Книжковий переклад в Україні, або Читайте багато, але не все
Український читач ніколи не був розбалуваний достатком книг. У порівнянні з західноєвропейськими книгарнями, в яких прилавки завалені книгами, полиці українських виглядають бідно і мізерно. Як це не сумно, але сучасний український книжковий ринок переживає далеко не кращі часи. Особливо це стосується його «перекладного сектору», однією з проблем якого є неякісний переклад.
«Я намагаюся завжди купувати книги в оригіналі. На щастя, можу читати 10 мовами світу. Перекладам просто не довіряю. Багато перекладачів халтурять – перекладають не з мови оригіналу, а з російської чи польської. Мої друзі кажуть, що зустрічали навіть машинний переклад», - скаржиться книголюб Олександр Будник.
Справді, останнім часом спостерігається тенденція перекладати той чи інший художній твір не з оригіналу, а з «мови-посередника». Воно б то нічого, але якість тексту, що перекладається, неабияк погіршується. Як правило, втрачається посил автора, настрій тексту, змінюється стиль твору.
То ж, чому в Україні склалася подібна ситуація, і що необхідно робити, щоб уникнути низької якості перекладної літератури, розбирався ForUm.
Хто ж правий?
Письменник Ілля Стронговський перераховує низку книг, перекладених не з оригіналу, а з російської мови. «Кажу про те, що доведено. Одне з комерційних видань перекладає всі шведські книги, зокрема Стіга Ларссона, з російської мови. Крім того, зібрання творів про Шерлока Холмса, хоч і не в повному обсязі, але теж перекладено з російської. Також багато дитячих книг перекладаються не з оригіналу. У більшості з них навіть написано, з якої мови зроблено переклад. Наприклад, у книзі «Казки дядечка Римуса» ви побачите напис «перекладено з російської». Ця книга видається, перевидається, тобто видавництво навіть не приховує, що робить переклади не з оригіналу», - розповідає він.
Мало того, перекладають не тільки з російської, але й з інших «мов-посередників». «У нас всі книги угорською перекладені з третіх мов. Яскравий приклад - книга початку 2000-х років «Остання Вікножирафа» Петера Зілагі. Вона перекладена з німецької», - каже Стронговський.
За словами публіциста Володимира В'ятровича, практика перекладати книги не з оригіналу, а з «мови-посередника» використовується з фінансових міркувань, з метою здешевити книгу.
«Якісний переклад з англійської сьогодні коштує набагато дорожче, ніж переклад з російської. Я часом помічаю, особливо в художній літературі, якщо зроблений неякісний переклад з російської. У такому тексті зустрічається багато русизмів, яких би не було при перекладі з оригіналу на українську», - пояснює він.
Підтримує В'ятровича і перекладачка Надія Гербіш. «Видавництва заощаджують час і гроші. Переклад з російської коштує значно дешевше, ніж переклад з англійської, німецької чи французької. І виконується, відповідно, швидше. Це дуже сумно і я у жодному разі не схвалюю цю практику», - говорить вона.
Коментуючи дану ситуацію, письменниця Оксана Забужко повідомляє, що подібне може відбуватися через одну «давню пастку»: ще в 90-х роках одне московське агентство викупило у «географічно дезорієнтованих» іноземних авторів права перекладу книг «на весь екс-СРСР».
«Вже не раз траплялося, що наші видавці на запит про переклад книги того чи іншого автора отримували від західних колег таку відповідь: «Права на Україну вже продані, звертайтеся до Москви». А Москва закручувала ціни до небес або вимагала купувати російський переклад. Але це потрібно перевіряти у кожному конкретному випадку, тому що видавництво просто може халтурити», - підкреслює вона.
За словами письменниці, іноземна література в Україні не сприймається невід'ємною частиною власного літературного процесу. «Навіть класика українського перекладу перевидається зрідка. А перекладацької критики в ЗМІ взагалі не існує. Тому загальна картина виглядає так: безліч людей робить цілком якісну роботу (і є ще більше потенційно здатних її робити). Але! Весь наш «перекладний сектор ринку» зводиться до пари «видавець (замовник) - перекладач (здав замовлення і побіг за наступним)». Ні професійного співтовариства (з медіамайданчиками для обміну досвідом і «механізмами контролю»), ні фідбека (зворотного зв'язку. - Ред.) у нас немає», - резюмує Забужко.
З точки зору людської порядності на проблему «непрямих» перекладів дивиться письменник Михайло Бриних: «Це проблема суто людської непорядності видавців, тобто це така ж «тенденція», як і гріховність роду людського».
Директор одного відомого українського видавництва пропонує свою версію того, чому практикуються переклади з третьої мови. «У країні не вистачає хороших перекладачів для багатьох мов, наприклад китайської, фінської, норвезької. Тому перекладаємо тексти на цих мовах з російської, англійської, польської... Якість при цьому не втрачається. Сенс книги і стиль автора передається», - каже видавець.
Очевидно одне: всі версії правдиві і доповнюють одна одну. І в той час як сучасна українська література, хоч повільно, але впевнено входить у ХХI століття, то українська перекладна книжка досі не може виборсатися з ХХ століття. Країні не вистачає перекладачів, фінансування і просто елементарної людської порядності.
Воюємо з халтурою
Але яким же чином книголюбам можна уникнути низького рівня якості перекладної літератури? Що має статися, щоб видавництва і перекладачі перестали халтурити?
«Насамперед, свою роль повинні зіграти читачі. Вони один, два, три рази куплять книги з поганим перекладом з російської на українську, а потім перестануть купувати таку літературу, стануть шукати більш якісну. Тим більше, в нашій країні ми маємо приклади дуже якісного перекладу українською мовою», - каже Володимир В'ятрович.
Оксана Забужко радить організувати видавництвам, які видають книги в перекладі з третіх мов, читацький бойкот.
Стронговський, у свою чергу, наводить приклад того, як у Японії реагували на поганий переклад. «Спочатку люди просто нарікали на поганий переклад книги в Інтернеті. Але незабаром скарги набули масового характеру, й обурені покупці почали «штурмувати» видавництво, вимагаючи повернути їм гроші. Як результат, представники видавництва вибачилися перед читачами й оголосили, що найближчим часом з'явиться новий, виправлений варіант перекладу, а нинішній буде відкликаний з магазинів і пущений на макулатуру», - розповідає він.
Письменник додає, що тільки юридично, за допомогою позовів можна впливати на ситуацію з книговиданням на пострадянському просторі. «Російський ринок регулярно здригається від позовних сум різних видавництв один до одного. Заплатять кілька мільйонів недоотриманих доходів і кілька десятків мільйонів морального збитку - а вже розвиднілося трохи. Але це в Росії».
Підбиваючи підсумки, ForUm спробував об'єднати поради експертів про те, як потрібно вибирати книгу з «правильним» перекладом:
1. Візьміть до відома, що найякісніші та найцікавіші художні переклади українською мовою були зроблені в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст.
2. У книзі обов'язково має бути вказаний перекладач і з якої мови зроблено переклад.
3. Прочитайте інформацію про перекладача: що він раніше перекладав, який успіх мали його переклади.
4. Звертайте увагу, в якому видавництві була видана книга.
5. Пройдіться швидким поглядом по тексту книги, якщо є орфографічні, граматичні, стилістичні помилки, то книжка не відредагована і не варта уваги. Краще пошукати цю ж книгу, але випущену в іншому видавництві.
ЩО ТАКЕ НУМІЗМАТИКА І ХТО ТАКІ НУМІЗМАТИ?
10.02.2016 MASTA ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР
Людство завжди тяжіло до колекціонування. Значки, листівки,марки, порцелянові слоники або кришки від пивних пляшок – збирання цих та інших предметів приносить задоволення і робить наше життя більш різноманітною.
Особливе місце серед колекційних речей займають монети. Завдяки їм була створена ціла наука під назвою «нумізматика», а саме хобі стало не тільки цікавим, але і досить прибутковим.
Що означає слово «нумізматика»?
Поняття «нумізматика» походить від латинського слова nomisma, що означає в перекладі «монета». У 1792 році воно міцно увійшло у французьку мову, а з 1829-го набуло поширення і в англійському.
У російській мові слово «нумізматика» з’явилося в другій половині XVIII століття, коли колекціонування і вивчення історії монет стало популярним заняттям серед придворної знаті.
Що таке нумізматика?
Нумізматика має подвійне значення. З одного боку, це поняття має на увазі наукову дисципліну, яка займається вивченням карбування монет і грошового обігу в різних країнах світу.
Наука має історичну основу, оскільки була сформована спеціально для вивчення історії монет. У сферу інтересів вчених входить розвиток монетної справи, його взаємозв’язок з політикою, економікою, культурою та іншими аспектами життя різних народів.
З іншого боку, нумізматикою називають колекціонування монет. Насправді хобі правильніше було б назвати нумізматичним збиранням, але останнім часом колекціонування та історична дисципліна так щільно переплелися між собою, що грань між любителем і вченим досить умовна.
Практично кожен, хто збирає монети, одночасно досліджує їх історію, цікавиться походженням і долею.
Коли люди стали займатися нумізматикою?
Історія нумізматики сягає часів Стародавнього Риму. Уже тоді металеві гроші цікавили багатьох людей, а в епоху Відродження колекціонування стало користуватися особливим успіхом. Зокрема, італійський поет Петрарка був пристрасним нумізматом і зумів зібрати чудову колекцію римських монет, яку представив у дворі імператора Карла IV в 1355 році.
Основоположником систематичного дослідження в області нумізматики став Йосип-Ілларіус Еккель, який в XVIII столітті займався вивченням середньовічних монет.
Де можна купити монети для колекції?
З ростом популярності нумізматики знайти дійсно цінну річ не так вже й легко. Більшість колекціонерів набуває монети в антикварних магазинах або в нумізматичних клубах, де можна не тільки придбати цікаві екземпляри, але і обміняти у таких же колекціонерів.
Останнім часом в Інтернеті з’явилося безліч сайтів, що пропонують на продаж скуплені раніше екземпляри або ювілейні монети, випущені монетними дворами різних країн світу.
Які монети збирають нумізмати?
Монети для колекціонування представляють високу цінність і зазвичай випускаються невеликим тиражем. Це може бути карбування, присвячена якимось пам’ятним датам, містах або знаменитим людям. Найчастіше їх виготовляють з дорогоцінних металів і сплавів, використовуючи в складі паладій, срібло або золото.
Потрібно розуміти, що збиральництво – це дороге хобі, оскільки цінні монети коштують чималих грошей, але в той же час і вигідне – багато нумізмати купують і збирають монети в тематичну колекцію з метою продати в майбутньому і отримати прибуток.
Звичайно, є люди, для яких нумізматика – це справжня пристрасть, а колекціонування – сенс усього життя. Кожне нове придбання для них – це щастя. Вони можуть годинами роздивлятися свій альбом, приділяючи пильну увагу кожній монеті.
Деякі спонтанні колекціонери переслідують певні цілі, наприклад, зібрати колекцію для краєзнавчого музею, при цьому відчувають почуття задоволення від свого захоплення незалежно від історичної або матеріальної цінності зібраних екземплярів.
«Хто такі айтішники? Моя перша професія в IT»
Сьогодні сфера інформаційних технологій — одна з найбільш привабливих для бажаючих зробити кар’єру. Кваліфікований IT-фахівець не шукає роботу, а обирає між компаніями, що пропонують високу зарплату, соціальний пакет та можливість постійно підвищувати кваліфікацію і будувати успішну кар’єру.
Хто такий «айтішник»?
IT, тобто інформаційні технології, — це величезна сфера, в якій існує маса професій. Школяр, який вступає до Вузу, часто про це навіть не підозрює. Тому наше завдання познайомити вас з самими поширеними з них.
Це знайомство буде в дуже цікавій формі. З наступного заняття ми всі уявимо себе працівниками IT компанії, тобто «айтішніками». І в формі гри, максимально наближено до дійсності, ми по черзі будемо пробувати себе в цих професіях. Для цього ми будемо використовувати прикладний матеріал, розроблений спеціально для навчання школярів. Також ми побуваємо в справжньому IT офісі, де ви познайомитесь з справжніми «айтішниками».
Мета курсу:
1. Максимально наближено до реальності показати як створюється комп’ютерний продукт, детально відтворити процес роботи IT компанії, надати можливість відчути себе в різних ролях, розібратися в суті тієї чи іншої професії в IT. Цим самим ми допоможемо майбутнім студентам усвідомлено вибирати майбутню професію та готувати себе до неї вже під час навчання в ВУЗи.
2. Допомогти нашим слухачам оволодіти професіями в IT сфері, які не потребують вищої освіти і можуть вже сьогодні знадобитися, щоб заробляти в інтернеті гроші на свої витрати. Ми допоможемо вам зарегіструватися на сайтах роботодавців, які надають роботу віддалено. Тобто ви зможете стати фрілансерами (працівниками які працюють з дому) і не боятися шахрайства. Це такі професії як рерайтер (копірайтер), SEO спеціаліст, контент-менеджер.
Досконалості немає меж. І якщо ви прикладете додаткові зусилля, то за допомогою цих професій зможете заробляти гроші не тільки на кишенькові витрати, але і оплачувати своє навчання в ВУЗі, наприклад.
План занять:
— Знайомство з курсом. Що таке інформаційні технології. Про компанії гіганти та стартапи.
Знайомство з професіями:
— Програміст. Мови програмування. Написання коду в формі спеціально розробленої гри.
— Тестувальник програмного продукту. Про баги. Методи тестування веб сайту. Написання найпростішого автоматичного тесту.
— HTML — верстальник.
— Системний адміністратор.
— Побудова процесів роботи в IT-компанії. Створення програмного продукту. Ієрархія, IT менеджмент. Інші професії в IT.
— Освоєння професії рерайтер, копірайтер. Практичне заняття.
— Освоєння професії SEO — спеціаліста. Пошукові системи. Оптимізація і просування веб сайтів. Практичне заняття.
— Освоєння професії контент — менеджера. Практичне заняття. Створення резюме та регістрація на сайтах фрілансу (віддаленої роботи).
— Екскурсія в офіс однієї з найвідомішої в Україні IT компаній «Ciklum».
Зареєструватися на безкоштовний курс
Важно!
— Кількість учасників в групі буде обмежена 8 студентами. Для того, щоб усі мали однаковий шанс, ми приймаємо заявки від усіх і 7 листопада о 15:00, методом лотереї визначимо тих, кому пощастить пройти даний курс зовсім безкоштовно. Наш організатор зателефонує особисто тим учасникам, які потраплять до проходження курсу.
— Цей курс був зроблений спеціально для шкільних випускників: 9-11 класів.
Озеро в Буковелі
Це місце в Карпатах гідно того, щоб його побачили самі спокушені мандрівники. Гірські області України з кожним роком покращують інфраструктуру туристичних об’єктів, збільшуючи, тим самим, наплив відпочиваючих і сприяючи розвитку всього регіону.
 
Популярний гірськолижний курорт Буковель в Івано-Франківській області може похвалитися новим штучним озером. На його будівництво було витрачено 150 млн. Гривень, що стало для всього курортного комплексу найбільшою інвестицією. Глибина водойми досягає 8 метрів, ширина — 140 метрів, а довжина — понад 750. Тепер озеро назавжди увійде в список місцевих визначних пам’яток.
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
