Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







На уроках трудового навчання





Як відомо, оцінювання включає два компоненти: оцінювання як

процес, що відбувається на уроках трудового навчання, і бал, який фіксує

підсумки перевірки знань, умінь і навичок. Як процес - оцінювання

становить специфічну сторону контролю, його невід4 ємну частину, як

результат - завершує контроль навчальних досягнень. Під час спостереження

за діяльністю школяра в ході уроків трудового навчання, перевірки

виконання ним домашніх завдань, різних технологічних вправ на уроці,

технологічної документації вчитель подумки оцінює не тільки якість знань, а

й ретельність, працьовитість, психологічні особливості учнів.

Єдині вимоги до знань, умінь і навичок визначаються як критерії та

норми оцінювання. Критерії - це точно визначена міра якості виявлених

знань, умінь і навичок учнів, яка відповідає загальним вимогам до контролю

знань, умінь і навичок.

У відповідності до критеріїв визначають норми оцінювання, тобто

конкретні кількісні та якісні показники успішності, згідно з якими

виставляється саме той, а не інший бал.

За своєю суттю оцінка - це відображення ціннісного ставлення учня

(суб’єкта) до навчальних досягнень (об’єкта) з точки зору мети, потреб,

інтересів тощо.

Оцінка може виражатись як словесно, описово, так і у формі строго

визначених позначень, одним з яких є бал. Бал - це показник результатів

контролю, заключний етап перевірки знань, одна з форм оцінки.

Бали ґрунтуються на даних вимірів результатів навчально-трудових

досягнень учнів та їх зіставленні з нормами оцінок. Між балами і знаннями,

що перевіряються, існує певний взаємозв’язок, співвідношення, встановлені

діючими навчальними програмами.



Значення бала виходить далеко за межі фіксації результатів контролю,

бо певною мірою він характеризує самого учня, його підготовленість,

здібності, ставлення до праці. Наприклад, низькі бали свідчать про недоліки

у знаннях та навчальній діяльності школяра і часто про його несумлінне

ставлення до навчання.

Отже, бал - один із факторів, що зумовлює становище учня в

колективі. Особливо великою є його роль у молодших класах, де інші

спонукальні сили, зокрема, почуття обов'язку, інтерес до навчання,

захопленість предметом тощо, діють ще незначною мірою.

Найважливіша вимога до перевірки навчальних досягнень школярів,

власне, дидактичний принцип - об'єктивність, що полягає в точному

оцінюванні, адекватному встановленим навчальними програмами критеріям.

Згідно з цією вимогою оцінка має характеризувати кількість і якість знань та

вмінь незалежно від методів і засобів контролю, особистих якостей учителя,

котрий його здійснює.

Протилежністю об’єктивності є суб’єктивність, що виявляється під час

оцінювання навчальних досягнень учнів. Система перевірки й оцінювання -

одне з найбільш вразливих місць у роботі загальноосвітньої школи.

Найістотніший недолік - суб’єктивність оцінок, що завдає шкоди не тільки

розвитку особистості учня, а й певною мірою всьому суспільству. Ця

суб’єктивність спостерігається протягом усього періоду шкільного навчання.

Повністю усунути суб’єктивність під час оцінювання знань, мабуть, не

можливо, навіть якщо досконало розроблені критерії, за якими визначається

бал, тому що на вчителя, який оцінює розроблений проект, впливають

особистий життєвий досвід, ерудиція, характер, настрій, майстерність. Тому

науково обґрунтовані критерії, які ми пропонуємо, допоможуть звести до

мінімуму прояви суб’єктивності.

Важливу роль в об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів

відіграють особисті якості вчителя трудового навчання: його вимогливість,

доброзичливість, справедливість. В усіх випадках оцінюються не тільки

знання з конкретних питань, а й те, як володіють школярі загальними

інтелектуальними вміннями, наскільки обізнані із технологічною та

проектною документацією, вміють викладати свої думки в усній та

письмовій формі, аргументувати їх, оперувати науковими поняттями,

знаходити неординарні рішення завдань. Критерії повинні відповідати меті,

завданням та науковому рівню навчання.

Об’єктивність оцінки знань і вмінь виступає не тільки як дидактичний

принцип, а й як характерна риса діяльності вчителя. Бути об’єктивним -

означає не піддаватися почуттям симпатії чи антипатії, іншим стороннім

впливам.

Під час визначення рівня навчальних досягнень учнів в процесі

технологічної підготовки важливо проаналізувати:

- якість відповіді учня: повна, логічна, доказова, творча;

елементарна, фрагментарна, неповна;

• рівень оволодіння теоретичними знаннями, які визначаються під

час розробки проектно-технологічної документації, захисту проекту,

відповіді на запитання тощо.

• рівень практичних вмінь та навичок, які розкриваються під час

виконання проекту (виробу), виконання різноманітних схем,

креслень тощо.

- оцінка знань: повнота, осмисленість, правильність, гнучкість,

глибина, системність, узагальненість, міцність знань;

- рівень сформованості загальноосвітніх, фундаментальних,

інтелектуальних і професійних вмінь та навичок;

- рівень опанування розумовими операціями: вміння,

аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, абстрагувати, робити

висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо;

- рівень творчості: уміння формулювати проблему, формувати

гіпотези, вирішувати завдання;

- рівень самостійності: в судженнях, виконанні завдань,

вирішенні поставлених проблем тощо.

У свою чергу теоретичні знання оцінюються з погляду на: виклад

навчального матеріалу, формулювання термінів, законів, правил,

закономірностей, вимог тощо, завдання щодо вибору правильної відповіді

тощо.

Отже, під час оцінювання навчальних досягнень на всіх етапах

технологічної підготовки на особливу увагу заслуговують самостійність,

елементи творчості, оригінальність вирішення технологічних завдань.

Відповідно до рівнів оцінювання визначені групи критеріїв які дають

можливість вчителю оцінювати інтелектуальні та творчі здобутки шклярів.

До таких критеріїв належать:

1) обсяг знань, що визначається кількістю всіх елементів знання про

вивчений об’єкт, передбачених навчальною програмою. Глибина знань

характеризується числом усвідомлених учнями істотних зв’язків і відношень

у знаннях;

2) міцність знань - збереження в пам’яті вивченого матеріалу, що

характеризується повнотою і тривалістю, легкістю та безпомилковістю

відтворення;

3) оперативність знань - вміння учня використати знання у

стандартних однотипних умовах;

4) гнучкість знань - вміння знаходити варіативні способи їх

застосування в змінених умовах;

5) конкретність і узагальненість - вміння розкрити конкретні вияви

узагальненого знання, та підвести конкретні знання під узагальнення;

6) систематичність і системність, що характеризують різні аспекти

знань учнів: систематичність - засвоєння навчального матеріалу в його

логічній послідовності, системність - усвідомлення певного об’єкта пізнання

в цілому, з усіма його елементами і взаємозв’язками між ними;

7) вміння викласти знання в усній, письмовій чи графічній формах,

дотримуватись логічної послідовності, граматичної та стилістичної

грамотності, виразною, багатою мовою;

8) якість умінь та навичок.

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є

систематичне отримання учителем об’єктивної інформації про хід навчально-

трудової діяльності учнів, тобто зворотного зв’язку. Цю інформацію педагог

здобуває під час контролю за навчально-трудовою діяльністю школярів у

процесі проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання.

Які способи не обирав би вчитель, він повинен створити спокійну,

комфортну атмосферу, максимально зменшити психологічний тиск на учнів.

Враховуючи вищезазначені дидактичні принципи, можна якісно

підвищити рівень співпраці вчителя і учнів на уроках трудового навчання. Ці

принципи охоплюють всі сторони навчально-трудового процесу, що всебічно

активізує інформаційний зворотній зв’язок.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.