ER- метод нормалізації відношень

Використовуючи схему функціональних залежностей між атрибутами універсального відношення, методом редукції можна відразу скласти набір нормалізованих відношень. Однак цей метод доволі ризиковий, тому, що існує небезпека втратити наявні функціональні залежності в процесі розкладання універсального відношення на два і більше відношень.

Існують й інші підходи до розв’язання цієї проблеми. Ми розглядатимемо лише один з них. Це так званий ER-метод нормалізації відношень. Назва прийнята по перших буквах англійських слів: entity (E) – сутність і relationship (R) – зв’язок.

Поняття сутності та зв’язку

3-й етап проектування РБД є штучним в тому смислі, що він зовсім не піддається формалізації. Суть його полягає у виділенні з ненормалізованого відношення сутностей (як правило двох) і встановлення зв’язку між ними.

Сутності із відношення виділяються штучно, на підставі знань проектувальника РБД технології й організації роботи підприємства, задач, що повинні бути вирішені за допомогою проектованої РБД.

ПРИКЛАД: Проектується РБД для збереження інформації про одержувачів металургійного заводу, які чекають на вантажі.

В РБД йдеться про два набори об’єктів: набір підприємств-одержувачів та набір вантажів. Тобто маємо справу з двома сутностями: ОДЕРЖУВАЧ та ВАНТАЖ.

Сутність – це об’єкт реального світу, якій має екземпляри, що відрізняються один від одного та що припускає їх однозначну ідентифікацію. Звичайно це об’єкт, що представляє інтерес для підприємства, організації користувача бази даних. Як правило – це іменник.

Між двома сутностями ОДЕРЖУВАЧ та ВАНТАЖ існує зв’язок ЧЕКАЄ.

Зв’язок – це залежність (графічно – з’єднання) між двома і більше сутностями. В більшості випадків це є дієслово. Назви сутностей і зв’язків між ними прийнято писати великими буквами.

Зв’язок між двома сутностями називається бінарним. В процесі проектування РБД будемо розглядати тільки бінарні зв’язки, тому далі слово «бінарний» будемо опускати.

Сутності характеризуються атрибутами. Тобто атрибут – це властивість сутності. Таким чином, сутності, як і відношення, складаються з атрибутів.

Кожний одержувач має свій унікальний номер (Код_одержувача), вантаж – також (Код_вантажу). Код_одержувача та Код_вантажу – це атрибути відповідних сутностей.

М айже кожний атрибут може бути виділений в окрему сутність. Питання лише в тім, а чи варто це робити. Відповідь на це запитання отримують в процесі проектування РБД.

Для уявлення характеру зв’язку між сутностями складають діаграму ER-екземплярів.

Рис. 6. Діаграма ER-екземплярів

О₁, О₂,…, В₁, В₂,… – це екземпляри відповідних сутностей.

Лініями відповідності з’єднані екземпляри відповідних протилежних сутностей. Ними вказують які одержувачі огдержують які вантажі.

Для того, щоб розподілити атрибути ненормалізованого відношення між сутностями складають діаграму ER-типу.

Рис. 7. Діаграма ER-типу

Списки атрибутів, що характеризують сутності, наводяться нижче за назву відповідної сутності. Списки формують з атрибутів відношення шляхом логічних міркувань. В списках не може бути однакових атрибутів. Якщо є складнощі з визначенням до якого списку залучити певний атрибут або якщо атрибут характеризує обидві сутності, у таких випадках атрибут не залучають до жодного зі списків.

Обов’язково у списках атрибутів діаграми ER-типу повинні бути ключі відповідних сутностей.

Ключ сутності – це мінімальний набір атрибутів, за яким можна відрізнити один екземпляр сутності від іншого екземпляру тієї ж самої сутності.

Як бачимо із визначення ключ сутності може складатися з кількох атрибутів. На діаграмі ER-типу ключ сутності виділяється підкреслюванням.

Тип зв’язку

Тип зв’язку можна визначити за діаграмою ER- екземплярів.

Поняття «тип зв’язку» має дві складові:

– ступінь зв’язку;

– клас належності зв’язаних сутностей.

Розглянемо ці поняття на прикладах з одержувачами, що чекають на вантажі.

На 4-му етапі за допомогою діаграми ER-екземплярів проектувальник РБД визначає тип зв’язку, а за допомогою діаграми ER-типу розподіляє атрибути відношення між сутностями і вже потім визначає ключ кожної сутності.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: