СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ПРЕДСТАВНИКАМИ

ПРОБЛЕМНИХ ГРУП (ГРУП РИЗИКУ)............................................................................. 36

2.1. Специфіка соціальної роботи з представниками

проблемних груп (груп ризику)...................................................................................... 36

2.2. Характеристика проблемних груп.................................................................................. 38

проблемних груп................................................................................................................ 48

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З КЛІЄНТАМИ РІЗНОГО ВІКУ................................................ 57

проблема вікової типології соціальної роботи.............................................................. 57

3.2. Соціальна робота з дітьми................................................................................................ 59

3.3. Соціальна робота з молоддю............................................................................................ 71

3.4. Соціальна робота з людьми зрілого віку........................................................................ 78

3.5. Соціальна робота з людьми літнього віку...................................................................... 84

РЕЗЮМЕ..................................................................................................................................... 89

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ........................................................................................................ 89

ЛІТЕРАТУРА............................................................................................................................ 91

За думкою авторів пропонованого посібника сучасна теорія і практика соціальної роботи в Україні "страждає" відсутністю конкретних розробок у галузі соціальної роботи з різними категоріями клієнтів на основі певної парадигми, яка б змогла полегшити практичну діяльність соціального працівника (педагога) у цьому напрямку.

У якості такої парадигми автори підручника пропонують аналіз та характеристику соціальної роботи на основі синтетичного підходу, що включає в себе, як у систему, такі підходи: особистісно-орієнтований, віковий та проблемний. Зрозуміло, що всі зазначені підходи взаємопов'язані, взаємообумовлені та мають певну відповідну специфіку в практиці соціальної роботи.

На підставі зазначеного вище, автори визначають практику соціальної роботи як соціальну діяльність з різними категоріями клієнтів: із сім'єю, представниками проблемних груп, клієнтами різних вікових груп.

Соціальна робота із сім'єю передбачає уточнення сутності поняття "сім'я", визначення типології сім'ї та особливостей соціальної роботи із сім'єю, різного стилю розгляду прикладів конкретних технологій соціальної роботи із сім'єю та її тенденцій в Україні. Такий підхід також визначає особливості та принципи соціальної роботи із сім'єю. Соціальна робота з представниками проблемних груп ґрунтується на специфіці соціальної роботи з їхніми представниками ("групами ризику"), відповідних характеристиках, конкретних технологіях роботи з клієнтами проблемних груп.

Соціальна робота з клієнтами різного віку може базуватися на питаннях вікової структури населення та на проблемах вікової типології соціальної роботи. Таке "підґрунтя" визначає соціальну роботу з дітьми та молоддю на основі різних факторів, типів поведінки, основних напрямів соціального захисту молоді, коли найбільш пріоритетні завдання соціальної роботи з підлітками та молодцю пов'язуються з вирішенням проблем формування творчої особистості.

Соціальна робота з людьми літнього віку визначається віковими характеристиками зрілості, соціальною психологією як основою соціальної роботи з людьми літнього віку; особливостями процесу соціального мислення на рівні "Я-концепція"; самомонітором (і самомоніторингом) літньої людини на основі його "самозміцнення" як мети соціальної роботи з особами літнього віку.

Соціальна робота з людьми літнього віку розглядається з точки зору геронтології, біосоціальної сутності старіння й старості; з точки зору стратегічних завдань соціальної роботи в галузі геронтології, коли вона (соціальна робота) впливає на механізм подолання передчасного старіння й старості. Крім того, старіння населення розглядається й з точки зору демографії, медико-соціально-психологічних проблем людей похилого та старого віку, особливостей самітності та адаптації до пенсійного періоду життя й старості; з точки зору "борга" соціальної роботи з ними.

Даний посібник складається з трьох частин, кожна з яких визначається відповідною логікою та змістом. Науково-навчально-методичний посібник призначений для широкого кола професіоналів та тих, хто готується ними стати в галузі соціальної роботи, соціально-педагогічної діяльності.

У посібнику широко використовувалися ідеї та зміст таких відомих авторів, як: М. Доуел, II. Марш, Д. Майерс, І. Трубавіна, А. Капська, О. Безпалько, І. Зверева,

Г Лактіонова, Л. Коваль, С. Хлєбік, Б. Ковбас, В. Костів, В Луков В. Лютий, А. Мудрик, С. Попов М Гулша, О. ХояоГова, В. Курбатов, I. Зайнишева, О. Харчев М. Шакуров, Т. Шеляг, В. Сластьонш, В. Слот, X. Спашярд, Р. Яцемирська, І. Бєлінські та ін.

Сутність поняття "сім'я"; типологія сім'ї; особливості соціальної роботи із сім'єю; конкретні технології соціальної роботи із сім 'єю; розвиток нових підходів в Україні до практики соціальної роботи із сім 'єю

Існує безліч дефініцій поняття "сім'я". Усі вони відбивають ситуацію стану теорії соціальної роботи, коли предметом її вивчення стає сім'я як соціальний інститут, мала група і система взаємовідносин. Як приклади наведемо ряд відповідних визначень сім'ї.

"Сім'я являє собою систему соціального функціонування людини, один з основних інститутів соціалізації" [43,52].

Сім'я - це "соціальний інститут, тобто стійка форма взаємовідносин між людьми, у межах якого здійснюється основна частина повсякденного життя людей, тобто сексуальні стосунки, дітонародження й первинна соціалізація дітей, значна частина побутового догляду, освітнього й медичного обслуговування, особливо у ставленні до дітей і осіб похилого віку" [23,61].

Сім'ю можна визначити як динамічну малу соціальну групу людей, поєднаних

спільністю проживання (чи тимчасовою відсутністю) і родинними взаєминами

(шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки, свояцтва), спільністю формування й задоволення соціально-економічних та біологічних потреб, любов'ю, взаємною моральною відповідальністю [9,12].

"Сім'я - це заснована на шлюбі або кровній спорідненості мала соціальна група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємними обов'язками й емоційною близькістю"[31,85].

Сім'ю можна визначити як історично-конкретну систему стосунків подружжя, батьків і дітей, як малу соціальну групу, члени якої поєднані шлюбними або родинними взаєминами, спільністю побуту й взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність у якій зумовлена потребами суспільства у фізичному й духовному відтворенні населення [40,75].

Аналіз наведених визначень показує, що сутнісною ознакою сім'ї є, насамперед, стосунки.Найбільш повно реальний характер стосунків у сім'ї розроблений вітчизняними вченими Б.Ковбасом і В.Костівим [9,7-17] і поданий відповідною структурою [див. Таблицю 1]

Виходячи з парадигми розуміння сім'ї на основі позначеної моделі сімейних стосунків, "сім'ю можна визначити як динамічну малу соціальну групу людей, поєднаних спільністю проживання (чи тимчасовою відсутністю) і родинними стосунками (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки, свояцтва), спільністю формування й задоволення соціально-економічних та біологічних потреб, любов'ю, взаємною моральною відповідальністю [9,12]".

Робляться спроби дати визначення сім'ї на основі системного підходу з урахуванням того, що вона несе в собі одночасно ознаки і соціального інституту, і малої групи, і системи стосунків.

До найбільш значимих для практичного соціального працівника є визначення сім'ї І.Трубавіної.

„Сім'я - це соціально-педагогічний інститут та особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства і включає в себе інші підсистеми (членів сім'ї), це мала соціальна група, первинний контактний колектив. Усе це дозволяє говорити про такі її ознаки, як: шлюбні, міжпоколінні, кровні, установлені зв'язки між членами сім'ї, родинні почуття, почуття безпеки, захищеності, любові, поваги; спільний побут і проживання членів сім'ї; наявність функцій у суспільстві (видів життєдіяльності сім'ї); прав сім'ї в суспільстві і прав членів сім'ї в родині, обов'язків членів сім'ї стосовно один одного та відповідальність перед суспільством за своїх членів"[38,4].

Практика соціальної роботи із сім'єю завжди спирається на конкретну типологію сім'ї.

Класифікація типів сім'ї може бути здійснена за різноманітними основами (критеріям, ознакам і т.ін.).

Загальновизнаним вважається погляд на сім'ю як на продукт тривалого

За цією ознакою можна виділити такі сім'ї [12,25-27].

Патріархальна традиційна сім'я. Це найбільш архаїчний тип сім'ї, де мешкають в однім "гнізді" різні покоління родичів. У ній багато дітей, які залежать від батьків, поважають старших; тут строго дотримуються сімейних, релігійних, національних та інших звичаїв. Цей тип сім'ї зберігся, в основному, у малих містах і в сільській місцевості.

Нуклеарна сім'я (тип сім'ї, що переважає). Вона, як правило, двопоколінна, тобто складається з подружжя і дітей до вступу в шлюб останніх. У вітчизняній практиці зустрічаються і сім'ї з трьох поколінь (трипоколінні), що включають батьків (або одного з них) із дітьми і бабусь, і дідусів (або одного з них) останніх. Ці сім'ї найчастіше носять змушений характер у зв'язку з відсутністю необхідних матеріальних засобів для роздільного проживання.

Мала сім'я, що складається з двох осіб: неповна (розлучення або смерть одного із подружжя); материнська (позашлюбна), де мати не була одружена з батьком своєї дитини; "порожніх гнізд" (подружжя, діти котрих "вилетіли з гнізда"); проміжна (подружжя, що знаходяться в цивільному шлюбі)".

Тут виділяються сім'ї, дез об'єктивних або суб'єктивних умов

їхнє соціальне функціонування утруднене, і вони неминуче знаходяться в стані життєвого утруднення.

Це сім'ї: біженців і змушених переселенців; малозабезпечені; із надлишковим утриманським навантаженням (багатодітні або які мають у своєму складі інвалідів); які виховують дітей-інвалідів; неповні; військових термінової служби; безробітні; які проживають у депресивних регіонах; пов'язані з підприємствами й закладами, де не виплачують заробітну плату; мінімізовані, де чоловіки не вважають себе зобов'язаними виконувати сімейні обов'язки як батьки; неповнолітні, де один (або обидва) з подружжя (батьків) не досягли віку повноліття; "альтернативні", коли затверджуються стійкі сценарії існування поза сім'єю, самотнього життя, партнерства однієї статі, проституції; "залежності" (алкогольної, наркотичної, агресивного поводження, асоціального способу життя, виштовхування дітей на вулицю) [25].

Тут сімейна структура розглядається й порівнюється в різних товариствах за шістьма параметрами: формою сім'ї, формою шлюбу, зразком розподілу влади, вибором партнера, місцем проживання, а також за походженням і засобами спадкування майна.

Форма сім'ї характеризується й визначається поняттям "кровність", що означає сукупність соціальних відносин, заснованих на чинниках біологічного зв'язку, шлюбу й правових норм, правил, що стосуються усиновлення, піклування і т.п.; у загальній системі родинних стосунків існують два основних типи сімейної структури: нуклеарна сім'я і розширена сім'я.

Форма шлюбу: моногамія (шлюб між одним чоловіком і одною жінкою), полігамія (шлюб між одним і декількома іншими індивідами), полігінія (шлюб між одним чоловіком і декількома жінками), поліандрія (шлюб між одною жінкою й декількома чоловіками), груповий шлюб (між декількома чоловіками й декількома жінками).

Зразок розподілу влади (тип владних структур у сім'ї): патріархальний (влада чоловіків над іншими членами сім'ї), матріархальний (влада дружини й матері), егалітарний (вплив і влада розподіляється між чоловіком і дружиною рівною мірою).

Вибір партнера (партнер, якому віддана перевага). Тут в основному панують два правила. Перше - правило екзогамії (регулює шлюби поза визначеними групами). Друге - правило ендогамії (пропонує укладення шлюбу всередині визначених груп).

Вибір місця проживання. Тут існують визначені норми: неолокального місця проживання (молоді живуть окремо від своїх батьків), патрилокальне місце проживання (молода йде із сім'ї і живе в сім'ї чоловіка або поблизу від будинку його батьків), матрилокальне місце проживання (молоді живуть із батьками нареченої або поблизу від них).

Походження (родовід) і засіб успадкування майна: родовід по чоловічій лінії (основні родинні і спадкові зв'язки існують між батьком, сином і онуком); родовід по жіночій лінії (майно матері стає власністю дочки, і основну підтримку молодій сім'ї робить брат дружини); двосторонній родовід (при визначенні кровності й спадкування рівною мірою враховуються кровні родичі з боку батька й матері) [23,62-77].

Тут сім'я аналізується з погляду її функцій або соціальних потреб,

яким вона служить (функціоналізм), і з погляду розподілу влади всередині сім'ї (конфліктологізм).

Відповідно до сучасного варіанта цієї концепції сім'ї - це те місце, де здійснюється економічне виробництво й перерозподіл матеріальних засобів; при цьому виникає конфлікт між інтересами кожного члена сім'ї й інших її членів, а також суспільства в цілому. Тут основними функціями сім'ї є: генеративна (забезпечує продовження роду); первинної соціалізації дітей (забезпечує виховне спілкування дітей із батьками); економічна й господарсько-побутова (задоволення своїх вітальних потреб); гедоністична (здорового сексу); рекреаційна (забезпечує відновлення фізичних і психічних сил, витрачених на роботі); психотерапевтична (надання емоційного захистку, де людину приймають і підтримують такою, якою вона є).

У межах цього підходу виділяють: нуклеарні сім'ї (подружні пари без дітей або з дітьми); багатодітні сім'ї (повні і неповні); молоді сім'ї (перші три роки шлюбу, коли виникають визначені проблеми); літні сім'ї (головні клієнти соціального обслуговування); сім'я фактичного шлюбу (без реєстрації); маргінальні сім'ї (не здатні самостійно вирішити свої проблеми без соціальної підтримки); проблемні сім'ї (потребують допомоги з різноманітних причин) [23,63-74].

Тут^- тип сім'ї визначається за різноманітними основами класифікації (залежно від мети і завдань діяльності соціального працівника в галузі освіти). [43,55-57]

багатодітна (із 4 дітьми і більше); виховує опікун.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: