Способи оконцевання проводів обпресуванням, паянням й електрозварюванням

Обпресування виконують ручними кліщами, механічним або гідравлічним пресом за допомогою змінних пуансонів й матриць (залежно від перетину) [1, с.192, рис 4,9; 4,10].

Пуансони та матриці підбирають по діаметру трубчастої частини наконечника або сполучної гільзи.

Розрізняють два способи обпресування:

– місцевого вдавлення;

– суцільного обтиснення.

Найбільш поширений перший спосіб. При опресуванні стежать, щоб лунки були співісні центру жили й один одному. Лунки роблять на лицьовій стороні наконечника.

Однодротові алюмінієві жили перетином 2,5÷10мм² обпресовують в гільзах типу ГАО (рис.16).

Рисунок 16 – Обпресування в гільзах типу ГАО

Процес: очищають до блиску жили й гільзу, та одразу ж змащують кварцовою пастою. Опресовують та ізолюють місце опресування.

Жили перерізом 25÷120мм² та багатодротяних перетином 16÷240мм² обпресовують в алюмінієвих й мідно-алюмінієвих наконечниках ТА і ТАМ, обпресовування сполук – в алюмінієвих гільзах [1, с.190, рис. 4,8].

Пресовання багатодротяних мідних дротів перетином 1,5÷2,5 мм² виконують прес-кліщами. Перед обпресуванням, в кільцевому наконечнику, знімають з кінця жили ізоляцію на довжині 25÷30мм². Зачищують жилу, скручують плоскогубцями, вибирають відповідний пуансон, матрицю, накінечник, надягають накінечник (з укладеною в нього жилою на стрижень пуансона так, щоб жила виходила через жолобок пуансона). Виробляють віджим накінечнику прес-кліщами до упору шайби пуансона в торець матриці.

При обпресовке гребінчастим пуансоном та матрицею, ізоляцію знімають на довжині 20÷25мм. Жили не скручують, а обертають двома шарами мідної або латунної фольги товщиною 0,2мм та шириною 18÷20мм. Віджимають місця з'єднань один раз.

Обпресовування алюмінієвих багатодротяних проводів перетином 4÷240мм² виконують у наконечниках 2М. Обпресовування мідних наконечників та гільз роблять одним зубом на наконечнику (одне вдавлення), на гільзі – два вдавлення, по одному на кожен кінець з'єднуються жил.

4. Р оз'ємні з'єднання

Болтові й гвинтові з'єднання дорожче опресуванням, паянням, тощо – вимагають контролю й періодичного підтягування. У той же час їх виконання не вимагає спецінструменту та апаратури.

При підготовці кінці зачищають, а алюміній змащують кварцовою пастою. Використовують люстрові затискачі для з'єднання освітлювальної апаратури. Надають жилі кільцеву форму, надягають на гвинт гровер, прямокутну шайбу з отбортовой, при'єднують дроти до сполучної планки, затискають їх гвинтом. Додаткової ізоляції не потрібно. Ці сполуки використовують для проводів до 2,5мм². Відгалуження проводів від магістралі виконують за допомогою затискачів в карболітовому корпусі. Стискання виготовляють для відгалуження проводів 1,5÷95мм² від магістралей 4÷150мм².

Послідовність відгалуження:

– зачищають кінці з магістралі і відгалуження;

– затиск протирають бензином;

– надягають пластини на зачищений магістральний провід;

– вводять відгалужувальними провід перпендикулярно магістралі;

– закривають корпус затиску та стягують його пружинно-різьбовими кільцями.

На рисунку 17 зображено готове роз'ємне з'єднання.

Рисунок 17 – Готове з'єднання

Бракта заходи попередження

Самостійне вивчення та перевірка знань на тему: ”Брак та заходи попередження”[1, с.198, табл. 4.1].

Техіика безпеки

При роботах, пов'язаних з обробленням, окінцювання та з'єднання за допомогою обпресування застосовують заходи з техніки безпеки, пов'язані з попередженням травматизму рук, як і при роботі зі слюсарним інструментом.

Тема 4 Заземлення й захисні заходи безпеки

План

1. Захисне заземлення.

2. Заземлення, як засіб електробезпеки.

3. Схема заземлення та занулення.

4. Монтаж зовнішнього та внутрішнього контурів заземлень.

5. Загальні вимоги, норми.

6. Контроль заземлюючих пристроїв.

7. Схеми вимірювання опору заземлюючих пристроїв.

8. Техніка безпеки при виконанні робіт.

Захисне заземлення

Захисне заземлення – навмисне електричне з'єднання з землею (або її еквівалентом) металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Заземлювальний пристрій – сукупність заземлювача й заземлюючих провідників.

Опір заземлюючих пристроїв – опір, що складається з опору розтікання заземлювача та опору заземлюючих провідників.

Виносне заземлення – розташування заземлювачів знаходиться на деякому віддаленні від обладнання (не більше 1÷2 км, рис.19).

Контурне заземлення – заземлювачі розташовуються по контуру навколо обладнання (рис.18) й в безпосередній близькості (обладнання знаходиться у зоні розтікання струму).

Рисунок 18 – Контурне заземлення

Вирівнювання потенціалу – метод зниження напруги дотику та кроку між точками електричного кола, можливість одночасного дотику або на яких може одночасно стояти людина.

Заземлювач – провідник (електрод) чи сукупність металево з'єднаних між собою провідників (електродів), що знаходяться в дотику з землею. Слід розрізняти природні та штучні заземлювачі (рис.19,20).

Рисунок 19 – Провід заземлення

Природні заземлювачі – електропровідні частини комунікацій та споруд використані для цілей заземлення, що знаходяться в дотику з землею (трубопроводи, крім рідини та газів; арматура залізобетонних конструкцій; свинцеві оболонки кабелів).

Штучні – встановлені в землі електроди спеціально для цих цілей (бувають: вбиті, вкручені, закопані, тощо).

Рисунок 20 – Виносне заземлення

Крім заземлювача пристрій містить заземлюючий провідник, що з'єднує неструмопровідни частини електроустаткування із заземлювачем.

Занулення – спеціальне з'єднання частин електроустаткування (корпусів) з глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трифазного струму, глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, глухозаземленою середньою точкою джерела в трипровідних мережах постійного струму.

При замиканні на корпус занулення створює коло однофазного короткого замикання, що призводить до спрацьовування максимального струмового захисту та аварійних ділянок до відключення від мережі.

Занулення не ефективне при зростанні потужності електроспоживачів з протяжної мережею.

Нульовий захисний провідник з'єднує частини занулення з глухозаземленою нейтральною точкою (нейтраллю) генератора або трансформатора.

Захисне відключення – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відключення електроустаткування при виникненні в ній небезпеки ураження струмом, тобто захисне відключення, забезпечує безпеку шляхом обмеження часу протікання через тіло людини небезпечного струму.

Ізольована нейтраль – нейтраль, не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана через апарати, що компенсують ємнісний струм у мережі трансформатору, напругу та інші апарати, що мають великий опір.

Крокова напруга – напруга, що утворюється при протіканні струму замикання на землю між двома точками грунту, відстають один від одного на відстані кроку (0,8м).

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: