Правова поведінка правопорушення і юридична відповідальність

План

1. Поняття законності і правопорядку.

2. Правопорушення: поняття, види, ознаки і склад.

3. Юридична відповідальність.

1. Поняття законності і правопорядку.

В правознавстві законність розглядається як узагальнююча категорія всієї юридичної науки і практики, інтегральний показник врегульованості всіх сторін суспільного життя. Рівень і стан законності служать головним критерієм оцінки правового життя суспільства, його громадян. Зміст законності зв'язаний як з поведінкою суб'єктів, що реалізовують право, так і з діяльністю державних органів, що забезпечують її формування і захист, і полягає в точному і неухильному дотриманні ними юридичних норм.

Звідси витікає таке визначення законності: законність – це такий правовий режим суспільного життя, при якому здійснюється точне і неухильне дотримання законів і інших нормативних актів всіма суб'єктами права.

Принципи законності:

· пануванням, верховенство законів.

· рівності всіх перед законом, всі права повинні бути однаково захищені.

· неприпустимості свавілля в діяльності посадовців.

Правопорядок– це результат здійснення законності. Таким чином, між законністю і правопорядком існує жорсткий і нерозривний зв'язок. Всяке порушення законності обов'язково припускає порушення правопорядку незалежно від сфер, де це відбулося.

Поняття «правопорядок» характеризує стан врегульованості суспільних відносин, той якісний стан суспільних відносин, якого прагнуть люди, створюючи режим реального панування права.

Законність і правопорядок можуть бути забезпечені лише при певних матеріальних і духовних передумовах суспільного життя. Засоби, за допомогою яких забезпечується повне і послідовне проведення в життя вимог законності (і, відповідно, правопорядку) називаються гарантіями.

Гарантії можна розділити на економічні, політичні, духовні і юридичні.

1. Економічними гарантіями є: рівність всіх форм власності, наявність громадянського суспільства, громадян-власників, вільне заняття підприємницькою діяльністю.

2. Політичними гарантіями законності є наявність розвиненої системи народовладдя, гарантованість політичних прав і свобод громадян, багатопартійної політичної системи, діяльність в країні політичної опозиції і ін.

3. Духовно-культурною гарантією є висока правова культура і розвинена правосвідомість.

4. До юридичних гарантій відносяться: правовий контроль, розслідування злочинів, система правосуддя, юридична відповідальність, заходи попереджувальної дії і ін.

В більшості випадків норми права виконуються учасниками правовідносин. Поведінка учасників правовідносин, відповідно вимогам правових норм, називається правомірною. Розрізняють декілька видів правомірної поведінки: належна, допустима і що вимагається.

2. Правопорушення: поняття, види, ознаки і склад.

Поведінка людини може або узгоджуватися з положеннями чинного законодавства, або порушувати його.

Правопорушення — ця дія або бездіяльність, якими порушуються норми права; це винна поведінка деліктоспроможної особи, яка суперечить нормам права, заподіяну шкоду іншим особам чи суспільству і має наслідок - юридичну відповідальність.

Вина — психічне ставлення особи до вчиненого правопорушення та його наслідків.

Умисел — одна з форм вини, що полягає в усвідомленні правопорушником протиправного характеру, наслідків свого діяння та у бажанні або свідомому допущенні їх виникнення.

Ознаки:

- соціально шкідливі (завдає шкоди інтересам особистості, суспільства, держави),

- протиправне (порушує норми права),

- винне (залежить від волі свідомості суб'єкта),

- каране (за його здійснення передбачені певні санкції).

Глобальними причинними правопорушень є соціальні суперечності, які завжди існують у суспільстві.

Із розуміння аморальності будь-якого правопорушення випливає практично значущий висновок: якщо не знаєте вимог закону, сумніваєтесь у правомірності своєї поведінки, то оцініть її з точки зору моралі. Поведінка, що відповідає моральним ідеалам суспільства, відповідає і приписам його законів. Аморальна поведінка у більшості випадків може викли­кати негативну оцінку з боку суспільства і тягти юридичну відповідальність.

Склад правопорушення :

І (за мірою соціальної або особистої шкідливості):

а) проступки (шкідливі правопорушення);

б) злочини (небезпечні правопорушення).

ІІ а) дисциплінарні — порушення навчальної або виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку підприємства, організації, установи;

б) майнові (цивільно-правові) — нанесення матеріального збитку, порушення інших майнових або особистих немайнових прав і інтересів людей, які захищені законом;

в) адміністративні — порушення правопорядку в громадських місцях, порядку управління всіма сторонами суспільного життя, що передбачені законодавством про адміністративні правопорушення.

г)кримінальні злочини — це суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Відповідно до Конституції України (ст. 55) кожна людина має право будь-якими, не забороненим законом, засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Ці положення Конституції деталізуються Кримінальним кодексом України.

В деяких випадках громадяни скоюють вчинки, які по своїх зовнішніх ознаках співпадають із злочинними діяннями, проте не є суспільно небезпечними і кримінально протиправними. Це пов'язано з наявністю правомірних обставин, що виключають злочинні діяння (тобто його суспільну небезпеку і протиправність).

До таких обставин відносяться:

- необхідна оборона,

- вчинення шкоди внаслідокнепереборної сили (сил стихії),

- затримання особи, що вчинила злочин і т.п.

- виконання законного наказу чи розпорядження законним керівником дії у стані фізичного та / або психічного примусу,

- казус (з латинської мови - випадок)- подія, наслідки якої не викликані умислом або необережністю особи. Казус виключає відповідальність особи, яка вчинила правопорушення.

Не є злочином вживання зброї або будь-яких інших засобів незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для:

1) захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб;

2) запобігання протиправного насильного проникнення в житло або інше приміщення;

3) у випадку, якщо особа, що здійснює захист, не могла унаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характеру посягання.

3. Юридична відповідальність.

Правопорушення є підставою для юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність — це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ.

Підстави юридичної відповідальності:

- здійснення правопорушення;

- провина особи(умисел або необережність);

- відповідність особи правопорушника певним вимогам (вік, підсудність і ін.)

Для організацій-порушників головною умовою кримінальної відповідальності є наявність у них статусу юридичної особи.

Незнання закону не звільняє від відповідальності.

Основні принципи юридичної відповідальності: законність, обґрунтованість, справедливість, доцільність, невідворотність.

Цілі юридичної відповідальності:

1. охоронна — захистити від посягань на такі найважливіші для всіх людей цінності, як права і сво­боди. Якщо такі посягання вчинено, то юридична відповідальність має на меті відновлення, компенсацію блага, що постраждало;

2. позбавлення винного на деякий час можливості вчиняти інші правопорушення;

3. виховна — змінити погляди, свідомість правопорушни­ка, виправити його так, щоб він у майбутньому не допускав подібних правопорушень;

4. запобіжна (профілактична) — вплинути на окремих людей, які могли б (через недостатню свідомість або з інших причин) вчинити правопорушення, таким чином, щоб вони утрималися від цього;

5. створення винному можливостей для пристосування до нормального життя без порушення правил і норм суспільної поведінки.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: