Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Характеристика сучасної судової системи України. Види судів судової системи.





1. Простота судової системи, будучи принципом побудови даної системи, одночасно розглядається і як характерна риса даної системи. Таким чином, простота побудови судової системи забезпечує доступність судів для населення, оскільки місцевий (міський) суд, який розглядає переважна більшість кримінальних і цивільних справ, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» створюється в кожному районі (місті), районі у місті незалежно від чисельності населення, яке проживає в ньому, і кількості судових справ. Основна кількість справ у спорах, що випливають з господарських відносин, розглядається господарськими судами областей, міст Києва та Севастополя.

2. Судові системи місцевих судів з розгляду кримінальних, цивільних справ, адміністративних справ господарських, адміністративних судів побудовані з урахуванням адміністративно - територіального устрою України. Загальні суди функціонують в кожному районі (місті) і районі в місті. Одним з найважливіших прав громадян та юридичних осіб є право на оскарження судового рішення. Тому в кожній області є апеляційний суд з розгляду кримінальних, цивільних справ і адміністраівних правопорушень і зараз господарські суди, адміністративні суди створені і функціонують в обласних центрах, як місцеві суди, і в округах як апеляційні.

3. Реалізація цього права здебільшого гарантується принципом ступінчастості. Над будь-яким судом відповідно адміністративно - територіальним поділом створюється вищестоящого суду. Повноваження вищестоящого суду відрізняються від повноважень нижчестоящого, і одне з цих повноважень - перевірка законності і обгрунтованості рішень нижчого суду відповідно до надійшла апеляційної чи касаційної скаргою.



4. Наступним важливим принципом побудови судової системи загальних і господарських судів є їх єдність. Єдність системи загальних судів походить, по-перше, з єдності їх завдань, принципів організації і діяльності, закріплених у Конституції України, Законі «Про судоустрій і статус суддів». По-друге, всі суди України у своїй діяльності керуються одними і тими ж нормами матеріального і процесуального права, зокрема, кримінальним, кримінально-процесуальним, цивільним, цивільно-процесуальним, трудовим, адміністративним, сімейним. По-третє, існуюча правова система, яка ґрунтується на письмовому, кодифікованому законодавстві, вимагає однакового розуміння і застосування законів. Суди, які є самостійними і незалежними органами судової влади в діяльності, що відноситься до здійснення правосуддя, реалізують принцип рівності громадян перед законом і судом, повинні бути одноманітними в судовій практиці. Тому необхідно єдине керівництво, як у межах системи судів, що розглядають цивільні справи, кримінальні провадження та адміністративні правопорушення, так і в системі господарських та адміністративних судів. Забезпечення однакового розуміння і застосування законів, орієнтування судової практики здійснюється цими судами як через розгляд і вирішення конкретних справ, так і наданням керівних роз'яснень з питань застосування чинного законодавства.

Таким чином, ці суди входять в єдину судову систему України судів загальної юрисдикції.

Виходячи з вищевикладеного, система судів загальної юрисдикції - це сукупність всіх судів загальної юрисдикції України, очолюваних Верховним Судом України і, пов'язаних між собою, встановленим чинним законодавством і взаєминами зі здійснення правосуддя, а також Конституційний Суд України, який здійснює конституційний контроль.

У наступних лекціях ми будемо говорити з вами про кожну з ланок судової системи України.

Відмінні риси судової системи

Говорячи про судову систему, ми зобов'язані виділяти не тільки характерні риси, але і відмінні теж, які відрізняють органи судової влади від органів законодавчої та виконавчої влади.

У чому ж ці відмінності полягають?

1. У діяльності судової влади ширше всього представлена ​​гласність на відміну від 2-х інших гілок влади. Мова йде про те, що діяльність суду носить гласний характер.

У законодавчої влади діяльність носить гласний характер, але обмежена. Вести з Верховної Ради України надходять в засоби масової інформації обмежена.

Вся діяльність суду носить публічний характер. Судова влада функціонально відрізняється, насамперед, цим від законодавчої та виконавчої влади.

2.Нетолько гласність важлива при розгляді справ, але виховна функція суду дуже важлива. Суддя вирішуючи завдання про встановлення істини, зобов'язаний довести всім, що на лаві підсудних перебуває особа каригідне. У суді має бути реалізація виховної функції держави.

Специфіка порядку формування судової системи

1.В органи виконавчої влади основним порядком формування їх складу є призначення на посаду.

Якщо ж говорити про прокуратуру, нотаріат, органів МВС - порядком формування їх складу є призначення на посаду.

У Верховну Раду способом формування складу є принцип виборності на посаду.

А якщо говорити про органи судової влади, то тут змішана форма система принципів їх організації. При первинному отриманні повноважень суддя призначається на посаду президентом. При отриманні повноважень безстрокового дії, треба пройти певну процедуру (комітети Верховної Ради України). Потім Верховна Рада обирає на посаду.

2.В суді існує обов'язкова процесуальна форма діяльності. Процес важливий для демократичних прав і свобод, інтересів і гарантій. Може статися так, що процедурою знехтував суддя. Тоді це тягне за собою визнання судового рішення незаконним і необгрунтованим. Тому дуже важливо, щоб дотримувалася процесуальна форма правосуддя.

 

Специфіка взаємин ланок судової системи

Специфіка взаємовідносин між ланками судової системи характеризується тим, що всі судді підкоряються лише закону, тому всі судді рівні. Ієрархічного підпорядкування не існує.

Існує суддівський розсуд, яке застосовує суддя при поверненні справи на новий розгляд.

Наприклад, апеляційний суд є вищестоящим по відношенню до місцевого суду.

У системі прокуратури взаємини інші. Вказівки прокурора підлеглі повинні виконувати. Слідчому прокуратури прокурор дає письмову вказівку. Вони суворо обов'язкові.

Виходячи їх вище викладеного, можна зробити висновок, що специфіка взаємовідносин між ланками судової системи полягає в рівності суддів.

На практиці, звичайно, взаємини між ланками дуже складні.

Треба сказати, що судді радяться з суддями апеляційних судів, щоб не було відмін судових рішень.

Специфіка притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності

Специфіка полягає в тому, що питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка діє на підставі Закону «Про судоустрій і статус суддів». Комісія розглядає матеріали дисциплінарного провадження та вирішує питання про наявність складу дисциплінарної відповідальності судді.

В органах виконавчої влади, наприклад, керівник підрозділу виконує цю функцію і може притягнути до відповідальності свого підлеглого. Що стосується судової системи, то тут все по-іншому. Інша процедура. Про цю процедуру ми поговоримо в рамках лекції про статус суддів.

У Вищу кваліфікаційну комісію керівник судового органу не входить. Голова суду так само не може накласти дисциплінарне стягнення на суддю.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду - щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді); Міністру юстиції України; голові відповідної ради суддів; членам Ради суддів України та іншим. У даній статті передбачені також заборони. Не допускається зловживання правом, зазначеним у частині другій цієї статті, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.

Дисциплінарне провадження щодо судді не може бути порушено за заявою чи за повідомленням, які не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді або порушення суддею присяги, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

 

Судову систему України донедавна становили лише загальні суди або, як їх ще називають, суди загальної юрисдикції. Ці суди здійснюють правосуддя у цивільних і кримінальних справах, а також у передбачених законом випадках розглядають справи про адміністративні правопорушення. Разом з тим розвиток, удосконалення або зміна судової системи, особливо в періоди соціальних реформ, є природним процесом, оскільки в суспільстві формуються нові види соціальних відносин, які збільшують кількість і зміст правових зв'язків між громадянами, громадянами і державою, юридичними особами.

Будова судової системи, функціонування його окремих гілок і ланок повинні бути похідними від тих завдань, які суспільство ставить перед судовою владою як однієї з основних гілок державної влади.

Знаменною віхою у здійсненні судово - правової реформи в Україні стало прийняття та введення в дію Закону України від 2.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів». Цей закон закріпив систему судових органів та головні основи їх діяльності, передбачив створення єдиної судової системи, до яких відніс також, апеляційні суди України, господарські та адміністративні, які очолює Верховний Суд. Законом визначено місце розташування суду присяжних, а саме у місцевих загальних судах. Найвищим судовим органом є Верховний Суд України.

Конституція України гарантує будь-якому судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного та господарського, адміністративного та кримінального судочинства України.

У першу чергу підкреслимо важливу ознаку системи судів, яка, відповідно до статті 125 Конституції України, будується за принципами територіальності і спеціалізації, а також інстанціонносуті согдасно ЗУ.

Відповідно до Конституції України та статті 19 Закону, суди утворюються, у тому чіслі путем реорганізації, та ліквідовуються законом. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Місцезнаходження, територіальна юрісдікція и статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Підставамі для утворення чи ліквідації суду є зміна візначеної Законом системи судів, потреба поліпшіті доступність Правосуддя, необходимость оптімізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-теріторіального влаштую.

Утворення суду может відбуватіся шляхом утворення нового суду або реорганізації (злиттів, поділу) судів.

Згідно ст. 125 Конституції України та ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Таким чином, судова система України складається з:

1) Місцевих судів - перше (основне) ланка;

2) Апеляційних судів в округах - друга (середня) ланка;

3) Верховного Суду України - третя ланка.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.