Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Жанрове та тематичне розмаїття драматургії Старицького.





В історії української культури другої половини XIX ст. за розмахом подвижницької діяльності й багатоплановістю творчого доробку вирізняється постать Михайла Старицького, в особі якого поєдналися поет, драматург, прозаїк, перекладач, видавець, актор, режисер та організатор українського театру.

Серед письменницького доробку М. Старицького особливе місце належить поетичній спадщині, яка обіймає майже 40 років його життєвого й творчого шляху. Динаміка, еволюція жанрової та образно-стильової системи поезії Старицького розкриває художньо розмаїтий шлях від власне романтизму 60-х, позитивістського світобачення 70 — 90-х років (з його настановами на реальність зображуваного, суспільну користь, точність адресата й непохитну віру в перемогу ідей народолюбства) до неоромантичних тенденцій 900-х років.

Уже у віршах раннього періоду творчості (60-і роки) спостерігається рух романтичного світовідчуття до поглиблення соціальної характеристики буття. Однак основним ліричним станом героя залишається романтичне відчуження, культ сильних почуттів і романсового страждання.

Незважаючи на певну проблемно-змістову вторинність, поезія Старицького цього періоду, творчо оперта на художній досвід пісенної лірики Т. Шевченка, С. Руданського, Л. Глібова і слов'янського фольклору, засвідчила свою оригінальність і виразну індивідуальність. Пісенна лірика розкривала гармонійну єдність природи й людини, поєднувала романсове й народнопоетичне розкриття любовного почуття ("У садку", "Виклик", "На озері"). Вірш "Виклик" — "Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна..." — відомий як народна пісня. Покладено на музику й ряд інших творів поета.

Вірші Старицького 60-х років містять найбільше власне народнопоетичної символіки, такої благодатної для передачі романтичного світовідчуття ліричного героя. Лоза — символ бідності, беззахисності ("Вечірня"), дуб і явір — символи краси рідного краю ("У садку"), соловейко — вільна пташка ("Думка"). В інтимній ліриці — традиційне порівняння дівочих очей із зірками, дівчини з рибонькою та ін.

Поезія 70 — 90-х років — якісно новий, цілком самостійний етап творчості М. Старицького. Вона багато в чому визначила творче обличчя автора в українській поезії того часу. На тлі романтичного художнього зображення дійсності тип художнього мислення зазнає змін. Особливої ваги набуває позитивістський принцип реальності зображуваного, аж до натуралістичної оголеності деталі, неокласицистичної предметності.

Життя осмислюється в усій глибині його соціальної детермінованості, а отже, зростає питома вага соціально значущої тематики і проблематики. Значно посилюється аспект викривально-сатиричного зображення дійсності. Ліричний герой постає в усій повноті самоусвідомлення себе як особистості. Інтелектуалізація та виразна соціологізація поетичної думки, перехід від споглядальності до осмислення нового героя вели до превалювання реалістичної деталізації над романтичним узагальненням, настроєвістю в елегії ("Дивлюсь на тебе і минуле..."), філософській медитації ("Коли засну навіки в домовині..."), роздумі ("Як часом у тебе заграє...", "Темрява").

Ліриці цього періоду притаманні громадянські почуття, адже становлення характеру нового ліричного героя відбувається в руслі тогочасних умонастроїв та уявлень про сутність людини, сенс життя, яке осмислюється в усій глибині його соціальної детермінованості.

Переакцентації набуває тема "людина — природа"; романтична гармонія людини й природи порушується, бо "ця природа красна і байдужа, і німа" до "моря людських виплаканих сліз". Любов лише як гармонія романсового світу "двох", символ особистого щастя людини заперечується. Любов мислиться як велика суспільно значуща сила, своєрідний каталізатор громадянських почувань. І лише такий союз любові як інтимного високодуховного почуття й любові до ближнього "є світ у млі і одслід Бога на землі" ("Монологи про кохання"). Зауважимо, що певна соціологізація почуття притаманна творчості багатьох поетів другої половини XIX ст., пізніше в творчості Лесі Українки, І. Франка, Олександра Олеся вона поступово зникає.

Щирий громадянський пафос, уболівання за долю людини праці, України, переконаність, що інтелігенція — важливий фактор соціального й національного руху, а поет — оборонець народу й речник його інтересів, є провідними тенденціями всієї творчості поета, однак ця проблематика знайшла найвиразніше художнє втілення (заклики "На прю!", "До молоді", поетичний маніфест "Поету", інвектива "Редакторові") у поезії 70—90-х років.

Основний тип світовідчуття ліричного героя творів 70—90-х років — з його палкою мрією реформувати світ на благо людини, з пріоритетом суспільно значущого над індивідуальним, настановою жити для інших, слабших, знедолених — можна окреслити як просвітницький романтизм. Оскільки в багатьох моментах світоглядне підґрунтя просвітництва — позитивізм — кореспондує з положеннями християнського віровчення, в українській поезії цього періоду загалом і в поезії Старицького зокрема чимало біблійної образності (терновий вінець, орач, сіяти зерно, хрест, кидати каміння тощо).

У творах Старицького 900-х років знайшли відображення вся складність художнього осмислення людини кінця століття, зародження елементів якісно нової поезії початку XX ст. Через глибини психологічного аналізу розкривається взаємозв'язок людини й природи. Природа мовби реабілітована у своїй романтичній гармонії з людиною саме на означення й розкриття духовного світу особистості, що мислиться похідним від соціальної детермінованості буття ("Як урочисто тут, замовк величний бір..."). Романсовому світу "двох" надається право естетичної реалії ("Лорі").

Поетичне переживання у цей період має інший ракурс. Зв'язок ліричного героя з подіями, обставинами соціального буття значно послаблений. Відбувається подальша індивідуалізація особистості, ствердження її самоцінності. Ліричний герой, як правило, перебуває в незвичній, межовій ситуації (напівпритомність, марення, сонні візії, стан на межі життя і смерті — "Ніч", "Сон", "Всьому кінець... надії вже нема...", "О, вернись, моя музо, на мить..." та ін.). Посилюється суб'єктивний первень ліричного переживання, що матеріалізується в стилі як пріоритет виражальності, сугестії, коли образність "слова у вірші" домінує над його прямим значенням. У деяких віршах наявні елементи поетики й світовідчуття художньої системи символізму ("Ніч", "Лорі").

У творах цього часу посилюється авторська основа поетичного переживання, яка чарує щирістю чуття ліричного героя ("Мов бачу тихую оселю...", "Не спиться, знов чорнії думи...", "Звитяга"). Широко використовуються домінутиви фольклорного характеру: "ріднесенька", "доленька", "сонечко", "родинонька" тощо. Так до ораторського публіцистичного стилю віршів Старицького 70 — 90-х років вливається глибоке ліричне чуття, що зміцнює природу образної мови "слова у вірші".

Зростає орнаментальність стилю, якій сприяло звернення до поетики ліро-епічних фольклорних форм ("Борвій"). Звертання до народнопоетичної символіки спостерігаються у віршах, де відбувається драматизація поетичного вислову ("Двері, двері замкніть...", "Ой, знущались з мого слова..." "Звитяга" та ін.). Тут драматизм ліричного переживання опертий на метафоричність, образи — жести народнопоетичної символіки: "будити" (повертати до життя), "кидати каміння" (осуджувати), "рвати волосся", "битись в груди", "товкти головою" (виражати печаль, горе).

Для останнього періоду творчості Старицького властиве розмаїття жанрових форм при безсумнівному переважанні медитативної лірики: філософська медитація, роздум, елегія. Вперше поет звертається до жанру балади ("Гетьман") з її можливостями героїзації минулого (Б. Хмельницький, козацтво) та оберненістю до подій сучасних за допомогою прийому казки й фантастики, розробляє кантату ("Кантата на честь і славу М. Лисенку"). 1903 р. М. Старицький пише історико-романтичну поему "Morituri", в І центрі якої масовий героїзм українського козацтва.

На поетику "Morituri" багато в чому вплинула українська дума (заспів, "думна" кінцівка, заперечний паралелізм, синонімічні повтори, традиційна метафорика тощо). Архітектоніка вірша — 4/3-стопний амфібрахій, строфічний поділ на секстини, система римування — близька до "Пісні про віщого Олега" О. Пушкіна.

Успіхи поезії цього періоду насамперед зумовлені рівнем психологічного аналізу (письменника цікавить насамперед сфера почувань, внутрішній, духовний світ людини), драматизацією та романтизацією поетичної думки. Принципи поетичного зображення, поглиблений психологізм звернено до осмислення дійсності через морально-етичну проблематику на рівні високих уявлень про добро, зло, обов'язок, осмислення суті людського буття. Актуальними залишаються просвітницькі мотиви боротьби за утвердження ідей розуму та справедливості, громадянську й національну самосвідомість, де "кожен справляє свій рицарський труд, Аби тільки щастя дізнавсь його люд" (поема "Morituri"). Виразно прочитується палка віра в перемогу бога Правди, Волі, Братерства та Любові над пітьмою неуцтва й тиранії ("Занадто вже. Чим дихати нема!..", "На спомин Котляревського", "Псалом").

Поезія Старицького не раз ставала вдячним матеріалом для музичної обробки. Так творець української музичної культури XIX ст. Микола Лисенко поклав на музику вірші М. Старицького "Виклик" та "В грудях вогонь, холодне повівання...". "Виклик" свого часу прозвучав як арія Левка з опери "Утоплена", а "В грудях вогонь, холодне повівання..." покладено на ноти 1907 р., вже після смерті поета — на вшанування його пам'яті.







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.