Протичумні костюми та порядок їх використання

Загальні відомості.

Протичумний костюм забезпечує захист медичного персоналу від зараження в усіх випадках підозри на карантинні та інші небезпечні інфекційні хвороби. Використовується під час обслуговування хворого в інфекційних стаціонарах, при евакуації хворого, проведенні поточної та заключної дезинфекції (дезинсекції, дератизації), під час забору матеріалу від хворого, при розтині та похованні трупа, подвірних обходах.

В залежності від характеру виконуваної роботи і виду інфекційного захворювання, користуються такими типами костюмів:

а) перший тип - повний захисний костюм, який складається із комбінезона або піжами, каптура (великої косинки), протичумного халата, ватно-марлевої маски (протипилового респіратора), окулярів-консервів, гумових рукавиць, шкарпеток (панчох), гумових або кирзових чобіт і рушника. Для розтину трупа необхідні додатково друга пара рукавиць, царатовий фартух, нарукавники;

б) другий тип - захисний костюм, що має комбінезон або піжаму, протичумний халат, каптур (велика косинка), ватно-марлеву маску, гумові рукавиці, шкарпетки (панчохи), гумові або кирзові чоботи, рушник;

в) третій тип - складається із піжами, протичумного халата, великої косинки, гумових рукавиць, шкарпеток, глибоких калош, рушника;

г) четвертий тип - піжама, хірургічний халат, шапочка або мала косинка, шкарпетки, тапочки (або туфлі).

Бажано, щоб комплекти захисного одягу, були індивідуальними, підібраними за розмірами. У лікарів до комплекту захисного одягу додається фонендоскоп.

Примітка. Тривалість роботи у костюмі першого типу не повинна перевищувати 3-х годин, а у спекотний час - 2-х годин, потім необхідна перерва на одну годину.

Порядок одягання протичумного костюма.

Костюм одягають перед входом у вогнище (приміщення), де знаходиться хворий, заразне відділення лабораторії і так далі. Одягати костюм треба не поспішаючи, дотримуючись послідовності. Порядок одягання: комбінезон (піжама), шкарпетки (панчохи), чоботи (калоші), каптур (велика косинка) і протичумний халат, тасьму на комірі халату, а також пояс халату зав'язують, попереду на лівому боці, петлею. Респіратор-маску одягають на обличчя так, щоб закрити рот і ніс. Верхній край маски повинен бути на рівні нижньої частини орбіт, а нижній - заходити за підборіддя. Верхня тасьма маски зав'язується петлею на потилиці, нижня - на голові. Після надівання респіратора, по боках крил носа, закладають ватні тампони.

Захисні окуляри повинні щільно прилягати до каптура або косинки, їх слід натерти спеціальним олівцем або сухим милом для запобігання потіння скла. У місцях можливої фільтрації повітря закладають ватні тампони. Потім надівають гумові рукавички, перевіряючи їх перед одяганням на цілість. За пояс халату, з правого боку, закладають рушник.

При проведенні розтину трупа додатково одягають другу пару рукавичок, цератовий фартух, нарукавники. Рушник закладають за пояс фартуха.

Порядок знімання протичумного костюма.

Захисний костюм знімають після роботи за межами приміщення, де знаходиться чи знаходився хворий (підозрілий) або інші інфіковані об'єкти.

Порядок знезараження костюму.

Для знезараження костюму необхідно мати:

- таз з дезрозчином для знезараження зовнішньої поверхні чобіт чи калош (1-3% розчин хлораміну, 3% розчин перекисню водню із 0,5% розчином миючого засобу;

- ємність з дезрозчином для дезінфекції рук в рукавичках (0,5-1% хлорамін);

- ємність з 70 град. спиртом для знезараження окулярів і фонендоскопу;

- ємність дезрозчином або мильною водою для знезараження ватно-марлевих масок (1-3% розчин хлораміну, в останньому випадку - кип'ятіння 30 хвил.);

- бак з дезрозчином для знезараження халату, косинки (каптура) і рушника (1-3% розчин хлораміну);

- ємність для знезараження рукавичок (1-3% хлорамін).

У тих випадках, коли знезараження проводиться автоклавуванням, кип'ятінням, або в дезкамері, знятий одяг поміщають відповідно в баки, бікси або мішки, попередньо змочені в дезрозчині.

Знімають костюм повільно, не поспішаючи, протягом 1-2 хв. миють руки в рукавичках; повільно витягують рушник; фартух протирають ватним тампоном, добре змоченим у дезрозчині і знімають так, щоб зовнішній бік був у середині; знімають нарукавники і другу пару рукавиць; чоботи (калоші) протирають ганчіркою чи ватним квачем, змоченим у дезрозчині (для кожного чобота, калоші - нові); не торкаючись відкритих частин шкіри, у суворій послідовності, знімають - фонендоскоп, окуляри, ватно-марлеву маску; розв'язують зав'язки коміра халата, пояс і, згорнувши верхній край рукавичок, розв'язують зав'язки рукавів та знімають халат. Знімають косинку, завертаючи її зовнішній бік всередину, обережно збирають кінці косинки в одну руку на потилиці; знімають рукавички і перевіряють їх цілість дезрозчином (не повітрям), потім ще раз обмивають чоботи (калоші) в дезрозчині і знімають їх.

До уваги! Після зняття кожного елементу костюма руки в рукавичках занурюють у дезрозчин.

Після зняття захисного костюма руки оброблюють 70% спиртом та ретельно миють у теплій воді з милом. Рекомендується прийняти душ.

Захисний одяг після кожного застосування знезаражують автоклавуванням (1 атм., 30 хв.), замочують у 3% розчині хлораміну протягом 2-х годин, кип'ятять у 2% розчині соди (30 хв.).

Матеріали для самоконтролю знань – умінь:

Питання

1. З якою метою використовується протичумний костюм?

2. Які типи протичумних костюмів Ви знаєте?

3. Яких правил слід дотримуватись під час одягання та зняття протичумного костюма?

4. Які правила проведення знезараження протичумного костюма?

1. Протичумний костюм використовують при:

А. Транспортуванні матеріалу хворого дифтерією

В. Взятті матеріалу у пацієнта з підозрою на лептоспіроз

С. Роботі зі збудниками інфекційних хвороб І-ІІ груп небезпеки

D. Проведенні дезінфекції в терапевтичному стаціонарі

Е. Під час роботи у мікробіологічній лабораторії

2. Після зняття протичумного костюма руки обробляють:

А. Спиртовим розчином діамантового зеленого

В. 70% етиловим спиртом

С. 3% розчином хлораміну

D. 3% розчином перекису водню

Е. Мильним розчином

3. Протичумний костюм І типу використовують під час роботи з хворим:

А. Чумою

В. Бруцельозом

С. Черевним тифом

D. Грипом

Е. Холерою

4. Увесь захисний одяг після одноразового використання знезаражують:

А. У сухожаровій шафі

В. Автоклавуванням

С. Застосовуючи прання

D. Замочуванням у мильний розчин

Е. У параформаліновій камері

5. Дезінфектант, який застосовують для знезараження поверхні чобіт, рукавичок:

А. 70% етиловим спиртом

В. Розчин лугу

С. 1-3% розчин хлораміну

D. Ізотонічний розчин хлориду натрію

Е. Розчин фурациліну

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №13

Тема: Проказа. Мікробіологічна характеристика збудника

Актуальність теми

Mycobacterium leprae відноситься до родини мікобактерій. Вперше був описаний у 1874 році Г.Гансеном. Збудник викликає хронічне антропонозне захворювання – проказу, яке характеризується генералізацією процесу: ураженням шкіри, слизових оболонок, периферичних нервів, внутрішніх органів. Розрізняють кілька клінічних форм захворювання: лепроматозна і туберкулоїдна. Для діагностики прокази забираютьзішкріби зі шкіти та слизових оболонок і використовують мікроскопічний метод лабораторної діагностики.

Тому, молодший медичний спеціаліст повинен бути проінформований про культуральні та біологічні властивості збудника, матеріал, який беруть на дослідження та методи діагностики.

Навчальні цілі:

Ознайомитись з:

♦ Морфологічними та культуральними властивостями мікобактерії лепри

♦ Досліджуваним матеріалом та методами лабораторної діагностики

Матеріали позааудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Матеріали для самоконтролю знань – умінь:

Питання

1. Короткі відомості про морфологічні та культуральні властивості мікобактерій лепри

2. Епідеміологію захворювання

3. Клінічні форми та їх симптоматика

4. Який досліджуваний матеріал забирають для лабораторної діагностики та її методи?

Тестові завдання

1. Морфологія мікобактерій лепри:

А. Стрептобацили

В. Палички із заокругленими кінцями

С. Овоїдні палички

D. Тісно розміщені палички –«сигаренті пачки»

Е. Палички у вигляді римських цифр

2. На ураженій ділянці шкіри утворюються:

А. Бубони

В. Виразки

С. Туберкуломи

D. Інфільтрати у вигляді «апельсинової кірки»

Е. Карбункул

3. Досліджуваний матеріал при лепрі:

А. Ліквор

В. Випорожнення

С. Зішкріби з шкіри

D. Лусочки шкіри

Е. Виділення з виразки

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №14

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: