Дисципліна «Аграрний менеджмент»)

Кредитно-модульна технологія навчання (КМТН) запроваджується з метою подальшої гуманізації і демократизації навчального процесу; організації найбільш раціонального і ефективного засвоєння знань, умінь та навичок з максимальним використанням індивідуальних, індивідуально-групових форм навчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці через вільний вибір навчальних дисциплін для самостійно-

го вивчення, створення найбільш сприятливих умов для якомога повнішого засвоєння студентами навчального матеріалу, організації модульного контролю і перетворення його у дійовий механізм управлінського процесу.

Кредитно-модульна технологія — це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів.

Заліковий кредит — це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння кредитних (залікових) модулів, або блоку кредитних модулів. Специфічний термін «кредит» в англійському оригіналі близький до поняття «довіра» (від лат. «creditum» — довіра). У свідомості ж слов'ян слово «кредит» тісно пов'язане із фінансовою сферою. Тому європейські навчальні кредити у нас неправильно трансформувалися в «залікові одиниці». В університетах Європи, навпаки, атестація студентів за навчальною дисципліною визначена у вигляді закінчених предметних курсів — «кредитних модулів». Якраз ці модулі і дають змогу врахувати прослуханий в іншому ВНЗ навчальний матеріал, що вирішує проблему мобільності. Система кредитних модулів також дає змогу налагодити систему дистанційного навчання.

Заліковий (кредитний) модуль — це програмно-змістовна одиниця завершеного циклу навчання (розділ дисципліни), яка характеризується дидактичною адаптованістю цілей, форм, методів та засобів навчання і закінчується контрольною акцією — модульним контролем. Його основними ознаками є: 1) самостійність, яка визначається програмним, інформаційним та дидактичним блоком; 2) адаптованість елементів знань до суб'єктів навчання; 3) спроможність їх засвоєння за виділений проміжок часу.

Студент, ознайомлюючись із заліковим (кредитним) модулем, повинен мати змогу отримати інформацію про цілі навчання і змістовну складову дисципліни; визначити індивідуальні (найбільш прийнятні) форми і методи опанування змістом навчального курсу; самостійно планувати особисту стратегію навчання; проводити самоконтроль рівня сформованості знань, вмінь та навичок. Отже, заліковий модуль повинен стати елементом програмного управління самоосвітою студента, системою навчально-методичного та індивідуально-психологічного забезпечення якості освіти.

Кредитно-модульна технологія навчання є основним дидактичним засобом Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). Ця система створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти ре-

зультатів навчання студентів, їх академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами [34].

Система ECTS заснована на оцінюванні всіх видів роботи студента, необхідних для досягнення цілей, зазначених у навчальній програмі. ECTS базується на тому принципі, що студент за навчальний рік повинен отримати 60 кредитів. Кредити в даній системі можна отримати лише при успішному виконанні роботи, передбаченої навчальним планом. Робоче навантаження студента в системі ECTS складається з відвідування лекцій, семінарів, самостійних та індивідуальних занять, підготовки власних проектів, складанні іспитів тощо. Система ECTS ґрунтується на трьох основних елементах:

• інформації про навчальні програми та досягнення студентів,

• взаємній угоді між навчальним закладом та студентом;

• рейтинговому оцінюванні за заліковими кредитами.

Інформаційний пакет містить загальну інформацію про університет та відповідний факультет, відомості про кваліфікацію, яку набуває випускник, відомості про навчальний графік та види навчальних занять, повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів та систему оцінювання якості освіти відповідно ECTS-оцінкам.

Угода про навчання — це документ, який укладають студент та вищий навчальний заклад з визначення прав та обов'язків сторін при навчанні за кредитно-модульною системою. Угоду про навчання також можуть укладати між собою заклади освіти (партнери) у разі здійснення частини навчання тим чи іншим студентом в іншому навчальному закладі. У такій Угоді зазначається перелік дисциплін, які студент буде вивчати в закладі-партнері, права та обов'язки цих закладів.

ECTS передбачає введення системи обліку навчального навантаження, зрозумілого для всіх європейських країн. Кредити ECTS відображають загальне навантаження студента при вивченні певного курсу або якоїсь його частини (блоку). Кредити враховують усі види навчальної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття, заліки, екзамени, практика тощо) і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента. Складовою системи ECTS є не тільки кредити, а й уніфікована шкала оцінювання знань студентів, яка наведена в табл. 9.

Слід зауважити, що університети Європи мають досить різноманітні схеми кредитних систем. В Україні склалася подібна ситуація. Багато навчальних закладів мають власні системи оцінювання досягнень студентів, однак усі вони не мають прив'язки до CCTS. Це стосується ндсамперед часу, відведеного на один кредит. Наприклад, у США він не включає самостійну роботу студента (якщо у США 1 кредит охоплює ЗО ауд. год, то згідно з CCTS він дорівнює близько 60 год з урахуванням самостійної роботи).

Таким чином середня тривалість навчального курсу у США становить 3—4 кредити, а в Європі 6—8. Існує також відмінність у системі контролю успішності студента. Рівні FX та F за шкалою CCTS передбачені для неуспішних студентів. Рівень FX означає, що студент має виконати певну додаткову роботу для успішного складання іспиту. Рівень F вказує, що необхідна значна подальша робота (проходження курсу повторно). У США ці рівні відсутні. Загалом, якщо рівень засвоєння матеріалу студентом оцінюється значенням D або Е, це означає необхідність повторного курсу, або додаткової роботи над навчальною дисципліною (табл. 22).

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

Розроблення рейтингової шкали оцінки, адаптованої до системи «ECTS»

Одним з найважливіших завдань проблеми стандартизації освітніх систем на етапі входження України до Болонського процесу є уніфікація моделей контролю якості навчання. Необхідно знайти відповідність між традиційною чотирибальною оцінкою та рейтин-говою шкалою за кредитно-модульною системою (КМС) навчання відповідно до вимог Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).

Тому першим кроком на етапі впровадження ECTS повинне стати розроблення шкали переведення національних оцінок на оцінки ECTS. Болонська концепція передбачає оцінювання будь-якої дисципліни за 100-бальною рейтинговою шкалою, яка дає можливість диференційовано оцінити усі змістовні модулі за 7 рівнями знань (А, В, С, Д, Е, FX, F). Однак такий підхід має суттєві недоліки — не враховуються особливості структури та змісту того чи іншого курсу, збільшуються трудовитрати викладача на процес контролю, унеможливлюється принцип диференціації оцінки. Крім того, в такому випадку складно врахувати поточні зміни у викладанні дисципліни (проведення наукових семінарів, скорочення термінів навчання тощо).

Виходячи з цього, пропонується інтеграційний підхід: дисципліна оцінюється за двома шкалами: традиційною рейтинговою шкалою та 100-бальною шкалою за вимогами Болонської системи. За модульно-рсйтинговою технологією бали рейтингу за кожним видом діяльності студента відповідно певного рівня якості визначаються трудомісткістю виконання завдання. За одиницю виміру трудомісткості зручно взяти одну пару (дві академічні години), а за базову оцінку одиниці трудомісткості традиційну 5-бальну рейтингову оцінку. Тоді, якщо задати певний рівень складності завдання та необхідний час на його виконання, можна розрахувати рейтингову оцінку кожного елемента навчально-творчої діяльності (НТД) — реферату, наукової роботи тощо:

де РО — рейтингова оцінка певного елемента НТД;

БТ — базова трудомісткість певного елемента НТД;

БО — базова оцінка одиниці трудомісткості (5 балів).

Наприклад, щоб визначити рейтингову оцінку реферату, необхідно його базову трудомісткість (2—3 пари) помножити на базову оцінку одиниці трудомісткості (5 балів), що дорівнюватиме

де РОб — рейтингова оцінка за Болонськими стандартами, бали;

РО_т— рейтингова оцінка за традиційним модульно-рейтин-говим підходом, бали;

КР — критеріальний рейтинг (найвища сума балів, яка відповідає оцінці «відмінно» за модульно-рейтинговою програмою);

100— максимальна рейтингова оцінка за Болонськими стандартами.

Наприклад, якщо: КР дорівнює 500 балів, РО_г студента — 470 балів, тоді РОб дорівнюватиме відповідно 94 бали (470 / 500 х х 100), що відповідає рівню знань «А» (90—100 балів) — оцінка «відмінно» з незначними помилками.

Отже, технологія розроблення адаптованої рейтингової шкали повинна включати такі етапи:

2) визначення видів навчально-творчої діяльності студента; •

3) визначення мінімальних трудовитрат за кожним елементом навчально-творчої діяльності;

4) визначення базового критерію оцінки трудовитрат за кожним елементом навчально-творчої діяльності;

5) розроблення шкали рейтингової оцінки трудовитрат за кожним видом навчально-творчої діяльності;

6) розроблення шкали рейтингової оцінки навчально-творчої діяльності студентів за дисципліною;

7) розроблення плану індивідуальної стратегії студентів.
Використання двох шкал та уніфікація рейтингової оцінки має

• студент у будь-який час має можливість більш диференційовано бачити свій рейтинг у параді успішності;

• викладач має можливість більш диференційовано оцінити рівень засвоєння студентами дисципліни або її частини — модуля за диференційованим рейтингом;

• деканат у підсумку має можливість порівнювати успішність студентів за окремими дисциплінами, враховуючи однакову для кожної дисципліни 100-бальну критеріальну оцінку;

• навчальний заклад має можливість встановлювати кумулятивний рейтинг студента, за яким оцінюється його рівень фахової та професійної підготовки.

У табл. 23 наведено приклад уніфікованої рейтингової шкали оцінок за модульно-рейтинговою технологією (МРТ) та CCTS.

Організаційно-методичне забезпечення КМТ включає складання індивідуального навчального плану (ІНП) студента. ІНП складає студент з допомогою викладача-куратора на кожний навчальний рік. В ІНП зазначаються нормативні і вибіркові навчальні дисципліни, які студент обирає самостійно. Індивідуальний навчальний план підписують декан факультету, завідувач профілюючої кафедри, викладач-куратор, студент і затверджує проректор з навчальної роботи.

Навчальна дисципліна складається з декількох залікових (кредитних) модулів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий модуль складається з модулів навчально-творчої діяльності, які, в свою чергу, містять змістовні модулі (табл. 24)..

Розподіл балів рейтингу може варіювати залежно від змісту дисципліни, її наукової й практичної спрямованості тощо. Частка кожного з модулів НТД визначається також концепцією формування творчої особистості фахівця-професіонала. Беручи до уваги численні рекомендації, а також враховуючи особистий досвід автора, можна запропонувати орієнтовну структуру рейтингової оцінки НТД студентів (див. табл. 23).

Самостійна, індивідуальна й наукова робота в сукупності становитиме близько 40 % рейтингу. Стільки ж — аудиторна робота. Контроль займає близько 20 % балів. Причому можливий ва-

ріант, коли контроль як окремий елемент навчальної діяльності відсутній. Конкретна модель розподілу балів залежить від обсягу аудиторних годин дисципліни, дидактичних цілей і особливостей навчального процесу. Навчальний час СР регламентується і повинен становити не менше ніж 50 % загального обсягу трудомісткості навчання.

Самостійна робота (СР) — це форма навчального процесу у ВНЗ, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Індивідуальна робота (IP) — це форма навчального процесу у ВНЗ, яка передбачає створення умов для розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів. Студент може виконувати IP у формі індивідуальних занять як під керівництвом викладача або самостійно в позааудиторний час за окремим графіком з урахуванням особистих потреб і можливостей. Індивідуальні заняття можливі в таких видах: консультації, індивідуальні навчально-дослідні завдання, підготовка рефератів, складання тематичних кросвордів тощо.

Розрахунок індивідуального рейтингу студента за заліковим (кредитним) модулем (Рм) здійснюється за формулою

Б_ар — бали рейтингу за аудиторну роботу студентів (навчальна діяльність на практичних заняттях оцінюється за 5-бальною шкалою);

Б_с.р — бали рейтингу за самостійну роботу студентів;

Бі.н.т.д — бали рейтингу за індивідуальну науково-творчу діяльність;

К)...К₆— бальні коефіцієнти, які враховують організаційну складову навчальної діяльності студентів (наведені в табл. 15).

Рейтинг — це комплексний показник, що залежить не тільки від предметних знань студента. Складовими частинами рейтингу є: активність студента, його організованість, прояви творчих здібностей, самостійна робота тощо. Врахування цих якостей гармонізує структуру особистості кожної людини, підвищує інтерес до вивчення дисципліни, мотивує студентів до продуктивної роботи.

У табл. 25 наведено приклад відомості модульного контролю студентів за підсумками складання залікової одиниці навчального матеріалу, а в табл. 26 — відповідний рейтинг.

СКЛАДАННЯ ЗАЛІКОВОГО МОДУЛЯ «КАДРОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ» (ХНАУ ім. В. В. Докучаева,

студенти 4 курсу 1 групи спеціальності «Менеджмент організацій», 2004 р.)

1. Концепція модульно-рейтингового навчання.

5. Рейтинг успішності студентів і організація його формування.

9. Створення умов для організації модульно-рейтингового
навчання.

10. Зворотний зв'язок у модульно-рейтинговому навчанні.

13. Розроблення плану індивідуальної стратегії навчальної діяльності студентів.

14. Кредитно-модульна технологія організації навчального процесу.

16. Структура кредитного (залікового модуля).

18. Інформаційний пакет та угода про навчання.

19. Індивідуальний навчальний план студента.

21. Розробка рейтингової шкали оцінювання, адаптованої до системи ECTS.

22. Уніфікована рейтингова шкала оцінювання за національною шкалою та шкалою CCTS.

23. Організація навчального процесу за КМСН.

24. Розрахунок індивідуального рейтингу студента за заліковим (кредитним) модулем.

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (НТД)

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: