Лісова і деревообробна промисловість.

Лісова і деревообробна промисловість – cукупність галузей, які здійснюють заготівлю, комплексну механічну і хімічну обробку та переробку деревини. З огляду на це, лісопромисловий комплекс включає лісозаготівельну, деревообробну (лісопильну, виробництво меблів, фанери тощо), целюлозно-паперову (виробництво целюлози, паперу, картону та ін.) і лісохімічну (виробництво деревного вугілля, метилового спирту, розчинів тощо) промисловість. Вологі тропічні широколисті ліси дають зараз майже 50 % деревини, що заготовляється у світі. При цьому в загальній масі використовуваної деревини 55 % припадає на хвойні і 45 % – на листяні породи.

Характер сировини лісозаготівельної промисловості за останні десятиріччя докорінно змінився. Розширені плантаційні насадження, які замінили природні лісові масиви. Завдяки цьому тепер хвойною деревиною себе забезпечують Німеччина, Франція, Італія, Японія. До штучних насаджень приступили навіть Бразилія і Австралія.

Великими лісозаготівельними країнами є Канада і США. Близько 20 % світового обсягу заготовленої деревини припадає на Росію. Широкомасштабні лісозаготівлі ведуться також у країнах, що розвиваються.

Разом із тим за останнє десятиріччя географія лісозаготівель змінилась. Відомі на весь світ постачальники деревини, зокрема Скандинавські країни, нині імпортують ділову деревину, у тому числі тропічну. Наприклад, Норвегія освоює переробку евкаліпту. Адже у світі існує високий попит на тропічну кольорову сировину (деревину), яку широко використовують для меблевої промисловості і внутрішніх оздоблювальних робіт.

Важливим етапом використання деревини вважається її механічна переробка, зокрема виробництво пиломатеріалів. Щорічно у світі виробляється 500 млн м³ пиломатеріалів. У першу десятку країн, що найбільше виробляють пиломатеріалів, входять США, Канада, Росія, Японія, Китай, Бразилія, Індія, Німеччина, Франція, Швеція.

За масштабами хімічної переробки деревини лідирують дві країни – США і Канада. Вони посідають перші два місця у світі, виробляючи разом половину целюлози (близько 80 млн т). Провідні позиції мають також Японія, Швеція, Фінляндія, Китай, Росія (мал. 43), Бразилія. Так само США є світовим лідером і щодо загального виробництва паперу і картону, а їхні найближчі конкуренти – Японія і Китай. Утім, якщо здійснити перерахунок на одного мешканця, то на першому місці за кількістю виробництва паперу і картону перебувають Фінляндія, Швеція і Канада.

Головними експортерами та імпортерами лісової і лісопаперової продукції були і залишаються економічно розвинуті країни.

Легка промисловість.

Легка промисловість виробляє тканини, одяг, взуття, займається об­робкою шкір і хутра. Як правило, такі виробництва трудомісткі, а більша частина продукції — недорога. Тому підприємства цієї галузі дедалі більше переміщуються до країн із середнім рівнем розвитку, де трудові ресурси недо­рогі. У високорозвинених країнах зберігаються виробництва, які виробляють дорогі (особливо вовняні) тканини, престижний одяг і взуття (виділяються Франція та Італія зі своїми будинками мод).

Серед регіонів за випуском усіляких тканин лідирує Азія (понад 40 % світового випуску). А серед країн провідні позиції з випуску тканин мають Китай, Гонконг, США, Південна Корея, Тайвань, Індія тощо.

Економічно розвинуті країни зазвичай мають також і потужну швейну промисловість. Прикладом є США, Італія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Японія. Проте великі швейні виробництва мають і країни, що розвиваються, – Китай, Індія, Індонезія, В’єтнам. Зважаючи на наявність тут дешевої робочої сили, чимало західних фірм перенесли свої виробництва з Америки і Європи саме сюди. Слід зазначити, що Китай посідає перше місце у світі за експортом одягу, обійшовши всі країни ЄС.

Харчова промисловість.

Харчова промисловість – сукупність виробництв, які спеціалізуються передусім на виготовленні готових харчових продуктів або у вигляді напівфабрикатів, а також деяких непродовольчих товарів – тютюнових виробів, мила та мийних засобів, парфумерно-косметичної продукції.

Це одна з найрозвиненіших галузей промисловості світу. Під­приємства галузі харчування тяжіють або до джерел сировини (наприклад виробни­цтво цукру), або до споживача (хлібопекарська галузь). Якщо для розвинутих країн характерні обидва типи виробництв, то для слаборозвинутих – переважно лише другий.

Оскільки саме харчова промисловість виробляє основну масу продуктів, які споживає людство, то вона набула розвитку скрізь. Незважаючи на це, існують певні закономірності. Так, високоякісні продукти харчування вироб­ляються переважно у високорозвинених країнах, де є належний технічний рівень виробництва і споживач, здатний оплачувати дорогу продукцію.

У країнах, що розвиваються, розвинені борошномельні, цукрові, круп'яна галузі, що вказує на перевагу їжі рослинного походження. В останні роки на тери­торію цих країн переміщується виробництво продукції, яка може завдати шкоди здоров'ю, наприклад, виноробство, виробництво тютюнових виробів.

Найбільше продовольства експортують американські країни – США, Бразилія, Канада, Аргентина, а також Китай.

Запитання. Поясніть, із чим пов'язане виробництво великої кількості напівфабрикатів у розвинених країнах. Які позитивні й негативні наслідки ви бачите в цьому?

Промисловість світу

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: