Основні функції соціального страхування.

Функції соціального страхування:

- формування грошових фондів, з яких покриваються витра­ти, пов'язані з життєдіяльністю непрацездатних і осіб, що з погляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі;

- забезпечення потрібної структури трудових ресурсів;

зменшення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих і непрацюючих (безробітні, інваліди) громадян;

- сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу;

- підтримка сформованого матеріального рівня застрахованого, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним (захисна функція);

- відшкодування збитку з втрати працездатності і збитку здоров'я за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг у зв'язку з лікуванням і реабілітацією (компенсаційна функція);

- забезпечення застрахованим (і членам їхніх родин) покрит­тя усіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу, що охоплює практично весь життєвий цикл, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності (відтворювальна функція);

- вплив на суспільний розподіл і перерозподіл: соціальні ви­плати збільшують частку вартості, що направляється на спожи­вання застрахованим; це полягає в поділі матеріальної відповіда­льності за соціальні ризики між усіма застрахованими, робото­давцями і державою (перерозподільна функція);

- узгодження інтересів соціальних суб'єктів з ряду принци­пових для життєдіяльності найманих робітників питань (стабілі­зуюча функція).

Для проведення реформи соціального страхування в Україні розроблена нова модель соціального страхування, яка відповідає вимогам ринковій економіці і включає такі напрямки:

· підвищення ролі, розширення прав і обов'язків основних суб'єктів страхування — працівників, наймачів, страхових орга­нізацій і держави;

· обґрунтування основних видів соціального страхування як автономних елементів соціального захисту;

· визначення мінімальних норм соціального захисту у випадку втрати працездатності, кола осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню, порядку призначення та надання всіх видів соціальної допомоги;

· визначення основних джерел фінансових надходжень до фондів страхування, обґрунтування соціально справедливої моделі розподілу фінансового «вантажу» наймачами, застрахо­ваними і державою, досягнення на цій основі соціального кон­сенсусу;

· визначення складу і структури органів страхування, їх фун­кцій, прав і повноважень, відповідальності, умов і суб'єктів правонаступництва, гарантів фінансово-правової стабільності і на­дійності соціального захисту.

Основні види загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У залежності від страхового випадку існують наступні види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

· пенсійне страхування;

· страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

· страхування від нещасного випадку на виробництві і при професійному захворюванні, що спричинили за собою втрату працездатності;

· страхування на випадок безробіття.

Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 1992 році був створений Пенсійний фонд України як самостійна фінансова структура. Засоби фонду не входять у Державний бюджет і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, пере­дбачає:

· матеріальне забезпечення громадян у випадку втрати заро­бітної плати (доходу), внаслідок тимчасової втрати працездатно­сті або потребою наглядати за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом родини, вагітності та пологів, нагляду за малолітньою дитиною;

· часткову компенсацію витрат, зв'язаних з народженням ди­тини, зі смертю застрахованої особи або членів родини.

Страхуванням від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань, що спричиняють втрату працездатності, здійснює соціальний захист з охорони здоров'я і життя гро­мадян у процесі їхньої трудової діяльності, проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань, відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Страхування на випадок безробіття передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин.

Принципи соціального страхування.

Організація соціального страхування громадян України здійс­нюється на принципах:

· законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;

· особистої відповідальності — працівники самостійно беруть участь у фінансуванні страхування, розмір виплат залежить від попередніх внесків працівників та їхнього страхового стажу;

· солідарності — роботодавці, працівники і держава беруть фінансову участь у страхуванні, створюючи своїми внесками основу матеріальної допомоги (при настанні страхових випадків) менш забезпеченим;

· організаційного самоврядування — керівництво органами соціального страхування здійснюється повноважними представ­никами працівників і роботодавців, що зміцнює солідарність двох соціальних суб'єктів і страхових товариств, робить систему соціального страхування «прозорою» для громадськості, сприя­ючи соціальній стабільності, формуванню демократичної свідо­мості населення;

· загальності — соціальне страхування поширюється на ши­рокі кола тих, хто його потребує, що встановлено в законодавчо­му закріпленні гарантій реалізації прав застрахованих, порядку здійснення відповідних виплат і надання послуг;

· обов'язковості (примусовості) незалежно від волі і бажання роботодавців і застрахованих, що знаходить втілення в обов'язковому характері (відповідно до закону) сплати страхових вне­сків роботодавцями і працівниками, а також у визначених випад­ках державою з державного бюджету;

· державного регулювання — законодавчого закріплення га­рантій прав у галузі страхового захисту, рівня виплат і якості по­слуг, умов призначення допоміг, контролю за правильністю ви­користання фінансових коштів.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: