Краткий сюжет «Педагогической поэмы» Макаренко

Теоретическое наследие А. С. Макаренко, его убеждения и сверкающий талант, получившие полное развитие в 20-е и 30-е годы, до сих пор верно служат школе, обогащают нашу идейную и творческую жизнь. Время не гасит, а открывает все новые и новые грани его подвижнической и разносторонней педагогической работы, пережитых им 200 тысяч часов рабочего напряжения — тех драгоценных часов, в течение которых через его руки прошло более 3000 детей и подростков.

“Педагогической поэме” А. С. Макаренко отдал 10 лет напряженного труда. Одним из самых важных событий в истории создания этой замечательной книги является посещение A.M. Горьким колонии, которой руководил Макаренко. Большой интерес великого писателя к намерению создать книгу о педагогическом эксперименте объяснялся, по словам Макаренко, тем, что Горького живо “интересовали новые позиции человека на земле, новые пути доверия к человеку и новые принципы общественной творческой дисциплины”.

“Поэма” рассказывает, как в детской колонии, созданной в первые годы после гражданской войны, шло формирование “настоящего человека” из числа беспризорных, мелких воров, людей, искалеченных трудными и жестокими условиями гражданской войны. Создание великолепного по своим идейно-нравственным качествам коллектива показано в поэме широко и многогшаново.

В работе над книгой были и взлеты и периоды неверия в успех. Бывало так, что законченные главы казались не художественным произведением, а “книгой по педагогике”, написанной в форме воспоминаний. Уверенность в писателя вселил А. М. Горький — первый читатель и редактор “Педагогической поэмы”. Он писал: “На мой взгляд, “Поэма” очень удалась Вам. Не говоря о значении ее сюжета, об интереснейшем материале, Вы сумели весьма удачно разработать этот материал и нашли верный, живой и искренний тон рассказа, в котором юмор Ваш уместен, как нельзя более”.

“Поэма” состоит из трех частей. В ее основе — хронологическое описание становления и развития очень сложного воспитательного учреждения, прошедшего путь от анархизма беспризорщины и мещанского индивидуализма до боевой, кипучей советской действительности, освещенной нормами социалистического общежития.

Отличительной особенностью “Поэмы” является мастерское сочетание художественного повествования, теоретической борьбы в педагогике 20-х годов и публицистики. Тонкий художественный вкус А. С. Макаренко не допустил перегруженности книги деталями быта и подробностями педагогических исканий. Он заостряет внимание читателя на фактах и событиях, которые в конечном результате и определили систему воспитания коллектива колонистов и очень выпукло раскрыли суть гуманистической со кой педагогики, а самого автора выдвинули в число лучших выра-телей ее боевого духа. Нравственно-эстетический идеал автора поэмы аходит наиболее полное выражение в уважении к человеку и в высокой требовательности к нему, в поэтизации творческого труда.

А С. Макаренко был очень одаренным человеком. Свою педагогическую деятельность он начинал в то время, когда наряду с талантливостью особое значение имели жизненный пример, гражданский пафос, нравственно-идейная целеустремленность и высочайшее бескорыстие. Эти качества позволили ему добиться блестящих успехов в борьбе за воспитание нового человека. Поэзию педагога Макаренко питало его стремление передать воспитанникам все богатство нового мироощущения, обрадовать их новыми перспективами, мыслями и чувствами, сделать их лучше и окрыленнее. Главное в его труде — не “укрощение” дикой ватаги беспризорников, а становление детского коллектива, формирование личности нового человека. Поэзия его человеческого и учительского подвига, поэзия постижения и преобразования жизни его воспитанников логически вылилась в “Педагогическую поэму” — одну из самых удивительных и читаемых книг мировой литературы.

Секрет вечной молодости “Поэмы” заключается в глубоком проникновенна автора в социальные проблемы своего времени, в деятельной любви к детям, в смелой постановке вопроса о стиле, тоне, организационных формах и средствах советского воспитания, в том, что автору удалось сказать свою пусть не очень большую, но необходимую правду. Как художник слова, он глубоко чувствовал социально-экономические сдвиги в нашем обществе. Как педагог, он перспективно и смело прокладывал пути новой советской системы воспитания. Сейчас хорошо видно все величие подвига педагога-новатора. Такой опыт требовал апробации временем. Время показало, что педагог и художник до сих пор учит нас масштабно мыслить, ответственно и конкретно подходить к каждому педагогическому явлению.

Само педагогическое мастерство было для Макаренко нравственной необходимостью. Ведь в основе всего, что он совершил, лежала неустанная, бескомпромиссная, ликующая и воинствующая борьба за человека, за его завтрашнюю радость. Непреходящая ценность “Педагогической поэмы” заключается в том, что она озарена романтикой этой борьбы, наполнена светом мудрости и неувядаемой прелестью педагогического труда.

22. Внутрішкільний контроль (ВШК) - це управлінська функція, яка є попередньою до всебічного аналізу процесу навчання та виховання. Внутрішньо шкільний контроль дає можливість визначити, наскільки якісно здійснюється в школі процеси навчання та виховання, як відносяться до своїх функціональних обов'язків не тільки педагоги, діяльність яких контролюється, але й керівники школи.

Здійснення внутрішньо шкільного контролю потребує від керівництва та інших працівників, які залучені до контролю, теоретичної й методичної підготовки та компетентності, відповідальності при прийнятті рішень за підсумками контролю.

Система внутрішньо шкільного контролю повинна бути планомірною, обґрунтованою й всебічною, а його результати – основою для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Відповідно до значення внутрішкільного контролю для діяльності школи, можна визначити, що контроль має бути:

- багатоцільовий – тобто спрямований на перевірку різних питань (навчально-виховна, методична, науково-дослідна й е5кспериментальна діяльність, удосконалення навчально-матеріальної бази школи, виконання санітарно-гігієнічних вимог, дотримання техніки безпеки та ін.);

- багатобічний – означає застосування різних форм і методів контролю до одного й того самого об'єкта (фронтальний, тематичний, персональний контроль діяльності вчителі і т.п.);

- багатоступінчастий – контроль одного й того самого об'єкта різними рівнями органів управління (роботу вчителя в ході освітнього процесу контролює директор, заступник директора, голова методичного об'єднання, представники Управління освіти і т.д.).

Мета внутрішньо шкільного контролю полягає в:

- зборі оперативної інформації про стан керованих підсистем;

- поширенні передового педагогічного досвіду;

- підвищення рівня навчальних досягнень школярів;

- своєчасному виявленні й виправленні, попередженні помилок, недоліків в організації й здійсненні навчально-виховного процесу;

- кваліфікованій допомозі педагогам у підвищенні педагогічної майстерності, в оволодінні сучасними технологіями, ефективними методами навчання і виховання.

- інформаційна (створення достатньої кількості правдивої інформації про якість освіти і виховання в школі);

- діагностична (вивчення реального стану навчально-виховного процесу та його результативності в школі);

- управлінська (реальний вплив управління на реалізацію мати та завдань діяльності);

- педагогічна (побудова цілісного процесу навчання, виховання та розвитку учнів);

- адаптаційна (мінімізація негативних наслідків у школі).

Директор повинен бути професійно компетентним, ерудованим у питаннях управління, педагогіки, психології, логіки, філософії, народознавства.

Директор повинен знати освітні нормативні документи, найефективніші шляхи та засоби розв'язання шкільних проблем, шляхи відродження національної культури й виховання національної свідомості учнів.

Директор повинен володіти технологією управління, методикою педагогічного аналізу, методами обробки інформації, методикою колективного творчого виховання.

Директор повинен мати чітке уявлення про мету й завдання освіти, структуру й функцію управління, а також види інформації.

Директор повинен бути обізнаним з основними шляхами реформування освіти, проблемами соціального й економічного розвитку в Україні.

Директор повинен уміти організувати самоуправління, створити умови для співпраці, планувати роботу, приймати педагогічні й управлінські рішення, стимулювати працю педагогів.

Директор повинен мати моральне право керувати педагогічним колективом.

Ураховуючи реальні кадрові й матеріальні можливості, директор повинен справедливо розподіляти навчальне навантаження й доручення, оцінювати трудову діяльність учителів на основі вироблених колективом критеріїв успіху, відмовитися від гасел, закликів, залучати колективну думку для роботи школи, створювати творчі групи вчителів для реформування школи, розвивати самоуправління, бути зразком працездатності для педагогічного колективу, здатним до ризику та взяття відповідальності на себе (Див.: Рабченюк Т.С., Демократизація внутрішкільного управління. — Київ, 1997).

Заступник директора з навчальної роботи складає і контролює розклад уроків, графіки факультативних і гурткових занять, графіки контрольних робіт, проведення практичних і лабораторних робіт, навчальних екскурсій; відповідає за звітність із питань навчально-виховного процесу; організовує методичну роботу предметних комісій та об'єднань, діяльність шкіл передового педагогічного досвіду, керує навчально-виховним процесом під час вивчення предметів, які відповідають профілю його спеціальності; контролює роботу бібліотеки та роботу класів на пришкільній ділянці, спрямовує роботу навчального сектора учкому.

Заступник директора з виховної роботи відповідає за виховну роботу в школі, здійснює педагогічне керівництво загоном скаутів, який працює в мікрорайоні, організовує і координує шкільну художню самодіяльність, готує і проводить шкільні свята та державні визначні дати, організовує чергування класів у школі, підтримує зв'язок з інспекцією у справах неповнолітніх і перевиховання педагогічно занедбаних учнів, відповідає за діяльність клубу вихідного дня, консультує батьків, шефів, керівників гуртків, класних керівників.

З метою оптимізацїї управління життєдіяльністю школи створюють органи управління, діяльність яких дає змогу враховувати потреби учасників навчально-виховного процесу. Наявність розгалуженої структури управлінських органів у школі вимагає організації їх взаємодії, координації роботи всіх підрозділів.
До структури управлінських органів у школі належать:
— органи колегіального управління школою (конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках);
— адміністрація школи (директор, його заступники з навчальної, наукової, виховної, господарської роботи);
— органи громадського самоврядування (учнів (учком), учителів (профком, методична рада), батьків (батьківський комітет).

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: