Крива виробничих можливостей

Проблеми обмеженості ресурсів та ефективності їх використання, а також низку інших важливих економічних понять можна простежити за допомогою так званої межі або кривої виробничих можливостей (інакше, кривої трансформації).

Припущення для побудови моделі економічного вибору:

1) економіка функціонує за умов повної зайнятості і виробничої ефективності;

2) незмінна кількість і якість економічних ресурсів (можна дещо перерозподіляти між різними галузями і виробництвами благ);

3) незмінна технологія;

4) економіка виготовляє лише два блага – Х (споживчі блага, продукти, які безпосередньо задовольняють потреби людей) і У (капітальні блага, блага виробничого призначення, продукти, які задовольняють потреби людей опосередковано, забезпечуючи ефективніше виробництво).

Друге і третє припущення передбачають, що аналіз стосується конкретного моменту часу або дуже короткого його проміжку.

Переміщуючись від т.А до т.F суспільство віддає перевагу задоволенню нинішніх потреб, тобто реалізує підхід “більше зараз” за рахунок “набагато більше потім”.

І навпаки, переміщуючись від т.F до т.А, суспільство утримується від поточного споживання, що сприятиме збільшенню капітальних благ, і можна сподіватися на більший обсяг виробництва, а отже, більший обсяг споживання в майбутньому.

Отже, в будь-який момент часу економіка за повної зайнятості змушена жертвувати частиною одного продукту, щоб отримати більше іншого продукту. Обмеженість ресурсів не дає змоги одночасно збільшувати виробництво обох продуктів.

Крива виробничих можливостей

А

У 15 В

C Р

D

9 U

E

F

0 1 2 3 4 5 Х

Зміст проблеми економії:

у світі обмежених ресурсів збільшення виробництва одних товарів можливе лише за рахунок зменшення інших товарів.

Крива виробничих можливостей ілюструє такі важливі поняття:

1) обмеженість ресурсів: точки, що лежать праворуч від межі виробничих можливостей (точка P), недосяжні; суспільство не може водночас збільшувати обсяг виробництва обох товарів;

2) поняття альтернативної вартості: збільшення виробництва одного товару (X), наприклад, переміщення з точки C у точку D, можливе лише за рахунок зменшення обсягу виробництва другого блага (Y) і навпаки; тому крива виробничих можливостей є спадною.

Альтернативна вартість товару Х – це кількістьтовару У, від якої слід відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару Х;

3) зростання альтернативної вартості: з рухом по кривій виробничих можливостей альтернативна вартість, тобто кількість товару Y, від якої доводиться відмовлятися задля виробництва додаткової одиниці товару X, зростає; цей факт відображається опуклістю кривої;

КВМ – спадна і опукла лінія, що пов’язано із законом зростання альтернативної вартості: для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятись від щораз більшої кількості іншого продукту. Відсутність повної взаємозамінюваності ресурсів (досконалої еластичності ресурсів) є основою дії закону зростання альтернативної вартості.

5) необхідність вибору: суспільство змушене обирати з-поміж досяжних комбінацій виробництва товарів (різні точки на кривій); вибір конкретної точки (C, D, E тощо) пов’язаний з досягненням оптимальної для суспільства структури виробництва (тобто, розподільної ефективності) і здійснюється за допомогою порівняння граничних (додаткових) витрат та граничних вигод збільшення виробництва даного товару.

Розподільна ефективність:

граничні витрати (ГВ) = граничні вигоди (ГВГ)

ГВ, ГВ (закон зростання альтернативної вартості)

ГВГ

ГВГ (закон спадної граничної корисності)

___________________

Кількість блага Х

Якщо припущення, використані під час побудови моделі межі виробничих можливостей, порушені:

- за наявності незалучених до процесу виробництва ресурсів (значна кількість безробітних, недовикористані виробничі потужності заводів і фабрик, необроблені сільськогосподарські угіддя) та неефективної організації господарства стан економіки відображатиметься точкою всередині області. У цьому разі використання усіх незалучених ресурсів дасть економіці змогу вийти на свою межу виробничих можливостей;

- переміщення кривої виробничих можливостей вправо ілюструє процес економічного зростання. Зі збільшенням кількості ресурсів в економіці та прогресом технологій з перебігом часу виробничі можливості країни зростають, і крива переміщується вправо; відтак точка P стає досяжною. Це дає змогу одночасно збільшити виробництво обох товарів – і споживчих благ, і благ виробничого призначення.

Вийти за свою межу виробничих можливостей країна може і завдяки участі у міжнародній торгівлі;

- КВМ може пересуватися і вліво (унаслідок зменшення економічних ресурсів), однак цей випадок слід відрізняти від недовантаженості ресурсів, про що свідчить точка всередині області, обмеженої КВМ.

Крива виробничих можливостей ілюструє обмеженість ресурсів, наобхідність компромісного вибору, альтернативну вартість, закон зростання альтернативної вартості, економічне зростання.

Нинішній вибір точки на КВМ – основний визначних майбутнього стану цієї кривої.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: