Проблема сімейного виховання у творах А.С. Макаренка («Книга для батьків»). Спільна робота школи, сім’ї та громадськості.

Виховання – цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вихователя та вихованців з метою формування позитивних якостей та властивостей особистості.

Сімейне виховання - це вид педагогічної діяльності, яка здійснюється батьками чи особами, які їх заміняють, розвивається разом з розвитком суспільства, відбиває його успіхи, труднощі та суперечності.

принципи: цілеспрямованість; зв'язок виховання з життям; виховання в праці; самодіяльність дітей в поєднанні з керівництвом дорослих; єдність вимог і повага до особистості вихованця; врахування індивідуальних та вікових особливостей.

Своєрідність сімейного виховання зумовлюється тим, що саме в сім'ї з раннього віку починається формування людини, розвиваються розумові, фізичні здібності, моральні, естетичні якості дітей, виробляється їхнє ставлення до людей, до навколишньої дійсності, закладаються основи світогляду, формується любов до праці.

Загальні умови сімейного виховання: - гуманістична спрямованість цілей сімейного виховання; - спільна трудова діяльність батьків і дітей, - розумка організація життя і діяльності; - створення сприятливих умов в сім'ї і стосунків; -батьківський авторитет; - єдність вимог школи, сім'ї і громадськості.

А.С. Макаренко "Книга для батьків" називає основні педагогічні помилки: батьківська невимогливість і вседозволеність, нескінченні заборони, байдужість до інтересів підлітків, пригнічення його волі, черствість до оточуючих.

Необхідним засобом виховання у сім'ї є особистий приклад батьків, батьківський авторитет. А.С. Макаренко наводить приклади негативного батьківського авторитету. Чуйне ставлення до дитини - найважливіша риса педагогічного такту батьків.

Щоб виховання єдиної дитини було повноцінним слід проектувати взаємини в сімї так щоб малюк не помічав зайвої уваги до себе і не звикав що все найкраще має не одмінно призначатися тільки йому Лише тоді можна мати шанс уникнути розвитку такої негативної якості як егоїзм та заглушити ще в зародку елементи споживацької психо логії Але це рідко кому вдається зробити в однодітній сімї навіть якщо батьки й не позбавлені педагогічного хисту й спостережливості

Взаємини у великій родині стали для А Макаренка прототипом організаційної структури відносин у колонії ім М Горького та комуні ім Ф Е Дзержинського. Видатний педагог наполегливо рекомендував у кожній сімї задовольняти потреби перш за все батьків і робити це відкрито.Діти мають бачити живий приклад сімейного щастя сприяти його зміцненню і ділити разом з батьками

Взаємозв’язок сім’ї, школи і громадськості у вихованні дітей Єдність виховної діяльності школи, родини і громадськості створюється цілеспрямованою систематичною роботою школи, яка відповідає сучасним вимогам, пропонованим до освітньої установи, — наукова обґрунтованість, творчий пошук, відповідальність і зацікавленість у результатах сімейного виховання, цілеспрямованість і систематичність формування педагогічної культури батьків. Школа розширює і розвиває виховні можливості родини, здійснюючи педагогічну освіту, контролює і направляє сімейне виховання, організує і направляє діяльність суспільних і позашкільних організацій на активну участь, допомогу родині і школі, координує їхні дії. Виховання підростаючої особистості потребує від сім’ї і школи, громадськості взаємного координування всіх виховних впливів. Тому педагогічні колективи шкіл повинні знати умови і специфіку свого мікрорайону, виховні можливості підприємств і установ, продумувати форми участі громадськості в організації виховної роботи з дітьми протягом року, організовувати педагогічне навчання представників громадськості, які залучаються до безпосередньої виховної роботи зі школярами та їх батьками, реалізуючи тим самим пріоритетні завдання виховання у сучасному суспільстві.

52. ПЕДРАДА ШКОЛИ ТА ЇЇ РОБОТА. МЕТОДИЧНА РОБОТА В ШКОЛІ. Діяльність Педагогічної ради визначається "Положенням про Педагогічну раду загальноосвітньої школи". Педагогічна рада створюється в усіх загальноосвітніх школах, де є більше трьох вчителів, і є постійно діючим органом для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. До її складу входять директор школи (голова), його заступники, вчителі, вихователі, бібліотекар, лікар, голова батьківського комітету та Ради школи.

Потрібно розрізняти два аспекти в діяльності педрад: а) виробничо-діловий: затвердження річного плану роботи школи, плану підготовки та проведення іспитів, випуску і переведення учнів у наступні класи, плану літньої роботи з учнями тощо і б) науково-педагогічний: обговорення вказівок керівних органів і результатів наукових досліджень та передового досвіду з метою їх впровадження, аналіз педагогічного процесу в школі і ін.

Можна виділити чотири етапи в підготовці і проведенні педрад:

¾ планування педрад на рік;

¾ попередня підготовка конкретної педради;

¾ безпосереднє проведення педради;

¾ виконання рішень педради.

Перспективне планування педрад.

Як правило, протягом навчального року проводиться п'ять педрад: на початку навчального року і один раз на чверть. П'ята педрада проводиться у три засідання - допуск до екзаменів, за підсумками екзаменів, за підсумками випускних екзаменів.

Перша педрада проходить до початку навчального року, в кінці серпня, і присвячена, як правило, затвердженню річного плану роботи школи, обговоренню доповіді директора школи на основі аналізу діяльності за минулий рік і ґрунтовному обговоренню завдань на новий навчальний рік. Обговорюються найважливіші, принципові положення, визначені директивними вказівками і особливостями даної школи, за трьома напрямками: організація праці, навчальна діяльність, виховна робота.

На наступних педрадах аналізуються основні проблеми навчання й виховання, накреслюються шляхи і засоби усунення наявних недоліків з найважливіших питань життєдіяльності школи і втілення в практику науково обґрунтованих рекомендацій.

Як правило, кожного року педагогічний колектив школи працює над важливою науково-практичною проблемою, яка в значній мірі визначає спрямованість педрад. Якщо, наприклад, школа у нинішньому навчальному році працює над двома проблемами: активізація навчання і проблема морального виховання, то педагогічні ради на рік можна спланувати так:

1-ша педрада – серпень. Питання:

¾ основні завдання школи в галузі морального виховання;

¾ теоретичні основи і практичні прийоми активізації навчальної діяльності учнів у процесі навчання;

¾ затвердження плану роботи на навчальний рік.

2-га педрада – листопад. Питання:

¾ розвиток здібностей дітей;

¾ робота з "важковиховуваними" дітьми.

3-тя педрада – березень. Питання:

¾ який він, сучасний урок?

а) основні вимоги до сучасного уроку – доповіді;

б) аналіз уроків, обмін досвідом роботи;

¾ спортивна робота в школі — доповідь та обговорення;

¾ сучасна робота школи і сім'ї з морального виховання – повідомлення класних керівників.

4-та педрада – травень. Питання:

¾ взаємовідносини учнів та вчителів - доповідь на основі аналізу роботи школи;

¾ підготовка до екзаменів та літнього відпочинку дітей – план заходів.

5-та педрада – травень-червень. Робочі педради з питань результатів екзаменів і переведення учнів до наступних класів.

Таким чином, усі педради пов'язані тематично, на них розглядаються різні аспекти морального виховання та активізації навчання, результати наукових досліджень і передового досвіду безпосередньо спрямовані на втілення в практику, тематика ґрунтується на конкретному матеріалі школи й аналізі діяльності всіх учителів. З кожного питання є доповідачі і співдоповідачі, відповідальні від адміністрації та громадських організацій.

Робота методичних предметних об'єднань і самоосвіта вчителів також повинні бути тематично пов'язані з проблемами, що вирішуються на педрадах, з урахуванням особливостей предметів, індивідуальної підготовки та інтересів окремих педагогів.

Педради повинні стати акумулятором педагогічного досвіду з урахуванням вимог часу і завдань, які стоять перед сучасною школою.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: