|
|
Тема 7: ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВПлан 1. Форми фінансової санації. 2. Потреба в капіталі. 3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві. 4. Правила фінансування.
Форми фінансової санації Форми фінансування суб'єктів господарювання класифікуються за джерелами надходження капіталу та за правовим статусом інвесторів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів - власний та позичковий капітал. Формування власного капіталу відбувається за рахунок внутрішніх джерел – чистий прибуток, амортизація, реструктуризація активів та внесків учасників і засновників які відносяться до зовнішніх джерел. Позиковий капітал формується за рахунок виключно зовнішніх джерел - кредиторська заборгованість та кредитне фінансування. Сукупний капітал підприємства складається з власного та позичкового капіталу. Отже, фінансувати санацію можна за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів. У виняткових випадках може надаватися державна фінансова підтримка. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів або пасивів. За формальними ознаками розрізняють два види санації. Санація без залучення на підприємствододаткових фінансових ресурсів: · зменшення номінального капіталу підприємства; · конверсія власності в борг; · конверсія боргу у власність; · пролонгація строків сплати заборгованості; · добровільне зменшення заборгованості; · самофінансування. Санація із залученням нового фінансового капіталу: · альтернативна санація; · зменшення номінального капіталу з подальшим його збільшенням (двоступінчаста санація); · безповоротна фінансова допомога власників; · безповоротна фінансова допомога персоналу; · емісія облігацій конверсійної позики; · залучення додаткових позик. Розглядають також автономну санацію (з використанням власних коштів підприємства та капіталу його власників) і зовнішню санацію (за рахунок коштів кредиторів і держави). Держава може фінансувати санаційні заходи на поворотній або безповоротній основі або непрямо підтримувати підприємство (податкові пільги, створення особливих умов діяльності і т. ін). Можлива чиста санація, щополягає в санації балансу неспроможного підприємства. Спрямована на формальне покриття засвідчених у балансі збитків, вона є необхідною передумовою для залучення коштів інвесторів та кредиторів. Часто слідом за зменшенням статутного капіталу здійснюється його збільшення. Ця операція називається двоступінчастою санацією. Фінансова санація зусиллями власників підприємства, за якої акціонер (пайовик) на добровільних засадах може зробити вибір між деномінацією чи консолідацією, з одного боку, та безповоротною фінансовою допомогою підприємству - з іншого називається альтернативною санацією.
Потреба в капіталі Перш ніж здійснювати заходи щодо залучення фінансових ресурсів, необхідних для санації підприємства, слід визначити потребу в капіталі. Потреба в капіталі - це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства у грошових та матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги. Щоб визначити потребу в капіталі, сукупні витрати підприємства доцільно розмежувати на дві групи: 1) Капітальні витрати (на заснування (реорганізацію) підприємства, купівлю та введення в дію основних фондів). Капітал має бути мобілізований на довгостроковий період і є інвестиційним. 2) поточні витрати (пов'язані з оплатою праці персоналу та придбанням предметів праці). Визначають як потребу в оборотному капіталі. Види потреб у капіталі можуть бути такими: · потреба в капіталі, необхідному для придбання факторів виробництва; · для обслуговування залученого капіталу (процентні платежі, дивіденди); · для повернення залучених фінансових ресурсів (погашення кредитів, повернення внесків засновників (учасників); · для сплати податків та інших обов’язкових платежів. Головною метою фінансового менеджменту у процесі санації підприємства є мобілізація фінансових ресурсів для виконання двох основних завдань: 1) відновлення (поліпшення) платоспроможності; 2) формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру. Потреба у грошових коштах визначається згідно з оперативною (Crash) програмою та платіжним календарем. Базою для визначення потреби в капіталі є дані аналізу фінансового стану підприємства та розшифрування кредиторської заборгованості за окремими контрагентами, обсягами заборгованості та строками погашення. Потреба в капіталі складається із сум заборгованості, щодо яких не вдалося досягти домовленості про їх списання чи реструктуризацію та строк сплати яких настав або настане найближчим часом, а також платіжні зобов'язання, які можуть виникнути в ході поточної операційної діяльності суб'єкта господарювання. Від правильності визначення обсягу капіталу, необхідного для відновлення платоспроможності та виконання поточних зобов'язань, залежить подальша життєдіяльність підприємства. Потреба в капіталі для проведення виробничо-технічних санаційних заходів визначається за планом капіталовкладень, а також за організаційним та фінансовим планами проекту санації. Визначальним при цьому є обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі. Потреба в інвестиційному капіталі визначається на підставі бюджету капіталовкладень, в якому відбито виробничу програму. Загалом на обсяги потреби в інвестиційному капіталі впливають такі фактори: · виробнича програма; · вартість машин та обладнання, які заплановано придбати; · вартість модернізації існуючих основних фондів; · розмір підприємства; · правова форма організації бізнесу; · вид діяльності (галузь); · місце розташування підприємства; · строк окупності інвестицій. Потреба в оборотному капіталі, необхідному для забезпечення фінансово-господарської діяльності, визначається за окремими видами оборотних активів: · готовою продукцією; · запасами сировини, матеріалів та напівфабрикатів; · незавершеним виробництвом; · витратами майбутніх періодів. У вітчизняній практиці потребу в оборотних коштах ви значають на основі їх нормування. Сукупний норматив (загальну потребу в оборотних коштах) обчислюють, підсумовуючи нормативи за окремими статтями. До основних факторів, які впливають на обсяг потреби в оборотних коштах відносять такі: 1) обсяг виробництва та реалізації продукції протягом періоду, на який визначається потреба в капіталі; 2) умови постачання підприємства товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставок, форми розрахунків тощо; 3) організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, розмір витрат, номенклатура продукції; 4) умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, форми розрахунків тощо. Обсяг потреби в капіталі залежить також від ефективності управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. За наявності невиправданої (простроченої) чи безнадійної дебіторської заборгованості виникає порушення фінансової рівноваги, оскільки в підприємства на відповідну суму зменшується обсяг ліквідних оборотних коштів. Одним із методів покриття фінансового дефіциту є порушення строків виконання власних платіжних зобов'язань, тобто використання невиправданої кредиторської заборгованості як джерела поповнення оборотного капіталу. Така політика є ризиковою і може призвести до накладення на підприємство штрафів під час досудового врегулювання господарських спорів або у судовому порядку та до фінансової кризи.
  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|