Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Догляд за деревами та чагарниками.





Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Поливання має забезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до глибини 60-70см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60-80% повної вологоємності.

Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності й посухостійкості порід, віку дерев. Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджування рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз.

Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після садіння) вимагають більш інтенсивного поливання в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку, крім поливання, слід дощувати.

Восени, коли довго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього строку настання мінусових температур дуже важливо провести вологозарядне поливання рослин.

Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та чагарники після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою "ґрунтового голоду" рослин є їхні слабі прирости, здрібнене листя та зміна барв.

Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:

 

- перший раз - весною, в період розкриття бунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;



- другий - в період повного розпускання листя;

- третій - восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.

Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5 шт. на 1 мІ пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень.

Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у молодих дерев на 0,3-0,5 м, у дорослих на 0,5-1м, у чагарників 0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 мІ лунки.

Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.

Дерева і чагарники, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовий період. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали.

Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. що призводить до закупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні, серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4-5 разів за вегетаційний період - для листяних порід і 8-10 разів - для хвойних порід.

 

Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або поливальних машин. З бур'янами борються двома способами - механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів). Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться 5-8 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловини заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом і мінеральними добривами. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через 3-5 років.

При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні гілок деревина пошкоджується різними цвілевими грибами і бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереження таких дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами.

Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.

Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин, рівномірного розташування скелетних гілок.

Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих (в'яз, дуб і липа). При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини.

Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізують підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 - 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок.

Обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.

У кущів з квітковими бруньками на пагонах поточного року (буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна "саджати на пеньок", залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.

Показником потреби в обрізанні є зменшення приросту пагонів, зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення.

 

Омолоджування декоративних кущів (поодиноких, у групі та в живоплоті) проводять періодично, в міру появи старіючих та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Це роблять навесні до початку росту.

Формувальне обрізування кущів проводиться з метою створення декоративної штучної форми, підтримування заданої форми, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони. Санітарне обрізування кущів проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду.

Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).

Догляд за квітниками.

Догляд за квітниками полягає в поливі рослин, прополках, розпушуванні ґрунту, підгодівлях, боротьбі зі шкідниками й хворобами, а також при необхідності - видаленні зів'ялих квіток та стрижці рослин.

Полив. У випадку сухої й жаркої погоди недавно висаджені рослини поливають щодня, рано ранком або ввечері. Удень, особливо в сонячну погоду, рослини поливати не варто — вони можуть одержати сонячні опіки. Після того, як рослини вкореняться, кількість поливів скорочують. У цьому випадку рослини краще поливати рідко, але рясно, так, щоб під час поливу ґрунт просочився водою на значну глибину, а перед наступним поливом її верхній шар небагато підсохнув. Це допоможе рослинам розвити потужну, глибоку кореневу систему й скоротить ризик захворювання рослин.

Розпушування. Через кілька годин після поливу (або наступного дня, якщо полив проводився ввечері) поверхня ґрунту на клумбах потрібно розпушити. Зробити це можна спеціальними розпушувачами, неширокою мотикою або плоскорезом. Розпушування ґрунту не тільки поліпшує зовнішній вигляд квітника й дає корінням додаткове повітря. При розпушуванні руйнується кірка, що утворювався, порушується капілярність ґрунту й вода з нижніх шарів ґрунту випаровується значно менше, а виходить, кількість поливів при цьому скорочується. Не випадково агрономи називають розпушування «сухим поливом». Крім того, при розпушуванні ґрунту знищуються проростки бур'янів, тобто надалі скорочуються витрати праці на прополку. Прополки на клумбах проводять у міру відростання бур'янів протягом усього сезону. Чи потрібне говорити, що для того, щоб клумби виглядала красиво ( але ж саме для цього вона й була зроблена), на ній не повинне бути бур'янів? Але бур'яни не тільки псують зовнішній вигляд, вони відбирають у культурних рослин воду, живильні речовини й світло. Крім того, на багатьох бур'янах люблять селитися шкідники рослин (попелиця, кліщі та ін.), які згодом переселяються на культурні рослини, а погане провітрювання веде до розвитку грибних захворювань.

Підгодівлі. Частота й склад підгодівель залежать від виду рослин, висаджених у квітнику, та поживності ґрунту. Багаторічні рослини підгодовують у період інтенсивного зростання й бутонизации ( як правило, із квітня по червень) комплексними добривами, 1- 2 рази за сезон, а наприкінці цвітіння або після нього (з кінця липня по вересень) — однократно, фосфорними й калійними добривами. Більшість однолітників мають тривалий період цвітіння (або декоративності, у випадку декоративнолистних видів), тому потребують більш частих підгодівель. У період із травня до середини серпня їх підгодовують раз в 2-3 тижні комплексними мінеральними добривами: нітрофоскою, кемірою та ін. (розчинивши 20-30 г в 10 л води або гранулами на 1 м.кв). На бідних ґрунтах, особливо піщаних, підгодівлі проводять частіше, на добре окультурених, живильних — рідше. Якщо рослини починають гірше рости, а їх листи світлішають, виходить, їм не вистачає азоту. У цьому випадку при підгодівлях комплексні добрива 1- 2 рази заміняють на азотні — сечовину, аміачну селітру, сірчанокислий амоній. Гарні результати дає чергування підгодівель мінеральними добривами й органічними — настоєм коров`яка, добривами та ін. При підгодівлях рослин дуже важливо дотримувати почуття міри. Сильне передозування добрив, особливо азотних, може призвести до загибелі рослин. Занадто часті підгодівлі також можуть дати небажаний результат — рослини будуть сильно рости, набирати більшу листову масу, але не цвісти ( тобто «жирувати»). Деякі види, такі, наприклад, як красоля, підгодовувати взагалі небажане, добре цвітуть вони лише на ґрунтах, не багатих живильними речовинами. Підгодовувати рослини у квітниках можна двома способами: поливаючи їх розчином добрив або посипаючи ґрунт гранульованими добривами. При першому способі рослини швидше одержать живильні речовини, при другому дія добрив буде більш тривалою. Але й у тому, і в іншому випадку після внесення добрив рослини необхідно полити, щоб змити добрива з листів (інакше можуть бути опіки). При внесенні сухих добрив полив також допоможе швидше розчинити гранули й доставити живильні речовини до корінь.

Боротьба зі шкідниками й хворобами проводиться лише в міру необхідності. Хвороби в багатьох випадках легше попередити, чим лікувати. Тому при підготовці ґрунту під квітник не слід зневажати таким агротехнічним прийманням, як осіння (зяблева) перекопка ґрунту ( про це говорилося вище). Не вносите в ґрунт свіжий гній, він провокує в багатьох видів розвиток різних гнилей. Дотримуйте сівозміни, тобто не висаджуйте у квітнику ті самі види рослин рік у рік. Особливо сівозміна важлива в тому випадку, якщо рослини були уражена фітофторозом: висаджувати цей же вид тут можна не раніше чому через 6-8 років. Боротися зі шкідниками допомагає гарний догляд за рослинами.

Догляд за газонами

Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та обпалого листя.

 

Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати грунтову кірку.

Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість грунту.Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування.

Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати аерації (проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см.Для підтримки декоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростання травостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см) у вологому стані. Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками - 70-75% повної польової вологоємкості даного грунту.

У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних - 30.

Звичайні газони слід скошувати, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см, 10-14 разів за сезон. Висота травостою, що залишається, - 4-5 см.

Остатній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану траву необхідно обов'язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками дернина випріє і з'являться бурі плями.

Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з грунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень. При цьому вносять сухі або рідкі добрива. Терміни та норми внесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов і віку травостою. Орієнтовні дози внесення добрив за весь вегетаційний період на малородючих ґрунтах становлять з азоту - 40-80, фосфору - 60-120, калію - 100-120 кг/га.

 

Знищення бур'янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

У ході боротьби з бур'янами найефективнішими профілактичними заходами є знищення бур'янів на ділянках під час обробки грунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

 









Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.