Аналіз показників ліквідності і платоспроможності

Для об’єктивної оцінки фінансового стану підприємства розраховують показники ліквідності, які дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу. Система показників ліквідності, які розрізняються між собою розміром ліквідних активів як джерела покриття зобов’язань, надані в таблиці 2.4.

Універсальним є коефіцієнт загальної ліквідності (поточної ліквідності, покриття). Він дає загальну оцінку платоспроможності підприємства, ліквідності його активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче.

Показники ліквідності та алгоритм їх розрахунку

Коефіцієнт покриття на кінець 2009 року дорівнював 1,01, на кінець 2010 року дорівнював 0,8246, на кінець 2011 року дорівнював 1,0082, це свідчить про те що підприємство не може розрахуватися за своїми зобов'язаннями і є неплатоспроможним.

Варто відмітити, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт поточної ліквідності не є абсолютним показником здатності повернути борги, тому що він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість. При оцінці цього коефіцієнта особливу увагу варто приділити його динаміці.

На відміну від попереднього показника коефіцієнт термінової ліквідності враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). У літературі приводиться орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1, однак у даних умовах достатнім визнається його значення рівне 0,7-0,8.

Слід зазначити, що ця оцінка носить умовний характер.

Коефіцієнт термінової ліквідності дорівнював на кінець 2009 року 0,6559 коп., тобто на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 0,6559 коп. ліквідних активів.

На кінець 2010 року 0,38 дане значення нижче норми, то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 0,38 коп. відповідно ліквідних активів. Це є низьким показником по мірках більшості галузей. На кінець 2011 року цей показник становив 0,49 коп., тобто на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 0,49 коп. ліквідних активів, це також значення нижче норми.

Очевидно, що в більшості випадків найбільш надійною є оцінка ліквідності тільки по показниках першої групи активів — коштів і поточних фінансових інвестицій. Більш того, у багатьох випадках доцільно оцінювати ліквідність тільки по показниках коштів.

Коефіцієнт оцінки ліквідності по показниках першої групи активів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Він показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. У західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2-0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їх використання. Для даного підприємства коефіцієнт абсолютної ліквідності нижче норми, отже підприємство ефективно використовує свої кошти.

Отже зробивши аналіз ліквідності та платоспроможності балансу підприємства, можна зробити наступні висновки:

1. Баланс ПАТ «Коблево» не можна вважати ліквідним. У підприємства недостатньо коштів для погашення короткострокових зобов’язань та для погашення поточних зобов’язань.

2. На кінець 2009-2010-2011 років підприємство було не платоспроможне, тому що коефіцієнт загальної ліквідності був нижче норми.

Фінансова стійкість відображає такий стан фінансових ресурсів підприємства і такий ступінь їх використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

Показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показники структури капіталу (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт концентрації позикового капіталу, коефіцієнт маневреності власного капіталу).

Для оцінки фінансової стійкості застосовується цілий ряд відносних показників – коефіцієнтів. Вони певною мірою показують рівень фінансової стійкості, однак не відповідають на питання, чи достатній такий рівень. Методика розрахунку відносних показників фінансової стійкості підприємства надано в табл. 2.5.

Коефіцієнт автономії характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. За даними таблиці 2.5. цей коефіцієнт у 2009 приблизно дорівнює 0,5, а у2010 то2011 роках менше нормативу, а це свідчить про те що, підприємство є фінансово не стійким, нестабільним і залежним від зовнішніх кредиторів, тобто воно не має достатнього власного капіталу для покриття збитків.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу за трьома роками чи дорівнює нормативу, або навіть вищє його. А це свідчить про те, що підприємство здійснює свою діяльність за рахунок позикових коштів. Так в середньому за трьома роками цей показник становить 0,57, тобто на 57% підприємство фінансується за рахунок позикових коштів, і на 0,43, тобто на 43% за рахунок власних коштів підприємства.

З коефіцієнта забезпеченості товарів видно, що незначна частина товарів підприємства фінансується за рахунок власного капіталу. Більша частина вартості товарів фінансується за рахунок позикового капіталу.

Відносні показники фінансової стійкості ПАТ «Коблево» та алгоритм їх розрахунку.

Коефіцієнт маневреності показує, яка частка власного капіталу вкладена у найбільш мобільні активи. Тобто на кінець 2009,2010, 2011 роках підприємство не вкладало в найбільш мобільні активи.

Коефіцієнт довготермінового залучення коштів характеризує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок залучення довгострокових кредитів. Тобто на кінець 2009 року підприємство залучило 15% позикових коштів для фінансування своєї діяльності, на кінець 2010 року – 14%, та на кінець 2011 року – 6%. Тобто починаючи з 2009 по 2011 роки ситуація на підприємстві почала покращуватись, і підприємство стало менше залучати довгострокові кредити.

Коефіцієнт фінансової стійкості (І) характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Тобто на кінець 2009 року частка стабільних джерел фінансування становила 53%, на кінець 2010 року – 47% та на кінець 2011 року 45%. Тобто з кожним роком цей коефіцієнт погіршувався і у відсотковому вимірі з 2009року до 2011 цей показник зменшився на 8 %.

Коефіцієнт фінансової стійкості (II) (співвідношення власних і залучених коштів) надає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Так на кінець 2009 року ця частина становила 84%, на кінець 2010 року – 68% та на кінець 2011 року – 73%. Тобто на кінець 2011 року підприємство може погасити свої поточні зобов’язання власним капіталом на 73%. Це на 11 % менше, ніж було на кінець 2009 року, тобто фінансова ситуація трохи погіршилась, але це краще ніж у 2010 році на 5%.

Беручи до уваги кількісні результати розрахунку показників фінансової стійкості можна сказати, що протягом 2010 –2011 років ПАТ «Коблево» є не зовсім фінансово стійким підприємством. Але фінансова стійкість підприємства на кінець 2010 року незначно знизилась відносно 2009 року, а в 2011 – знизилась відносно 2010 року. У цій ситуації підприємству необхідно проводити заходи щодо стабілізації і підвищення фінансової стійкості підприємства.

Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, що характеризують міру забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Залежно від них вчені-економісти виділяють чотири типи фінансової стійкості підприємств: абсолютний, нормальний, нестійкий та кризовий. Розглянемо ці абсолютні показники.

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів. Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відбивається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника визначається підсумовуванням даних по наступним балансових статтях: виробничі запаси, тваринні на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Формула розрахунку вартості матеріальних оборотних коштів підприємства можна представити в такий спосіб:

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників, що і характеризують види джерел:

1. Наявність власних оборотних коштів (ВОК), як різниця між капіталом і резервами (I розділ пасиву балансу) і необоротними активами (I розділ активу балансу). Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення в порівнянні з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність оборотних коштів можна записати:

ВОК = I розділ Пасиву балансу – I розділ Активу балансу, (2.5)

2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД), що визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових пасивів (II розділ пасиву балансу):

3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (ОД), що визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових коштів:

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (DВОК):

2 Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових джерел формування запасів (DВД):

3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (DОД):

Отже, джерелами формування матеріальних оборотних коштів (МЗ) виступають: власні оборотні кошти (ВОК), короткострокові кредити і позики (КК), розрахунки з кредиторами по товарних операціях (КЗ). У залежності від співвідношення між матеріальними оборотними коштами і джерелами їх формування виділяють наступні типи фінансової стійкості:

Перший тип – абсолютна стійкість фінансового становища. Підприємство формує свої запаси тільки за рахунок власних оборотних коштів. У частині їхнього формування воно не залучає ні довгострокових, ні короткострокових позикових засобів, тому діяльність такого підприємства характеризується мінімальним ступенем ризику. Підприємство є платоспроможним і на ньому, як правило, відсутні порушення фінансової дисципліни. Цей тип зустрічається в справжніх умовах розвитку економіки України надто рідко. Він задається умовою:

Це означає, що усі матеріальні запаси і витрати повністю покриваються власними оборотними коштами, а підприємство не залежить від зовнішніх джерел фінансування.

Другий тип фінансової стійкості підприємства – нормальна стійкість фінансового становища підприємства, якщо воно використовує власні та залучені джерела фінансування. Підприємство формує свої запаси за рахунок довгострокових джерел (власних оборотних коштів і довгострокових пасивів). Тому що ці джерела є довгостроковими, ступінь ризику в основній діяльності підприємства вважається мінімальним, але при цьому росте фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, тому що підприємство залучає позикові засоби (довгострокові). Діяльність такого підприємства, як правило, характеризується відсутністю неплатежів. Показник відповідає наступній умові:

Третій тип – нестійке фінансове становище, що характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення власних оборотних коштів. Це явище поєднується з порушеннями платоспроможності, при якому проте зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення власних оборотних коштів (у першу чергу, за рахунок нерозподіленого прибутку), а також за рахунок додаткового залучення довгострокових позикових засобів. На підприємстві мають місце порушення фінансової дисципліни (затримки в оплаті праці, використання тимчасово вільних власних засобів з резервного фонду й ін.), перебої в надходженні грошей на розрахункові рахунки й у платежах, нестійка рентабельність, невиконання фінансового плану, у т.ч. за прибутками, та й інші відхилення в діяльності підприємства.

де Д – джерела, що перекривають нестачу звичайних джерел фінансування матеріальних запасів та витрат. До них відносять:

– залучені кошти в частині перевищення нормальної кредиторської заборгованості понад дебіторською;

– кредити банка на поповнення тимчасової нестачі обігових коштів та ін.

Четвертий тип фінансової стійкості підприємства – кризове фінансове становище, при якому підприємство знаходиться на грані банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості. Діяльність підприємства характеризується наявністю регулярних неплатежів, по яких кризовий стан підприємства можна класифікуватися за наступними ступенями:

перший ступінь — наявність прострочених позичок банкам;

другий ступінь — наявність, крім того, простроченої заборгованості постачальникам за товари;

третій ступінь — наявність, крім того, недоїмок у бюджет і позабюджетні фонди (це межує з банкрутством).

Розрахунок абсолютних показників фінансової стійкості підприємства наданий в табл. 2.6.

За допомогою цих показників оцінюються склад джерел фінансування і динаміка співвідношення між ними. До основних показників фінансової стійкості підприємства відносять показники, наведені в таблиці 2.6

За даними таблиці 2.6. видно, що власний оборотний капітал підприємства за порівнюваними роками мав від’ємне значення,а у 2011 році дорівнює 1198 грн., це свідчить про те що підприємство не має власного оборотного капіталу і залучає його із інших джерел.

Підприємство має довгострокові кредити і позичкові засоби,у 2009 році підприємств залучило 4647 грн.,у 2010 році 0 грн., а у 2011 році 0грн.

Загальна сума довгострокових боргів підприємства по порівнювальних роках дорівнює 0.

В 2009-2010 роках підприємство мало нестачу власних оборотних коштів. А в 2011 році нестачі не було.

В 2009, 2010, та у 2011 роках у підприємства була нестача власних і довгострокових джерел у розмірі відповідно 44429, 101650,72584 тис. грн..

За порівнюваними роками підприємство мало нестачу основних джерел формування запасів і витрат. У 2011 році 44429, у 2010 році 101650, у 2011 році 72584 тис. грн..

Тип фінансової стійкості в 2009, 2010 та у 2011 роках був кризовий.

Це означає що, у підприємства виникло порушення платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення власних оборотних коштів.

Таким чином, аналіз фінансової стійкості, платоспроможності і ліквідності пат «Коблево» дозволяє зробити наступні висновки:

1. Структура балансу є не досить оптимальною;

2. Баланс ПАТ «Коблево» не можна вважати абсолютно ліквідним. У підприємства недостатньо коштів для погашення короткострокових зобов’язань та для погашення поточних зобов’язань.

3. У підприємства немає власного капіталу для фінансування матеріальних запасів і витрат.

4. За абсолютними показниками фінансової стійкості, підприємство має кризовий стан, тобто є неплатоспроможним.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: