Проблема і соціальний характер драми Глитай, або ж Павук Кропивницького.

Марко Кропивницький розкривається перед нами як глибокий психолог у соціально-побутовій драмі "Глитай, або ж Павук". Він дуже виразно змалював сільського лихваря, що дає підстави назвати цю соціальну п'єсу найвищим досягненням драматургічної спадщини митця. У ній відтворено одну з типових жахливих трагедій дожовтневої дійсності — загибель молодої жінки через підступність представників панівного класу. Спершу мені здалося, що Кропивницький вдався до показу традиційного любовного "трикутника", та заглибившись у текст, я зрозумів, що, хоч інтимні й темі й відведено багато місця, та вона відіграє лише допоміжну роль. Головне — розкриття психології новоявленого експлуатато ра як уособлення темної сили на селі: "На що ж і гроші тобі, на бісового батька вони, коли на них не можна купити увесь світ?" Укінці п'єси гине Олена, чиї думки і мрії про щасливе життя розбиваються об мур соціальної несправедливості; Бичка вбиває Андрій, який бере цей гріх на душу, аби покарати за підлість хижака — лицеміра. Та ще довго у моїй душі залишається почуття огиди і презирства до Бичка, що є "павук, одне слово — павук". Жаль страдницю Олену й працьовитого Андрія, яких спіткало тяжке випробування.

Мабуть, у тому і полягає неперевершений талант М. Кропивницького, що його п'єси після прочитання ще довго бентежать душу, примушують замислитись над дійсністю, над нормами моралі й особистим життям.

Образом Йосипа Бичка у драмі «Глитай, або ж Павук» відкрив Кропивницький галерею українських «чумазих» як «очень серьезное и опасное явление текущей жизни Малороссии». «Это,— писав Кропивницький,— кулак новой формации, воспитанный на началах национальной травли, в школах человеконенавистничества...» Викриття цього соціального явища письменник здійснює з позицій демократа-гуманіста, відкриваючи дорогу реалістичній психологічній драмі в українській драматургії. Переконаний у тому, що лише серйозний, проблемний, пов'язаний з інтересами й традиціями народу, репертуар може стати основою зростання українського демократичного театру, Кропивницький пише свої твори, виходячи саме з цих принципів. Гадаючи водночас, що широкі народні маси ще неспроможні на даному етапі (90-ті рр.) сприймати серйозне мистецтво, він шукає засобів зацікавити глядача, у якого «нерви — вірьовки, а розум дитинячий». Письменник вважав, що сценічний твір не можна будувати «цілком на психології... бо масовому слухачеві треба густі краски, грубі риси, мораль, щоб в ніс йому била...»; він вважав, що поки що не слід нехтувати й ефектами, необхідно «тільки обминати шарж і вульгаризми».

З появою драми «Глитай, або ж Павук» цей тип ненажерливого «чумазого» нагромаджувана прийшов і в українську драматургію, а відтак і на сцену українського театру.

Сюжетну основу драми «Глитай, або ж Павук» становить історія залицяння літнього вже, вельми багатого чоловіка Йосипа Бичка до Олени — вродливої дочки бідної вдови Стехи. Бичок не зважає на те, що Олена заміжня — дружина бідного, чесного та роботящого Андрія Кугута, що вона любить чоловіка і вірна йому. Щоб домогтися свого, пристаркуватий залицяльник хитрує, бреше, фальшує листи Андрія нібито про зраду їй, Олені, збуджує в її душі почуття ревнощів, доводить бідолашну до відчаю і зрештою примушує стати своєю коханкою. В кінці п'єси за підступність і жорстокість Бичок розплачується життям: повернувшись із заробітків і довідавшись про все, що сталося з його коханою дружиною, Андрій убив негідника.

Незважаючи на те, що події в драмі весь час розгортаються навколо інтимних справ Йосипа Бичка, цей мотив відіграє тут, власне, допоміжну роль. Передусім автора цікавила постать глитая як соціальне явище, як породження тогочасних економічних і суспільно-політичних умов. У драмі він прагне показати не тільки причини, що породили цей тип, але й його психологію, ницу мораль, убогий внутрішній світ, підступну його поведінку. Тому в п'єсі бачимо глитая і в його залицянні до Олени, і в стосунках з її матір'ю, і в зв'язках з багатьма іншими односельчанами. Провідне в характері Бичка — жадоба збагачення. На шляху до наживи він не спиняється ні перед чим, нехтує найелементарнішими вимогами усталеної народної моралі, ганьбить людську честь і гідність. Єдиний бог, якого він визнає і якому поклоняється,— гроші. *Та я задавив би себе своїми руками,— признається Бичок,— коли б пересвідчився у тім, що з грішми я не матиму, чого схочу! На що ж і гроші тоді, на бісового батька вони, коли за них не можна купити увесь світ? Спалить їх тоді, в воду жбурнуть, на вітер пустить!..»

Щоб легше обплутувати своїм павутинням селян, Бичок спритно удає з себе богобоязливого, доброчесного, безкорисливого благодійника, раз у раз г-водить очі до неба, мало не за кожним словом згадує Бога і спритно виконує роль правдолюбного християнина. З своїми жертвами він розмовляє лагідно, улесливо, часто вживає пестливі слова, пересипає власну мову слівцями з Євангелія: «милостивий государю мій», «чесная вдово», «голубочко», «голубе сизий», «і во гресєх роди мя мати моя!» тощо. І це не просто ознаки його характеру, а випробувана зброя святенника глитая у війні «проти всіх». Бичок навіть не від того, щоб кинути якомусь бідоласі, що потрапив у скруту, дещицю грошей. Ця «допомога» потім виходить тому боком,— довіку вже не виплутається він з тенет Бичка, бо доведеться повертати втроє, вчетверо більше. Так потрапили до нього в пазурі і Андрій Кугут, і Стеха, і Мартин Хандоля, і багато інших селян. Недарма ж один з персонажів говорить про Бичка: «Ох, обдира, та ще й здорово обдира! Хто раз попався у його лещата, годі вже пручатись! Усе село в кормизі! Це ще гірш настало, як за кріпацтва!»

Поряд з постаттю глитая Кропивницький створив ще ряд типових і глибоко правдивих образів. Серед них виділяється постать Олени, в трагічній долі якої значною мірою розкривається становище затурканого, безправного, пограбованого багатіями селянства. Цей образ драматург оповив серпанком ліризму й смутку, надав йому великої щирості й ніжності. Багатьма рисами характеру Олена нагадує образи знедолених жінок з народних пісень.

Зворушливою в драмі є постать старої жінки-біднячки Стехи — матері Олени. Приваблює також образ Христі — подруги Олени, дівчини з багатою душею, яку ще не потьмарила похмура дійсність. Однак з розмов інших персонажів можна дізнатися, що й вона стає жертвою обставин, під тягарем яких знемагала селянська біднота. Виразно окреслений образ непокірного, чесного селянина-наймита Андрія — чоловіка Олени. Після довгих поневірянь по заробітках він повертається у рідне село і стає месником за всі кривди, заподіяні його родині підступним глитаєм. Лаконічно, але виразно і з щирою симпатією змалював драматург селянина Мартина Хандолю, що колись був заможним, але потрапив у тенета Бичка й цілком розорився.

Навіть епізодичні постаті твору — шинкар, збірщик податків, наймит Бичка, чоловіки й молодиці, парубки й дівчата — окреслені драматургом пластично, правдиво, наділені індивідуальними рисами. Сповнені драматизму образи селян, які ніяк не могли позбутися боргів, сплачували глитаєві великі відсотки за позичені в скрутну годину гроші.

Такого нещадного викриття хижацтва, морального спустошення експлуататорської верхівки пореформеного села до Кропивницького в українській драматургії ще не було. Критика відразу помітила драму «Глитай, або ж Павук» і прихильно її оцінила. «Ідея цього твору,— писав один з перших рецензентів,— має глибоку суспільну значимість. Гніт і зростання куркульства, яке звило собі гніздо в селянському середовищі, таке явище, мимо якого не може пройти байдуже жоден, кому дорогі інтереси народу. Що в житті це явище аж надто примітне, видно хоч би з того, що кращі спостерігачі народного побуту присвятили не одну скорботну сторінку зображенню цієї болячки народного життя. Твір Кропивницького і є одним з яскравих малюнків, що проливають світло на похмуру сторону селянського життя, яка виражає зло у всій його огидній потворності».

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: