Уміння кваліфіковано писати ділові листи, доповідні записки.

Бухгалтер повинен уміти не тільки накопичувати цифрову інформа­цію, а також кваліфіковано подавати її у вигляді пропозицій, доповід­них записок. З метою спілкування з постачальниками, покупцями та іншими клієнтами потрібно уміти грамотно і кваліфіковано готувати листи, необхідні під час складання домовленостей, виконання угод, економічного і правового обґрунтування стосунків з державною по­датковою службою, судовими органами тощо.

Уміння працювати на комп'ютері. В бухгалтерському обліку широко використовують комп'ютери. Бухгалтер не може успішно працювати без них.

У бухгалтерії можуть працювати лише жінки, лише чоловіки, жін­ки і чоловіки одночасно. Наші дослідження показують, що в бухгал­теріях працюють переважно жінки. Але продуктивність праці вища у тих бухгалтеріях, в яких є жінки і чоловіки, ніж у тих, де працюють лише жінки або лише чоловіки. Це потрібно враховувати під час фор­мування складу колективу бухгалтерів.

Головного бухгалтера приймає на роботу і звільняє власник (керів­ник) підприємства, який і виявляє відповідність претендента на пропоновану посаду.

У Радянському Союзі головний бухгалтер контролював роботу керівника. Головні бухгалтери підприємств, організацій та установ при­значалися і звільнялися органами, які призначали керівників цих під­приємств, організацій та установ за поданням керівника і за згодою головного бухгалтера відповідного керівного органу. Головні бухгал­тери підпорядковувалися безпосередньо керівнику підприємства, а з питань організації, порядку і методики ведення бухгалтерського облі­ку - головним бухгалтерам керівної організації. Головний бухгалтер і керівник підприємства не повинні були бути родичами і свояками.

Головного бухгалтера колгоспу призначало правління господар­ства з подальшим затвердженням загальними зборами або зборами уповноважених колгоспу. Звільнення головного бухгалтера з роботи здійснювали на загальних зборах або зборах уповноважених за по­данням правління колгоспу і погодженням з районною інспекцією по сільському господарству.

Обов'язки і права головного бухгалтера визначалися в "Положенні про головних (старших) бухгалтерів державних кооперативних (крім колгоспів) і громадських підприємств, організацій та установ", за­твердженому Постановою Ради Міністрів СРСР № 923 від 6 листопада 1964 р. Це був документ найвищого рівня, бо спеціального закону про бухгалтерський облік у той час не було.

То була командна економіка, яка зобов'язувала головного бухгалтера бути державним контролером, і надавала йому для цього відповідні права.

Сьогодні в Україні за організацію бухгалтерського обліку відпові­дає власник (керівник), що практично керує роботою головного бухгалтера, права і можливості якого щодо здійснення контролю значно зменшилися. Інших працівників обліку вибирає головний бухгалтер і пропонує їх керівникові підприємства для прийняття на роботу. Наказ про зарахування на посаду бухгалтера видає керівник підприємства. Працівник під розписку знайомиться з наказом до початку роботи. Відділ кадрів на працівника заповнює особову картку і робить відпо­відний запис у трудовій книжці. Керівник підприємства затверджує штатний розпис.

У ринкових умовах постійно відбуваються зміни в законодавстві, інструктивних та методичних документах. Щоб добре працювати, бухгалтер має постійно підвищувати свій професійний рівень. Це можна здійснювати шляхом самопідготовки через постійне слідкування за змінами нормативних документів, які друкують у спеціаль­них друкованих виданнях та розміщують в Інтернеті. Підвищувати ділову кваліфікацію можна також у вищих навчальних закладах та на різних семінарах, які організовують комерційні структури.

Визначення чисельності облікового персоналу

На ведення обліку здійснюються витрати. В умовах ринку потріб­но забезпечити облік за мінімальних витрат. Надмірна кількість пра­цівників веде до перевитрати коштів, зумовлює погіршення трудової дисципліни. Якщо немає чого робити, люди починають займатися справами, непотрібними підприємству. Мала кількість працівників створює напругу в роботі, неякісне її виконання, знижує зацікавле­ність працівників у результатах своєї праці.

Кількість працівників повинна відповідати необхідному обсягу ро­боти. Робочий час має використовуватися раціонально. Цього досяга­ють шляхом нормування, яке дає змогу встановити норми витрачання часу, необхідного для якісного виконання роботи.

Основним прийомом підрахунку витрат часу на виконання робіт є спостереження за допомогою хронометражу, фотографії робочого часу, кінозйомки тощо.

Наші дослідження свідчать, що хронометраж, який проводять сто­ронні особи, не забезпечує правильного визначення затрат робочого часу на виконання бухгалтерських робіт. Справа в тому, що діяльність бухгалтера - творча робота. Якщо біля нього посадити особу, яка веде спостереження і записує їхні результати, то це просто заважає бухгалтеру працювати. Він має зовсім іншу продуктивність, ніж тоді, коли б працював "вільно". Тому ліпше проводити самохронометражі, тобто бухгалтер працює без стороннього наглядача, а сам фіксує витрати часу на виконання певних робіт Нормування можна проводити трьома методами:

1. експертна оцінка трудомісткості - однотипну роботу виконують різні особи, фіксують витрати часу і порівнюють їх між собою;

2. дослідно-статистичний - порівнюється трудомісткість роботи з аналогічними показниками раніше виконуваних робіт;

3 розрахунково-аналітичний - фотографування або самофотографу-
вання витрат робочого часу і встановлення його витрат.
Кількість облікового персоналу підприємство встановлює самостій-
но, враховуючи конкретні умови його діяльності. Міністерство праці
та соціальної політики України наказом № 269 від 26 вересня 2003 р.
затвердило "Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгал-
терського обліку" (далі - Нормативи). Ними користуються для визна-
чення потреби в облікових працівниках. Розглянемо ці нормативи.

Збірник нормативів чисельності містить два розділи: 1) норми ча­су на виконання робіт з бухгалтерського обліку; 2) нормативи чисель­ності працівників бухгалтерського обліку установ, організацій, під­приємств. Відповідно можна користуватися двома способами для під­рахунку чисельності облікових працівників (додаток 3 до цієї теми).

І спосіб. У нормах часу наведено види виконуваних робіт та норми часу на їхнє виконання в годинах одним працівником і оформлено як нормативні карти. їх одинадцять (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Норми часу враховують час на підготовчо-завершувальні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок, включаючи фізкультурні паузи і особисті потреби. Він становить 10 відсотків від оперативного часу.

Норми часу на виконання бухгалтерського обліку визначаються з урахуванням інших чинників, шляхом застосування поправних кое­фіцієнтів:

К - коефіцієнт, що враховує якість документації, з якою працює бухгалтер (табл. 3.4).

Кд - коефіцієнт, що враховує необхідність перевірки розрахунків під час виконання робіт з бухгалтерського обліку і дорівнює 1,1.

Норми часу розраховано на виконання роботи з належною якістю. Виправлення помилок, які допустив виконавець, проводиться за раху­нок основної норми часу.

Нормативи чисельності розроблено залежно від трудомісткості ти­пового складу виконуваних робіт та розраховано залежно від чинни­ків, що мають найбільший вплив на їхню величину.

Таблиця 3.4

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: