Якісні показники роботи локомотивів у вантажному русі

1. Середня вага потяга брутто Q6 враховує вага перевезеного вантажу і вага тари вагонів і визначається по формулі:

2. Вага потяга нетто враховує тільки вагу перевезеного вантажу і визначається по формулі:

3. Середній склад потяга у вагонах визначають як відношення загального пробігу вагонів до пробігу потягів.

- ходова V_х – показує середню відстань, прохідна потягом за годину чистого руху без обліку часу на розгін і уповільнення;

- технічна V_mex – показує середню відстань, прохідна потягом за годину чистого руху з урахуванням часу на розгін і уповільнення;

- дільнична V_діл – враховує також простій на проміжних станціях;

- маршрутна V_M – враховує додатково простій на технічних станціях без переробки.

5. Середньодобовий пробіг локомотива – середній пробіг локомотива експлуатованого парку при поїзній роботі з урахуванням усіх стоянок за добу:

6. Відсоток допоміжного пробігу локомотивів показує частку допоміжного пробігу локомотивів у загальному чи пробігу співвідношення допоміжного пробігу з пробігом на чолі.

7. Середньодобова продуктивність локомотива показує тонно-кілометрову роботу брутто, виконувану одним локомотивом у середньому за добу:

де

- частка допоміжного лінійного пробігу в загальному лінійному;

- відношення допоміжного лінійного пробігу до пробігу на чолі

2 Порядок складання плану роботи рухомого складу.

План-прогноз експлуатаційної роботи є частиною загального плану-прогнозу роботи залізничного транспорту. Задачею цієї частини є визначення обсягу роботи рухомого складу, парків вагонів, локомотивів, мотор-вагонних потягів, необхідних для освоєння намічених вантажообігу і пасажирообороту, при найбільш раціональному використанні технічних засобів транспорту, максимальної продуктивності праці і найменших витрат. План-прогноз роботи рухомого складу розробляється окремо для вантажного, господарського і пасажирського руху і за видами тяги. План-прогноз роботи рухомого складу тісно зв'язаний з усіма іншими розділами плану залізничного транспорту. Зв'язок із планом перевезень виражається у тім, що саме він – основа визначення обсягу роботи рухомого складу. Разом з тим, після розрахунку необхідної пропускної здатності і перевірки відповідності її наявній пропускній здатності можливі деякі зміни запланованих вантажних потоків для розвантаження перевантажених дільниць. План-прогноз роботи рухомого складу є вихідною базою для нормування потреби у ремонті рухомого складу і капітальних вкладень у модернізацію технічних засобів залізничного транспорту, що направляються на забезпечення необхідної пропускної і провізної спроможності, а також для визначення потрібної чисельності працівників, витрат на паливо, енергію, матеріали тощо.

2 Порядок складання плану роботи рухомого складу

План роботи рухомого складу у вантажному русі розробляється на основі прогнозу попиту на перевезення і розмірів вантажних потоків по дільницях і напрямкам у наступному порядку:

- прогнозують величини навантаження вагонів за родами вантажів і розміри навантаження, вивантаження, прийому і здачі вантажів; густоту перевезень у тоннах перераховують у вагони і визначають пробіг навантажених вагонів;

- складають баланс порожніх вагонів за станціями і дільницями; пункти вивантаження і надлишку порожніх вагонів прикріплюють до пунктів навантаження і нестачі порожніх вагонів з урахуванням потрібних типів вагонів; будують схему регулювання порожніх вагонів і визначають порожній, а потім і загальний пробіг вагонів;

- розраховують тонно-кілометри брутто за дільницями; виходячи з довжини приймально-відправних станційних колій і прийнятих норм маси навантажених поїздів і довжини порожніх потягів установлюють пробіги потягів і густоту їхнього руху на дільницях;

- визначають лінійний пробіг локомотивів, виходячи з установленого числа пар потягів на дільницях, розміщення пунктів підштовхування і дільниць подвійної тяги;

- встановлюють потрібне число спеціальних маневрових локомотивів і їхній пробіг на основі обсягу переробки вагонів на станціях, а за кількістю і тривалістю зупинок збірних поїздів на проміжних станціях визначають обсяг маневрової роботи поїзних локомотивів;

- розраховують потрібний робочий парк вагонів і експлуатований парк локомотивів, виходячи з дільничних даних про пробіги рухомого складу, технічних норм його використання і даних про роботу депо і станцій;

- визначають якісні показники використання рухомого складу у планованому періоді.

У господарському русі визначаються ті ж показники і у тому же порядку, що й у вантажному. Якщо схеми вантажопотоків не розроблені, застосовують інший, наближений порядок розрахунку показників. Спочатку аналізують якісні показники використання рухомого складу за минулий період з урахуванням очікуваних змін їх у планованому році. За результатами аналізу встановлюють прогнозні якісні показники. Потім на основі плану перевезень і встановлених якісних показників планують об'ємні показники роботи рухомого складу і розраховують парки вагонів і локомотивів.

Лекція №11 "Планування об'ємних показників роботи у вантажному русі"

3 Визначення пробігу потягів та розмірів руху вантажних поїздів.

4 Планування пробігу вантажних локомотивів.

Розрахунок навантаження вагонів і їхнього пробігу в навантаженому стані.

План роботи рухомого складу складається у фізичних (чотиривісних) вагонах. При цьому обсяг роботи визначають у середньому за добу. У зв'язку з цим, насамперед, перераховують вантажопотоки у вагонопотоки за допомогою показника "статичне навантаження". Кожен показник, виражений у тоннах (навантаження, прийом і т.д.), ділять на статичне навантаження.

Статичне навантаження розраховують для кожного масового вантажу і кожній планованій групі вантажів. При цьому необхідно враховувати наступні фактори:

тип вагона, у якому перевозиться даний вантаж;

частку вантажу, перевезеного у кожнім типі вагонів;

технічну норму завантаження кожного типу вагонів під час перевезення даного вантажу.

Планове середнє статичне навантаження вагона з урахуванням усіх трьох факторів розраховують:

де

- частка вантажу, перевезеного у вагонах даного типу в загальному обсязі перевезень даного вантажу, %

- технічна норма навантаження даного вантажу у даний тип вагона, т/ваг.

Планування порожнього і загального пробігу вагонів.

Пробіги порожніх вагонів складаються з пробігів місцевого порожняка і пробігів порожняка, що проходить з регулювальних завдань. Для розрахунків пробігу місцевих порожніх вагонів складають баланс порожняка, тобто визначають надлишок чи нестачу порожніх вагонів на кожній станції і дільниці.

Управління залізниці дає вказівку, у якому напрямку варто здавати надлишок і відкіля одержувати відсутні порожні вагони, скільки й у якому напрямку буде проходити транзитних порожніх вагонів. З обліком цього встановлюють схему (чи напрямок) руху порожніх вагонів. При цьому обирають найкоротші напрямки, крім зустрічних пробігів однотипного порожняка.

На підставі побудованої схеми визначають середню густоту руху порожніх вагонів як напівсуму густоти на початку і кінці дільниці. Множенням середньої густоти руху порожніх вагонів по дільниці на його довжину розраховують пробіг порожніх вагонів у вагоно-кілометрах. Сума вагоно-кілометрів по всіх дільницях дає пробіг порожніх вагонів на залізниці. Загальний пробіг вагонів складається з пробігу навантажених і порожніх вагонів за дільницями.

При складанні плану роботи рухомого складу для усієї мережі розрахунок порожніх пробігів на основі дільничних величин складний. У цих випадках застосовують спрощений спосіб. За відправну базу приймають звітний коефіцієнт порожнього пробігу, потім його коректують з урахуванням факторів, що впливають на його зміну: усунення нераціональної зустрічності однотипного порожняка, зміна різниці між пробігом однотипних навантажених вагонів за прямим і зворотнім напрямках, зміна пробігу навантажених спеціальних типів вагонів.

Тонно-кілометри брутто є основою для визначення розміру поїзної роботи і пробігу локомотивів, а також потреби у паливі й електроенергії для тяги потягів, що планують у межах дільниць обороту локомотивних бригад. Тому на залізницях, де границі дільниць обороту не збігаються з границями залізниць, тонно-кілометри брутто варто визначати як у межах залізниць, так і у межах дільниць обороту локомотивних бригад.

Робота у тонно-кілометрах брутто на залізниці складається з тонно-кілометрів нетто і тонно-кілометрів тари вагонів:

Тонно-кілометри нетто на дільницях і у цілому на залізниці розраховують у плані перевезень.

Тонно-кілометри тари вагонів визначають множенням загального пробігу вагонів на середню масу тари q вагона:

Середня маса тари вагона найбільше точно може бути визначена як зважена за типами вагонів. Якщо відсутні дані про структуру вагонного парку, то цей показник приймають за звітним даним.

Тонно-кілометри брутто розраховують окремо для навантажених і порожніх вагонів по дільницях і напрямкам. Для порожніх вагонів тонно-кілометри брутто дорівнюють тонно-кілометрам тари і виконуються тільки у одному напрямку (порожньому).

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: