Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Одержання енергії з твердої біомаси





Основними класичними технологіями термічної переробки деревини та біомаси є:

§ пряме спалювання (найбільше вивчено і комерційно розвинене),

§ газифікація (знаходиться на демонстраційному рівні розвитку)

§ піроліз (знаходиться на дослідному рівні розвитку).

3.3.1.Пряме спалювання На сьогодняшній день Україна споживає біомасу переважно у вигляді деревинного палива – приблизно 1 млн. т. у. п. на рік при традиційному спалюванні для опалення приватних будинків, та використовує більше 1000 твердопаливних котлів у деревопереробнй та лісовій промисловості. Все більш поширеним стає пелетування дерев’яних відходів, тирси, лузги, соломи та ін., які пресують біомасу у формі гранул або пелет (рис. 3.4, 3.5)

3.3.2. Газифікація біомаси.Технологія газифікації полягає у частковому окисненні біомаси з метою отримання піролізного деревного і вугільного газу. Надалі газифікована речовина може використовуватися як енергоносій для двигунів внутрішнього згоряння, які обертають генератори електричного струму.

 

Рис. 3.4. Пелети з різних видів твердої біомаси

 

Рис. 3.5. Принципова схема одержання пелет з біомаси:

1 – газовий пальник; 2 – змішувач; 3 – склад сировини; 4 – транспортер; 5 – барабанна сушарка; 6 – великий циклон; 7 – шлюзовий затвор; 8 – дільник; 9 – Молоткова дробарка; – пиловловлювач; 11 – труба пиловловлювача; 12 – відбірник; 13 – вентилятор; 14 – циклони; 15 – дозатори (шлюзові затвори); 16 – шнек.

 

Процес піролізу біомаси розпочинається при температурі від 200°С до 900°С. Продуктами цього хімічного процесу є деревне вугілля, піролізний газ теплотвірною здатністю близько 15,5 МДж/кг. Вироблений газ використовується в когенераційних установках для виробництва теплової та електричної енергії. Для приблизних розрахунків можна прийняти, що з однієї тонни деревини у процесі піролізу можна отримати близько 1,5 МВт×год електроенергії і 2 МВт×год теплової енергії [15]. У процесі піролізу отримують також такий цінний продукт як деревне вугілля.



Процес газифікації може проходити в звичайних камерах без доступу кисню або в камерах псевдозрідженого шару та псевдозрідженого циркулюючою шару.

Для газифікації використовується також дерев'яна тирса, тріски, гранульована солома, лузга або гранульовані органічні відходи. Існуючі технології вимагають застосування біомаси з невеликим вмістом зольних залишків. Продуктом процесу газифікації деревини є суміш горючих газів, що містить оксид вуглецю (CO), водень (Н2) та метан (СН4).

 

Рідке біопаливо

Постійне зростання цін на традиційні викопні паливні ресурси потребує пошуку альтернативних джерел енергії для транспортних засобів. Одним із таких джерел є рідкі біопалива.

Органічні сполуки кисню – спирти та ефіри, одержані з біомаси, широко застосовуються у чистому вигляді або як компоненти сумішей з традиційним паливом для спалювання у двигунах внутрішнього згоряння та рідкопаливних котлах. Перед країнами Європейського співтовариства поставлено за мету збільшення використання біопалив, а до 2020 року передбачено заміну 10% дизельного і бензинового палива на біопалива. Тому галузь виробництва рідких біологічних палив дуже перспективна, адже її продукція користується значним попитом. Це зумовлено збільшенням споживання енергоресурсів і зростанням цін на викопні палива.

Нині у світі реалізовано у промислових масштабах виробництво двох видів рідкого біопалива: дизельного, з теплотворною здатністю 37,5 МДж/кг та біоетанолу – 26,9-27,2 МДж/кг.

Ресурсна база України при розумному підході без проблем дозволяє виробляти два основні види екологічно чистого палива: біодизель та «Біо-100». «Біо-100» - замінник бензинів марки А-95 та А-98 (табл. 3.1) [15].

 

Характеристики моторних видів палива

§ Октанове число палива показує, скільки відсотків ізооктану містить штучна суміш ізооктану з н-гептаном, яка при випробовуванні в особливих умовах у стандартному одноциліндровому двигуні має такі самі детонаційні властивості.

§ Цетанове число дизпалива визначають за сумішшю цетану (н-гексадекану), прийнятого за 100, і метил нафталіну, цетанове число якого дорівнює нулю (для більшості автомобільних дизелів потрібне паливо з цетановим числом, вищим за 45).

Біоетанол

Способи одержання етанолу:

• хімічний синтез етанолу з етилену чи ацетилену нафти або природного газу в присутності води та металевих каталізаторів;

• біотехнологічний на вуглецьвмісних субстратах - зброджування гексоз.

Таблиця 3.1









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.