Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Організація розробки кон’юнктурних прогнозів





Наступним етапом дослідження кон’юнктури є розробка прогнозу її розвитку, основною метою якого є визначення найімовірніших оцінок стану кон’юнктури у майбутньому.

В практиці кон’юнктурних досліджень і прогнозування ринку використовуються різні типи моделей, які найбільше відповідають характерові і закономірностям розвитку даного ринку.

Перш ніж розробляти прогноз з використанням певної моделі прогнозування, треба врахувати вимоги, які висуваються до прогнозів ринкової ситуації:

· надійність, наукову обґрунтованість, системність з урахуванням факторів, що можуть вплинути на ринкову кон’юнктуру в майбутньому;

· відтворюваність і доказовість, тобто отримання того ж результату при повторній обробці даних, у тому числі на базі інших методів, крім суб’єктивності;

· альтернативний характер прогнозу з чітким формулюванням усіх гіпотез і передумов, покладених у його основу;

· верифікованість прогнозу, тобто наявність надійної методики оцінки вірогідності і точності прогнозу для можливого його коректування;

· логічну і чітку мова формулювань, що не дають приводу для суперечливих тлумачень, і зрозумілі особам, що безпосередньо приймають рішення;

· плановий характер: прогноз має бути своєчасним і служити цілям управління.

Точність прогнозу кон’юнктури ринку залежить:

· від надійності і повноти інформації про ринкові процеси і фактори, що визначають їхній рівень і розвиток;

· від рівня стійкості ринку й економіки загалом (чим нестійкіший ринок, тим менший рівень надійності прогнозу);

· від адекватності прогнозної моделі (тобто від правильності вибору виду моделі, від ступеня апроксимації нею емпіричних даних);



· від технічної оснащенності прогнозу (від типу ЕОМ, якості програм, алгоритмів).

Прогноз кон’юнктури є ймовірним результатом і виконується у такій послідовності:

1. Вибір горизонту прогнозування.

2. Визначення параметрів прогнозування.

3. Вибір методів прогнозування.

4. Обчислення прогнозних параметрів.

5. Інтерпретація прогнозу.

Горизонт прогнозування передбачає різні часові відрізки. Вибір терміну прогнозування є одним з найважливіших етапів прогнозування. Специфіка кон’юнктурних прогнозів полягає в тому, що їх термін не може перевищувати 1,5 року.

Отже, горизонт прогнозування – це термін, на який складається прогноз. Триваліші кон’юнктурні прогнози вважаються малоймовірними через велику мінливість ринку. Тому періодизація кон’юнктурних прогнозів докорінно відрізняється від узвичаєної для прогнозування інших видів.

Як правило, короткострокові прогнози кон’юнктури необхідні для вибору оперативної поведінки на ринку з урахуванням його зміни.

Середньостроковий прогноз (місяць, квартал, до року) необхідний для укладання форвардних угод та оцінки перспектив розвитку кон’юнктури.

Довгостроковий прогноз кон’юнктури залежить насамперед від вибору стратегії суб’єкта господарювання й експертної оцінки зміни ситуації на ринку загалом. Тому довгостроковий прогноз не пов’язаний з оцінкою тенденцій, а в основному спрямований на експертизу якісних змін ринкової ситуації.

Після того, як період прогнозування вибрано, настає етап визначення параметрів прогнозування. На цьому етапі встановлюється оцінюваний сегмент ринку і коло найважливіших показників. Для короткострокових і середньострокових прогнозів як основні показники оцінки кон’юнктури використовуються рівні і дані динаміки кон’юнктури ринку.

Методи прогнозування кон’юнктури можна поділити на дві групи:

· Методи експертних оцінок.

· Екстраполяційні методи та моделі.

До експертних методів (методів активізації творчості, нестандартного мислення) належить група методів генерації варіантів рішень проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності. Методи евристичного пошуку дуже різноманітні. В економічній літературі нараховується понад сто різних методів активізації творчості, а також їх модифікацій та комбінацій, але найпопулярнішими в кон’юнктурному дослідженні є методи “Дельфі”, мозкового штурму, синектики та морфологічного аналізу.

Однак, незважаючи на переваги евристичного підходу, що полягають у можливості його застосування у розробці прогнозу кон’юнктури будь-якого ринку, особливо ринків принципово нових товарів і послуг, як власними силами підприємства, так і можливістю отримання кваліфікованого висновку щодо розвитку кон’юнктурної ситуації з боку спеціалізованих організацій, основним його недоліком залишається суб’єктивний характер, а тому при проведенні кон’юнктурних досліджень більш пріоритетними залишаються точні, формалізовані та науково обґрунтовані методи прогнозування.

Кон’юнктурне прогнозування диктує необхідність виявлення і моделювання тенденцій ринкових процесів, чого можна досягнути за допомогою екстраполяційних методів та моделей прогнозування.

Екстраполяція – метод наукового пізнання, за якого поширюються висновки, показники, тенденції та закономірності одних явищ, процесів, а також стадій та етапів цілісної економічної системи на інші майбутні очікувані явища і процеси, на більш розвинуті стадії та етапи цієї системи на основі обгрунтованих та чинних законів і їх внутрішніх суперечностей. У математиці й статистиці екстраполяція означає продовження динамічного ряду даних за певними формулами, продовження кривої, що характеризувала попередні зміни економічних показників.

Під час формування кон’юнктурних прогнозів за допомогою методів екстраполяції виходять із статистично сформованих тенденцій зміни певних кількісних характеристик об’єкта. Проста екстраполяція тенденцій базується на припущенні, що всі чинники, якими обумовлювалися тенденції в минулому, збережуться протягом періоду прогнозування або змінюватимуться відповідно до певної кривої.

Загальна схема процесу прогнозування в рамках екстраполяційного підходу представлена на рис.5.1.

 

 
 

 

 


 

 

Отже, при розробці прогнозу необхідно спочатку оцінити попередні кон’юнктурні показники та тенденції їх розвитку (тренди), потім перенести ці тенденції в майбутнє.

Використання екстраполяційних методів прогнозування кон’юнктури ринку дозволяє:

1. Визначити характер зміни кон’юнктурних показників та інтенсивність цієї зміни.

2. Оцінити криву кон’юнктури за допомогою обраного методу.

3. Інтерпретувати основну тенденцію і функцію кон’юнктури.

4. Обчислити показники коливання і циклічності кон’юнктури.

Екстраполяційний підхід, який використовується для побудови прогнозної моделі кон’юнктури ринку, широко застосовується у практиці маркетингових досліджень і так чи інакше відбивається в більшості методів прогнозування. Наведений розподіл методів прогнозування кон’юнктури ринку є досить умовним, оскільки вони можуть взаємодоповнюватись і переплітатись. Так, моделювання може використовувати гіпотезу екстраполяції, а значення деяких чинників – встановлюватися експертним шляхом.

На останньому етапі прогнозування виконується інтерпретація й оцінка достовірності прогнозу, складеного на основі того чи іншого методу, що полягає в оцінці тенденцій зміни кон’юнктури ринку на основі розрахункових показників.

Згадані вище методи аналізу й прогнозування кон’юнктури ринку пов’язані з досить складними обчислювальними процедурами, що зумовлює використання відповідної технічної бази досліджень, тобто комплексу засобів реєстрації, передачі та обробки інформації.

Розроблені на сьогодні програмні продукти зробили методи аналізу більш доступними і наочними, позбавили необхідності виконувати вручну трудомісткі обчислення за складними формулами, побудову таблиць та графіків. Перелічені операції виконує ПК, залишивши за аналітиком творчі функції: постановку задач, вибір методів їх розв’язку та інтерпретації результатів.

Основну частину наявних програмних пакетів можна поділити на два класи: спеціалізовані та пакети загального призначення.

Спеціалізовані пакети містять переважно методи одного з розділів економетрії або методи, що використовуються у конкретній предметній області. Наприклад, досить часто трапляються пакети для аналізу часових рядів (МЕЗОЗАВР, TREND), регресійного та кластерного аналізу.

Особливе місце на ринку програмних продуктів займають пакети загального призначення. Для них характерна відсутність прямої орієнтації на специфіку предметної області, широкий діапазон економетричних методів та доступний діалоговий режим роботи.

До класу пакетів загального призначення відносяться діалогові системи “STADIA”, “Эвриста”, “STATAN”, “STATGRAPHICS”, “ОЛИМП”, “STATISTICA”, “Mathcad 12” та ін. Крім цього, в якості інструментальних засобів моделювання можна використовувати офісну програму Microsoft Excel, перевагою якоїє комплексність і зручний для користувача інтерфейс. Об’єднання великого переліку обчислювальних функцій із можливостями графічних побудов робить цей пакет універсальним для проведення кон’юнктурних досліджень.

У процесі дослідження слід пам’ятати, що розмаїтість чинників, які впливають на ринкову ситуацію, створює певні труднощі у визначенні її розвитку на тривалу перспективу. При цьому, чим більше залучається показників і чим коротшим є прогнозований період, тим вища точність прогнозу. Збільшення ж періоду і скорочення кількості показників можуть призвести до значної розбіжності між прогнозом і справжнім ходом подій.

 

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.