Філосфсько-світоглядний зміст проблеми відношення людини до природи.

Філосфсько-світоглядний зміст проблеми відношення людини до природи.

Відношення суспільства і природи є складною і багатоаспектною проблемою. Що являють собою суспільство і природа? Поняття "природа" в на уковій літературі вживається у двох значеннях. У широкому розуміти слово природа охоплює і суспільство, і навколишній світ тобто є синонімом Всесвіту. У вузькому розу мінні природа — це частина світу, яка, умовно кажучи, протистоїть суспільству і взаємодіє з ним, це природне середовище, в якому живе суспільство. Саме під таким кутом зору проблема взаємодії суспільства і природи виникає на даному етапі ррозвитку.

Поняття "суспільство" багатогранне: це сукупність форм спільної діяльності людей, що історично склалася, а також система, яка охоплює всю сукупність умов соціальної життєдіяльності людей та їхні відносин між собою та з природою.

Природа первинна. Наукою і практикою доведено матеріальну єдність природи, в якій народжуються і розвива ються якісно нові види матерії та форми руху. На певному етапі еволюції нашої планети з'являється органічна матерія, біологічна форма руху - життя. З виникненням життя сформувалась частина планети Земля, яку називають біосферою, тобто сфера взаємодії живої і неживої матерії. Хоча проблема виникнення життя є докінця не розв’язаною незаперечним є те, що людина — частина природи. Природа є необхідною умовою життя і середовищем існування суспільства.

Історія розвитку суспільства є продовженням історії розвитку приро­ди. Історія природи виявляє внутрішню суперечливість і роздвоюється на історію неолюдненої, досуспільної природи та на істо­рію природи, що увійшла в сферу діяльності людини, тобто на історію олюдненої природи. Разом з тим і історія суспільства не обмежується лише власною суспільною історією, тобто історією існуючого суспіль­ства, вона охоплює також і шлях становлення, формування суспільства.

Природа і історія є двома скла­довими елементами того середовища, в якому ми живемо. Але на від­міну від інших природних істот, людина — не просто природна істота, а людська природна істота, тобто істота, яка існує для самої себе.

Перебуваючи в тісному взаємозв'язку, природа і суспільство утворю­ють систему "суспільство — природа". Дана система передбачає пізнання люди­ною природи, її використання і перетворення. Свою цілісність ця систе­ма могла зберегти при одночасному цілеспрямованому розвитку обох елементів — природи і суспільства.

Щоб зрозуміти і дослідити матеріальну систему "суспільство — при­рода", необхідно враховувати всю сукупність зв'язків, взаємовпливів і изаємовідносин, що утворилися й існують у географічній оболонці Землі, її компоненти утворюють єдине й нерозривне ціле і є особливим яви­щем природи. Географічна оболонка складається з атмосфери, літосфе­ри, гідросфери і біосфери. В цій оболонці відбуваються різноманітні процеси з неорганічними і органічними речовинами; матерія зазнала складної еволюції, внаслідок чого з'явились різноманітні форми життя, вищою з яких є людське суспільство.

Демографічні чинники суспільного розвитку

Народонаселення - один із найважливіших природних чинників суспільного розвитку. Людина-голов­на дійова особа суспільного життя. Вона - його суб'єкт, рушійна сила й мета. Динаміку населення Землі вивчає спеціальна наука - демографія.

Порівняльні характеристики свідчать, що на початку раннього палеоліту населення Землі становило приблизно 100-200тис. чоловік. На початку пізньо-І о палеоліту налічувалось 1млн чоловік; на початку неоліту - 10млн, а напри­кінці його - 50млн чоловік. Початок нашої ери позначений 230млн жителями планети. Протягом ХХ ст населення Землі збільшилося на 5 млрд. чол. З 1970-х років темпи приросту населення становили 2% на рік. При сучасних темпах росту до кінця ХХІст. чисельність населення на Землі становитиме 11-12млрд чоловік.

Люди розселені по планеті нерівномірно. Різні країни характеризуються також різною кількістю населення.

Демографічний вибух - так називають різке зростання населення в останньому столітті - підштовхнув до різного роду прогнозів, гіпотез, рекомендацій щодо обмеження дітонародження, регуляції цього процесу. Досить поширені теорії, що об'єднуються загальною назвою «мальтузіанство».Абсолютизуючи роль біологічного чинника в житті суспільства, Т.Мальтус сформулював закон, за яким населення має тенденцію збільшення в геометрич­ній прогресії, а засоби до існування - лише в арифметичній. Останнє він обґрун­товував законом зменшення родючості грунтів в аграрному секторі виробницт­ва й законом зменшення продуктивності виробничих витрат в промисловості. Через ці закони, за Т.Мальтусом, незважаючи на природні регулятори народо­населення - епідемії, війни, голодомор і т.ін., - настає абсолютне перенаселення, яке можна зупинити шляхом регламентації шлюбів та обмеження дітонароджу-ваності.

Демографічний чинник відіграє надзвичайно велику роль у суспільному житті. А.Сахаров справедливо ставить його на перше місце серед чинників, що, на його думку, визначатимуть світ у найближче десятиріччя. Надмірне населення може викликати великі суспільні труднощі. Проте й повільне зростання «людського фактора» може спричинити старіння нації, нестачу робочих рук. Демографіч­ний чинник слід враховувати при розгляді будь-якої соціальної проблеми, бо він не є чимось зовнішнім, випадковим для суспільства, а постає як його внут­рішній компонент, передумова та суб'єкт історичного процесу.

Надзвичайно актуальною є проблема народонаселення для України, де про­живає близько 48 млн. чоловік. Середня густота населення - 84 чол. на км². 3/4 населення України - українці, близько 21% -росіяни, 6% - інші національності. Більшість проживає в містах (66%). Сільське населен­ня становить 34%.

ХХст. позначене надзвичайно глибоким драматизмом розвитку й колосаль­ними втратами (близько 15 млн.) людських ресурсів України. Сучасна Україна без свідомого і цілеспрямованого фізичного винищування народу налічувала б щонайменше 100млн жителів.

Демографічний чинник України нині позначений знаком біди. Як пише С.Пла-чинда, фактично відбувається процес вимирання нації, що має закінчитися в 2040р. За народжуваністю Україна посідає останнє місце серед держав СНД, а за смертністю - одне з пер­ших, зокрема висока дитяча та материнська смертність. 80% дітей України -хворі; 40тис. жінок не доношують вагітність. Соціологічні дослідження свідчать, що 60% заміжніх жінок воліли б мати одну-дві дитини, не більше. Надто важка ситуація виникла в сільських районах Херсонщини, Запоріжжя, Одеси.

Незважаючи на високу смертність людей в слаборозвинутих країнах Африки, Азії й Латинської Америки, кіль­кість населення світу поступово збільшується, особливо за рахунок таких дер­жав, як Китай, Індія, середньоазіатські республіки СНД тощо.

Сутність і природа НТР.

Успіхи в науці і техніці (фізика, хімія, біологія, електроніка) спричинили якісний стрибок у виробництві, і різке підвищення ефективності системи “наука-техніка-виробництво”, що призвело до якісних змін у суспільному житті. Промисловість, транспорт, будівництво, с\г, соціальна і культурна сфери швидко змінювалися. Десь із середини 20 ст. розпочалася нова фаза суспільного розвитку, яка дістала назву “науково-технічної революції”.

НТР – це докорінний переворот у системі продуктивних сил, наслідок злиття наукової й технічної революції в єдиний процес. Він охоплює всі компоненти соціальної системи, суттєво змінює вигляд соціуму, обумовлює його швидкий розвиток.

Головними напрямами розвитку НТР є: 1) освоєння нових джерел енергії, передусім ядерної. Вчені шукають нових джерел, розмірковують над шляхами ефективнішого використання традиційних – енергії сонця, вітру, води; 2) освоєння навколишнього простору, розвиток космонавтики; 3) хімізація виробництва дає змогу одержати штучні матеріали, створити високоефективні добрива, медичні препарати, засоби боротьби з шкідниками; 4) біологізація виробництва, розвиток біології, особливо генетики і генної інженерії відкриває можливість керування спадковістю живих організмів, підвищити продуктивність с\г праці; 5) створення штучних матеріалів із наперед заданими властивостями; 6) автоматизація виробництва як засіб нового управління виробництвом, за допомогою машин.

Технологічна революція повязана з автоматизацією виробництва. Автоматизація приводить до скорочення робочого дня, збільшення вільного часу. Сьогоднішній рівень інформації визначається компютеризацією виробництва, його інформаційною насиченістю. Він повязаний з успіхами в кібернетиці й електроніці (Вінер).

Але наука й техніка можуть бути суспільним благом і не менше суспільним лихом. Одна з проблем, до якої веде компютерна революція, позначена як проблема інтелектуальної стратифікації. З одного боку, в суспільстві більша кількість робітників, службовців, що володіють комп. технікою і мають високі інтелектуальні здібності. З другого боку, росте компютерна безграмотність, що витісняє великі маси людей на периферію цивілізації. Витісняються зі сфери інтелектуального пошуку майбутнього мистецтво, мораль, релігія та інші форми духовного осягнення світу. Службовці поповнюють армію безробітних. Постає проблема перекваліфікації.

Філосфсько-світоглядний зміст проблеми відношення людини до природи.

Відношення суспільства і природи є складною і багатоаспектною проблемою. Що являють собою суспільство і природа? Поняття "природа" в на уковій літературі вживається у двох значеннях. У широкому розуміти слово природа охоплює і суспільство, і навколишній світ тобто є синонімом Всесвіту. У вузькому розу мінні природа — це частина світу, яка, умовно кажучи, протистоїть суспільству і взаємодіє з ним, це природне середовище, в якому живе суспільство. Саме під таким кутом зору проблема взаємодії суспільства і природи виникає на даному етапі ррозвитку.

Поняття "суспільство" багатогранне: це сукупність форм спільної діяльності людей, що історично склалася, а також система, яка охоплює всю сукупність умов соціальної життєдіяльності людей та їхні відносин між собою та з природою.

Природа первинна. Наукою і практикою доведено матеріальну єдність природи, в якій народжуються і розвива ються якісно нові види матерії та форми руху. На певному етапі еволюції нашої планети з'являється органічна матерія, біологічна форма руху - життя. З виникненням життя сформувалась частина планети Земля, яку називають біосферою, тобто сфера взаємодії живої і неживої матерії. Хоча проблема виникнення життя є докінця не розв’язаною незаперечним є те, що людина — частина природи. Природа є необхідною умовою життя і середовищем існування суспільства.

Історія розвитку суспільства є продовженням історії розвитку приро­ди. Історія природи виявляє внутрішню суперечливість і роздвоюється на історію неолюдненої, досуспільної природи та на істо­рію природи, що увійшла в сферу діяльності людини, тобто на історію олюдненої природи. Разом з тим і історія суспільства не обмежується лише власною суспільною історією, тобто історією існуючого суспіль­ства, вона охоплює також і шлях становлення, формування суспільства.

Природа і історія є двома скла­довими елементами того середовища, в якому ми живемо. Але на від­міну від інших природних істот, людина — не просто природна істота, а людська природна істота, тобто істота, яка існує для самої себе.

Перебуваючи в тісному взаємозв'язку, природа і суспільство утворю­ють систему "суспільство — природа". Дана система передбачає пізнання люди­ною природи, її використання і перетворення. Свою цілісність ця систе­ма могла зберегти при одночасному цілеспрямованому розвитку обох елементів — природи і суспільства.

Щоб зрозуміти і дослідити матеріальну систему "суспільство — при­рода", необхідно враховувати всю сукупність зв'язків, взаємовпливів і изаємовідносин, що утворилися й існують у географічній оболонці Землі, її компоненти утворюють єдине й нерозривне ціле і є особливим яви­щем природи. Географічна оболонка складається з атмосфери, літосфе­ри, гідросфери і біосфери. В цій оболонці відбуваються різноманітні процеси з неорганічними і органічними речовинами; матерія зазнала складної еволюції, внаслідок чого з'явились різноманітні форми життя, вищою з яких є людське суспільство.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: