Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів.





Відповідно до ДСТ 12.1. 044-84 оцінка пожежовибухо-небезпечності всіх речовин і матеріалів проводиться залежно від їхнього агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділений в окрему групу). Тому й показники їх пожежовибухобезпечності будуть трохи різні.

У першу чергу виділяють групу горючості. По цьому показнику всі речовини й матеріали підрозділяються на негорючі, важкогорючі й горючі. Негорючі - речовини й матеріали не здатні до горіння на повітрі звичайного складу. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції. Важкогорючі - це речовини й матеріали, які можуть займатися й горіти при наявності джерела запалювання, однак після його видалення не здатні до самостійного горіння. До них відносять матеріали, що містять горючі й негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фиброліт. Горючі - речовини й матеріали, здатні до самозаймання, а також загорянню від джерела запалювання й самостійному горінню навіть після його видалення. До них ставляться всі органічні матеріали. У свою чергу горючі матеріали підрозділяють на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання й важкозапалювальни, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.


Температура спалаху - найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворяться пари або гази, здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їхнього утворення ще недостатня для стійкого горіння.

По температурі спалаху рідини, здатні горіти підрозділяються на:

- легкозаймисті (ЛЗР) - рідини, температура спалаху, яких не перевищує 61 °С у закритому тиглі (бензин, ацетон, етиловий спирт);



- горючі (ГР) - рідини, що мають температуру спалаху більше 61°С у закритому тиглі або 66°С у відкритому тиглі (мінеральні масла, мазут, формалін).

Температура запалення - найнижча температура горючої речовини, при якій воно виділяє горючі пари й гази з такою швидкістю, що після їхнього запалення від джерела запалювання виникає стійке горіння.

Температура самозапалювання - найнижча температура речовини, при якій різко збільшується швидкість екзотермічних реакцій, що закінчуються горінням з появою полум'я.

Важливим показником, що характеризує пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів є концентраційна межа поширення полум'я (запалення). Нижня (НКП) і верхня (ВКП) концентраційна межа поширення полум'я - це мінімальна й максимальна об'ємна (масова) частка горючої речовини в суміші з окисним середовищем, при яких можливе запалення від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Суміші, що містять горюча речовина нижче НКП або вище ВКП горіти не можуть. Наявність областей негорючих концентрацій речовин до матеріалів дає можливість вибрати такі умови їхнього зберігання, транспортування й використання, при яких виключається можливість виникнення пожежі або вибуху.

Значну вибухову й пожежну небезпеку представляють різноманітні горючі пилоподібні речовини у зваженому стані. Залежно від значення нижньої концентраційної межі поширення полум'я пилу підрозділяють на вибухо- і пожежонебезпечні. При значенні НКП нижче 65 г/м3 пил є вибухонебезпечною (пил сірки, борошна, цукру), а при інших значеннях НКП - пожароопасной (пил деревини, тютюну).

Розрізняють також нижній (НТП) і верхній (ВТП) температурні межі поширення полум'я газів і пар у повітрі. НТП і ВТП - це такі температури речовини, при яких їхні насичені пари утворять в окисному середовищі концентрації, рівні відповідно НКП і ВКП. Температурні межі поширення полум'я використовують зокрема для вибору температурних умов зберігання рідин у тарі, при яких концентрація насичених пар буде безпечної з погляду пожежовибухонебезпечності. Існують і інші показники для оцінки пожежної й вибухової небезпеки речовин і матеріалів, які визначаються по стандартних методиках.


Основні причини пожеж.

Для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах важливо знати основні причини пожеж. На підставі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є:

- необережне поводження з вогнем;

- незадовільний стан електротехнічних пристроїв і порушення правил їхнього монтажу й експлуатації;

- порушення режимів технологічних процесів;

- несправність опалювальних приладів і порушення правил їхньої експлуатації;

- невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Дуже часто пожежі на виробництві виникають при необережному поводженням з вогнем. Під цим, як правило, розуміють паління в заборонених місцях і виконання так званих вогневих робіт. Вогневими роботами вважають виробничі операції, пов'язані з використаннями відкритого вогню, іскроутворенням і нагріванням деталей, устаткування, конструкцій до температур, здатних викликати запалення горючих речовин і матеріалів, пар легкозаймистих рідин.

До вогневих робіт відносять: газо- і електрозварювання, бензино- і газорізку, паяльні роботи, варіння бітуму й смоли, механічну обробку металу з утворенням іскор.

Місця для проведення вогневих робіт можуть бути постійними й тимчасовими. Постійні місця визначаються наказом керівника підприємства, а тимчасові - письмовим дозволом керівника підрозділу. Відповідно до вимог пожежної безпеки на місцях проведення вогневих робіт не повинне бути горючих матеріалів у радіусі не менш 5 м. Необхідно мати через, що при газовому зварюванні застосовують речовини (ацетилен, метай, кисень) збільшуючи небезпеку пожежі й вибуху.

Виконавці робіт (електро- і газозварники, паяльщики, варщики смоли й ін.) повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки відповідальними за це особами.

Перед проведенням тимчасових вогневих робіт розробляються заходи пожежної безпеки, сповіщається пожежна охорона, призначаються особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки й після цього видається підписане вбрання-допуск на проведення робіт. Такий дозвіл дається на одну зміну. Після закінчення вогневих робіт зварник зобов'язаний оглянути місце роботи, полити водою спаленні конструкції. Місце проведення вогневих робіт необхідно неодноразово перевірити протягом 2 годин після закінчення роботи. Перед зварюванням ємності, у якій зберігалося рідке пальне, горючі гази, її варто очистити, промити гарячою водою з каустичною содою, пропарити, просушити, провентилювати, зробити аналіз повітря. При зварюванні люки й пробки ємності повинні бути відкритими.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при проведенні зварювальних і інших вогневих робіт покладає на керівників ділянок, цехів, підприємств.

Згідно статистики, пожежі, що відбуваються в результаті незадовільного стану електричних пристроїв і порушення правил їхнього монтажу й експлуатації становлять більше 25% всіх випадків, причому залежно від причин, вони розподіляються в такий спосіб: близько 45% виникає через короткі замикання, 35% - від електронагрівальних приладів, 13% - від перевантаження електронагрівників і мереж, 5% - від більших перехідних опорів.

Короткі замикання виникають внаслідок неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або ушкодження ізоляції. Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання й виду замикання. Короткі замикання викликають іскріння й нагрівання струмопровідних частин у результаті чого може відбутися запалення ізоляції провідників і спаленних будівельних конструкцій. Перевантаження в електромережах виникають при підключенні до мережі додаткових споживачів або при зниженні напруги в мережі. Внаслідок значного збільшення споживаного струму відбувається надмірне нагрівання провідників, що й може служити причиною пожеж.

Збільшення місцевих перехідних опорів виникає внаслідок окислювання або недостатньо щільного з'єднання контактів електричних машин. Іскріння, що виникає при цьому, може ініціювати пожежа. Для запобігання пожежі від більших перехідних опорів мідні проведення й кабелі з'єднують скручуванням жил з наступної обпайкою. Алюмінієві кабелі з'єднують гільзами.

Вибір схем електропроводки, використовуваних матеріалів, площі поперечного переріза провідників і кабелів, виду ізоляції залежить від ступеня пожежонебезпеки навколишнього середовища, режиму роботи електроустановок і можливих перевантажень. Площа перетину провідників вибирається згідно норм припустимих струмових навантажень і спадання напруги в мережі. Граничні струмові навантаження приводяться в спеціальних таблицях, з урахуванням можливого нагрівання провідників до температури не більше 55 °С.

Питання для перевірки знань:

1. Що таке пожежа? Поняття пожежна небезпека.

2. Небезпека вогню, токсичних продуктів згорання, та підвищеної температури середовища.

3. Шкідливі фактори: дим, недолік кисню, вибухи, витікання небезпечних речовин. Їх наслідки.

4. Характеристика та різновиди горіння.

5. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.


Лекція 8









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.