Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Посадові повноваження керівників внутрішньогосподарських підрозділів.





На сучасному етапі вдосконалення управління виробництвом до керівників підрозділів середньої ланки ставляться високі вимоги. Начальники цехів і дільниць, керуючі відділками, бригади і завідуючі фермами повинні керуватися принципами високої моралі, активно втілювати у життя економічну і соціальну політику, відповідально ставитися до справи, мати сучасне економічне мислення, високі особисті якості, бути висококваліфікованими вихователями у колективі, а також мати чітке уявлення про стан і перспективи розвитку підприємства, структуру управління, посадові повноваження керівників і спеціалістів господарства .естетику праці та виробництва тощо. Зазначені вище вимоги реалізуються через численні функції, які виконують керівники внутрішньогосподарських підрозділів. У зв'язку з тим, що у колективних господарствах переважає галузева (цехова) структура управління, розглянемо детально посадові повноваження начальника цеху.

Начальник цеху здійснює організаційно - господарське та функціональне керівництво діяльністю цеху. Він підпорядковується керівнику господарства, а з функціональних питань виробництва головним спеціалістам господарства. Розпорядження начальника цеху обов'язкові для виконання всіма робітникам, які підпорядковані йому. Основні обов'язки начальника цеху такі: забезпечення виконання підрозділом планових завдань і зобов'язань, організація діяльності колективу на основі науково - обґрунтованих планів, господарського розрахунку, прогресивних форм організації праці.

Начальник цеху керує діяльністю служб підрозділу, забезпечує раціональне використання землі, тварин, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, впровадження досягнень науки і передового досвіду, передової технології і організації виробництва, нових високо продуктивних сортів с. г. культур і порід тварин. Бере активну участь у плануванні, у складанні госпрозрахункового завдання цеху; впроваджує прогресивні форми організації і оплати праці (колективний, орендний сімейний, індивідуальний підряди); бере участь у вдосконаленні організації і оплати праці, форм матеріального стимулювання; аналізує діяльність роботи цеху; контролює якість робіт і виробництво продукції.



Начальник цеху організовує діяльність зборів і ради цеху, проводить ділові наради , мобілізує колектив на збільшення виробництва продукції на підвищення її якості, вживає заходи що до усунення недоліків у роботі колективу, здійснює контроль за додержанням технологічної і трудової дисципліни, за виконанням кожним працівником своїх обов'язків, проведенням виховної роботи у колективі. Разом із спеціалістами технологами здійснює технологічне керівництво, організовує семінари, а також інструктажі. Начальник цеху сприяє демократизації управління, розвитку гласності, економічного виховання членів колективу цеху, забезпечує підвищення кваліфікації робітників, створення комфортного соціальне - психологічного клімату в колективі, творчій ініціативі до справи діловитості у кожного його члена. Він має право давати розпорядження, рекомендації та вказівки підрозділам та окремим працівникам що до організації праці, використання землі, машинно-тракторного парку та інших засобів. Зупинити і бракувати не якісно виконані роботи, усувати від праці осіб, які не якісно виконують роботу, порушують правила безпеки, вносити на розгляд загальних зборів або цеху пропозиції про заохочення кращих працівників і накладання стягнення на порушників трудової дисципліни тощо.

Начальник цеху несе відповідальність за виконання плану виробництва с. г. продукції, ефективне використання землі та інших засобів виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду, додержання трудової дисципліни, правил техніки безпеки і внутрішнього трудового розпорядку, санітарного і протипожежного захисту тощо.

Посадові повноваження керуючого відділком, начальника дільниці і бригадира комплексної бригади в основному такі самі, як і повноваження начальника цеху.

Відповідальну роль у с. г. підприємствах і кооперативах відіграють бригадири, завідуючі тваринницькими фермами і інші керівники підрозділів середньої ланки та їх спеціалісти.

Повноваження керівників і спеціалістів у внутрішньогосподарських підрозділів регламентують посадові інструкції, які розробляють у кожному підприємстві з урахування умов господарювання.

Література:

1.) В. О Беспалов. Управління сільськогосподарським виробництвом. Навч. Посібник -К. «Вища школа» 1992.-С.44 86.

2.) В.А. Рульєв. Управління с. г. виробництвом. Метод. Посібник -Мелітополь: «ТАТА», 1997-с. 21-32.

3.) Приватизація землі та реорганізація колективних с. г. підприємств в Україні. Посібник -К: «Століття». 1998 -с. 66 -74 і с.

4.) Приватизація землі та реорганізація Колективних с.г. підприємств в Україні. Додатки -К: «Століття» 1998 - с. ЗО -50, 191 -206, 216 -226, 247 - 252.


Управління природокористуванням.

1. Значення управління природокористуванням.

2. Організація управління природокористуванням.

3. Вдосконалення природокористуванням.

1. Значення управління природокористуванням.

Управління природокористуванням – це відома цілеспрямована дія на трудові колективі для організації їх діяльності щодо охорони та раціонального використання природних ресурсів.

Мета управління природокористуванням – це збереження і примноження багатств природи, пізнання її законів та ефективність використання природними ресурсами.

Природа – це система. Вона користується певними законами. Тому в управлінні природокористуванням повинен домінувати системний підхід, який передбачає системний управлінський вплив на природу. При побудові системи управління природокористуванням слід враховувати найважливіші характеристики природи у даній місцевості, розглядаючи їх як об’єкти управління.

Вимоги до системи управління природокористуванням:

1. цілісність;

2. ієрархія;

3. цілеспрямованість;

4. дія на всю систему разом, враховуючи взаємозв’язки та взаємозалежність.

 

2. Організація управління природокористуванням.

1. Вищим органам управління природокористуванням є Верховна Рада. Вона визначає законодавчу базу управління природокористуванням.

2. Виконавчо-розпорядчий орган – це КабМін.

3. Міністерство охорони природи.

4. Обласні управління.

5. Районні управління.

У господарствах:

Керівник, спеціалісти та керівники підрозділів – вони відповідають за управління природокористуванням.

Головні навантаження – на головному агрономі.

 

3. Вдосконалення природокористування.

1. Реалізація державної програми.

2. Створення науково-обгрунтованої системи управління.

3. Реалізація господарського механізму.

4. Правове та ідеологічне забезпечення.

5. Екологічне виховання людей.

Форми вдосконалення:

1. Боротьба з ерозією та засоленням ґрунтів.

2. Збільшення застосування органічних добрив.

3. Агромеліорація.

4. Технологія мінімального обробітку ґрунту.

5. Скорочення витрат води і т. д.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.