усні виступи є необхідними для отримання балів та розвитку ефективного спілкування, вміння чітко формулювати власні думки та аргументи і належним чином обговорювати їх з колегами. Тому будьте активними під час семінарів та лекцій. Не соромтесь говорити власні позиції, але не зловживайте часом та увагою інших, старайтесь слухати своїх колег і реагувати аргументовано на їх виступи.
Рекомендовані загальні книги та підручники: Ю.Гордер. Світ Софії. Л., 1998 Б.Рассел. Історія західної філософії. К.1995 В.Татаркевич. Історія філософії. Л., 1997 Д.фон Гільдебранд, Що таке філософія, Львів, 2008 Х. Янарас Нерозривна філософія: Нариси вступу до філософії, Київ, 2000 С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003 С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008 О.Кульчицький, Основи філософії, Мюнхен-Львів, 1995 Філософський енциклопедичний словник, К., 2002 Я.Нідельман „Серце філософії”, Львів, 2000 А також будь-який підручник з філософії, який Ви маєте, або можете отримати.   Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|