Сутність та основні завдання фінансового контролінгу

• збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, яка сто­сується об'єкта контролінгу;

• виявлення та ліквідація «вузьких місць» на підприємстві;

• своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);

• забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фі­нансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;

• виявлення резервів зниження собівартості продукції;

• оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю;

• розробка стратегії розвитку підприємства та координація ро­боти з планування фінансово-господарської діяльності;

• аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запла­нованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;

• забезпечення постійного контролю за додержанням співробі­тниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками;

• надання рекомендацій структурним підрозділам підприємст­ва у процесі планування, розроблення і впровадження нових про­дуктів, процесів, систем;

• проведення внутрішнього консалтингу та розробка методич­ного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;

• проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяль­ності з діями незалежних аудиторських фірм під час зовнішнього (у тому числі санаційного) аудиту підприємства з метою забез­печення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту, уникнувши дублювання зусиль [23].

На практиці ці завдання вирішуються в ході виконання службами контролінгу своїх функцій і з використанням специфічних методів. На підприємствах які перебувають у фі­нансовій кризі діяльність служб конт­ролінгу має безпосередньо зосереджуватися у таких на­прямках:

1. Упровадження (або підвищення ефективності функціону­вання) системи раннього попередження та реагування, що має на меті прискорити виявлення кризових явищ і забезпечити вжиття адекватних заходів для їх подолання.

2. Розробка ефективної санаційної концепції та плану санації, що має здійснюватись у тісному співробітництві із зовнішніми експертами.

3. Контроль за реалізацією плану санації та своєчасне виявлення відхилень, додаткових ризиків і шансів з відповідним коригуванням плану.

Сутність системи виявляється через функції контролінгу:

· формування інформаційних каналів та інформаційне забез­печення підприємства (базу контролінгу становлять показники виробничого й фінан­сового обліку, а також інформація, яка надходить із зовнішнього середовища, зосереджуючись у банку техніко-економічних да­них за окремими користувачами інфор­мації, а також за її тематикою це здійснюється завдяки створенню системи раннього попередження та реагування);

· координація планів і діяльності сприяє побудові „дерева цілей” як графічного зображення підпорядкованості та взає­мозв'язку цілей розрізняючи вертикальну та горизонтальну їх координацію що унаочнює поділ генеральної мети на підцілі та окремі завдання;

· стратегічне та оперативне планування виконує ряд завдань: визначення стратегічних напрямків діяльності підприємства, формулювання стратегії розвитку, стратегічних факторів успіху, горизонтів планування, розробки концепції та плану фінансового оздоровлення (бюджетування основна форма оперативного планування);

· контроль, ревізія та внутрішній аудит здійснюють для виявлення причин відхилень від планів і визначення слабких місць на підприємстві здебільшого за допомогою факторного аналізу відхилень;

· методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг.

Стратегія делегування повноважень передбачає делегування проблем, які виникли на підприємстві, третім особам: власникам, кредиторам, державі. За цією стратегією підприємство прагне отримати додаткові фінансові ресурси завдяки збільшенню ста­тутного фонду, одержанню державних гарантій, сподівається на участь кредиторів у своїй санації, а також добивається захисту в рамках політики протекціонізму.