Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







КЛАСИФІКАЦІЯ ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ.





1. Тверді лікарські форми

(таблетки, порошки, драже, карамелі, пастилки, гранули та ін.).

2. Рідкі лікарські форми

(розчини, настої і відвари, настойки, екстракти, емульсії, сус­пензії, мікстури та ін.).

3. М'які лікарські форми

(мазі, пасти, супозиторії, лініменти, креми, гелі).

4. Лікарські форми для ін'єкцій

(препарати в ампулах, флаконах, стерильні розчини).

Лікарські препарати і лікарські форми, складові яких, дози і спосіб виготовлення наведено у Фармакопеї, називають офіцинальними, а лікарські форми, які готують в аптеці за рецептом лікаря, — магістральними.

Перевага готових лікарських форм полягає у швидкості та зручності у застосуванні, а також у високій точності у дозуванні.

Сучасні лікарські форми:

· це перш за все мікрокапсуліровані ГЛФ (капсули, спансули), і трансдермальні лік. форми (пластирі, мазі, гелі) в яких використані сучасні покриття і основи завдяки яким лікарські речовини всмоктуються з різною швидкістю. Наприклад - це пролонговані нітрати, креон. Це дозволяє:

a) пролонгувати дію лікарських засобів;

b) уникнути токсичної дії на слизові оболонки;

c) уникнути токсичних пиків концентрації препаратів у плазмі крові;

· по друге, розробка комбінованих лікарських засобів, що особливо зручно для хронічно хворих та хворих літнього віку, яким потрібно приймати декілька препаратів. До того ж це дозволяє досягати потенціювання ефекту, завдяки чому знижувати концентрацію препаратів, що в свою чергу знижує токсичні ефекти. Наприклад - це антигипертензивні препарати, бисептол, амоксиклав.

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Державна фармакопея України — це правовий акт, що містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті (монографії), методи контролю за якістю лікарських засобів. Державна фармакопея має законодавчий характер.

Фармакопейна стаття – нормативно-технічний документ, який встановлює вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і терміну зберігання та методів контролю якості лікарського засобу.

Аптека - (грец. apotheke — склад, сховище і лат. officina — майстерня) − заклад охорони здоров’я, що функціонує на підставі ліцензії і в якому здійснюється роздрібна реалізація лікарських препаратів, виробів медичного призначення та інших товарів, виготовлення лікарських препаратів за правилами, встановленими чинним законодавством. Завданням аптеки є своєчасне забезпечення населення якісною фармацевтичною допомогою згідно з чинним законодавством та міжнародними стандартами Належної фармацевтичної (аптечної) практики — Good Pharmaceutical Practice (GPP).

Функції аптеки:

1. виготовлення ліків за індивідуальними рецептами та вимогами лікувально-профілактичних закладів (виробнича функція);

2. реалізація рецептурних та безрецептурних ліків та ВМП населенню та лікувально-профілактичним закладам, іншим організаціям і підприємствам відповідно до нормативних актів (торгова функція);

3. організація санітарно-просвітницької діяльності серед населення, фармацевтичної опіки пацієнтам та надання інформаційної допомоги лікарням із фармацевтичних питань (інформаційна функція);

4. надання першої медичної допомоги та відпуск лікарських препаратів і ВМП за пільговими та безоплатними рецептами (соціальна функція). Відповідно до нормативних актів.

Лікарські засоби за токсичністю поділяють на:

Отруйні — Venena, список А.

До них належать отруйні та наркотичні речовини, які зберігають під замком у шафах з написом ″Venena″, ″А″ у спеціально обладнаних кімнатах. В аптеці, а також у відділеннях стаціонару та в поліклінічному відділенні вони підлягають предметно - кількісному обліку. Відповідальними особами в стаціонарі призначають завідувачів відділень та старших медсестер. За порушення правил обліку, зберігання та використання наркотичних анальгетиків, отруйних речовин медичний персонал притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності.

2. Сильнодіючі — Heroica, список Б.

Зберігають їх окремо від інших лікарських засобів у шафі з написом «Негоіса», «Б». Деякі з них: психотропні, клонідин (клофелін), а також спирт етиловий — підлягають предметно-кількісному обліку.

3. Інші лікарські засоби--- Varia.

Усі вони зберігаються відповідно до вимог ДФУ.

Рецепт це письмове звернення лікаря, завідувачів фельдшерських чи фельдшерсько - акушерських пунктів до фармацевта про виготовлення та відпуск певній особі лікарського засобу із зазначенням дози та способу його застосування.

Це важливий медичний, фінансовий та юридичний документ, до якого необхідно ставитися дуже уважно. Виписують рецепти за правилами, встановленими наказом МОЗ України №360 від 19.07.2005 р.

Структура рецепта:

Рецепт виписують на відповідному бланку, оформленному друкарським способом. Рецепт складаеться з таких частин:

1. Напис (Іnscriptio), до якого входять:

· назва лікувально-профілактичного закладу і його код;

· категорія рецепта;

· дата виписування рецепта (число, місяць, рік);

· прізвище та ініціали хворого, вік;

· прізвище та ініціали лікаря.

2. Звернення лікаря до фармацевта (Ргороsitiо) — ″гесіре″, що означає ″візьми″ (скорочено — ″Rр.:″).

3. Після Rр.: йде перелік лікарських речовин (Dеsіgnаtіо matеriаrum) латинською мовою в родовому відмінку із зазначенням їх кількості (дози).

4 Приписка (Subsсrірtіо) — вказівка фармацевту на технологію виготовлення, лікарську форму, кількість доз (латинською мовою).

5 Сигнатура (Signatura). Починається зі слова Signа (познач). Цю частину пишуть державною чи іншими мовами згідно із Законом України «Про мови в Україні», без будь-яких скорочень.

6 Рецепт закінчується підписом лікаря та його особистою печаткою.

7 Додатково регламентується тривалість дії виписаного рецепта шляхом позначення окремих термінів

Позначення доз у рецептах  
Одиниця маси, г Позначення в рецепті Прочитання умовного позначення Позначення, мг
  1,0 Один грам  
0,1 0,1 Один дециграм  
0,01 0,01 Один сантиграм  
0,001 0,001 Один міліграм  
0,0001 0,0001 Один дециміліграм 0,1
0,00001 0,00001 Один сантиміліграм 0,01
       

Якщо в рецепті виписана одна речовина, то це простий рецепт, а якщо кілька — складний. Під час виписування складного рецепта назви препаратів пишуть одну під одною і в певному порядку: спочатку основна лікарська речовина (bаsіs), на дію якої розраховує лікар, потім — допоміжна (аdjuvаns), яка посилює дію основної, потім, якщо потрібно, речовина, яка зменшує неприємний смак і запах ліків (соrrіgеns), і формівна речовина (соnstituеns).

У рецептах кількість твердих та сипких речовин позначають у грамах або частках грама. Для практичної діяльності необхідні знання позначення доз у рецептах (у грамах або частках) і на упаковці (у міліграмах). Кількість рідких лікарських форм у рецептах вказується в мілілітрах, краплях (наприклад: 1 ml; 100 ml; gtt). Якщо лікарська речовина дозується в одиницях дії (О.Д.), то в рецепті вказується кількість одиниць дії.

НАКАЗ від 09.07.2005 № 360

Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланківів та вимог-замовлень.

(Додатково див. Наказ Міністерства охорони здоров'я №394 від 12.10.2005 Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 539 від 20.10.2005; № 348 від 31.05.2006; № 440 від 04.07.2006; № 42 від 30.01.2007; № 525 від 17.09.2008; № 818 від 30.12.2008; № 96 від 17.02.2009; № 351 від 22.05.2009; № 150 від 21.03.2011; № 777 від 11.11.2011; № 140 від 29.02.2012.

Дія наказу поширюється на всі заклади охорони здоров'я незалежно від їх форм власності і підпорядкування та суб'єктів господарської діяльності, що займаються медичною практикою, оптовою та роздрібною торгівлею лікарськими засобами, відпуском лікарських засобів і виробів медичного призначення лікувально-профілактичним закладам, підприємствам, установам, організаціям.

 







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.