Тема 1 Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки

1.Тема 1 Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки 5

4. Тема 4 Заземлення і захисні заходи безпеки 29

5. Тема 5 Монтаж освітлювальної апаратури, установок і

6. Тема 6 Розподільні пристрої (РП). Захист електроустановок

9. Тема 9 Монтаж і регулювання пускорегулюючої

аппаратуры. Їх призначення в приладах (до 1кВ) 71

10. Тема 10 Заготівля джгутів. Маркування проводів та кабелів 77

11. Тема 11 Загальні відомості про конденсатори 82

14. Тема 14 Дроселі та трансформатори. Технологія

15. Тема 15 Асинхронний трифазний електродвигун з коротко

17. Контрольні запитання по засвоєнному матеріалу 150

Тема 1 Вступне заняття. Інструктаж з техніки безпеки

1. Бесіда з учнями про призначення та зміст електромонтажної майстерні, електромонтажної практики. 2. Порядок проведення занять і правила внутрішнього розпорядку майстерень.

3. Основні правила техніки безпеки (ТБ), знайомство з інструментом і майстернею.

4. Виробництво продукції, що випускається у електромонтажної майстерні.

5. Виробництво, організація електропостачання. 6. Номінальна напруга.

У процесі підготовки майбутні фахівці повинні отримати певну кваліфікацію, практичні навики. Особливо важливо мати добру практичну підготовку для фахівця, який, опанувавши теоретичні знання, повинен вміти виконати ту чи іншу конкретну роботу.

Володіння навичками електромонтажу на практиці необхідно для монтажу електроустановок для електриків будь-якої спеціальності. Вміння виконати окремі операції з використанням сучасного електроінструменту і механізмів дає можливість студентам швидке освоення той чи іншого комплексу електромонтажних робіт у майстернях та на виробництві.

Для електроперсоналу найважливішим питанням охорони праці є електробезпека, що є системою організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики.

Підвищена напруга в електричному колі замкнутої через тіло людини, підвищений рівень статистичної електрики, електромагнітних випромінювань, підвищену напруженість електричного і магнітних полів відносять до ряду небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Електричний струм та електрична дуга можуть викликати електротравму.

1. Проходження електричного струму через тіло людини. Наслідок – порушення роботи організму в цілому або частково (зупинка серця, дихання, спазми, конвульсії, тощо).

2. Опік, осліплення променями електричної дуги, падіння з висоти (наслідки – мимовільне скорочення м'язів або судомного руху супроводжуваного забоями, переломами).

Вплив електричного кола через тіло можливе у випадках:

– однофазного (однополюсного) дотику: земля– людина– фаза (полюс);

– двофазного (двополюсного): фаза – людина – друга фаза;

– іскровий розряд через людину внаслідок близького наближення до струмоведучих частин;

– дотик до струмоведучих частин під напругою, або до металевих частин електроустаткування, який опинився під напругою;

– напруга кроку – знаходження людини в зоні розтікання струму замикання на землю;

– атмосферної електрики (вплив при грозових розрядах);

– дотик до накопичувачів електроенергії (вимкнених від мережі батареї конденсаторів, кабельні або повітряні лінії, дугогасні котушки, тощо).

Електричний струм в организмі перетворюється в інші види енергії, провокуючи термічну, механічну, електролітичну та біологічну дію. Зміний струм з напругою 220В може викликати дуже важке ураження організму, яке посилюється при мокрому взутті та рук.

– до 1000В, частіше при зіткненні тіла з струмоведучою частиною;

При контакті утворюється «електричний знак» сіро-жовтого забарвлення, при дуговому опіку – металізація шкіри (рис.1).

Допомога потерпілому: негайно відключити потерпілого від провідника або джерела електричного струму, дотримуючись заходів – сухі частини тіла або матеріалу (дерево, тканина, якою витягають потерпілого). При відсутності свідомості, дихання, пульсу – почати пожвавлення (штучне дихання, масаж серця) до повного відновлення функцій. Напоїти великою кількістю води, чаю, потім створити тепло.

«Обережно! Електрична напруга», «Стій! Напруга», «Випробування. Небезпечно для життя» – чорні літери на білому тлі, червона облямівка.

«Не включати. Працють люди», «Не відкривати. Працюють люди», «Не включати. Робота на лінії» – червоні літери на білому фоні.

«Працювати тут», «Влізати тут» – біле коло на зеленому тлі, літеривсередині кола чорні, облямівка біла.

«Заземлено» – чорні літери на синьому тлі, облямівка біла.

Класифікація приміщень за характером навколишнього середовища:

4/ особливо сирі – близько 100% (все вкрите вологою);

5/ спекотні – температура більше +35°С (сушарні, котельні);

6/ пильні – у процесі виробництва утворюється пил, осідає всередині машин;

7/ з хімічно активним чи органічним середовищем.

Потужність турбіни з метою підвищення економічності приймається можливою: 150, 200, 300, 500, 800, 1200МВт і більше. При передачі електроенергії (електростанція-споживач) використовують напругу: 35, 110, 220, 330, 500, 750кВ і вище. Для цього використовують підвищувальні трансформатори. Напруга на затискачах застосовується можливо рівнює 10÷25кВ. Міські мережі отримують живлення від електростанцій через ЛЕП 35÷220кВ. Трансформаторні підстанції знижують напругу з 35÷220кВ до 6÷20кВ і далі 0,4кВ. Лінійна напруга на затискачах споживача 380В (фазова напруга дорівнюе 220В).

Електричний приймач – електроустановка, в якій споживається електроенергія.

По надійності електричні приймачі діляться на три категорії:

1/ збій електропостачання (ймовірність загрози для життя людей) шкоди народному господарству;

2/ перерва в електропостачанні (простої техніки, людей; недоробка продукції);

3/ усе інше (електричні приймачі допоміжних цехів, невеликі селища і т.д.).

Кабель – одна або більше ізольованих жил, укладених в металеву або неметалеву оболонку, поверх якої може перебувати захисний покрив (рис.4).

Провід – одна неізольована або одна і більш ізольованих жил, поверх яких може перебувати неметалічна оболонка, обмотка, обплетення і т.д.

Шнур – дві або більше ізольованих жил (гнучких або особливо гнучких) перерізом до 1,5мм, скручених або паралельно покладених, поверх яких може бути неметалева оболонка та захисні покрови.

Шинопровід – суцільний короб з вмонтованими нішами, напруга до 1000В.

Для збільшення відстані між опорами провід повітряний неізольованого електричного кола та лінії електротранспорту виготовляють сталеалюмінієвимі та сталебронзовимі.

Ізольовані – розподіл енергії в силових і освітлювальних мережах (проводи з гумовою, пластмасовою ізоляціями) – приміщення, на відкритому повітрі або прихованій прокладці. Бувають: одно, двох, трьох, чотирьох і багатожильні на змінну напругу 380, 660, 3000В.

Позначення марки кабелю з алюмінієвими жилами починається з «А», кожна жила в свинцевій оболонці з «О».

При поводженні з електроприладами потрібно строго виконувати правила безпеки (порушення цих правил може стати причиною нещасних випадків):

1. Ні в якому разі не можна торкатися оголених проводів, по яких йде електричний струм.

2. Не можна перевіряти наявність електричного струму в приладах або проводах пальцями. Щоб не пошкодити ізоляції і щоб не було коротких замикань (спалахів полум'я), не можна защемляти дроти дверима, віконними рамами, закріплювати дроти на цвяхах. Потрібно стежити за тим, щоб електричні дроти не стикалися з батареями опалення, трубами водопроводу, з телефонними і радіотрансляційними проводами.

3. Не можна вішати одяг та інші речі на вимикачі, ролики та проводи, так як дроти можуть обірватися. Торкнувшись один іншого, вони викличуть пожежу.

4. Небезпечно включати і вимикати електричні лампочки, а також побутові прилади мокрими руками. Замінювати перегорілі лампочки потрібно при відключеному вимикачі.

5. Категорично забороняється користуватися побутовими електроприладами, по корпусу яких проходить струм (прилад „щипає“).

6. Штепсель при включенні та виключенні приладів потрібно брати за пластмасову колодку, а не за провід.

7. Потрібно стежити також і за тим, щоб шнури, зняті з приладів, не залишалися приєднаними до штепсельної розетки, тому що при випадковому дотику до них можливе ураження струмом.

8. Вмикати та вимикати будь-який електропобутовий прилад потрібно однією рукою, бажано правою, не торкаючись при цьому водопровідних, газових та опалювальних труб.

Самостійне вивчення та перевірка знань на тему: ”Брак та заходи попередження”[1, с.198, табл. 4.1].

При роботах, пов'язаних з обробленням, окінцювання та з'єднання за допомогою обпресування застосовують заходи з техніки безпеки, пов'язані з попередженням травматизму рук, як і при роботі зі слюсарним інструментом.

4. Монтаж зовнішнього та внутрішнього контурів заземлень.

7. Схеми вимірювання опору заземлюючих пристроїв.

Захисне заземлення – навмисне електричне з'єднання з землею (або її еквівалентом) металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Заземлювальний пристрій – сукупність заземлювача й заземлюючих провідників.

Опір заземлюючих пристроїв – опір, що складається з опору розтікання заземлювача та опору заземлюючих провідників.

Виносне заземлення – розташування заземлювачів знаходиться на деякому віддаленні від обладнання (не більше 1÷2 км, рис.19).

Контурне заземлення – заземлювачі розташовуються по контуру навколо обладнання (рис.18) й в безпосередній близькості (обладнання знаходиться у зоні розтікання струму).

Вирівнювання потенціалу – метод зниження напруги дотику та кроку між точками електричного кола, можливість одночасного дотику або на яких може одночасно стояти людина.

Заземлювач – провідник (електрод) чи сукупність металево з'єднаних між собою провідників (електродів), що знаходяться в дотику з землею. Слід розрізняти природні та штучні заземлювачі (рис.19,20).

Природні заземлювачі – електропровідні частини комунікацій та споруд використані для цілей заземлення, що знаходяться в дотику з землею (трубопроводи, крім рідини та газів; арматура залізобетонних конструкцій; свинцеві оболонки кабелів).

Штучні – встановлені в землі електроди спеціально для цих цілей (бувають: вбиті, вкручені, закопані, тощо).

Крім заземлювача пристрій містить заземлюючий провідник, що з'єднує неструмопровідни частини електроустаткування із заземлювачем.

Занулення – спеціальне з'єднання частин електроустаткування (корпусів) з глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трифазного струму, глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, глухозаземленою середньою точкою джерела в трипровідних мережах постійного струму.

При замиканні на корпус занулення створює коло однофазного короткого замикання, що призводить до спрацьовування максимального струмового захисту та аварійних ділянок до відключення від мережі.

Занулення не ефективне при зростанні потужності електроспоживачів з протяжної мережею.

Нульовий захисний провідник з'єднує частини занулення з глухозаземленою нейтральною точкою (нейтраллю) генератора або трансформатора.

Захисне відключення – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відключення електроустаткування при виникненні в ній небезпеки ураження струмом, тобто захисне відключення, забезпечує безпеку шляхом обмеження часу протікання через тіло людини небезпечного струму.

Ізольована нейтраль – нейтраль, не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана через апарати, що компенсують ємнісний струм у мережі трансформатору, напругу та інші апарати, що мають великий опір.

Крокова напруга – напруга, що утворюється при протіканні струму замикання на землю між двома точками грунту, відстають один від одного на відстані кроку (0,8м).

Опір заземлювального пристрою (Ом) призначеного для електроустановок до і вище 1кВ повинна задовольняти умові R ≤ 125/ I, де

І – найбільший струм однофазного замикання на землю (А). Відповідно до правил воно не повинно перевищувати 4Ом. Тільки при сумарній потужності джерел живлення – генераторів і трансформаторів, рівної 100кВ*А і менше в межах до 10Ом.

В електроустаткуваннях напругою вище 1кВ з великими струмами замикання на землю (більше 500А), до яких відносяться електростанції та мережі з вищою напругою 100кВ і більше, опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 0,5Ом. Якщо на території електроустаткування питомий опір землі більше 200Ом*м, то згідно ПУЕ споруджують поглиблені заземлювачі, що відводять струм в нижні, більш провідні шари землі, обробляють землю сіллю з метою підвищення провідності землі; влаштовують виносні заземлювачі (до 1÷2км).

При здійсненні робіт з прокладання заземлюючих елементів використовують різні пристосування: електродрилі, лопати, дюбеля, пістолети, зварювальні апарати, сходи, тощо. При застосуванні будь-якого інструменту необхідно дотримуватися індивідуального дотримання правил техніки безпеки.

Прокладають так, щоб у них не збиралася волога (рис.34). У приміщенні без агресивного середовища запускають з'єднання монтажними манжетами без ущільнень. Сталеві труби та з'єднання заземлюють. Труби покривають антикорозійними речовинами. Тонкостінні труби з коробами з'єднують патрубками з газових труб 60÷100мм. Протягання кабелю всередину труби проводиться за допомогою сталевого троса й дроту. Кінці труб окінцовують небиткими втулками – пластмасовими, дерев'яними або сталевими, для запобігання пошкодження ізоляції дроту під час протягання.

Підлоги повинні бути сухими, обладнання розміщується в послідовності його монтажу, одяг добре підігнаний, застебнутий.

При роботі на сходах – один тримає, інший працює на сходах.

При монтажу повітряних ліній забороняється: працювати під час грози чи сильного вітру, підніматися на опору та знімати відтягнення до закріплення опори в грунті, при підйомі опори стояти в зоні можливого падіння її, стояти під проводами під час їх натягування.

Шинний пристрій закритих РП – система голих жорстких провідників закріплених на ізоляторах й призначених для розподілу електричної енергії.

Провідники, тобто шини, в більшості випадків бувають прямокутного перерізу, а при великих токах – профільного.

Профільні шини застосовують коробчатого або двотаврового перерізу, а іноді у вигляді латунних чи алюмінієвих труб, що економічно вигідно при високих частотах й напругах. Шини виготовляють з алюмінію, але при малих навантаженнях зі сталі (рис.40).

Рисунок 40 – Затискачі відгалужувальні, шинодержателі для жорсткої ошиновки (відгалуження від магістральних алюмінієвих та сталеалюмінієвих проводів при ошиновке відкритих розподільних пристроїв).

Шинні пристрої повинні бути симетричні, з одноманітним розташованням шин – полегшує експлуатацію.

Збірні головні шини розташовують горизонтально, вертикально або ступінчасто. На ізолятори шини встановлюють як на ребро, так і на площину – при одній або кількох смугах в кожній фазі.

Відгалужувальні шини, що йдуть від збірних шин до апаратів, або з'єднувальні (між апаратами та системами шин) зазвичай прокладають на площину.

Набір апаратури в панелях й шафах буває різним та вказується в стандартних сітках схем заповнення, за якими апаратура обирається.

Рубильники – апарат для замикання та розмикання електричних ланцюгів, встановлюються вертикально (рис.41).

Основні деталі: контактні стійки, контактний ніж та ізоляційна ручка.

Апарат з центральною ручкою служить тільки в якості роз'єднувача. Рубильники для великих струмів мають управління механічним приводом на відстані. Для безпеки рубильники закривають кожухами.

Рубильники та рубящі перемикачі виготовляють одно, двох, трьох смугові, можуть мати дугогасильні камери (рис.42).

Запобіжник – захисний апарат, який забезпечує розрив електричного кола в аварійному режимі розплавленням плавкої вставки. У ланцюгах до 1кВ застосовують запобіжники: ЗР-1; ЗР-2; ЗН-2; ЗНБ; ЗРС.

Автомати – апарати для комутації ланцюгів електроустановок при нормальних струмах. Режимів навантаження й захисту від струмів к.з., перевантаження та зниження напруги (рис.43). Не усі види автоматів виконують ці функції.

Складаються: контактна система, дугогасильні пристрої, расчеплювачи, привід та механізми вільного розчеплення.

Використовуються: ЗЗ100, універсальний – АВМ, АЗ50 та інші.

Рисунок 43 – а) автоматичний вимикач; б) диференційне реле; в) обмежувач перенапруги

Бувають, залежно від основного призначення [ 1, стр. 275]:

1. Структурні – перша стадія проекту, призначені для ознайомлення з пристроєм, установкою. Функціональні частини позначають

прямокутником, а стрілками позначають (на лініях зв'язку) напрямок потоку енергії (рис.44).

2. Принципові (повні) – визначає повний склад елементів та зв'язків між ними, є підставою для розробки конструктивної документації, для вивчення роботи пристрою, наладки, контролю, ремонту. Багатофазні схеми виконуються однолінійними й багатолінійними. Кожен елемент на схемі має буквено-цифрове позначення (рис.45).

3. Схема розташування (рис.47) визначає взаєморозташування складових частин пристрою (рубильники, автомати, запобіжники, джгути, клеми (рис.46), пускачі тощо).

Креслиться в масштабі спрощеного виду (прямокутники, кола). Вказують позначення та тип елементів.

4. Схема сполук (монтажна) – для розробки (рис.48) конструктивної документації (проводів джгутів, місць з'єднань, тощо).

На схемі наносять зразковий обрис пристроїв та елементів схеми з дотриманням взаєморозташування. Схеми виконують тільки для внутрішніх з'єднань з повним зазначенням всіх внутрішніх зв'язків окремих елементів.

1. вимірюють опір ізоляції первинних ланцюгів;

2. вимірюють опір ізоляції вторинних ланцюгів;

3. проверяют вторинні ланцюги підвищеною напругою;

4. випробують підвищенням напруги ізоляцію первинних ланцюгів;

5. перевіряють викатні частини й блокування (4–5 викачування та вкочуванням візків РП);

6. вимірюють опір постійного струму контактів збірних шин та роз'єднувальних контактів первинних й вторинних ланцюгів.

Розміщують апаратуру РП так, щоб було безпечне обслуговування; виникаюча при експлуатації іскра та електрична дуга не повинна завдавати шкоди робочому персоналу, запалити або пошкодити навколишні предмети, викликати коротке замикання або замикання на землю. На час монтажу необхідно зняти запобіжні ланцюги управління. При установці запобіжників та запуску, необхідно видалити людей від апарату. При монтажі РП стежать за відсутністю дотику струмоведучих частин апарату та шин монтованої РП з дротами електродротів й зварювальних кабелів. Заборонено кріплення (тимчасово) електродротів й зварювальних дротів до струмоведучих частин.

Проводка в гумобітумних трубах використовується у вогнетривких стінах. Ділянки труб з'єднують відрізками таких самих труб більшого діаметру довжиною 100мм (металевою муфтою) або відрізком тонкостінної труби довжиною 100÷120мм, відстань між коробами повинно бути не більше 12м на прямій ділянці й 8,6,4м при двох-трьох вигинах. Кінець труби входить всередину короба на 10мм.

Проводку в коробах та лотках застосовують для силових, освітлювальних та оперативних мереж промислових підприємств (рис.50). Лотки й короба призначені для вертикальної та горизонтальної прокладки проводів та кабелів.

З'єднання й відгалуження виконують у коробах встановлених та закріплених в лотках. З метою захисту від механічних пошкоджень застосовуються проводки у коробах.

Короба – П-подібного сталевого профілю з кришками, виконані прямими секціями довжина якої три метри, для поворотів й відгалужень використовують трійники, хрестовини. Зміцнюються на підвісках, кронштейнах, стійках. Секції з'єднують манжет гвинтами, заземлюється конструкція в гвинтових з'єднаннях.

Розміщують апаратуру з урахуванням безпечного обслуговування; виникаюча при експлуатації іскра та електрична дуга не повинна завдавати шкоди робочому персоналу, запалити або пошкодити навколишні предмети, викликати коротке замикання або замикання на землю. На час монтажу необхідно зняти запобіжні ланцюги управління. При установці запобіжників та запуску, необхідно видалити людей від апарату. При монтажі стежать за відсутністю дотику до струмоведучих частин та зварювальних кабелів. Заборонено кріплення (тимчасово) електродротів й зварювальних дротів до струмоведучих частин.

Шинопровід – пристрій, що складається з голих провідників з усіма підтримуючими ізоляторами й конструкціями. Використовується для каналізації електроенергії в тунелях, галереях, естакадах, опорних конструкціях, тощо.

Струмопровід виконується з шин різного профілю, матеріалу, стрічок одно- та багатодротових проводів.

За способом захисту від дотику до струмоведучих частин та впливу навколишнього середовища розрізняють струмопроводи: зачинені, відкриті, захисні, пилонепроникні й бризгонепропроникні.

Захищені – зачинені в короб з перфорованого листа.

Відкриті прокладають уздовж ділянок в якості живлячих лінійних магістралей, прокладають на висоті не менш 3,5м над рівнем підлоги та не менш 2,5м від настилу моста крана. Переходи через стіни роблять у прорізах із застосуванням ізоляційної плитки. Дроти, відгалужені від магістралей, роблять зварюванням.

Захищені й зачинені шинопроводи – основний вид мереж, застосовується для внутрішньоцехового розподілу електроенергії. Магістральні шинопроводи типу ШМА змінного струму (I ~) на 1600, 2500 та 4000А в захищеному виконанні мають три шини. Нульовою шиною служать два алюмінієвих (Al) кутника, розташованих поза корпусу та використовуються для кріплення шинопроводу.

Для магістралей постійного струму (I–) або ошиновки головних дротів прокатних станів застосовують магістраль шинопроводу постійного струму ШМАД на 1600, 2500, 4000; 6300А.

Розподільні шинопроводи на 380/220В типу ШРА виготовляють на 250, 400, 600А (рис.52).

Рисунок 52 – Розподільчі шинопроводи типу ШРА

Шинопровід комплектують з прямих секцій по 3м та кутових секцій. Прямі секції мають з кожної сторони по чотири штепсельних вікна для під'єднання відгалужувальних коробів. Всередині короби розташовані чотири алюмінієвих шин прямокутного перерізу – три фази та 0. Шини закріплені ізоляторами, а шини змінних секцій та короба з'єднують болтами [2, с.51, рис. 2.26].

Для освітлення застосовуються освітлювальні чотирьохдротяні шинопроводи ШОС на 25А, 380/220В, з шістьма штепсельними місцями приєднання тролейних чотирьохдротяних шинопроводів ІТМ-70, від яких живляться електроталі, однобалочні крана на Iном = 200А.

Шинопровід складається: прямі, кутові, гнучкі заводні секції (рис.53). Секція має з одного боку гнізда, з іншого – штирі роз'єму. Короб кожної секції заземлений за допомогою нульового дроту. Короба на стику кріплять муфтами з гвинтами. Кріпиться шинопровід на стінах, колонах, фермах, стійках (рис.54). Світильники підвішують до несучих конструкцій або безпосередньо до освітлювальних шинопроводів.

Рисунок 53 – Гнучкі мідні шини: а) набірні пластини; б) сплетене "косою"

Рисунок 54 – Гнучке з'єднання шинопроводу і трансформатору

Розподільні шинопроводи використовуються для розподілу енергії між споживачами. Монтаж: встановлення секцій, з'єднання між собою, підключення живлення від мережі та відгалужень до електроприймачів. Кріплення для розподільних шинопроводів використовуються теж, що й для магістральних (рис.55).

Відгалуження (спуски) виконують в коробах, які приєднують до шин через штепсельні вікна. Спуски захищають трубами, металорукавами, тощо.

Тролейний шинопровід для живлення рухомих електроприймачів (рис.56).

При виконанні монтажних робіт використовуються різні інструменти й пристосування, у тому числі електроінструмент. Безпосередньо з елементами конструкцій доводиться працювати на висоті (працювати вище 1м від поверхні),тобто використання сходів. Сходи не вище 5м, працювати на них на висоті 4м.

Розміщують апаратуру з урахуванням безпечного обслуговування; виникаюча при експлуатації іскра та електрична дуга не повинна завдавати шкоди робочому персоналу, запалити або пошкодити навколишні предмети, викликати коротке замикання або замикання на землю. Під час монтажу необхідно зняти запобіжні ланцюги управління. При установці запобіжників та запуску, необхідно видалити людей від апарату. При монтажі стежать за відсутністю дотику до струмоведучих частин та зварювальних кабелів. Заборонено кріплення (тимчасово) електродротів й зварювальних дротів до струмоведучих частин.

При випробуванні підвищеною напругою кабель зберігає заряд тривалий час, тому після випробувань кожну жилу розряджають на землю.

Усі апарати в конструктивному відношенні відрізняються один від одного, але основні елементи та принципи дії залишаються незмінними. Контактні пристрої мають ділянку з'єднання ланцюга – контакт, який розмикається або не розмикається. Широке застосування знайшли розмикаючі контакти (рис.58).

Рисунок 58 – Плінт з розмикаючими контактами

Робота розмикаючого котакту супроводжується руйнівним впливом на нього електричної дуги, вібрації, механічного зносу. Розмикаючі контакти характеризуються Uном та Iном, Iвідхилення. Для контактів застосовуються Cu (мідь) та Ag (срібло) покриття; для виключення окислюваності, для підвищення зносостійкості контакти виконують металокерамічними.

Головна вимога до контактів – малий й стабільний опір, неокислювальність.

Для замикання й розмикання контактів рухому частину апарату приводять в рух електромагнітом. Вимоги до електромагніту: достатньо мале вимірювальне тягове посилення, відсутність примикання рухомої частини до нерухомої, що забезпечується короткозамкненим обігом, щільне прилягання рухомий до нерухомої частини для виключення гудіння та вібрації при змінному струмі (I ~).

Дугогасна камера – пристрої, що застосовуються для зменшення ступеня руйнування контактів, шляхом скорочення часу горіння дуги. Поширені щілинні пристрої, куди дуга відкидається магнітним "дуттям", там вона подовжуються, згинається, охолоджується та гасне [1, с.285, рис.4.31, е].

Деіонні решітки – пакет сталевих й мідних пластин, що розбивають дугу на кілька коротких дуг, що вимагають більш напруги для підтримання горіння [1, с.285, рис. 4.31, ж].

Механізм вільного розчеплення забезпечує швидке розмикання головних контактів та неможливість їх утримання під час ненормального режиму роботи (принцип дії – 1, с.286, рис. 4.32).

Особи, які не обслуговують дану електроустановку, допускаються до огляду з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства, цеху, дільниці.

При огляді електроустановок напругою вище 1000В одноосібно забороняється: проникати за огорожі, входити в камери РУ, виконувати будь-які роботи. Камери слід оглядати з порога або стоячи перед бар'єром. Огляд камер закритих розподільних пристроїв (ЗРП) з входом за огорожу при необхідності дозволяється виконувати тільки особі з групою по електробезпеці не нижче IV за умови, що в проходах відстань від підлоги складає: до нижніх фланців ізоляторів – щонайменше 2м, до неогороджених струмоведучих частин – не менш ніж 2,5м при напрузі до 10кВ, не менш 2,75м при напрузі до 35кВ, не менш 3,5м при напрузі 110кВ та щонайменше 4,2м при напрузі 150 ÷ 220кВ. Перелік таких осередків і камер визначається розпорядженням особи, відповідальної за електрогосподарство.

Роботи без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них слід виконувати щонайменше дві особи, з яких виконавець робіт повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, решта – не нижче III.

При роботі в електроустановках напругою до 1000В без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них необхідно:

– обгородити розташовані поблизу робочого місця інші струмовідні частини, що перебувають під напругою, до яких можливо випадковий дотик;

– працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючої підставці, або на діелектричному килимі;

– застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками (у викруток, крім того, повинен бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту користуватися діелектричними рукавичками.

Роботи на проводах, тросах та належних до них ізоляторах, арматурі, розташованих вище проводів, тросів, що знаходяться під напругою, можуть бути допущені за умови складення плану виконання робіт, що затверджується головним інженером підприємства, в якому повинні бути передбачені заходи, що перешкоджають опусканню проводів, і заходи щодо захисту від наведеної напруги. Заміна проводів і тросів, при цих роботах, без зняття напруги з проводів, які перетинаються, забороняється.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: