|
|
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖСтр 1 из 14Следующая ⇒ МОЗ УКРАЇНИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ПРЕДМЕТНА (ЦИКЛОВА) МЕТОДИЧНА КОМІСІЯ ПРИРОДНИЧО- НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН №2 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для паза аудиторної самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «Мікробіологія» Cпеціальність 5.12010102 Cестринська справа Івано-Франківськ Зміст
Тематичний план теоретичних занять та ПСРС Навчальна дисципліна: Мікробіологія Спеціальність 5.12010102 Сестринська справа Семестр: ІV Кількість аудиторних годин - 23, ПСРС- 45
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №1
Тема: Внесок вітчизняних вчених у розвиток медичної мікробіології, імунології. вірусології Актуальність теми: На межі ХІХ і ХХ століть, поряд з досягненнями європейських та російських мікробіологів, формувались мікробіологічні школи в Україні (Одеська, Харківська, Київська), які збагатили світову мікробіологічну науку важливими відкриттями.
Начальна мета: Ознайомитись: ♦ Із досягненнями мікробіологічної науки в Україні, основними працями вчених - мікробіологів
Матеріали позааудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
Орієнтовна карта самостійного вивчення студентами навчальної літератури
Завдання для самоконтролю знань-умінь 1. Геніальний співвітчизник, основоположник імунобіологічного періоду: А. Л.Пастер В. І.Мечніков С. Р.Кох D. Е.Дженер Е. Д.Заболотний
2. Вчений, який провів фундаментальне вивчення мікробного населення ґрунту: А. Д.Івановський В. Д.Заболотний С. М.Гамалія D. С.Виноградський Е. Д.Самойлович
3. Видатний український мікробіолог, засновник АН України, який вивчав епідеміологію чуми: А. Д.Заболотний В. С.Виноградський С. М.Гамалія D. Л.Громашевський Е. С.Дяченко
4. Соратник І.І.Мечнікова, організатор Одеської школи мікробіологів, вчений, який був причетний до відкриття в Україні першої бактеріологічної лабораторії та Пастерівської станції: А. Л.Громашевський В. С.Дяченко С. Г.Мінх D. О.Безредка Е. М.Гамалія
5. Український мікробіолог, академік, який розробив наукову класифікацію інфекційних хвороб за механізмами передачі: А. С.Виноградський В. Л.Громашевський С. Д.Заболотний D. С.Дяченко Е. Д.Івановський
6. Нобелівську премію І.І.Мечнікову було присуджено за: А. Вивчення причин передчасної старості В. Вчення про антагонізм бактерій С. Фагоцитарну теорію імунітету D. Організацію боротьби зі сказом Е. Вивчення проблем холери 7. У 1892р. Д.Івановський відкрив окреме царство неклітинних форм життя. Назвіть цей вид мікроорганізмів. А. Бактерії В. Гриби С. Віруси D. Спірохети Е. Пріони
9. Основна праця нашого співвітчизника О.М.Безредка з питання профілактики анафілактичного шоку: А. Лабораторна діагностика кишкових інфекцій В. Мікрофлора грунту С. Вчення про фагоцитоз D. Методика введення лікувальних сироваток Е. Мінливість мікроорганізмів
10. Засновник Київського інституту мікробіології і вірусології, Президент Академії наук України: А. І.Мечніков В. Л.Громашевський С. Д.Заболотний D. С.Дяченко Е. Д.Івановський
11. Основи вчення про антагонізм мікроорганізмів бактерій спільно заклали: А. І.Мечніков і Л.Пастер В. Л.Громашевський С. Д.Заболотний та П.Ерліх D. С.Дяченко і С.Виноградський Е. Д.Івановський
12. Очільник кафедри Київського медичного інституту. який блискуче провів дослідження антигену вірулентності збудника черевного тифу, вивчав етіологію та діагностику кишкових інфекцій: А. І.Мечніков В. Л.Громашевський С. Д.Заболотний D. С.Дяченко Е. В.Дроботько
13. Г.М.Мінх та О.О.Мочутковський у досліді самозараження довели, що збудники висипного та поворотного тифів знаходяться у: А. Крові хворих В. Сечі С. Спинномозковій рідині Д.Заболотний D. Випорожненнях Е. Блювотних масах МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №2
Актуальність теми На мікробіологічне дослідження у пацієнтів відбирають патологічний матеріал для діагностики інфекційних хвороб; у здорових людей – з метою профілактичного обстеження; з навколишнього середовища - для визначення санітарно-епідеміологічного стану довкілля та визначення патогенних мікроорганізмів. У лабораторію доставляють від пацієнтів випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунку, кишківника, бронхів, мокротиння, гніні виділення з ран, виразок, мазки зі слизових оболонок, ліквор, жовч тощо; з навколишнього середовища – воду, грунт, повітря, харчові продукти, трупи тварин та інше. При транспортуванні патологічного матеріалу необхідно враховувати стійкість мікробів до чинників навколишнього середовища та застосовувати засоби захисту від їх впливу. При взятті матеріалу необхідно дотримуватись техніки особистої та громадської безпеки. Отже, молодший медична спеціаліст повинен володіти знаннями техніки безпеки та навичками взяття патологічного матеріалу і його транспортування до лабораторії. Навчальні цілі Знати: ♦ Який матеріал і з якою метою слід взяти від пацієнта та довкілля Вміти: ♦ Зібрати досліджуваний матеріал та транспортувати його до лабораторії Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
ІІ. Принципи взяття матеріалу на мікробіологічні дослідження 1. Матеріал береться стерильним інструментарієм, дотримуючись правил асептики та антисептики 2. Вміщується у стерильний посуд (банки, пробірки, флакони), дотримуючись правил стерильності (над пальником) ● зразки крові, сироватки крові у флаконах. пробірках необхідно герметично закрити гумовими корками ● матеріал з довкілля вміщують у нові поліетиленові пакети або стерильний скляний посуд і ретельно упаковують 3. Бажано, матеріал тут же після взяття посіяти на живильне середовище 4. Якщо матеріал доставляють до лабораторії, це необхідно зробити якнайшвидше (не пізніше 2 год після взяття) ● транспортувати матеріал у закритому посуді, щоб запобігти розповсюдженню мікроорганізмів у навколишньому середовищі ● дотримуватись температурного режиму ● запобігати впливу факторів навколишнього середовища(висушування, дії УФП, високих температур) ● при потребі додавати консервуюче (транспортне) середовище 5. До кожної проби додається супроводжуюча документація Будь – який матеріал, що забирається для дослідження, розглядайте як потенційно небезпечний! Завдання для самоконтролю знань-умінь 1. Структурний підрозділ мікробіологічної лабораторії, призначений для прийому досліджуваного матеріалу: А. Реєстратура В. Мийна С. Віварій D. Стерилізаційна Е. Препараторська
2. Для діагностики інфекційних хвороб досліджуваний матеріал забирають у: А. Поліетиленові пакети В. Пергаментний папір С. Контейнери D. Стерильний посуд Е. Картонну тару 3. Вимоги до інструментарію, яким забирають досліджуваний матеріал: А. Чистий В. Знежирений С. Вимоги не мають значення D. Стерильний Е. Знезаражений у дезінфектанті Задачі 1. В інфекційну лікарню поступив пацієнт о 2 год з підозрою на кишкову інфекцію. Аналіз калу, взятий у нього, не було змоги відправити до мікробіологічної лабораторію. Як потрібно запобігти відмиранню патогенних мікроорганізмів у досліджуваному матеріалі? 2. При обстеженні дітей у дитячому садку на шигельоз для взяття матеріалу використані горщики, оброблені дезінфектантом. Результати мікробіологічного дослідження від’ємні. У чому помилка медперсоналу? МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №3
Актуальність теми Визначення і дослідження морфології мікроорганізмів у заразному матеріалі важливе для діагностики інфекційних захворювань та наукових досліджень. З цією метою застосовують мікроскопічний метод лабораторної діагностики. Він базується на безпосередньому виявленні у матеріалі пацієнта морфологічних і структурних особливостей збудника для його ідентифікації. У переважній більшості, це орієнтовний метод діагностики і є першим етапом мікробіологічних досліджень. Хоча є захворювання (гонорея, епідемічний цереброспінальний менінгіт, малярія, бореліози, первинний сифіліс тощо) де цей метод діагностики є ведучим. З цією метою молодший медичний спеціаліст повинен володіти навичками мікроскопування під імерсійною системою мікропрепаратів та трактувати одержані результати для визначенням виду мікроорганізмів. Навчальні цілі Знати: ♦ Основні форми мікроорганізмів ♦ Мікроскопічний метод діагностики Вміти: ♦ Працювати з імерсійною системою мікроскопа ♦ Мікроскопувати мазки-препарати, визначати морфотинкторіальні властивості ♦ Трактувати результати мікроскопічного дослідження мікроорганізмів Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
Алгоритми виконання практичних навичок: І. Правила роботи з імерсійною системою мікроскопа та мікроскопія пофарбованих препаратів 1.Підніміть конденсор до рівня предметного столика. 2. Відкрийте іріс-діафрагму. 3. Користуючись сухим об'єктивом х8, за допомогою плоского дзеркала, досягніть максимального освітлення поля зору. 4. Віднайдіть імерсійний об'єктив за його ознаками. Обертаючи «револьвер», надайте йому робочого положення. 5. Розмістіть на предметному столику мікропрепарат, нанесіть на нього краплю імерсійної речовини, закріпіть клемами Імерсійною речовиною може бути: - дистильована вода; - різні види олій - кедрова, вазелінова, рицинова тощо. Вибір імерсійної речовини залежить від виду об'єктива. 6. Під контролем зору опустіть імерсійний об'єктив у краплю імерсійної рідини. 7. Обертаючи макрогвинт, знайдіть контури зображення. 8. За допомогою мікрогвинта досягніть максимальної чіткості. 9. Після закінчення роботи підніміть тубус, зніміть мікропрепарат, обережно витріть серветкою об'єктив, переведіть його у неробоче положення.
Завдання для самоконтрлю знань 1. Мікроскопію мазків проводять з метою вивчення: А. Фізіології мікроорганізмів В. Морфології мікроорганізмів С. Біохімічних властвостей збудника D. Антигенної структури мікробів Е. Токсиноутворення 2. Імерсійну систему мікроскопування застосовують для: А. Збільшення зображення об’єкта В. Визначення методу фарбування С. Вивчення біологічних властивостей збудника D. Раціональної антибіотикотерапії Е. Клінічної діагностики інфекційних хвороб Задачі 1. Під час мікроскопії препарату, виготовленого з культури бактерій, був використаний об’єктив х40. Визначити вид мікроорганізму не вдалось. Яка помилка була допущена?
2. Під час мікроскопії осаду спинномозкової рідини пацієнта з підозрою на менінгіт виявили грам позитивні кулясті бактерії, розміщені у вигляді грона винограду. Наявність яких бактерій можна підозрювати у патологічному матеріалі? МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №4 Актуальність теми Величезним досягненням ХХ століття, яке суттєво вплинуло на розробку методів етіотропної терапії інфекційних захворювань, було відкриття і впровадження у медичну практику антибіотиків. Використання антибіотиків захистило життя мільйонів людей. Завдяки їм знизилась кількість післяопераційних ускладнень, захворюваність і смертність від гнійних інфекцій, підвищилась ефективність лікування багатьох хвороб, збільшився середній вік людини. Разом з тим, антибіотикотерапія і антибіотикопрофілактика може призвести до негативних наслідків - виникнення побічних ефектів в організмі людини, формування резистентності мікроорганізмів до антибіотиків, можливості спалахів внутрішньолікарняної інфекції. Оцінка чутливості мікробів до антибіотиків є найголовнішим лабораторним показником, який дозволяє прогнозувати ефективність антибактеріальної терапії, а також використовувати як маркер для виявлення джерел інфікування та шляхів розповсюдження полірезистентних штамів при діагностиці внутрішньолікарняної інфекції. Таким чином, знання основних принципів антибіотикотерапії та уміння визначити чутливість мікроорганізмів до антибіотиків,оцінити результати антибіотикограми необхідні молодшому медичному спеціалісту для його професійної діяльності та запобігання можливих побічних явищ. Навчальні цілі: Знати: ♦ Антибіотики, їх природу та механізм дії Вміти: ♦ Визначити чутливість мікроорганізмів до антибіотиків диско-дифузійним методом ♦ Оцінити результати антибіотикограми Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
Внаслідок мінливості мікроорганізмів під впливом чинників навколишнього середовища, особливо антибіотиків. спостерігається формування резистентних штамів, що призводить до труднощів у лікуванні пацієнтів та можливості спалахів внутрішньолікарняної інфекції. Тому у практичній медицині, з метою раціонального призначення етіотропної терапії керуючись правилами призначення лікарських препаратів, необхідно визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Оцінка чутливості мікробів до антибіотиків та вивчення їх фармакокінетики в організмі хворого є основними лабораторними показниками, які при співставленні дозволяють прогнозувати ефективність антибактеріальної терапії. Крім того, результати визначення антибіотикочутливості використовують як маркер, що дозволяє виявляти та контролювати зміни антибіотикограми збудників у динаміці, використовувати детермінанти резистентності, які найчастіше зустрічаються, як маркери при діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій, для виявлення джерел інфікування та шляхів розповсюдження полі резистентних штамів. Методом паперових дисків 1. Візьміть чисту культуру мікроорганізмів 2. Приготуйте інокулюм - 5-10 однорідних колоній суспензуйте у 2мл рідкого живильного середовища або фізіологічного розчину 3. Здійсніть посів «газоном» у чашку Петрі з живильним середовищем - 1мл бактерійної суспензії з допомогою піпетки внесіть у чашку і рівномірно розподіліть по поверхні середовища при похитуванні чашки. Надлишок суспензії видаліть піпеткою у дезінфектант 4. Чашки з посівом підсушіть протягом 20-30хв. біля пальника на віддалі 10-15см 5. Стерильним пінцетом накладіть на агар паперові диски, просочені розчином антибіотиків Слідкуйте, щоб диски розміщувались на однаковій відстані один від одного, від центра чашки та її країв! 6. Витримайте посіви в термостаті 16-18годин. 7. Виміряйте діаметр зони затримки росту мікроорганізмів. Результати слід читати таким чином: ▪ наявність росту навкруг диску свідчить про нечутливість даного мікроорганізму до антибіотика; ▪ зона затримки росту діаметром 15мм є показником малої чутливості мікроорганізму до антибіотиків; ▪ при діаметрі зони 15-22мм мікроорганізм має середню чутливість; ▪ зона більше 25мм вказує на високу чутливість мікроорганізму Результат звіряють та оцінюють за таблицею «Граничні значення зон затримки росту і значення МПК антибіотиків для інтерпретації антибіотиків»
Завдання для самоконтролю: Питання 1. Антибіотики, їх природа, механізм дії 2. Вплив антибіотиків на мінливість мікроорганізмів 3. Причини формування антибіотикорезистентних штамів 4. Методика визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків диско-дифузійним методом 5. Оцінювання результатів антибіотикограми Задачі 1. У пацієнта з діагнозом: пневмонія, при дослідженні харкотиння виділено збудник, що має кулясту форму, Грам (+), розміщений у ланцюжок. На МПА-колонії дрібні, плоскі, мутнуваті, сірого кольору. Після курсу цефалозину видимого покращення не настало. Який збудник міг бути причиною захворювання? Чому антибіотикотерапія не дала бажаного ефекту?
2. Пацієнту з діагнозом: пневмонія призначений курс ампіциліну. Однак через 5 днів стан пацієнта не покращився. Температура – 38,4°С, кашель, при аускультації- вологі хрипи в ділянці нижньої долі правої легені. Чому лікування виявилось не ефективним? Що необхідно зробити? Тестові завдання 1. Для лікування багатьох інфекційних захворювань використовують антибіотики, які отримані із біологічної сировини: плісневих грибів, актиноміцетів, бактерій. Який вид симбіозу лежить в основі їх використання? А. Мутуалізм В. Коменсалізм С. Антагонізм D. Паразитизм Е. Нейтралізм
2. З якою метою у лабораторії інфекційної лікарні проведене дослідження чистої культури стафілокока на чутливість до антибіотиків методом дифузії в агар із застосуванням стандартних дисків. А. Профілактики алергічних реакцій В. Раціональної антибіотикотерапії С. Специфічної терапії D. Усунення побічних ефектів Е. Запобігання дисбактеріозу
3. Мікроби–антагоністи виділяють: А. Хімічні речовини В. Антибіотики С. Вітаміни D. Гормони Е. Вуглеводи
4. До появи штамів, резистентних до антибіотиків, призводить: А. Використання препаратів різного механізму дії протягом тривалого часу В. Лікування людей і тварин різними препаратами С. Недотримання правил використання препарату D. Застосування еубіотиків Е. Призначення протигрибкових засобів
5. Якщо ріст мікроорганізмів спостерігається біля диска, просоченого антибіотиком, це свідчить про: А. Високу чутливість мікроба до антибіотика В. Середню чутливість мікроба до антибіотика С. Збудник не чутливий до препарату D. Незначну чутливість мікроба до антибіотика Е. Трактувати результат неможливо МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №5 Актуальність теми Живий мікросвіт людини і нашого довкілля зазнає великих змін. Продовжується інтенсивна мікробна корозія землі, колонізація різних об’єктів довкілля, харчових продуктів зміненими бактеріями, грибами, вірусами. З року в рік зростає носійство патогенних мікроорганізмів серед медичного персоналу, дисбактеріози у хворих та здорових людей. Все частіше виникаютьшпитальні інфекції, спричинені патогенними й умовно-патогенними мікроорганізмами. Тому важливого значення набуває визначення дисбактеріозів людини, носійства патогенних коків, збудників дифтерії, холери, інших представників родини кишкових інфекцій. Отже, молодший медичний спеціаліст повинен знати, як правильно взяти досліджуваний матеріал з об’єктів довкілля, доставити його до лабораторії. принципи проведення методів мікробіологічного дослідження та вміти оцінити їх результати. Навчальні цілі Знати: ♦ Принципи взяття досліджуваного матеріалу з об’єктів довкілля: проб води, повітря, змивів з ♦ Санітарно-показові мікроорганізми об’єктів довкілля, води, повітря Вміти: ♦ Взяти змиви з об’єктів довкілля, проби води, повітря та транспортувати їх до мікробіологічної лабораторії ♦ Оцінити результати досліджень Ознайомитись з: ♦ Методами мікробіологічного дослідження Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.
|
