Система органів загальної та спеціальної компетенції

Характеризуючи державну владу, потрібно виокремити кілька основних складових. Насамперед це положення про джерело державної влади, її характер, а також про її соціальних носіїв і суб’єктів. У більшості країн, у тому числі в Україні, таким суб’єктом виступає народ.

Не останню роль відіграють положення про систему органів, що здійснюють державну владу.Насамперед, цеконкретні розділи, які стосуються органів законодавчої, виконавчої, судової влади, прокуратури в Конституції України. Встановлена конституцією система взаємовідносин органів, що здійснюють державну владу, зумовлена багатьма факторами: існуючою формою правління, способом територіально-політичного устрою країни, структурою влади і т.ін.

В Україні останнім часом відбулася трансформація у побудові державної влади. Саме Конституція України 1996 р. закріпила нині діючу систему, яку ми і розглянемо.

Основоположним принципом побудови державної влади в Україні є її поділ на законодавчу, виконавчу і судову гілки.

Окрім принципу розподілу влад, в основі системи державних органів України лежать й інші принципи, до яких належать: принцип законності, закріплений у ст. 19 Конституції, який полягає в тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; принцип участі громадян в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, реалізуючи право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, закріплений у ст. 38 Конституції.

Як відомо, орган держави — це певна державна інституція, яка засновується державою, утворюється нею в установленому порядку і діє за її уповноваженням.

Державний орган представляє державу як всередині країни, так і ззовні. Залежно від власного правового статусу кожний з державних органів здійснює притаманні йому завдання та функції держави. Для здійснення власних завдань і функцій держава наділяє державні органи державно-владними повноваженнями, які закріплюються в окремому нормативно-правовому акті.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Наша держава має однопалатний парламент, який є колегіальним органом і має конституційний склад — 450 народних депутатівУкраїни. Термін повноважень Верховної Ради України — 5 роки. Її повноваження припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Порядок виборів до Верховної Ради визначається Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 18.10.01. Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх 5 років. Але діють і певні обмеження, насамперед балотуватись на цю посаду не можуть громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законодавством порядку. Вибори здійснюється за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою.

Вибори народних депутатів України бувають чергові, повторні, проміжні та позачергові. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Позачергові вибори призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень парламенту України. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як 2/3 від її конституційного складу (тобто 300 депутатів).

Варто зауважити, що ст. 90 Конституції України не містить обмеження права Президента України щодо розпуску Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану. Це зумовлено тим, що вибори народних депутатів України до Верховної Ради України протягом цього часу не проводяться (ч. 4 ст. 83 Конституції України), що зумовлює неможливість дострокового припинення повноважень парламенту в Україні за таких обставин.

Народні депутати України користуються депутатською недоторканістю, яка полягає у тому, що вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, а також не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Для реалізації законодавчої функції парламент наділений повноваженнями щодо прийняття законів, причому ст. 92 Конституції передбачає низку питань, які визначаються і встановлюються виключно законами.

Для реалізації установчої функції Верховна Рада наділена повноваженнями, які визначають участь парламенту України у формуванні органів державної влади та обрання посадових осіб. Насамперед це повноваження щодо: призначення виборів (Президента України, чергових і позачергових виборів до органів місцевого самоврядування); надання згоди на призначення Президентом Прем’єр-міністра, голови Антимонопольного комітету України, голови Фонду державного майна України, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Генерального прокурора України; призначення відповідних посадових осіб (голови та інших членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, половини складу Ради Національного банку України, половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, третини складу Конституційного Суду України) або за поданням Президента (голови Національного банку України, членів Центральної виборчої комісії), а також обрання суддів безстроково.

Для реалізації контрольної функції парламент наділений повноваженнями, пов’язаними із здійсненням парламентського контролю у межах, визначених Конституцією. Насамперед це — заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України, усунення Президента з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України, розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Крім того, Верховній раді України притаманна бюджетна функція, реалізація якої полягає у затвердженні Верховною Радою Державного бюджету України та внесення змін до нього. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин — на інший період. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Також парламент наділений повноваженнями в галузі зовнішньої політики, оборони та безпеки, які знаходять відображення у праві оголошення за поданням Президента України стану війни й укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України, затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, а також Міністерства внутрішніх справ України, схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України, затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Юридичною формою реалізації повноваженьВерховної Ради є її акти. Насамперед це — закони. Також до актів належать постанови, заяви, звернення, декларації. Для прийняття цих нормативних актів потрібно, щоб їх підтримала більшість від конституційного складу парламенту.

Першим етапом законодавчого процесу є внесення законопроекту суб’єктами законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради. Цим правом наділені Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України і Національний банк України.

Президент України протягом 15 днів після отримання закону може його або підписати, беручи до виконання, та офіційно оприлюднити, або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України.

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як 2/3 від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом 10 днів.

Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено у самому акті, але не раніше дня його опублікування.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: