|
Задачі зберігання зерна. Основні фізичні властивості зернових масОсновні фізіолого-біохімічні процеси, що протікають в зернових масах при їх зберіганні Режими і способи зберігання зерна. Типи зерносховищ Задачі зберігання зерна. Основні фізичні властивості зернових мас На солодових, пивоварних і спиртових заводах тривалий час зберігають десятки тисяч тон зерна. Це необхідно з наступних причин: а) для забезпечення безперебійної роботи; б) для можливості правильної підробки зерна; в) для можливості варіювати сировиною партій різної якості і при цьому випускати стандартну продукцію. Для правильного зберігання треба знати фізичні та фізіологічні властивості зернових мас. До складу зернової маси входять: а) зерна основної культури та інших культур; б) різні домішки; в) мікроорганізми; г) повітря міжзернового простору. Важливішими фізичними властивостями зернових мас є: сипучість, здатність до самосортування, шпаруватість, щільність, теплопровідність та ін.. Сипучість – це здатність більшої чи меншої рухливості зернової маси. Вона характеризується кутом натурального відкосу, тобто кутом між основою і твірною конуса, що утворився при вільному поданні зерна на горизонтальну поверхню. Для ячменю він становить 28-450, для жита – 23-280. Сипучість залежить від форми і розмірів зерна, стану їх поверхні, від вологості і наявності домішок. Сипучість знижується при підвищенні вологості, при збільшенні вмісту домішок, при злежуванні (ущільненні). Все це треба враховувати при проектуванні засобів для транспортування зерна. Будь-яке переміщення зернової маси супроводжується її самосортуванням, тобто розшарування компонентів, що входять до її складу. Так, при завантаженні силосів крупне і важке зерно падає прямовисно, а легкі, гігроскопічні домішки концентруються, в основному, на периферії. Через це неможливо зробити вірну оцінку якості зерна в силосі. Крім того, в місцях скопичення легких домішок посилюються негативні біохімічні і мікробіологічні процеси. Щільність зернової маси (Щ) – це відношення об’єму власне зерен (V3) до загального об’єму зернової маси (V3.м.), виражене в процентах: Шпаруватість зернової маси (S) – це відношення об’єму міжзернового повітряного простору до загального об’єму зернової маси, виражене в процентах: . Шпаруватість залежить від розмірів і форми зерен, вмісту різних домішок тощо. Вона забезпечує доступ кисню до зерна при його зберіганні, можливість активного вентилювання зернової маси, а також продування кондиціонованого повітря через товщу проростаючого зерна. Для ячменю вона складає 45-55%. Теплопровідність зернової маси складається із теплопровідності самого зерна і теплопровідності повітря міжзернових просторів. Коефіцієнт теплопровідності дуже низький – 0,13-0,23 вт/м·град. Теплопровідність зерна збільшується з підвищенням його вологості. Низька величина теплопровідності має як негативне, так і позитивне значення. Негативне полягає в тому, що коли в окремих зонах зернової маси посилюється інтенсивність дихання та життєдіяльність мікроорганізмів, а це призводить до виділення значної кількості теплоти, то остання повільно (слабо) передається в навколишнє середовище, що може викликати самозігрівання зерна. А позитивна роль низької теплопровідності зернових мас полягає в тому, що коли їх штучно охолодити, то вони довго зберігають низьку температуру, що послаблює інтенсивність дихання зерна і втрати його сухих речовин.
Основні фізіолого-біохімічні процеси, Що протікають в зернових масах при їх зберіганні Дихання зерна При достатньому доступі повітря проходить аеробне дихання, яке виражається наступним рівнянням: С6Н12О6 + 6О2 = 6Н2О + 6СО2 +2822 кДж При недостачі кисню зерно отримує енергію не за рахунок прямого окислення речовин, а за рахунок їх розщеплення. Характер дихання в цьому випадку анаеробний (інтрамолекулярний), він характеризується реакціями внутрішньомолекулярного окислення – відновлення і зображається таким сумарним рівнянням: С6Н12О6 = 2С2Н5ОН + 2СО2 + 118 кДж Цей процес менш економічний. Як видно з рівнянь реакцій, внаслідок дихання зерна мають місце наступні процеси: 1. Втрати сухих речовин (СР) зерна. 2. Підвищення вологості зерна і повітря міжзернового простору. 3. Зміна складу міжзернового простору в результаті виділення спирту і СО2. 4. Накопичення теплоти в зерновій масі. Енергія дихання залежить від багатьох факторів: ступеню зрілості зерна, вологості, температури, ступеню аерування. Більшу енергію дихання має недозріле і свіжезібране зерно. В зерні розрізняють зв’язану (конституційну) вологу, яка міцно утримується колоїдами ендосперму, та гігроскопічну, що вільно переміщається по капілярам. Вологість зерна, при якій в ньому з’являється вільна вода, називається критичною і за даними проф. В.Л. Кретовича вона становить 14,5-15,5%. З підвищенням вологості вище критичної енергія дихання зерна різко зростає. Збільшується енергія дихання і з підвищенням температури, що є результатом високої чутливості ферментів до температури. Однак є максимально допустима температура, вище якої енергія дихання уже не зростає. Вона становить 45-550С. Вище цієї температури зерно як живий організм гине. Доступ атмосферного повітря до зернової маси також впливає на інтенсивність і характер дихання. При тривалому зберіганні зерна без продування в міжзерновому просторі накопичується СО2 і дихання стає інтрамолекулярним. Проте висока концентрація СО2 відображається на енергії дихання лише при високій вологості зерна.
Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|