Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Попит на фактори виробництва. Похідний попит.





Тема Похідний попит. Ринок праці

1. Ринок факторів виробництва: визначення, функції та особливості

2. Граничні витрати ресурсу і максимізація прибутку виробника

3. Попит на фактори виробництва. Похідний попит.

4. Ринок факторів виробництва в умовах досконалої та недосконалої конкуренції

Вибір індивіда між працею та відпочинком. Крива індивідуальної пропозиції праці.

Вплив держави та профспілок на рівень заробітної плати та зайнятості

 

 

Ринок факторів виробництва: визначення, функції та особливості

 

Ринок ресурсів – місце, де фірми купують необхідні для них фактори виробництва: працю, капітал, природні ресурси, інформацію тощо.

 

Функції ринків ресурсів:

1. Визначення, як виробляти товари та послуги (це залежить від тех­нології виробництва і цін на ресурси, які використовуються).

2. Визначення, для кого виробляти товари та послуги (залежить від доходу, який одержують люди за свою працю і ресурсів, які вони мають).

Відмінності ринків факторів виробництва від ринків товарів та по­слуг:

- на ринку товарів та послуг фірми є продавцями, а споживачі покуп­цями готової продукції;

- на ринку факторів виробництва фірми є покупцями, а домашні госпо­дарства разом з фірмами – продавцями виробничих ресурсів.

До факторів виробництва відносяться:

- праця

- капітал

- земля

- підприємницькі здібності

- інформація

Фактори виробництва певного типу і якості створюють окремі ринки, наприклад:

- ринок засобів виробництва;

- ринок фахівців певної кваліфікації (економістів, бухгалтерів тощо);

- ринок патентів та ліцензій;

- ринок капіталів тощо.

 

Граничні витрати ресурсу і максимізація прибутку виробника



Для будь-якого ресурсу, що використовується фірмою, можна ви­значити:

а) Граничну доходність ресурсу(граничний продукт в грошовому виразі) як додатковий дохід в результаті про­дажу продукції, яка вироблена за рахунок додаткової одиниці да­ного ресурсу.

MRP=MP×MR,

де MRP – гранична доходність ресурсу;

MP – граничний продукт;

MR – граничний доход.

За умов чистої конкуренції, коли Р=МR

MRP=MP×Р

б) Граничні витрати на ресурс (MRC) як витрати, пов’язані з придбанням додаткової одиниці даного ресурсу.

При оптимізації вибору ресурсів фірма використовує правило мінімізації витрат – витрати при виготовленні будь-якого товару будуть мінімальними, коли граничний продукт на одну грошову одиницю вартості змінного ресурсу буде однаковим:

або

 

де MP – граничний продукт змінного ресурсу;

P – ціна одиниці змінного ресурсу;

MRP – граничний продукт змінного ресурсу в грошовому виразі.

Правило максимізації прибутку: фірма, що максимізує прибуток, повинна вводити в дію додаткові одиниці змінних факторів (L, K) до того моменту, поки гранична дохо­дність від використання ресурсу не буде дорівнювати граничним витра­там на ресурс:

MRP=MRC,

де MRP – граничний доход від використання додаткової одиниці ресурсу;

MRC – граничні витрати, що необхідні для викорис­тання додаткової одиниці ресурсу.

В умовах досконалої конкуренції, коли ціни на ресурси не зале­жать від дій фірми, граничні витрати на ресурс (MRC) дорівнюють ціні одиниці ресурсу, тоді правило максимізації прибутку буде мати вигляд:

MRСK=PK, MRСL=PL.

Тоді правильною буде рівність: .

В умовах недосконалої конкуренції правило максимізації прибутку має вигляд:

,

де MRCKграничні витрати від використання капіталу;

MRCL – граничні витрати від використання праці.

Якщо MRP>MRC, то фірма буде збільшувати попит на фактори вироб­ництва, а якщо MRP<MRC, то фірма буде скорочувати попит на фактори виробництва.

Попит на фактори виробництва. Похідний попит.

Попит на фактори виробництва є похідним від попиту на кінцеву продукцію, що виробляється за допомогою даного фактора виробництва залежить від ступеня ринкової влади фірми на ринку кінцевої продук­ції.

Попит на виробничі ресурси залежить від:

- технології, яка використовується фірмою для випуску продукції, - чим більш безвідходна технологія, тим менше треба ресурсів;

- цін на готові вироби, - їх зміна може призвести до зміни попиту на ресурси, що використовуються для виготовлення цих виробів;

- попиту на продукцію фірми, оскільки фірми купують ресурси для ви­користання у виробництві товарів і послуг з метою їх наступного продажу;

- продуктивність ресурсу, на яку впливають наступні чинники:

а) інші вхідні фактори виробництва (чим більша кількість капіталу та землі поєднується з працею, тим вища гранична продуктивність і попит на працю);

б) технічний прогрес (чим вища якість капіталу, тим вища продуктивність праці, тим менша кількість праці потрібна);

в) якість ресурсу.

- вартості ресурсів, яка впливає на собівартість продукції, що випу­скається, а отже, на прибуток, який одержує фірма.

- ціни на інші ресурси:

а) ресурсозамінники. При цьому спостерігається ефект заміщення та ефект обсягу. Ефект заміщення полягає у наступному: коли ціна капіталу знижується, фірма замінює робітників машинами, на які впала ціна і тоді попит на робітників падає. Ефект обсягу полягає у наступному: при зниженні ціни на капітальні ресурси середні витрати виробництва знижуються, а при меншій собівартості фірмі вигідно виробляти більше продукції, що призводить до підвищення попиту на всі ресурси, зокрема на робітників. При перевазі ефекту заміщення на ефектом обсягу продукції зміна ціни ресурсозамінника змінить попит на працю в тому ж напрямку. Якщо ефект обсягу продукції перевищує ефект заміщення, то зміна ціни ресурсозамінника змінить попит на працю у протилежному напрямку.

б) взаємодоповнювані ресурси. Зміна ціни взаємодоповнюваного ресурсу змінює попит на працю у протилежному напрямку.

Крива попиту на фактори виробництва показує зміну обсягу факто­рів виробництва, необхідних фірмі при зміні цін на ці фактори. Вона співпадає з кривою граничної продукту в грошовому виразі. У графічному вигляді попит на фактори виробництва має вигляд спадної кривої з від¢ємним нахилом.

Рис. 8.1 - Попит на ресурс на конкурентному ринку продукції та за умов недосконалої конкуренції

На конкурентному ринку факторів, де вхідні ціни виробника продукції задані, попит покупця на ресурс задано кривою граничного продукту в грошовому виразі. Крива МRP прямує вниз, оскільки по мірі зростання попиту на ресурс гранична продуктивність цього ресурсу падає (згідно закону спадної граничної продуктивності). Коли виробник продукції користується монопольною владою, попит на даний ресурс також передається кривою МRP, але ця крива прямує вниз більш похило, оскільки падають як гранична продуктивність ресурсу, так і граничний дохід.

Чинники, що визначають еластичність попиту на ресурс:

1. Еластичність попиту по ціні на кінцеву продукцію галузі.

Оскільки попит на фактори виробництва є похідним від попиту на продукцію даного фактора, то підвищення цін на кінцевий продукт зменшує на нього попит і відповідно зменшує попит на ресурси, що необхідні для його виробництва. Чим більше еластичний попит на кінцеву продукцію, тим більш еластичний попит на фактори виробни­цтва даної продукції.

2.Технологічна можливість заміщення одного виду ресурсів іншим.

Заміщення ресурсів може бути: а) прямим, коли замінюється один вид ресурсів іншим (бензин у двигунах внутрішнього згорання можна замінити газовою сумішшю); б) технологічним, коли зі зміною тех­нології відбувається заощадження певного ресурсу.

Еластичність попиту на фактори виробництва буде високою, якщо при підвищенні цін на них існує можливість їх заміни.

3. Частка фактора виробництва певного виду у загальних витратах фірми.

Еластичність попиту на фактор виробництва тим більша, чим більша його частка у загальних витратах виробництва.

4. Термін використання фактора виробництва.

Попит у довгостроковому періоді більш еластичний, ніж у корот­костроковому, тому що за великий період часу фірма має більше мо­жливостей заміни ресурсів.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.