|
Електроустановки випробувальних станцій і лабораторій
7.5.1. Ці вимоги поширюються на електричні установки випробувальних станцій, електровимірювальних лабораторій і лабораторій підприємств, науково-дослідних організацій, в тому числі і навчальних лабораторій, з електроустановками понад 1000 В.
7.5.2. Випробувальні електроустановки повинні задовольняти вимоги ПВЕ.
Обслуговування випробувальних установок провадиться спеціально підготовленими електротехнічними працівниками відповідно до вимог цих Правил.
7.5.3. Випробувальні поля, що призначені для випробувань із застосуванням проточної води, слід забезпечити водостоками. Під час випробувань маслонаповненого обладнання слід влаштувати масловідводи і вжити заходів проти розтікання масла.
7.5.4. На випробувальній станції і в лабораторії повинен бути повний комплект схем випробувальних стендів. Всі елементи повинні мати чітке маркування згідно зі схемами і кресленнями.
7.5.5. Всі зміни в схемах постійних електричних з’єднань випробувальної станції і лабораторії можуть провадитися тільки з дозволу особи, відповідальної за електроустановку, і мають відображуватись на кресленнях і схемах.
7.5.6. Випробувальні поля повинні бути захищені постійними і тимчасовими огородженнями, що унеможливлюють випадкове доторкування до голих або ізольованих струмовідних частин.
7.5.7. Відстані від струмовідних частин випробувального устаткування та об’єктів випробування до заземлених постійних огороджень і частин, а також від стінок мають бути не меншими:
1) для імпульсних напруг:
до 100 кВ – 0,5 м; до 1000 кВ – 2,5 м;
до 150 кВ – 0,75 м; до 1500 кВ – 4,5 м;
до 400 кВ – 1,0 м; до 2000 кВ – 5,0 м;
до 500 кВ – 1,5 м; до 1500 кВ – 6,0 м;
2) для напруг промислової частоти (ефективні значення) і постійного струму:
до 6 кВ – 0,17 м; до 100 кВ – 1,0 м;
до 10 кВ – 0,23 м; до 250 кВ – 1,5 м;
до 20 кВ – 0,3 м; до 400 кВ – 2,5 м;
до 50 кВ – 0,5 м; до 800 кВ – 4,0 м.
Відстань від тимчасових огороджень повинна бути вдвічі більшою вищевказаних величин.
7.5.8. Постійні огородження, відкриті зверху, повинні бути висотою не нижче 1,7 м, а тимчасові огородження (щити, ширми, ізолювальні накладки і огородження – клітки), виготовлені з ізоляційних матеріалів, – не нижче 1,8 м.
В разі проведення випробувань, під час яких допускається перебування людей всередині огородження, двері постійних огороджень випробувальних полів повинні відчинятися назовні або розсуватися.
Замки дверей мають бути такими, що самі замикаються, а двері – відчинятися зсередини без ключа за допомогою рукоятки.
7.5.9. Пульти керування, встановлені у виробничих приміщеннях, слід обгородити. Пульти керування випробувальних станцій і лабораторій допускається не обгороджувати, якщо вони розташовані в окремих приміщеннях або конструкція пульта виключає доступ до його струмовідних частин без повного зняття напруги.
7.5.10. В разі влаштування проходів під пунктами підключення їх струмовідні частини слід обгороджувати знизу стаціонарними сітками або під час випробувань – переносними огородженнями.
7.5.11. В разі використання відкрито встановлених кенотронних ламп мають бути передбачені заходи захисту працівників від шкідливого впливу рентгенівського випромінювання металевими екранами товщиною не менше 0,5 мм.
7.5.12. Огородження випробувального поля, установок і стендів повинні мати двері, оснащені блокуванням, сигналізацією і застережними плакатами.
7.5.13. Блокування огородження випробувального поля має задовольняти такі вимоги:
– під час відчинення дверей повинна повністю зніматися напруга з випробувального поля (стенда);
– за відчинених дверей слід унеможливити подання напруги на виробниче поле (стенд).
7.5.14. Подання напруги на випробувальне поле слід супроводжувати звуковим або світловим сигналом.
7.5.15. Під час випробувань, що проводяться на випробувальному полі, яке не має зверху огородження, слід передбачити блокування або вжити заходів, що виключають можливість проходження крюка крана над випробувальним полем за імовірності електричного перекриття з випробувального поля на крюк.
7.5.16. На випробувальному стенді слід передбачити можливість відключення всіх джерел живлення загальним комутаційним апаратом. Особливу увагу слід звернути на можливість зворотної трансформації напруги.
7.5.17. Трансформатори для випробування електричної міцності ізоляції слід забезпечувати автоматичними вимикачами для зняття напруги в разі пробиття ізоляції і високоомним опором для обмежування струму КЗ.
7.5.18. Для убезпечення слід керуватись підвищеними нормами освітлення:
– шкали вимірювальних приладів – 150 лк;
– комутаційна апаратура – 100 лк;
– випробуваний об’єкт – 50 лк;
– на випробній станції і в лабораторії слід передбачити аварійне освітлення.
7.5.19. Біля дверей випробувальних полів встановлюються ліхтарі світлового сигналу і застережні плакати.
7.5.20. Пульт керування випробувальної станції має бути розміщений таким чином, щоб випробувальне поле знаходилось в зоні прямої видимості особи, що проводить випробування.
Якщо у виробничих установках цю вимогу виконати не вдається, має бути передбачений телефонний зв’язок і попереджувальна звукова сигналізація.
7.5.21. Пульти керування випробувальних станцій і лабораторій слід забезпечувати сигнальними лампами, ввімкненими в коло:
– апаратів, які подають напругу на пункти керування;
– блокування дверей огороджень випробувальних полів.
7.5.22. Металеві корпуси всього устаткування слід заземлювати. Якщо за умовами випробувань прилад або об’єкт випробування заземленню не підлягає, то його слід огородити.
7.5.23. Випробувальні установки, призначені для випробування засобів з великою ємністю, а також їх елементи (кабелі, конденсатори) слід забезпечувати пристроями для зняття залишкового заряду.
7.5.24. В схемах імпульсних генераторів напруги і струму, каскадних генераторів постійного струму слід передбачати пристрої автоматичного заземлювання всіх видів під час зняття напруги.
7.5.25. Розставлення і зняття переносних огороджень проводяться тільки за розпорядженням керівника робіт.
Збирання схеми слід проводити тільки за умови повного зняття напруги з пунктів підключення.
7.5.26. Перед початком випробувань керівник робіт зобов’язаний перевірити:
– правильність зібрання схеми;
– наявність і надійність заземлень всіх елементів схеми;
– наявність захисних засобів;
– дію сигналів і блокувань;
– відсутність людей на випробувальному полі, якщо їх присутності не передбачено програмою випробувань.
Присутність працівників на випробувальному полі допускається тільки за умови особистого нагляду керівника робіт за їх діями.
7.5.27. Перед подачею випробувальної напруги на випробувальне поле оператор повинен подати попереджувальний звуковий або світловий сигнал і оголосити усно: “Подаю напругу” та пересвідчитись, що його почули.
7.5.28. Проведення випробувань в разі несправного блокування або сигналізації забороняється. Дозволяється керівникові робіт закінчити розпочате випробування, якщо несправність блокування не становить небезпеки для працівників.
7.5.29. Переносні кабелі і проводи, що застосовуються для приєднання обладнання та виробів, які випробовуються, і складання тимчасових схем, повинні підлягати періодичному зовнішньому огляду і за необхідності випробовуватись з періодичністю, передбаченою Інструкцією. Проводи і кабелі, що використовуються, слід забезпечити наконечниками.
7.5.30. Працівники випробувальної станції, лабораторії повинні знати місцезнаходження вимикача (рубильника, кнопки) аварійного зняття напруги зі всієї випробувальної станції і кожного стенду.
7.5.31. В колі живлення випробувальних електроустановок повинно бути не менше двох розривів, в тому числі один видимий.
Високовольтний вивід випробувального трансформатора в разі збирання випробувальної схеми слід заземлити включенням заземлювальних ножів в стаціонарних установках або встановленням гнучкого заземлювального провідника за допомогою штанги в тимчасових схемах.
7.5.32. Роботи на випробувальній станції, в лабораторії, на переносних випробувальних установках провадяться:
– в порядку масових контрольних випробувань за типовими програмами;
– за розпорядженням начальника випробувальної станції, лабораторії – з записом в журналі;
– за нарядами в діючих електроустановках;
– в порядку виконання наукових досліджень (за спеціальною програмою);
– в порядку виконання навчальної роботи.
7.5.33. Список робіт, які провадяться за типовими програмами, програми і посадові інструкції затверджуються керівником підприємства, навчальні роботи – керівництвом кафедри або предметною комісією.
7.5.34. Працівникам, які провадять випробування, забороняється залишати робоче місце до закінчення випробувань без дозволу керівника робіт, в тому числі і викладача.
7.5.35. Знаходження сторонніх осіб на території випробувальної станції, лабораторії допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за електроустановку, і під наглядом особи, яка має кваліфікаційну групу III.
7.5.36. Особи, що навчаються і проводять роботи в навчальних лабораторіях з подачею напруги понад 1000 В, мають допускатися до роботи тільки після проведення інструктажу з особистим розписом в журналі інструктажу з охорони праці.
7.5.37. Кількість осіб, що навчаються, які одночасно виконують роботи під керівництвом викладача в навчальних лабораторіях з використанням напруги понад 1000 В, має бути не більше 8 чоловік на кожного викладача.
Вимірювання діелектричних втрат в ізоляції та роботи з високовольтним осцилографом і мостами слід провадити з дотриманням заходів безпеки, що передбачені заводською інструкцією.
7.5.38. Всі електричні та механічні випробування електроустаткування і апаратів (електричні машини, трансформатори, ізолятори, кабелі тощо) слід проводити згідно з інструкцією, яка передбачає заходи з захисту працівників від ураження електричним струмом та інших виробничих небезпек.
7.5.39. Приєднування на клемах машин, що випробовуються, слід провадити після їх повного відключення і зупинки.
7.5.40. Місце постійного перебування оператора випробувальної установки повинне мати ізолювальну основу або бути забезпеченим ізолювальною підставкою.
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
