III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1) Назвіть дії, які ви здійснили з ранку до тієї миті, коли прийшли на урок правознавства.

2) Визначте, чи регулювалися ваші дії певними правилами, нормами.

4) Назвіть нормативні акти, які регулювали ваші дії.

Коментую та доповнюю відповіді учнів. роблю висновок, що з правовими нормами доводиться мати справу повсякденно і повсякчасно. Отже, знання цих норм, уміння скористатися ними допоможуть правильно діяти в різних обставинах, вирішувати типові життєві ситуації тощо.

Завершуючи розгляд питання, звертаю увагу учнів на те, що нові закони України, інші нормативно-правові акти (Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів, накази міністерств) приймаються щодня, тому вивчення та знання правознавства неможливі без постійного опрацювання текстів чинних нормативно-правових актів, змін, що вносяться до них. Уведені в дію Закони України та інші нормативно-правові акти публікуються у спеціальних виданнях — газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр», журналах «Відомості Верховної Ради України» та «Офіційний вісник України». (Демонструю окремі номери цих періодичних видань.)

Згадайте випадки, коли хтось нав’язував вам або іншим людям свою волю, тими чи іншими засобами примушував до певних дій.

Якщо учні не зможуть одразу дати відповідь, пропоную допомогти їм навідними питаннями, нагадавши про дії батьків (хто визначає вам час прогулянки, можливість відвідати вечірку тощо), діячів церкви (чому прибічники ісламу не споживають свинини, чому під час посту не вживають м’ясної їжі прибічники християнства), керівників підприємств (чому працівники виконують їхні розпорядження щодо виходу на роботу, виконання виробничих завдань), керівників певних політичних партій тощо. Учні повинні знайти спільне в усіх цих випадках. Робиться висновок, що йдеться про можливість певної особи (установи) нав’язувати свою волю іншим.

Обмежуюся лише вказівкою на існування державної влади та визначенням її відмінностей від інших видів. За наявності резерву часу ці відмінності виявляю під час бесіди з учнями.

1) Як ви вважаєте, на яку територію розповсюджується релігійна влада? Чи обмежена вона кордонами держави?

2) Чи може ідейний лідер політичного угруповання вплинути на дії своїх прибічників за кордоном?

3) Чи має право директор заводу застосувати фізичну силу, щоб примусити працівника виконати свій наказ?

4) На кого розповсюджується влада лідера церкви чи партії, глави сім’ї тощо?

Узагальнюючи відповіді учнів, формулюю такі відмінності державної влади від інших її видів: загальна обов’язковість, можливість застосування примусу, обмеженість територією держави.

2) Визначте, про який із видів влади йдеться в кожному випадку: директор заводу видав наказ про перехід на двозмінну роботу; батько заборонив сину вмикати телевізор до виконання домашнього завдання; Папа Римський у своєму зверненні визнав неможливим одруження представників духовенства; Кабінет Міністрів України прийняв постанову про заборону ввезення в Україну курячого м’яса виробництва США.

Коментую та доповнюю відповіді учнів, наголошую, що без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива свідома участь особи в суспільному та державному житті.

1) Опрацювати текст підручника [4, с. 3—8; 5, с. 3—8].

2) Підготувати відповіді на запитання і завдання [4, с. 8—9; 5, с. 5, 8].

3) Знайти повідомлення у засобах масової інформації про прийняття нових законів, указів тощо.

4) Знайти або пригадати приклади використання влади різних видів.

Мета: поглибити знання учнів про державу, визначити її функції, ознаки; розкрити суть понять «форма держави», «демократія»; формувати вміння учнів визначати форму держави за певними ознаками; виховувати повагу учнів до демократичного устрою держави.

Основні поняття: держава, державний суверенітет, демократія, форма держави, монархія, республіка.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1) Дайте визначення поняття «влада», назвіть її види.

2) Наведіть приклади використання різних видів влади, спираючись на власний життєвий досвід, повідомлення засобів масової інформації.

Коментує, у разі необхідності доповнюю та аналізую відповіді учнів.

2) Визначте її відмінності від інших видів влади.

Узагальнюючи відповіді учнів, наголошую, що здійснювати державну владу має право лише держава, знайомство з якою і є метопі поточного уроку.

Враховуючи надзвичайно великий матеріал уроку, але, що певна його частина вже знайома учням, спираючись на наявні в учнів знання, використовую міжпредметні зв’язки.

Пригадайте з курсу історії стародавнього світу та історії України яке значення держави.

Опрацюйте визначення «держава» в підручнику, порівняйте його з тим, що були наведені.

Держава є не лише механізмом примусу, про що здебільшого йдеться у курсі історії, але й, насамперед, механізмом регулювання відносин між членами суспільства.

Питання про ознаки держави розглядається з використанням методики роботи в малих групах.

Об’єдную учнів у групи (5—7 осіб) і пропоную їм уявити себе екіпажами міжпланетних кораблів, що наближаються до планети, на якій виявлено суспільство розумних істот, подібних до людей. Після висадки на планеті дослідникам необхідно визначити, чи існує на планеті держава, тобто запропонувати ознаки, які можуть свідчити про наявність у суспільстві держави.

У разі, якщо пропоноване завдання викличе в учнів утруднення, пояснюю його на конкретному прикладі: при необхідності визначення у людини захворювання лікар призначає аналізи, виявляє певні ознаки хвороби. Так само слід визначити особливості, які допоможуть установити, що мешканці планети живуть саме державним життям, а не додержавним суспільством.

Представники груп по черзі виступають із повідомленням про підсумки роботи, фіксуючи на дошці свої відповіді.

Узагальнюю, коригую та доповнюю відповіді учнів. (Учні вже повинні самостійно визначити такі ознаки держави, як наявність апарату державної влади, наявність апарату примусу (поліції, міліції, армії)). Повідомляю учням про існування держав, які не мають власної армії, зокрема Ісландія, Ватикан.

Не повинно викликати складнощів розуміння учнями таких ознак держави, як наявність території та кордону, системи права, податкової та фінансової систем, хоча їх не завжди називають як ознаки, що допоможуть з’ясувати наявність держави на новій планеті.

На підставі пропонованих учнями ознак визначаю обов’язкові: територія, державний суверенітет, система норм права, податкова система, апарат державної влади тощо, та факультативні: наявність зовнішніх атрибутів тощо.

Пропоную визначення поняття «державний суверенітет», пояснюю його сутність у межах країни (право видавати закони, здійснювати правосуддя, верховенство суверенної влади) та поза нею (можливість самостійно діяти у зовнішніх відносинах, неприпустимість втручання інших держав у внутрішні справи).

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією схеми «Функції держави»).

При вивченні цього питання розкриваю зміст функцій держави як основних напрямків її діяльності, що забезпечують здійснення завдань, визначених у процесі створення держави. Далі увагу учнів звертаю на класифікацію функцій держави, у першу чергу за їх спрямуванням: внутрішні та зовнішні. За наявності часу характеризую постійні та тимчасові функції держави, показую класифікацію функцій за сферами суспільних відносин: політичні, економічні, гуманітарні або соціальні тощо.

Упереджуючи бесіду, учитель акцентує увагу учнів на тому, що поняття «форма держави» містить у собі три складові частини — форму правління, державний устрій та політичний (державний) режим.

1) Згадайте, як відбувалося управління державою в Стародавніх Римі та Греції?

2) Що означають поняття «республіка», «монархія»?

3) Коли і як на зміну абсолютним монархіям у Великій Британії та Франції прийшли обмежені монархії?

4) Чим обмежена монархія відрізняється від абсолютної?

Узагальнюючи відповіді учнів, ураховую, що вони вже знайомі з поняттями «республіка», «монархія» (курс історії стародавнього світу), знають відмінності різних видів монархії (курс історії середніх віків). Матеріал щодо існуючих видів республік є новим.

У світі виділяють три основні типи республік — парламентську, президентську, мішану, кожна з яких має свої ознаки. Головним критерієм для віднесення республіки до певного типу є розподіл повноважень між президентом та парламентом, зокрема щодо призначення уряду. Так, у президентській республіці уряд формує (призначає на посади членів уряду) саме президент і уряд підзвітний тільки йому. Для президентської республіки є характерним: обрання президента всенародним голосуванням, право президента розпускати парламент, надавати йому найбільш вагомих повноважень, право президента розпускати парламент в певних, застережених законом випадках.

У парламентській республіці уряд формується парламентом, перед ним і звітує. У більшості випадків у парламентській республіці парламент обирає президента і має право усунути його з посади за певних обставин. Президент в парламентській республіці має переважно представницькі функції, його реальна влада та вплив досить обмежені.

Мішана республіка передбачає спільну участь президента і парламенту у формуванні парламенту, тобто в ній поєднуються ознаки як президентської, так і парламентської республіки. Залежно від співвідношення повноважень та функцій президента та парламенту іноді розрізняють парламентсько-президентську (переважають повноваження парламенту) та президентсько-парламентську (переважають повноваження президента) республіки. Досить часто припускаються типової помилки, коли вид республіки пов’язується з наявністю в державі поста президента. Слід запам’ятати, що у будь-якій республіці майже обов’язково є парламент, а в парламентській може існувати пост президента.

З метою кращого засвоєння знань учнів про державний устрій у ході розповіді використовую схему «Форма держави» [підручник], пояснюючи можливі форми державного устрою та різницю між ними. Поняття «унітарна держава», «федерація», «конфедерація» є для учнів певною мірою новими. Тому надаю визначення цих понять.

Під час викладення нового матеріалу звертаю увагу учнів на таку типову помилку — у багатьох випадках назву «імперія» пов’язують з наявністю глави держави, що має титул імператора, тобто із зовнішньою ознакою. Такий підхід є правильним з точки зору історії, але в правовому розумінні імперія — це форма державного устрою, при якій окремі частини складної держави насильницьке поєднані та утримуються в складі держави.

Питання про форми політичного правління розглядаю за одним із варіантів: бесіда з учнями, «мозковий штурм».

Які форми політичного правління ви можете визначити, спираючись на власний життєвий досвід, матеріали засобів масової інформації?

Назвіть ознаки, характерні для демократичного правління.

Узагальнюю та доповнюю відповіді учнів, визначаю такі ознаки демократичної держави: забезпечення реального народовладдя, рівність громадян перед законом, проголошення, закріплення і гарантування прав та свобод людини, наявність системи поділу влади, верховенство права, незалежність правосуддя тощо.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: