Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Аналіз масштабу і потенціалу ринку





Масштаб ринку визначається обсягом продажів товарів, а також кількістю і розміром фірм, які виступають на ринку в якості як продавців, так і виробників, а також торгових посередників. При цьому характеризується функціональна спеціалізація підприємств: вид товару, його асортимент, основні властивості.

Обсяги продажу визначаються наступними показниками:

• розміром збуту виробленої продукції;

• оптовим товарообігом, що виконує посередницькі функції;

• роздрібним товарообігом.

 

 
 

 

 


Роль кожної фірми в процесі реалізації продукції характеризується показником частки, займаної ними на ринку. Частка фірми на ринку визначається як відношення товарообігу фірми (Ті)до загального обсягу продажів на ринку ( ):

Разом з кількісним вимірюванням частки може бути одержана її якісна характеристика (велика частка, середня, невелика). Вона базується на зіставленні частки, яка належить даній фірмі, і частки, що належить найкрупнішим конкурентам. Кон'юнктурна оцінка ринку визначає оперативну товарну політику фірми. При сприятливій ситуації фірма проводить стратегію атаки, вкладає засоби в розширення асортименту продукції і нарощує її випуск. Несприятлива кон'юнктура примушує фірму використовувати оборонну тактику ресурсозбереження і вичікування, а іноді і відходу з даного ринку.

 

 


3.3.2. Анализ потенциала рынка

 

Кон'юнктурна оцінка масштабу ринку проявляється в характеристиці потенціалу ринку. Потенціал ринку показує, яка кількість товарів за певних умов може бути запропонована ринку, скільки товарів ринок зможе поглинути. Потенціал ринку поділяється на виробничий і споживчий.



 

 
 

 

 


Виробничий потенціал ринку характеризує граничні можливості товарної пропозиції. Виробничий потенціал ринку визначається по наступній формулі:

де

Ni – одиниця виробництва;

Wi – гранична потужність виробничої одиниці;

Epкоефіцієнт еластичності пропозиції від цін;

Fjінші фактори і елементи потенціалу;

n – кількість i-х одиниць виробництва або споживання.

 

Виробничий потенціал характеризує виробництво товарів при повному використанні потужностей (граничний потенціал) і одночасно фактичну товарну пропозицію, який розраховується по формулі (див.рис.6.4):

де

Ni – виробниче підприємство або група підприємств, що випускають i-й товар:

Wi – середня потужність підприємства (групи підприємств) по випуску i-го товару;

Di – середній ступінь завантаження виробничих потужностей;

Ri – ступінь забезпечення виробництва ресурсами, необхідними для реалізації виробничої програми;

[Тпр.цін х Ер] – поправка на зміну оптових цін, де Тпр.цін – темп приросту ціни, а Ер – коефіцієнт еластичності пропозиції від цін на сировину і готові вироби;

К – поправка на конкурентоспроможність товару;

В – внутрішнє виробниче споживання (по нормативу);

Сімп. – конкуруючий імпорт;

п – кількість i-х виробничих підприємств.

На практиці часто використовується спрощена модель виробничого потенціалу. Вона має наступний вигляд (див.рис.6.5):

де

qijобсяг і-тої продукції, запланованої до випуску н j-тому виробничому підприємстві відповідно до портфеля замовлень;

n – кількість j-тих підприємств, з якими укладений (або передбачається укласти) контракт на поставку і-го товару.

 

 

     
 
 
 

 


Кон'юнктурні опитування менеджерів/власників підприємств дозволяють оцінити стан і тенденції портфеля замовлень, а також охарактеризувати структуру постачальників. Це дозволяє визначити або спрогнозувати потенціал розвитку ринкової ситуації. Коли заповненність портфеля замовлень не перевищує нормативу і проявляється зростання або хоча б стабільність замовлень, то перспективи потенціалу ринку достатньо оптимістичні. Склад постачальників характеризується на основі опитування менеджерів/власників збутових, оптових і роздрібних торгових підприємств, що є покупцями товарів. Такий аналіз дає можливість оцінити процес формування товарного потенціалу ринку як в економічному просторі (частка постачальників-виробників і постачальників-дистриб'юторів) і географічному просторі (частка постачальників з різних вітчизняних і зарубіжних регіонів).

Ключовою проблемою ринку є оцінка потенційної кількості товарів, яку здатний поглинути ринок. Іншими словами, необхідно визначити купівельний потенціал. Розрахунок потенціалу ринку необхідний для розробки стратегічних і оперативних планів маркетингу. Він є складовим елементом оцінки ринкової кон'юнктури. Купівельний потенціал ринку обумовлений купівельним попитом і характеризується показником місткості ринку. Місткість ринку характеризується тією кількістю товару, яку ринок в конкретних умовах планує і реально здатний поглинути (купити) за певний період часу.

Місткість ринку — кількість товарів, яку ринок здатний поглинути (придбати) за певний термін і за даних умов

Розрахунок місткості ринку базується на споживчому принципі: визначається чисельність споживачів і прогнозується середній рівень споживання.

 


Розрахунок місткості ринку j-го товару виробничого призначення виходить з нормативів питомого споживання (використання сировини, матеріалів, устаткування на одиницю i-го виробу, що виготовляється). При цьому робляться поправки на технологічні процеси, які приводять до зміни нормативів (економія матеріалів, використання ресурсів замінників і т.п.)(див.рис. 6.7):

де

Мпр.місткість ринку і-го товару виробничого призначення;

Ni – кількість виробничих або інших підприємств, які споживають (використовують) і-й товар виробничого призначення:

qi – кількість i-х виробів (об'єм діяльності), для якої необхідний j-й товар;

wi – норматив питомої витрати j-го товару на виготовлення i-тої одиниці виробу;

Кнтпкоефіцієнт поправки на технологічні зміни;

∆Зі – середній розмір зміни товарних запасів j-го товару;

Півтрати j-го товару в межах нормативу;

C – частина ринку, що припадає на конкурента, у тому числі імпортера.

 
 

 


Ринок зазнає сильного впливу структурних факторів, тому розрахунок місткості ринку потрібно диференціювати, здійснювати по кожній групі (галузевій, соціальній або віковій). Розглянемо розгорнуту формулу моделі місткості споживчого ринку (див.рис. 6.8):

де

Мспож. – місткість споживчого ринку;

Si – кількість споживачів і-тої соціальної або вікової групи;

СПі0– споживання на душу в і-й групі споживачів в базисному періоді;

Тпр.цін і Тпр.доходу – темпи приросту відповідно цін і доходу;

Еі цін – еластичність попиту і-тої групи населення від зміни цін;

Еі доходу – еластичність попиту і-тої групи населення від зміни доходу;

Dстим. – штучно стимульований приріст попиту, зокрема, за рахунок продажу в розстрочку;

Н – насиченість ринку (наявність товарів у споживачів);

Зф і Зм – знос товару відповідно фізичний і моральний;

А – альтернативні неринкові форми споживання (наприклад, споживання продуктів власного виробництва), а також споживання товарів-замінників;

С – частина ринку, захоплена конкурентами, у тому числі імпортерами;

n – кількість i-х груп споживачів.

Значну роль в аналізі ринкової ситуації і моделюванні місткості ринку відіграє показник насиченості ринку. Його можна розглядати як індикатор забезпеченості населення товарами споживчого призначення. Насиченість ринку обмежує його місткість.

Насиченість ринку — наявність у продажу товарів, що користуються достатнім попитом.

У вигляді компенсації попит стимулюється розширенням кредиту на товари, що придбавалися. Моральний знос також підвищує купівельний попит в результаті припинення використання придатного ще до вживання виробу (вихід з моди, поява нового, більш досконалого і привабливішого для споживача товару і т.п.). Моральний знос є непрямим фактором збільшення попиту (С):

Моральний знос товару — заміна його в попиті більш досконалим і привабливим.

 
 

 


Для того, щоб з'ясувати ступінь насичення ринку товарами, використовуються спеціальні вибіркові обстеження домашнього майна, у тому числі на основі панельних досліджень. Вибуття розраховується по нормативах середньої служби виробу. Фізичний знос визначається по технологічних нормативах. Тут же виявляється дія фактора рівня життя: малозабезпечені сім'ї прагнуть повністю виробити ресурс купленого виробу, до його повного руйнування.

Фізичний знос товару — вибуття товару в результаті неможливості його подальшого використання.

Для розрахунку наявності товарів тривалого користування використовують балансову формулу:

де

Нк і НП наявність товарів відповідно на кінець і на початок періоду;

П поступлення товарів за період;

В вибуття за період.

Оцінка потенціалу ринку може бути доповнена результатами опитувань оптових і роздрібних підприємців. В них дається характеристика економічного становища, стану фінансових і товарних ресурсів, зв'язків з постачальниками і клієнтами, що дозволить керівникам підприємств скласти думка про перспективи зміни ринкової ситуації.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.