Аналіз варіаційних характеристик ринкових цін

У процесі дослідження пропорцій товарного ринку та його збалансованості кон’юнктурні дослідження змушені спиратися на непрямі оцінки співвідношення попиту і пропозиції. Тому з метою виявлення особливостей формування цінових та кількісних пропорцій розвитку ринку використовується об’ємний показник – товарообіг, динаміка показників якого відображатиме якоюсь мірою зміни кон’юнктури ринку і характеризуватиме основні його пропорції.

Динаміка товарообігу залежить, у першу чергу, від двох компонентів купівлі-продажу товарів, а саме від зміни кількості проданих товарів і динаміки цін, які є головними індикаторами ринку.

Ринкова ціна сама по собі є багатофункціональним економічним явищем, основною ринковою категорією, глибокий аналіз закономірностей та тенденцій зміни якої є важливою складовою дослідження кон’юнктури ринку.

Суть ціни, її економічна природа проявляється у подвійній ролі, яку відіграє ціна на ринку. Рівень та поведінка цін на ринку не тільки перебувають під впливом цілого ряду факторів, але, у свою чергу, самі впливають на них. Пасивна роль індикатора ринку (показника його стану) гармонійно доповнюється активною роллю регулятора ринку (інструмента впливу на нього).

З певною умовністю можна виділити наступні функції ринкових цін: вимірюючу, збалансовуючу, стимулюючу і розподільчу (рис.7.1).

Класифікація функцій ринкових цін не означає на практиці чіткого їх розподілу, оскільки всі функції цін взаємопов’язані і перебувають у єдності та взаємодії, а тому проявляються тільки в системі цін, а не в окремо взятій ціні на конкретний товар. Дане твердження справедливе не тільки для макроекономічного рівня, але й для окремих товарних ринків і компаній.

Суттєвою ознакою цін як елементу ринкового механізму є їх постійне коливання, які відображають мінливу ситуацію на ринку, коливання попиту і пропозиції, відмінність в якості товарів, технології продажу, купівельні можливості окремих соціальних верств населення, а також конкуренцію.

Коливання ринкових цін у певних межах треба розглядати не стільки як прояв нестабільності економіки, скільки як природний важіль забезпечення найважливіших пропорцій ринку. Причому, чим збалансованіший ринок, тим стабільнішим є розмах цін, тим стійкішим є рівень ціни. Однак повна стабілізація цін, стовідсоткова ліквідація їх коливання неприпустима, оскільки це шлях до стагнації. Маркетингове регулювання лише обмежує стихійність цін, рівень їх варіації до розумної межі.

Аналіз ринкових цін як важливий елемент характеристики функціонування ринкового механізму здійснюється в наступній послідовності:

1. Аналіз рівня цін, який усереднює ціни безлічі індивідуальних актів купівлі-продажу, згладжує (вирівнює) можливу варіацію цін і проявляється як середня величина, тенденція, яка відображає певну закономірність ціноутворення.

· розмах варіації, що характеризує різницю між мінімальними та максимальними цінами на товар і свідчить про диференціацію рівня споживання населення;

· середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, значення яких свідчать про однорідність рівнів сукупності, типовість середніх цін, стійкість явища;

· коефіцієнт варіації, який характеризує ступінь варіації цін на ринку.

3. Дисперсійний аналіз цін, який дозволить визначити роль систематичних та випадкових факторів у загальній варіації цін:

· загальна дисперсія характеризує загальну варіацію цін під впливом усіх умов і причин, що викликали цю варіацію;

· групова (часткова) дисперсія відображає варіацію цін лише за рахунок умов і причин, діючих усередині групи;

· середня з групових дисперсій та міжгрупова дисперсія характеризує варіацію результативної ознаки за рахунок групувальної ознаки.

Вказана методика аналізу ринкових цін дозволить детальніше вивчити варіаційні й динамічні процеси, що відбуваються на ринку, та виявити їх причинно-наслідкові зв’язки, що є невід’ємною складовою вивчення кон’юнктури.

Основним напрямом аналізу варіації цін є визначення ступеня їх стійкості в часі. Цей напрям зумовлений впливом ціни на динаміку ринкової кон’юнктури, зміну співвідношення попиту і пропозиції, гостроту конкурентної боротьби, циклічність та сезонність ринку, впливу випадкових факторів.

Першим етапом у дослідженні цін є аналіз рівня цін. Показник рівня цін усереднює ціни безлічі індивідуальних актів купівлі-продажу, згладжує (вирівнює) можливу варіацію цін і проявляється як середня величина, тенденція, яка відображає певну закономірність ціноутворення.

Індивідуальний (однотоварний) рівень ціни – це абсолютна величина – сума грошей, яку платять на ринку за товарну одиницю. Для цін сукупності однорідних товарних одиниць та цін, що змінюються у часі і просторі, узагальненою характеристикою є середня ціна.

Вибір формули для обчислення середньої ціни значною мірою залежить від наявної інформації. Якщо припустити, що частини сукупності приблизно рівні між собою або фактор ваги кожної ціни за певної причини ігнорується, то середня ціна обчислюється за формулою простої середньої арифметичної:

Якщо відомі обсяги продажу у натуральному виразі або в вартісних одиницях, то використовується формула середньої арифметичної зваженої:

Кожен напрям вивчення варіації має свою специфіку у використанні статистичних методів, яка залежить від можливостей інформаційної бази та цілей дослідження. Поряд з цим аналіз варіації цін у своїй основі спирається на основні статистичні показники і методи дослідження їх коливання.

У системі показників варіації найпростішим є показник розмаху варіації, який характеризує різницю між максимальними і мінімальними цінами на товар і непрямо свідчить про диференціацію рівня споживання населення:

Наприклад, розмах варіації цін українських пивоварних підприємств у 2000-2004 рр. становив:

· ∆р ₂₀₀₀ = 9,7 грн./дал. (р _max_{(Оболонь)}= 19,7; р _min_{(Павлівський п/з)} = 10);

· ∆р ₂₀₀₁ = 14 грн./дал. (р _max_{(Ефес-Україна)}= 24; р _min_{(Житомирпиво)} = 10);

· ∆р ₂₀₀₂ = 13,3 грн./дал. (р _max_{(Оболонь)}= 23,6; р _min_{(Житомирпиво)} = 10,3);

· ∆р ₂₀₀₃ = 23,3 грн./дал. (р _max_{(ПК Десна)}= 32,6; р _min_{(Мелітопольський п/з)} = 9,3);

· ∆р ₂₀₀₄ = 16,4 грн./дал. (р _max_{(ПК Десна)}= 28,9; р _min_{(Бердичівський п/з)} = 12,5).

Оскільки розмах варіації визначається граничними значеннями ціни, то результат може виявитись випадковим для даного ряду. Тому розмах варіації доповнюється узагальнюючими показниками варіації – середнім лінійним (L) і середнім квадратичним відхиленнями (σ):

Зміст вказаних показників однаковий: чим менший показник, тим однорідніша за рівнем сукупність, типовіша середня ціна, стійкіше явище. Порівняння значень лінійного і квадратичного відхилень показує симетричність розподілу (чим асиметричніший розподіл, тим σ / L > 1,25).

Всі показники варіації цін на товар – розмах варіації, середнє лінійне відхилення, дисперсія та середнє квадратичне відхилення, виражаються у тих одиницях виміру, в яких виражені вихідні дані ряду та середні. Всі вони є абсолютним виміром варіації. А це означає, що порівнювати абсолютні показники варіації у варіаційних рядах різних явищ безпосередньо неможливо. Щоб забезпечити їх порівняння, потрібно обчислити показники, які характеризували б варіацію, виражену в стандартних величинах, наприклад, у відсотках. Якщо порівняти середнє квадратичне відхилення цін з середньою ціною, то буде одержаний коефіцієнт варіації, який характеризуватиме рівень варіації цін на ринку:

Коефіцієнт варіації є певним критерієм типовості середньої ціни. Якщо коефіцієнт дуже великий, то це означає, що середня ціна характеризує сукупність за індивідуальними цінами, які суттєво змінюються на окремих підприємствах. Типовість такої середньої ціни сумнівна, тобто невелика.

В разі, коли коефіцієнти варіації є дуже високими, то виникає необхідність доповнення загального аналізу ступеня однорідності цін визначенням типовості конкретної ціни за допомогою критерію t, який характеризує співвідношення індивідуального і середнього відхилення цін:

Для однорідної сукупності (р_і - р ) < 3σ. Таким чином, якщо t_і > 3, то і -та ціна нетипова для даного ряду.

Найважливішою характеристикою кон’юнктури ринку є його пропорційність: збалансованість/розбалансованість попиту і пропозиції, співвідношення окремих елементів ринку і ринкової діяльності. Розвиток ринку здійснюється в координації з іншими компонентами ринкової економіки і соціального життя. Пропорційність, тобто оптимальне співвідношення між різними елементами ринку, - найважливіша умова «здоров'я» ринку і його нормального поступального розвитку. Навпаки, всякого роду диспропорції, деформації окремих складових частин ринку ведуть до кризових форм розвитку, ускладнюють і спотворюють ринкові відносини, роблять ринок недостатньо ефективним. Під структурою ринку розуміють місце (питому вагу) окремих частин/елементів в загальному об'ємі ринкового явища або процесу. Структурні зсуви — це зміна пропорцій і співвідношень, що склалися. Ступінь збалансованості або розбалансованості ринку - це динамічний процес, оскільки ринкова ситуація постійно змінюється, а тому закономірності і тенденції структурних зсувів необхідно постійно вивчати і, по можливості, прогнозувати.

Структура ринку — це співвідношення окремих частин/елементів ринку, їх питома вага в загальному об'ємі ринкового явища/процесу.

Структурні зсуви — динаміка пропорцій і співвідношень.

Структура ринку і окремих його складових є важливою якісною характеристикою. Структура ринку піддається маркетинговому впливу, її необхідно регулювати за допомогою економічних важелів, що є у розпорядженні як ринкових, так і державних структур. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність аналізу ступеня збалансованості або розбалансованості ринку.

Аналіз структури ринку ставить перед собою наступні задачі:

• визначення розміру продажу окремих товарів і товарних груп;

• характеристика місця окремих товарів в загальному об'ємі реалізованої товарної маси;

• оцінка і аналіз структурних зсувів товарообігу;

• аналіз і моделювання соціально-економічних і регіональних відмінностей товарної структури товарообігу.

Вивчення макро- і мікропропорцій ринку є важливою і актуальною задачею як стратегічного, так і кон'юнктурного аналізу. Вивчаються пропорції, що склалися, але необхідно також і дослідження тенденцій динамічних змін в пропорціях, аналіз структурних зсувів і регіональних відмінностей пропорцій ринку.

Товарна структура товарообігу складається під впливом чотирьох основних факторів: структури потреб (виробничих, суспільних і особистих); структури виробництва; рівня і структури грошових коштів (купівельних фондів і кредиту); рівня і співвідношень цін, а також інфляційного процесу. Важливим фактором, що впливає на товарну і асортиментну структуру роздрібного товарообігу, є комплекс демографічних умов (статево-віковий склад населення, розмір і склад сімей; соціально-культурні відмінності; рівень урбанізації; житлові умови, національно-географічні особливості споживання і т.п.). Певний вплив на структуру покупок мають психографічні і поведінкові фактори.

У аналізі пропорційності ринку використовуються головним чином два основні відносні показники структури: частка (питома вага), тобто характеристика місця, яку частка займає в цілому явищі або процесі, а також коефіцієнт співвідношення, тобто безпосереднє зіставлення двох явищ або частин однієї сукупності. Як правило, частка обчислюється у відсотках, тобто на 100 одиниць явища, але іноді обчислюється і в коефіцієнтах, на одну одиницю явища. В структурному аналізі можна використовувати методи аналізу коливності показників пропорційності, їх трендові і регресійні моделі, спектральний аналіз.

Для вивчення структури ринку використовуються ряд достатньо ефективних способів:

• відносні величини структури і координації:

Пропорційність ринку можна непрямо оцінити за допомогою спостереження за деякими параметрами ринку, зокрема за зміною товарних запасів. Товарні запаси сильно реагують на будь-які зміни співвідношення попиту і пропозиції. Перевищення попиту над пропозицією спричиняє скорочення товарних запасів, а перевищення пропозиції над попитом (або їх якісна невідповідність), як правило супроводжується зростанням товарних запасів. Збалансованість попиту і пропозиції виражає стабільність товарних запасів. Товарні запаси в даному випадку виконують функцію індикатора кон'юнктури ринку.

З позиції макроаналізу ринкової ситуації товарна структура товарообігу відображає ступінь збалансованості або, навпаки, дисбалансу попиту і пропозиції. З позиції оцінки рівня життя населення товарна структура роздрібного товарообігу служить якісним критерієм задоволення особистих потреб. У вивченні товарної структури товарообігу існує певна ієрархічна послідовність, що дозволяє виділяти товарні комплекси, макро- і мікрогрупи товарів, які можуть розглядатися як самостійні елементи структури і як сукупності, склад яких відповідно підлягає структурному дослідженню. Абсолютно самостійно вивчається структура продажу товарів виробничого призначення, товарів споживчого призначення і послуг.

Найпоширенішим способом розрахунку і аналізу товарної структури товарообігу є балансовий метод. Для розрахунку будується балансова формула, яка приймає наступний вигляд, і відображає рух товарів на споживчому ринку:

Зп_і і Зк_і – запаси і -того товару відповідно на початок і кінець періоду;

Рдок._і – документований розхід, який не є продажем (передача товару іншому підприємству власної фірми).

Балансові розрахунки і моделі широко використовуються в кон’юнктурних дослідженнях та стратегічному маркетингу.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: