Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розділ 1. Наукові основи управління конкурентоспроможністю





Розділ 1. Наукові основи управління конкурентоспроможністю

Методи оцінки конкурентоспроможності продукції

Конкурентоспроможність товарів на ринку відповідним чином характеризує прибутковість їх виробника, оскільки підвищення конкурентоспроможності означає зростання попиту та обсягів реалізації. Тому оцінка конкурентоспромож-ності відіграє важливу роль у визначенні та досягненні запланованого прибутку і цілей функціонування підприємства.

Оцінка рівня конкурентоспроможності продукції та суб’єктів господарювання представляється досить складною роботою, тому що в ній віддзеркалюються всі основні характеристики якості та ресурсоємності на всіх стадіях життєвого циклу товарів.

В періодичній і спеціальній літературі опубліковано велику кількість методичних підходів щодо оцінки конкурентоспромож-ності. Однак, поки що не існує єдиної методики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства, яка дозволяла би об’єктивно визначати конкурентне становище підприємства на товарному ринку.

В загальному уявленні конкурентоспроможність продукції прямопропорційна якості та обернено пропорційна ціні і залежить від кон’юнктури ринку:

(4.1)

де КТ – показник конкурентоспроможності товару;

Я – показник якості товару;

Ц – показник ціни товару.

Оцінка конкурентоспроможності продукції основана на вивченні потреб ринкового середовища. З цієї причини виробник повинен аналізувати саме ті характеристики та показники, які об’єктивно віддзеркалюють споживчу цінність товару. Загальна схема оцінки конкурентоспроможності продукції (рисунок 5) передбачає дослідження економічних, технічних та нормативних параметрів продукції.





Серед існуючого переліку методичних підходів щодо оцінки конкурентоспроможності продукції особливої уваги заслуговує методика визначення комплексного показника конкурентоспроможності.

В даному разі показник конкурентоспроможності визнача-ється за допомогою трьох груп показників.

До першої групи, – економічних параметрів, відносяться ті показники, що визначають витрати споживача: ціна виробу та витрати на його споживання, умови платежів та поставок, умови гарантії, тощо.

Витрати на споживання складаються з витрат, що пов’язані з придбанням та експлуатацією виробу за весь період його використання, включаючи вартість транспортування, зберігання, митні збори, податки, утилізацію, тощо.

До групи технічних параметрів відносять показники цільового призначення виробів, надійності, довговічності, естетичні та інші характеристики.

Третя група – нормативні параметри. Вони показують відповідність даного виду продукції встановленим стандартам, нормам, правилам, технічним умовам, які регламентують межу допустимих відхилень якісних параметрів вибору. Значення даних параметрів можуть бути або нульовим або рівними одиниці, в залежності від їх відповідності вимогам, що встановлені нормативами.

Існують певні правила оцінки конкурентоспроможності продукції, сутність яких полягає:

· в аналізі умов конкретного ринку збуту продукції;

· вивченні діяльності конкурентів та їх продукції. При цьому відбирається найконкурентоспроможніша продукція – найближчий аналог для порівняння, до якого висуваються вимоги:

– повинен бути зі зразком одного класу, орієнтованим на ту саму групу споживачів;

– бути найпоширенішим на даному ринку.

Таблиця 6

У процесі виробництва та реалізації визначаються основні чинники конкурентоспроможності, – це якість і вартість виробів. Не можна уявити собі рівень конкурентоспроможності продукції, не знаючи умов її використання, оскільки конкурентоспроможність визначається тільки тими характеристиками або властивостями, які представляють суттєвий інтерес для споживача.

Для визначення конкурентоспроможності продукції її виробникові, насамперед, потрібно мати уявлення про:

· перелік об’єктивних вимог можливих споживачів товару, що пропонується;

· потенційний обсяги та динаміку збуту;

· орієнтовний рівень середньої ринкової ціни на товар;

· визначальні параметри аналогічної продукції конку-рентів;

· · найбільш перспективні ринки, заходи та стратегію щодо закріплення на них;

· термін відшкодування додаткових капітальних витрат, пов’язаних з проектуванням, освоєнням виробництва та реалізацією продукції.

Кожний товар має свій властивий тільки йому життєвий цикл і рано чи пізно він уступає місце іншому новому, більш якісному або дешевшому товару. Тому систематичний аналіз конкурентоспроможності товару має особливо важливе значення.

Зниження конкурентоспроможності товару підприємства може вказувати на своєчасність розгляду питання щодо подальших дій, наприклад, – зняти з виробництва, зменшити (збільшити) обсяг, зробити спробу освоїти нові ринки, змінити цінову політику, розпочати випуск нової продукції.

Виробництво конкурентоспроможної продукції забезпечує фінансову стабільність підприємству та одержання відповідного прибутку.

 


Розділ 1. Наукові основи управління конкурентоспроможністю









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.