Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Вирішення питань охорони довкілля шляхом зниження парникового ефекту за використання біомаси як джерела енергії





Використання біомаси як палива – одна з небагатьох реальних альтернатив зниження парникового ефекту, оскільки рослинні відходи є нейтральними відносно балансу вуглекислого газу (СО2) в атмосфері. Тобто при їх спалюванні виділяється така сама його кількість, яку було поглинуто в процесі росту рослин. Використання ж нафти, вугілля і газу для отримання енергії призводить до збільшення концентрації СО2 в атмосфері, оскільки при цьому спалюється вуглець, який збирається в цих енергоносіях протягом мільйонів років.

Згідно з "Протоколом про спільні зусилля із зниження випромінювання парникових газів в атмосферу", підписаним у 1997 році в Кіото, промислово розвинені країни повинні до 2010 року понизити порівняно з 1990 роком викиди в середньому на 5,2 %. В Європі таке зниження повинне становити 8 %, у США – 7 %, у Японії -6%. Водночас у Франції є найпотужніша атомна енергетика, частка якої в енерго­балансі країни перевищує 60 %.

Отже, екологічні аргументи:

- у традиційній енергетиці очистка викидів, що утворюються у процесі спалювання, від шкідливих елементів коштує досить дорого;

- у порівнянні з викопними видами палива при спалюванні біомаси значно зменшується емісія SО2 та СО2, крім того залишок золи після спалювання також значно менший.

Значна різноманітність видів і способів отримання біомаси дозволяє задовольнити енергетичні потреби в так званій «чистій енергії» на місцевому рівні. Крім екологічних переваг використання біомаси як носія енергії, слід враховувати й економічні та суспільні аспекти розвитку місцевих громад.



 

Обмеження у використанні біомаси

- в макро- і мікромасштабах застосовуються різні підходи та технології;

- невпевненість у забезпеченні достатньою кількістю біомаси, транспортування її на великі відстані;

- невідповідність якісних параметрів біомаси;

- спалювання біомаси в пристроях, конструктивно непідготовлених до цього;

- високі кошти отримання і переробки біомаси;

- обмеження в наданні преференцій за зменшення емісії CO2: для малих установок, ігнорування в розрахунках виплат за зниження забруднення повітря завдяки застосуванню біомаси.

 

Запитаня для самоперевірки

1. Зазначте напрями розвитку технологічної біоенергетики.

2. Охарактеризуйте напрямки трансформування сонячної енергії біологічними системами.

3. Що включає в себе сировинна база для біоенергетики?

4. Дайте визначення поняття «біомаса». Які форми біомаси придатні для використання її як енергоносія?

5. Як вирішуються питання охорони довкілля за використання біомаси як джерела енергії?

6. Які існують обмеження у використанні біомаси як джерела енергії?

 

АЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ БІОПАЛИВА

 

Згідно Закону України «Про альтернативні види палива» від 21.05.2009р. № 1391-VI) альтернативним видам палива дано такі визначення.

Альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.

Згідно статті 3 Закону України «Про альтернативні види палива» паливо визначається альтернативним, якщо воно:

• повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини (включаючи біомасу) або є сумішшю традиційного палива з альтернативним, вміст якого має відповідати технічним нормативам моторного палива;

• виготовлене (видобуте) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняється від вимог до традиційного виду палива.

Нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування альтернативних видів палива для довкілля і здоров'я людини відповідають вимогам, встановленим законодавством України для традиційних видів палива.

Згідно статті 4 Закону України «Про альтернативні види палива» до альтернативних видів рідкого палива належать:

• горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);

• спирти (біоетанол, біобутанол) та отримані на їх основі синтетичні продукти, що можуть використовуватись як паливо або компоненти палива (добавки на основі біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види рідкого палива з біомаси (у тому числі біодизель);

• горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва;

• паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду.

Згідно статті 5 Закону України «Про альтернативні види палива» до альтернативних видів газового палива належать:

• газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів;

• газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти;

• газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;

• газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ;

• біогаз, звалищний, генераторний газ у будь-якому стані, біоводень, інше газове паливо, одержане з біомаси; газ у будь-якому стані, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти, нафтової сировини;

• газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);

• стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутний нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива.

Згідно статті 51 Закону України «Про альтернативні види палива» до альтернативних видів твердого палива належать:

• продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені з цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо;

• органічна частина промислових та побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них;

• торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього.

Види біопалива

Біологічні види палива (біопаливо) – тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сировини (біомаси), яке може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива До біопалив першого покоління належать біоетанол, біодизель; біопалив другого покоління — різні палива, отримані методами піролізу біомаси, за технологією BTL (Biomass to liquid) або інші палива, відмінні від метанолу, етанолу, біодизелю ; біопалив третього покоління — біоводень, палива, отримані з водоростей

Перелік нормативно-правових документів, прийнятих в Україні, які регулюють відносини у сфері використання біопалива:

• Указ Президента України від 26.09.03 р. № 1094/2003 р. "Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини";

• Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.03 р. № 451 "Про затвердження Програми розвитку спиртової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей на 2003-2007 роки";

• Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2000 р. № 1044 "Про затвердження програми "Етанол"";

• Постанова Кабінету Міністрів України від 10.07.06 р. № 951 "Про перелік об'єктів, що фінансуються у 2006 році за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам" відповідно до статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік";

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.05 р. № 576-р "Про схвалення Концепції Програми розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року";

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.06 р. № 145-р "Про схвалення енергетичної стратегії України на період до 2030 року";

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.05 р. № 566-р "Про схвалення Концепції Комплексної державної програми реструктуризації і розвитку бурякоцукрової галузі на період до 2010 року";

• Наказ Мінфіну від 04.07.06 р. № 631 "Про визначення пріоритетних напрямів енергозбереження".

Найперспективніші види біопалива:

• тверде біопаливо;

• рідке біопаливо;

• біодизель;

• біоетанол (паливо на основі жирів тварин, рослин, мікробів та продуктів їх етерифікації);

• газове біопаливо ;

• біогаз (продукт матеноферментації відходів до сумішу метану та вуглекислого газу);

• біоводень (термохімічне, біохімічне та біосинтетичне перетворення біомаси).

Тверде біопаливо

В Україні тверде біопаливо представлено переважно сільськогосподарськими відходами та відходами деревини лісової промисловості. Первинні лісові відходи (залишки при заготівлі деревини) – включають у себе кілька типів деревної біомаси – деревина з рубок догляду (часто все дерево), лісосічні відходи або порубкові залишки (гілки, вершини дерев) і пні. Вторинні лісові відходи (відходи переробки деревини) – різні види біомаси, що виникають при промисловій переробці деревини: тирса і тріска, кора, залишки деревини, чорний луг.

Потенціал лісової біомаси в Україні станом 2008 р. наведено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Потенціали лісової біомаси в Україні [8]

Розподілення відходів сільського господарства за територією країни насамперед залежить від величини посівних площ та наявної кількості худоби в області. Велика частка потенці алу припадає на центральні регіони країни (рис. 3.2. та 3.3).

Тверді відходи сільського господарства також умовно поділяють на первинні відходи (ПВ) – це ті матеріали, які залишаються на полях як побічні продукти після збору врожаю первинних сільськогосподарських культур. Вони складаються із соломи злакових культур та ріпаку, стебел соняшнику і кукурудзи і вторинні відходи (ВВ) – являють собою специфічний вид відходів та включають різноманітні види біомаси. Кількість ВВ зростає в процесі підготовки продукції сільського господарства до виробництва продуктів харчування чи кормів. Це жом цукрових буряків, лушпиння соняшнику, рису, горіхова шкаралупа, відходи кавових і квасолевих бобів та інші види біомаси подібного типу.

 

Рис. 3.2. Потенціал первинних відходів сільського господарства в Україні [8]

 

Відходи сільського господарства, які можуть використовуватися як тверде біопаливо, включають солому озимих та ярових культур, стовбури і початки кукурудзи, лушпиння та стовбури соняшника. Якщо говорити про солому, то вона використовується для таких цілей, як корм та підстилка для тварин. Та солома, що використовується для згаданих цілей, віднімалась від загальної кількості соломи. Припускається, що 30% від усієї соломи можна використовувати у якості палива. Крім того, частина стебел кукурудзи використовується для інших цілей. Отже, припускається, що 50% від решти кукурудзяних стебел можуть бути використані для виробництва енергії. Припускається також, що 100% соняшникового лушпиння і 80% стебел соняшника будуть використані як паливо.

 

Рис. 3.3. Потенціал вторинних відходів сільського господарства

в Україні[8]







Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.